Органи національного регулювання ЗЕД

Судові органи в сфері  регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися за згодою сторін спору господарськими судами України.

3. Органи місцевого самоврядування України.

До органів місцевого  самоврядування належать сільські, селищні, міські, районні і обласні ради та їх виконавчі органи, що представляють  інтереси (спільні інтереси) територіальних громад сіл, селищ, міст, здійснюють організаційно-управлінський вплив на роботу підприємств, що знаходяться на певній території та займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Органи місцевого самоврядування сприяють здійсненню зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, контролюють виконання законодавства на відповідній території. Органи місцевого самоврядування не мають права безпосередньо втручатися у відносини суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з міжнародними та національними нормами права в цій сфері.

До повноважень сільських, селищних, міських рад в сфері  регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать:

• затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних  адміністративно-територіальних одиниць;

• вирішення питань щодо створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

• надання згоди на розміщення на території села, селища, міста  нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

• прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних  зон, змінами в статусі цих  зон.

Компетенція органів місцевого  самоврядування та їх виконавчих органів  в сфері зовнішньоекономічної діяльності визначається Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (1997 р.), "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1991 р.)тощо.

4. Організації (об'єднання) координаційного типу.

 До організацій  (об'єднань) координаційного типу  відносяться господарські організації, утворені у складі двох або більше суб'єктів господарювання з метою координації їх діяльності для вирішення спільних завдань в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вони утворюються на добровільних засадах або за рішенням органів, які мають право їх утворювати, на невизначений строк або тимчасово. Об'єднання координаційного типу є юридичні особи, які діють як на державному, так і на регіональному рівнях. До їх складу входять: торговельно-промислова палата України, біржі, Асоціація „ЄАН- Україна", Асоціація міжнародних експедиторів, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників тощо (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Склад організацій (об'єднань) координаційного типу

Торгово-промислова палата України (ТПП України) с недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка на добровільних засадах об'єднує юридичних та фізичних осіб України, зареєстрованих як підприємці та їх об'єднання. Членами Торгово-промислової палати України с регіональні торгово-промислові палати, юридичні і фізичні особи, що зареєстровані як підприємці та їх об'єднання. В усіх областях України і в Автономній Республіці Крим діють регіональні Торгово-промислові палати.

До складу задач, які  вирішує торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати, належать створення сприятливих  умов для вітчизняного підприємництва, представлення і захист його інтересів на всіх рівнях, сприяння розвитку зв'язків із зарубіжними партнерами в галузях економіки, науки і торгівлі, пошук інвесторів. Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати представляють своїм членам широкий спектр професійних послуг, до яких входить організація зустрічей і переговорів з представниками зарубіжних фірм і компаній з питань співробітництва; ведення реєстру українських підприємств; видача сертифікатів походження товарів; проведення експертизи якості і кількості товарів; надання юридичних послуг, в т.ч. підтвердження форс-мажорних обставин; надання довідково-інформаційних послуг; організація, підготовка, забезпечення і проведення виставок в Україні та за кордоном. При Україні функціонує Міжнародний комерційний арбітражний суд, який отримав широке визнання в світі, та Морська арбітражна комісія.

Торгово-промислова палата України є дійсним членом Міжнародної  торгової палати, Ділової ради Чорноморського економічного співробітництва, Асоціації ТПП Чорноморської зони і Центральної Європейської Ініціативи. Торгово-промислова палата України активно співпрацює з Асоціацією ТПП Європи, підтримує партнерські зв'язки з аналогічними національними і регіональними структурами більш ніж в 40 країнах світу; створює змішані торговельні палати і ділові ради (діють Українсько-Польська палата, Українсько-Італійська та Українсько-Турецька ділові ради) тощо.

Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (1994 р.), Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України і Регламентом міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України. Арбітражний суд вирішує спори із договірних та цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном. Крім того, вирішує спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародними об'єднаннями, створених на території України.

До компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду належать спори, які виникають із відносин торгового характеру: при здійсненні операцій купівлі-продажу товарів; виконання робіт; надання послуг; обміну товарами та послугами; перевезення вантажів і пасажирів; оренди (лізингу); науково-технічного обміну; обміну іншими наслідками творчої діяльності; при спорудженні промислових та інших об'єктів; ліцензійних операцій; кредитно-розрахункових операцій; страхування та інших форм промислової та підприємницької кооперації. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки.

Морська арбітражна Комісія  при ТПП України вирішує спори, що виникають з договірних та інших  цивільно-правових відносин у торговельному  мореплавстві незалежно від того, є сторонами таких відносин суб'єкти українського та іноземного чи тільки українського або іноземного права.

Біржа — форма регулярно функціонуючого ринку, на якому здійснюється оптова купівля-продаж масового стандартного товару за зразками крупними партіями, цінних паперів або валюти.

Розрізняють наступні види бірж в зовнішньоекономічній сфері: товарна, фондова, валютна.

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України „Про товарну біржу" (1991 р.). Товарним біржам, що функціонують в Україні, властива низька ділова активність в зовнішньоекономічній сфері, тому залишається нереалізованою значна кількість пропозицій. Не налагоджена належним чином коригувальна робота, недостатній досвід мають брокери, повільно здійснюється оптимальна товарна спеціалізація бірж тощо.

Фондова біржа - постійно діючий організований ринок, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів (акцій, облігацій тощо). До членів фондової біржі належать переважно її засновники: окремі індивіди та кредитно-фінансові інститути.

Валютна біржа - установа, в якій на підставі чинного законодавства здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до попиту і пропозиції. В Україні валютною біржею є Українська міжбанківська валютна біржа. Членами Української міжбанківської валютної біржі є комерційні банки, які отримали ліцензію від Національного банку України на проведення валютних операцій, інші фінансові інститути, що мають право на здійснення валютних операцій. Основними видами операцій, що здійснюються на українській міжбанківській валютній біржі, в зовнішньоекономічній сфері, є:

• укладання угод з  членами біржі на купівлю чи продаж іноземної валюти відповідно до ринкового  курсу;

• визначення ринкових курсів іноземних валют;

• здійснення розрахунків  у національній та іноземній валюті відповідно до укладених на біржі угод;

• проведення операцій Національного  банку України щодо підтримки  ринкового курсу національної валюти, в т.ч. через валютну інтервенцію.

Купівлю-продаж валюти на Українській міжбанківській валютній біржі можуть здійснювати лише члени біржі за власний рахунок або за рахунок своїх клієнтів.

Асоціація Товарної Нумерації  України "ЄАН-Україна" належить до добровільних некомерційних неурядових самоврядних організацій. Асоціація  Товарної Нумерації України "ЄАН-Україна" створена в 1994 р. за ініціативою Спілки Економістів України, член EAN Internacional. Асоціації надані повноваження представляти інтереси українських виробників і дистриб'юторів в Міжнародній Асоціації Товарної Нумерації "EAN Internacional" та в інших міжнародних асоціаціях і організаціях, що діють в галузі автоматизованої ідентифікації та штрихового кодування.

Діяльність „ЄАН-Україна" пов'язане із впровадженням в  Україні всесвітньої багатогалузевої  системи ідентифікації та комунікації  для товарів та послуг, базованої на міжнародних стандартах системи EAN/UCC. Асоціація об'єднує біля трьох тисяч українських товаровиробників, дистриб'юторів, підприємств торгівлі, приватних підприємців.

Для наближення Асоціації  Товарної Нумерації України "ЄАН-Україна" до користувачів на договірних засадах з Торгово-промисловою палатою України та регіональними Торгово-промисловими палатами створені регіональні центри "ЄАН-Україна", в функції яких входять питання підготовки документів стосовно членства в Асоціації (участі в системі EAN та присвоєння кодів EAN); проведення інформаційно-пропагандистської роботи та впровадження системи БАЛ (штрихового кодування, автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними на основі стандартів ЕAN).

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) - некомерційне, недержавне, добровільне об'єднання суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності в сфері міжнародних автомобільних перевезень. Асоціація міжнародних перевізників України заснована у 1991 р. підприємствами-засновниками та об'єднує приблизно 3000 підприємств сфери міжнародних автомобільних перевезень. З 1992 р. АсМАП є дійсним членом Міжнародного союзу автомобільного транспорту (IUR, Женева). АсМАП створена для:

• сприяння розвитку перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні;

• представлення інтересів  членів Асоціації в міжнародних  організаціях, органах державної  влади; забезпечення зв'язків із громадськістю;

• захисту прав перевізників;

• забезпечення функціонування Митної Конвенції на території України (видача українським перевізникам книжки міжнародного дорожнього перевезення (Книжки МДП), контроль за її використанням);

• надання перевізникам послуг юридичного характеру;

• гарантування сплати державних  митних зборів та платежів у разі недоставки товарів до місця призначення.

Асоціація міжнародних  експедиторів України (АМЕУ) є професійним, добровільним, некомерційним об'єднанням міжнародних експедиторів України. Асоціація міжнародних експедиторів України заснована з ініціативи 100 транспортно-експедиторських організацій України різних форм власності (1994 р.). АМЕУ - одна із засновників Українського транспортного союзу (УТС), національної асоціації Міжнародної федерації експедиторських асоціацій (FIATA). Діяльність АМЕУ спрямована на координацію дій експедиторів України для вирішення спільних проблем професійної діяльності.

До основних задач  АМЕУ належить:

• узагальнення світового  досвіду експедиторської діяльності з метою інтеграції України у  світовий ринок експедиційних послуг;

• встановлення партнерських зв'язків між членами АМЕУ, колегами в Україні та за її межами;

• сприяння в становленні  експедирування як нової галузі ринкової економіки України;

• захист українського ринку  транспортно-експедиційних послуг від недобросовісних вітчизняних та іноземних експедиторів;

• захист професійних  інтересів членів АМЕУ в органах  державної влади і управління, представлення їх на міжнародних  конференціях, виставках;

• сприяння підвищенню якості послуг у сфері транспортно-експедиторського обслуговування, залучення додаткових обсягів перевезень через Україну;

• науково-методичне, правове, інформаційне забезпечення, видання  інформаційних бюлетенів і нормативно-довідкової літератури; проведення семінарів, нарад, конференцій;

• підготовка професійних кадрів і підвищення рівня кваліфікації спеціалістів експедиторських організацій у відповідності із стандартами FIATA.

 

 

 

 

 

Висновок

Я вважаю, що зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвинутих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності. Тому, усі держави повинні регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність, щоб досягти дотримання в першу чергу своїх інтересів. Отже, держава повинна захищати інтереси своїх виробників, вживати заходів для збільшення обсягів експорту, залучення іноземних інвестицій, валютного регулювання, і, що особливо важливо, — приймати законодавчі акти, що встановлюють правила здійснення ЗЕД, і контролювати їх неухильне дотримання.