Характерними  рисами такої форми кооперування, як творення спільних підприємств, є  об’єднання на пайовій основі власності  партнерів, спільне управління підприємством, спільне народження на виробничий і  комерційний ризик, розподіл прибутку між партнерами згідно з умовами договору. Найпоширеніші в усьому світі спільні підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств.

     Міжнародне  кооперування виробництва охоплює  різні сфери співробітництва, головними  серед яких є:

     а) виробничо-технічне співробітництво (розроблення  і погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних  робіт; передача ліцензії та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);

     б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;

     в) співробітництво у післяпродожному  обслуговуванні кооперованої продукції.

     Існує класифікація міжнародного кооперування залежно від його основних ознак. Характерні види кооперування, які розрізняють в світовому господарстві:

     за  видами – економічне, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту тощо;

     за  стадіями – передбвиробниче, виробниче, комерційне;

     за  методами, що використовуються, - виконання  спільних програм, договірна спеціалізація, створення СП;

     за  структурою зв’язків – внутрішньо - і міжфірмове, внутрішньо – міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;

     за  територіальним охопленням – між  двома і більше країнами, в межах  регіону, міжрегіональне, всесвітнє;

     за  кількістю суб’єктів – дво – багатостороннє;

     за  кількістю об’єктів – дво –  багатопредметне.

     Міжнародне  кооперування праці повністю базується  на МПП і самостійно існувати не може, тоді як МПП не обов’язково  вимагає для свого існування  і розвитку міжнародного кооперування праці.

3 ПРОБЛЕМИ УЧАСТІ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ

     У складі колишнього Радянського Союзу  економіка України розвивалась, майже не беручи участі в міжнародному поділі праці, міждержавні господарські зв’язки були відсутні майже повністю. У цього явища були такі причини:

     а) ідеологічні особливості радянської економіки;

     б) обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формування цін, обмеженість  розвитку прогресивних форм, зовнішньоекономічної діяльності, тобто закрита ринкова  економіка;

     в) багаті природні ресурси союзних республік і загальносоюзний поділ праці;

     г) політична ізоляція Радянського  Союзу;

     д) командно-адміністративна система  управління та відповідна їй система  економічних відносин: державна власність, яка ототожнювалася з суспільною; державний план без врахування ефективності використання ресурсів;

     Монополізація багатьох галузей виробництва;

     е) система зовнішньоекономічних зв’язків, яка відокремлювала внутрішню економіку  від світового господарства.

     Сьогодні  склалися об’єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:

     1) значна зміна системи економічних відносин;

     2) прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньоекономічні зв’язки та зовнішньоекономічну діяльність;

     3) прискорення світового науково-технічного прогресу;

     4) необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;

     5) структурна перебудова галузей народного господарства;

     6) визнання України та входження її в міжнародні організації.

     Незважаючи  на це, для активної інтеграції України  в МПП необхідно докорінно  перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і  місце зовнішньоекономічних зв’язків у розвитку народного господарства.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

     1. Буртяк Г.Я. Міжнародна політика та міжнародні відносини в сучасному світі. - Вінниця: ВДТУ, 2001. — 60 с.

     2. Герасимчук З.В., Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини. - Луцьк: Надстир'я, 2001. — 328 с.

     3. Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. - Л.: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2001. — 424 с.

     4. Карпенко С. В., Карпенко О.А. Міжнародна економіка. — К.: Університет "Україна", 2007. — 252с.

     5. Липов В.В. Міжнародна економіка. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005. — 408 с.

     6. Міжнародна економіка / За ред. А.П. Румянцева. — К.: Знання, 2006. — 480 с.

     7. Поручник А.М. Міжнародна економіка. — К.: КНЕУ, 2005. — 157 с.

     8. Світовий бізнес / Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2004. - 498 с.