Аналіз міжнародного ринку меду натурального. Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту меду натурального

Найкрупніші виробники меду серед  підприємств відображені у табл.1.2. Найбільша кількість підприємств з виробництва меду знаходиться у Донецькій, Вінницькій, Полтавській, та Черкаській областях. Лідерами виробництва меду в розрахунку на одне підприємство є Донецька, Запорізька та Полтавська області. Останнім часом отримують розвиток такі підприємства з виробництва меду, як «Пасіка», «Бартнік», «Купуйка», «Мед від Миколи Івановича», «Етнопродукт».

Таблиця 1.2 – Рейтинг найкрупніших підприємств-виробників бджолиного меду на 2009 рік [19]

Отже, господарства населення в Україні забезпечують внутрішні потреби споживання меду та формують ціни на вітчизняний мед, адже ними виробляється більша частина загального обсягу цього продукту. Сприятливі для експорту умови на світовому ринку та тенденції до зростання виробництва сприяють підсиленню мотивації до збуту меду на світових ринках.

РОЗДІЛ 2

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ

2.1 Законодавча база

Для захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів та з метою сприяння розвитку сільського господарства та боротьби з незаконним переміщенням товарів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс правових норм, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.

Визначаючи можливості і умови здійснення експорту меду з України, необхідно спочатку визначити чи має право посередницька фірма укладати зовнішньоекономічний контракт, чи не входить мед в список заборонених для експорту товарів та які умови проходження межі України товаром, що експортується, а саме: розміри експортного мита, митного збору, акцизу, ПДВ.

За митне оформлення товарів  та інших предметів стягується митний збір відповідно до Наказу ДМСУ «Про затвердження Класифікатора видів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших бюджетних надходжень» вiд 07.12.2005  № 1201. [5]

Експортні мита на окремі види товарів регламентуються відповідними Законами: Закон України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» №180/96-ВР, 07.05.1996, «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» №216-IV, 24.10.2002, «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» №1033-XIV, 10.09.1999 та деяким іншими. Продукція бджільництва, у тому числі мед натуральний не входить до переліку товарів, з яких стягується експортне мито.

Згідно із списками підакцизних товарів, до яких відносяться алкогольні і тютюнові вироби, нафтові вироби, деякі транспортні засоби в Україні, мед не відноситься до таких товарів.

Стосовно  ПДВ, відносини, що виникатимуть у сфері  оподаткування податком на додану вартість, з 01 січня 2011 регулюються Податковим кодексом від 02.12.2010р. №2755-VI. Відповідно до статті 180 Розділу V (ознак платника ПДВ) цього кодексу ознак платника податку при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування, тобто вивіз меду не обкладається ПДВ.

Отже, законодавчих перешкод для укладення контракту на експорт меду з України немає. Даний вид товару не оподатковується експортними митами, акцизом та ПДВ. Митний збір складе 0,2 % від митної вартості (але не більш 1000 $).

Державна митна служба України (ДМСУ) у своїй діяльності керується наступними законами – закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України вiд 11.07.2002  №92-IV, закон України "Про єдиний митний тариф" вiд 05.02.1992  № 2097-XII. Також існує наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення меду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України. [1]

Відповідно до Закону України від 23.09.94 р. за №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Операції з продовольчою сировиною (у даному випадку – мед натуральний), у тому числі експорт, регламентуються законами України «Про державну підтримку сільського господарства України» вiд 24.06.2004  № 1877-IV та «Про бджільництво» вiд 22.02.2000  № 1492-III. Відповідно до першого закону мед не є об'єктом державного цінового регулювання, але згідно із ст. 15 є обєктом державної дотації, що надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції. Бюджетна дотація виплачується Аграрним фондом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. [4,5]

Відповідно ж до другого  закону, законодавство України про  бджільництво базується на Конституції  України та складається з вищезазначеного  Закону, законів України "Про захист рослин" від 14.10.1998  №180-XIV, "Про ветеринарну медицину" вiд 25.06.1992  №2498-XII, "Про племінну справу у тваринництві" вiд 15.12.1993  №3691-XII, "Про тваринний світ" вiд 03.03.1993  №3041-XII, "Про рослинний світ" вiд 09.04.1999  №591-XIV та інших нормативно-правових актів.

2.2. Нормативно-правові умови здійснення угоди

Як було зазначено у  попередньому підрозділі, мед не оподатковується експортними митами, акцизом та ПДВ, а митний збір складе 0,02 % від митної вартості (але не більш 1000 $). Дані про необхідність експортної ліцензії на вивіз меду у вітчизняному законодавстві відсутні.

З метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту меду, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів користовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску меду.

Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва № 184/82 від 20.09.2000, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України та Українська академія аграрних наук наголошують на наступному:

- увезення в Україну і вивезення  за її межі бджіл і продуктів  бджільництва здійснюються відповідно  до вимог Законів України "Про  бджільництво" "Про племінну  справу в тваринництві", "Про  ветеринарну медицину" та інших  нормативно-правових актів України;

- продукція бджільництва, яка підлягає  вивезенню з України, повинна  мати сертифікат відповідності,  у якому повинно бути відображено:  штрих-код країни, енергетична цінність (калорійність) одиниці продукції,  адреса виробника продукції, термін  зберігання, дата виготовлення, діастазне  число (для меду), граничнодопустима  концентрація важких металів  (крім бджолиної отрути) та відповідати  іншим вимогам ветеринарного  законодавства;

- тара і пакувальний матеріал повинні бути одноразовими і відповідати гігієнічним вимогам.

Враховуючи різноманітність сортів меду та випадки спроб поставок неякісного меду за заниженими цінами в обхід антидемпінгових, санітарних та інших бар’єрів у світовій практиці (експорт китайського меду), для ідентифікації і визначення фальсифікату потрібно брати до уваги показники якості, які нормуються у ДСТУ 4497:2005 встановлює вимоги за фізико-хімічними показниками залежно від сорту меду – вищого або першого. В рамках технічних вимог до натурального меду національним стандартом України виокремлено групи норм щодо органолептичних показників (колір, смак, аромат, домішки); фізико-хімічних (діастазне число, масова частка сахарози, електропровідність та ін.) та показників безпеки (допустимі рівні токсичних елементів, пестицидів, заборона вмісту таких антибіотиків, як тетракцилін та стрептоміцин тощо). [9]

Стосоно пакування, мед фасують у тару місткістю 0,005 – 200 дм³. Зокрема, у скляні банки згідно з ГОСТ 5717; металеві лаковані банки згідно з ГОСТ 5981 або металеві бочки з матеріалів, дозволених МОЗ Україи; стакани чи туби з алюмінієвої фольги з лаковим покривом для харчової промисловості; банки, стакани, коробочки або пакетики полімерні; посудини керамічні глазуровані; фляги з нержавіючої сталі, алюмінію; бочки та бочата дерев’яні згідно з ГОСТ 8777, виготовлені з бузку, берези, верби, липи, осики та вільхи з парафіновою поверхнею всередині, вологість деревини не має перевищувати 16%, або з плівковими мішками-вкладишами згідно ГОСТ 19360; бочки з полімерних матеріалів, що дозволені МОЗ України для використовування у харчовій промисловості.

Після затоки меду всю тару герметично закупорюють. Тару масою нетто від 0,03 до 1,5 дм³ упаковують у картонні ящики згідно з ГОСТ 13512, ГОСТ 13516, розраховані на масу нетто не більш 30 кг або застосовують термоусадкову плівку (ГОСТ 25951). Споживацьку тару укладають в ящики щільними рядами з прокладками із гофрованого картону згідно ГОСТ 7376, ГОСТ 7933 у горизонтальних рядах або перекладають прокладаками згідно ГОСТ 9142. До речі, заповнення таи медом не повинне перевищувати 95% від її повного об’єму.

Кожну транспортну одиницю споживацької тари маркують (наклеювання етикетки або друкарським способом безпосередньо на пакованні). З специфічних вимог до маркування меду можна визначити те, що стандарт вимагає вказувати на етикетці не тільки дату фасування меду, але й рік збору. Окрім вказаних ознак, маркування повинне містити: назву та адресу виробника і місце виготовлення, назву продукту, гатунок, масу нетто, термін придатності до споживання, штрих-код EAN продукції згідно з ДСТУ 3145, знак відповідностей згідно з ДСТУ 2296 (для продукції, що пройшла сертифікацію), харчова та енергетична цінність 100 г меду, познаку ДСТУ.

Мед постачають партіями, тобто мається  на увазі будь-яка кількість меду, фасованого в однорідну тару і  оформленого одним документом про якість.

Важливу роль також посідає зберігання і траспортування меду. Мед транспортують будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезення вантажів із дотриманням установлених санітарних правил, у чистих, сухих, без стороннього заходу, не заражених комірними шкідниками транспортних засобах. Під час перевезення бочки розміщають у два-три яруси. Кожний ярус відокремлюють прокладкою із дощок, ящики й фляги встановлюють у штабелі. Висота штабеля для фляг – до 1,5 м, для картонних ящиків - не більш 2 м. Під час перевезення автомобілями або гужовим транспортом тару з медом закривають брезентом, щоб уникнути проникнення сонячних променів та пилу

Мед зберігають у чистих сухих приміщеннях, ізольованих від отрути та продуктів, що можуть надати нехарактерний запах (борошно, вовна, ганчір'я, цемент, отрутохімікати, нафтопродукти, продукти квашення, соління й т.п.). Бочки та фляги з медом зберігають у 2-3 яруси, наливними отворами (горловиною) до верху. Приміщення захищають від проникнення в нього мух, бджіл, мурах, ос та ін. Мед із змістом води до 21% зберігають при температурі не вище 20°С, з водностью більш 21% - при температурі не вище 10°С. Гарантійний строк зберігання з дня виготолення – 2 роки.

Також існує  регулювання у сфері санітарного, ветеринарного та радіологічного контролю. Відповідно до Спiльного наказу Державної митної служби України, Адмiнiстрацiї державної прикордонної служби України, Мiнiстерства охорони здоров'я України, Мiнiстерства аграрної полiтики України, Мiнiстерства культури i туризму України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України, Мiнiстерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Перелiку товарiв, якi пiдлягають обов'язковому санiтарному, ветеринарному, фiтосанiтарному, радiологiчному, екологiчному контролю та контролю за перемiщенням культурних цiнностей у пунктах пропуску через державний кордон» № 265/211/191/210/14/147/326 від 27.03.2009 при вивезенні меду дiйснюється контроль вiдповiдно до повноважень Державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України та Державної служби ветеринарної медицини України. [6]