Сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді

Товщина жирової складки  на підвздошної ділянці, мм 28,78 3,78 23,98 -1,03

Товщина жирової складки  на стегні, мм 22,43 7,43 18,30 3,30

 

 

А в контрольній групі (табл. 3.2) відбулася так ж зміна в протилежному напрямку. Аналогічні зміни спостерігаються і з показниками обхвату гомілки.

 

При порівнянні показників кардіореспіраторної системи після експерименту слід зауважити, що всі вони, крім артеріального тиску, мають істотну (p<0.01) різницю в таблиці 3.3.

 

Таблиця 3.3 - Порівняння показників кардіореспіраторної системи основної і контрольної групи після експериментуНазва показнику Екпериментальна група Контрольна група t розрах.

 

_

 

X± m у 

_

 

X± m У

АТ систолічне, мм рт.ст 109,17 ±1,22 9,36 105,88±1,18 7,38 1,96*

АТ діастолічне, мм рт.ст 71,2 ±0,74 5,67 70,43 ±0,87 5,42 0,69*

ЧСС спокою, уд/хв 70,12 ±0,53 4,04 73,05±0,63 3,94 3,61**

ЧД на початку тренування, уд/хв 14,33 ±0,18 1,41 15,6±0,15 0,93 5,42 **

ЧД після тренування, уд/хв 15,25±0,14 1,05 16,05±0,16 1,01 3,81**

ЖЄЛ, мл 3200±39,97 306,98 2870±65,44 408,69 4,35**

Проба Штанге, сек 50,03±1,21 9,26 35±1,57 9,81 7,68**

Проба Генча, сек 34,77±0,53 4,09 20±0,75 4,69 16,23**

 

 

* - різниця невірогідна (р> 0,01); ** - різниця вірогідна (р< 0,01)

 

Під час виконання стандартного навантаження пульс жінок основної групі був нижчим, ніж у контрольній, що свідчить про кращу адаптацію  кардіореспіраторної системи до фізичного навантаження та покращення процесів відновлення. Це дало можливість індивідуального збільшення навантаження на тренуванні жінок основної групи і проведення основної частини занять з більшою інтенсивністю про що свідчать вищі показники пульсу в основній частині.

 

Інтенсивність занять на початку  дослідження в основній та контрольній групі була майже однаковою (середні показники 53% та 51% відповідно)

 

В кінці дослідження жінки експериментальній групи займалися з інтенсивністю близько 62%, а у контрольній – 40%.( табл.3.4 ).

 

 

Таблиця 3.4 - Порівняння показників фізичної підготовленості експериментальної та контрольної груп після експериментуНазва вправи Експериментальна група Контрольна група 

t

 

розр

 

_

 

X± m у 

_

 

X± m у

Присідання, разів 4,9±0,19 1,47 4±0,2 1,24 3,3**

Згинання-розгинання рук  з колін, разів 20±0,43 3,28 13,05±0,44 2,73 11,5*

Нахил в положенні сидячі, см 15,07±0,5 3,8 12±0,5 3,11 4,41*

Проба Яроцкого, сек 28±1,26 9,68 26,1±0,87 5,44 1,25

Проба Бондаревського, сек 23,5±0,99 7,63 20,08±0,51 3,21 3,05**

Проба Руф’є, уд/хв 5,08±0,13 1,01 6,51±0,17 1,04 6,79*

 

 

Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5

 

Зниження пульсу в основній частині заняття у контрольній  групі свідчить про те, що з часом ці жінки адаптувалися до однотипного тренувального навантаження.

 

Незважаючи на те, що навантаження в основній групі було значно більшим  ніж у контрольній, показники  пульсу після закінчення заняття в основній та контрольній групах не мали істотної різниці, що свідчить про більш кращі процеси відновлення у основній групі.

 

Порівняння результатів  дослідження фізичної підготовленості в основній та контрольній групах після експерименту свідчить, що всі показники, крім даних проби Яроцького, суттєво відрізняються один від одного (табл. 3.5).

 

Таблия 3.5 - Порівняння показників фізичної підготовленості основної та експериментальної групи наприкінці експериментуНазва вправи Експериментальна група Контрольна група t розр

 

_

 

X± m у 

_

 

X± m У

Згинання-розгинання рук  в упрі лежачі з колін, разів 20 ±0,43 3,28 13,05±0,44 2.73 11,5*

Нахил в положенні сидячи, см 15,07±0,5 3,8 12±0,5 3,11 4,41*

Проба Яроцкого, сек 28±1,28 9,68 26,1±0,87 5,44 1,25

Проба Бондаровського, сек 23,5±0,99 7,63 20,08±0,51 3,21 3,05**

Проба Руф’є, уд/хв 5,08±0,13 1,01 6,51±0,17 1,04 6,79*

 

 

Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5

 

Рівень розвитку фізичних якостей у жінок контрольної групи протягом періоду дослідження достовірно не змінився. Слід відзначити, що вихідні показники гнучкості у жінок контрольної та експериментальної груп перевищували нормативні величини i в ході дослідження суттєво не змінились.

 

За спостереженням інструкторів, 2 - 3 кратні заняття йогою в тиждень  допомагали жінкам контролювати набір ваги, зберегти гарну фізичну форму до пологів, швидше відновитися після пологів.

 

 

 

Рисунок 1. Відсотковий графік 10 бальної оцінки у жінок після пологів по Единбурській шкалі післяпологової депресії

 

З боку психічного стану в жінок експериментальної групи були зареєстровані значні позитивні зрушення: спостерігалося значне врівноваження настрою, підвищення загального емоційного фону, відсутнє занепокоєння, страх перед майбутнім.

 

ВИСНОВКИ 

 

1.         В ході дослідження було опрацьовано 57 літературних джерел з теми дослідження. В ході аналізу науково-методичних матеріалів та досвіду роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді, було визначено, що післяпологовий період - це заключна стадія гестаційного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням і "розквітом" лактаційної функції молочних залоз. Щоб підкреслити важливість даного етапу для здоров'я, його ще іноді називають четвертим періодом пологів. Триває він у середньому 6-8 тижнів - розпочинається відразу після народження "дитячого місця", тобто плаценти, і завершується повним відновленням звичної діяльності статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем. В результаті аналізу літератури ми вияснили, що велике значення фізична культура має в післяпологовий період. Дотримання правильного рухового й гігієнічного режиму допомагає зміцнити організм, підсилює його опірність к багатьом захворюванням. Медичною наукою встановлено, що кількість ускладнень у післяпологовому періоді значно менше в жінок, що займаються фізичною культурою.

 

2.         Було розроблено комплексну методику  з відновлення фізичного здоров’я  в післяпологовому періоді, що включала в себе комплекс фізичних вправ та вправи на релаксацію (спрямовані на відновлення психо-емоційного стану).

 

3.         В результаті експерименту була  проведена оцінка методики по  відновленню жінок після пологів. За результатами експерименту нами було встановлено, що спеціальна підготовка жінок після пологів по програмі, що включає фізичні й дихальні вправи з елементами йоги, застосування вправ на релаксацію, дозволяє зберегти та відновити гарну фізичну форму, контролювати вагу, а також зменшити ймовірність психоемоційних розладів. З боку психічного стану в жінок експерирментальної групи були зареєстровані значні позитивні зрушення: спостерігалося значне врівноваження настрою, підвищення загального емоцйного фону, відсутнє занепокоєння, страх перед майбутнім. Таким чином, результати дослідження показали, що відновлення природнім шляхом не забезпечує належного покращення фізичного стану жінок після пологів, проте використання розробленої методики занять оздоровчими видами фізичної культури позитивно впливають на терміни та якість відновлення фізичного та психоемоційного стану жінок після пологів.

 

 

Список літератури

 

1.    Гойда Н.Г., Жилка  Н.Я. Репродуктивне здоров’я (ситуаційний  аналіз)// Мед.-соц. проблеми сім’ї. – 2003. – № 2 (8). – С. 3–14.

 

2.    Моисеенко Р.О.  Охрана здоровья матерей и  детей в Украине: проблемы и  перспективы// Здоровье женщины.  – № 3 (15). – С. 8–16.

 

3.    Селуянов В.Н.  Технология оздоровительной физической  культуры.- М.: Спорт Академ Пресс, 2001.- 172 с.

 

4.    Грец И.А. Индивидуальное  программирование занятий оздоровительной  физической культурой для женщин 30-40 лет: Автореф. дис. канд. пед.  наук: 13.00.04/- Смоленск, 2001. - 26 с.

 

5.    Губарева Е.С.  Развитие педагогической технологии  в оздоровительных видах гимнастики: Автореф.дис... канд. наук по физ. воспитанию и спорту: 24.00.02./НУФВСУ.-К., 2001.-21 с.

 

6.    Демографічна  криза в Україні: проблеми дослідження,  витоки, складові, напрями протидії /За ред. В. Стешенко. – К., 2001.

 

7.    Загальні основи  теорії та методики фізичного  виховання.// За редакцією Т.Ю.  Круцевіч. - К.: Олімпійська література, 2003. – 442 с.

 

8.    1ващенко Л.Я.  Самостійні заняття фізичними  вправами. - К.: Здоров'я, 1998. – 9 с.

 

9.    Сологубова С.В.  Новий підхід до методики організації занять оздоровчим шейпінгом с жінками 25 років // Збірник наукових праць «Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту».- №15, 2004. – С. 128-135

 

10.  Уілмер Джек Х., Костілл  Девід Л. Фізіологія спорту. - К.: Олімпійська література.- 2001.- 502 с. 

 

11.  Купер К. Азробика  для хорошего самочувствия. - М.: ФиС, 1989.

 

12.  Куц А.С. Модельные показатели физического развития и двигательной подготовленности населения центральний Украины. - К.:Искра, 1993. – 255 с.

 

13.  Луковська О.Л., Гіркіна  (Сологубова) С.В. Сучасний підхід до побудови шейпінгс-тренування жінок зрілого віку // Фізична культура, спорт і реабілітація в закладах освіти: Збірник наукових праць.- Рівне: РДГУ, 2004.- Випуск 2.- С. 107-111.

 

14.  Хоулі Едвард Т., Френкс Б. Дон Оздоровчий шейпінг. - К.: Олімпійська література, 2000.- 367 с.

 

15.  Хоули Эдврд Т., Френкс  Б. Дон Руководство инструктора  оздоровительного фитнеса.- К.: Олимпийская  литература, 2004.- 375 с.

 

16.  Чубакова В.А. Педагогические  технологи проведения занятий  различными видами оздоровительной  аэробики с женщинами молодого  возраста (21-35 лет): Автореф. дис.. канд..наук.: 13.0004/ М., 2006.- 23 с.

 

17.  Лад В. Аюрведа  для начинающих. М.: «Фаир – пресс», 2006. – 224 с.

 

18.  Иванов М.М. Йога: дыхательная гимнастика. Терапевтические  упражнения. Позы. М.: «Харвест», 2007. –  96 с.

 

19.  Пратима Р., Мэриан  К. Абсолютная красота. М.: «Сатва», 2003. – 448 с.

 

20.  Рамананта. Дыхательные  упражнения и асаны йоги. М.: «Фаир-Пресс», 2004. – 288 с.

 

21.  Спэрроу Л., Уолден  П. Практическая энциклопедия  йоги. М.: «Эксмо», 2004. – 400 с.

 

22.  Айенгар Г.С. Йога: жемчужина для женщин. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2006. – 448 с.

 

23.  Орлова М.О., Тесло  С.М. Йога для беременных женщин. М.: «АСТ», 2006. – 110 с.

 

24.  Персианинова Л.С., Ильина  И.В. Справочник по акушерству  и гинекологии.- М.: “Медицина” 1980,323с

 

25.  Епифанова В.А. Лечебная  физическая культура. Справочник- М.: “Медицина”1988,232с

 

26.  Симкин П., Вэлли  Дж., Кепплер Э. Гид по беременности/ Пер. с англ. А. Кудряшева.- М.: ФАИР-ПРЕСС,2000.-576с.  -(Популярная медицина).

 

27.  Карин Шутт Энциклопедия  младенца: Рождение, уход, питание, развитие, воспитание.- пер. с нем. – М.: АСТ, персей1998.-332с.

 

28.  Грэйс Крайг. Психология  развития. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 992с.

 

29.  Барановский А.Ю.  Основы домашней медицины. – СПб.: комета, 1997. – 688с.

 

30.  Довідник з акушерства  та гінекології/ Степанківська Г.К., Тимощенко Л.В., Михайленко О.Т.та інш.; За ред. Г.К. Степанківської.-К.:Здоров’я, 1997.-с.508-511.

 

31.  Справочник по акушерству  и гинекологии / под ред. Г.К.  Степанковской. – К.: “Здоров’я”, 1997. – С. 187.

 

32.  Дуда И.В., Дуда В.И.  Клиническое акушерство. – Минск, - 1997. –С. 80..

 

33.  Грищенко В.І. Акушерство.–  Харків: “Основа”,- 2000.– С. 112.

 

34.  Савельева Г.М., Кулаков  В.И., Серов В.Н. и соавт. Современные  подходы к диагностике, профилактике  и лечению гестоза.-М., 1999.-28с.

 

35.  Багатирьова Р.В., Венцьківський  Б.М., Дашкевіч В.Є. Ведення вагітності  та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування та діагностика, лікування та профілактика. – Киев, 1999.- 22 с

 

36.  Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк  Г.М. Физиологическое акушерство. - К, 1982г.,556с.

 

37.  Справочник по акушерству й гинекологии. Под ред. Т.М.Савельевой. М. Медицина. 1992 г. 221с..

 

38.  Ведение беременности  й родов високого риска. Под  ред. Пестриковой Т.Ю. М. Медицина. 1994 г.,336с.

 

39.  Шехтман М.М. Руководство  по экстрагенитальной патологии  у беременных. - Москва, 1999. – 399с,.

 

40.  Савельева Г.М., Кулаков  В.И., Серов В.Н. и соавт. Современные  подходы к диагностике, профилактике  и лечению гестоза.-М., 1999.-28 С

 

41.  Багатирьова Р.В., Венцьківський  Б.М., Дашкевіч В.Є. та співавт.  Ведення вагітності та пологів  при пізніх гестозах, їх прогнозування та діагностика, лікування та профілактика. – Киев, 1999.- 22 с

 

42.  Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк  Г.М. Физиологическое акушерство. - К, 1982г.,556с.

 

43.  Справочник по акушерству й гинекологии. Под ред. Т.М.Савельевой. М. Медицина. 1992 г. 221с..

 

44.  Ведение беременности  й родов високого риска. Под  ред. Пестриковой Т.Ю. М. Медицина. 1994 г.,336с.

 

45.  Ведення вагітності і пологів у жінок з неправильним положенням плоду/ А.Ю. Лиманська, С.К. Кульчицький, К.Г. Апресова, С.О. Пап // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - Донецьк, 2006. - Том11, N3. - С. 45-46. - Бібліогр.: с. 46

 

46.  Иглина, Н.Г. Влияние  различных факторов на протекание  беременности и состояние здоровья  новорожденных детей/ Н.Г. Иглина, С.С. Косолап // Валеология. - Ростов н/Д, 2006. - N1. - С. 28-31.

 

47.  Ультразвуковая диагностика  в гинекологии. Демидов В.Н., Зыбкин  Б.И. Изд. Медицина, 1990,42с.

 

48.  Клиническая ультразвуковая  диагностика. Мухарлямов Н.М., Беленков  Ю.Н., Атьков О.Ю. Изд. Медицина, 1987,145с.

 

49.  Ультразвуковая диагностика  в акушерской клинике. Стрижаков  А.Т., Бунин А.Т., Медведьев М.В.  Изд. Медицина, 1990.232с.

 

50.  Obstetric Ultrasound – Dr. Joseph S. K. Woo (Hong Kong.) – http://home.hkstar.com/~joewoo/joewoo2.html,52р.

 

51.  Бохман Я. В., Рыбин  Е.П. Полинеоплазии органов репродуктивной  системы.- СПб.: ООО " Нева-Люкс", 2001.- 240с

 

52.  Воронин К.В., Зелинский  А.А. Справочник акушерки.- М.: Триада-Х, 2002.- 240с. 

 

53.  Врожденные, перинатальные  и неонатальные инфекции: Пер.  с англ./ Под ред. А.Гриноу, Дж. Осборна,  Ш. Сазерленд.- М.: Медицина, 2000.- 287 с.: ил.