Рекомендації по роботі з психосоматичними хворими

        Ключ до опитувальника  Басса-Дарки

     Фізична агресія: «так» = 1, «ні» = 0:1, 25, 33, 48, 55, 62, 68 і «ні» = 1, «так» = 0 – 9,17, 41.

     Опосередкована  агресія: «так» = 1, «ні» = 0:  2, 18, 34, 42, 56, 63 і «ні» = 1, «так» = 0 – 10, 26, 49.

     Роздратування: «так» = 1, «ні» = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72 і «ні» = 1, «так» = 0 – 11, 35, 69.

     Негативізм: «так» = 1, «ні» = 0: 4, 12, 20, 28 і «ні» = 1, «так» = 0 – 36.

      Образа: «так» = 1, «ні» = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 51, 58 і  «ні» = 1, «так» = 0 – 44.

      Підозріливість: «так» = 1, «ні» = 0: 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59 і «ні» = 1, «так» = 0 – 65, 70.

      Вербальна агресія: «так» = 1, «ні» = 0: 7,15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73 і «ні» = 1, «так» = 0 – 39, 66, 74, 75.

      Почуття провини: «так» = 1, «ні» = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67. 

Шкали реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна.

Шкала ситуативної  тривожності (СТ)

Шкала особистісної тривожності (ОТ)

Ключ

 

      4. Психологічні вправи для роботи практичного психолога з хворими

     Психологічна терапія - це система спеціальних психологічних методів оздоровчого впливу на людину для нормалізації її психічного стану — під час перебування у важкому стресі. У процесі психологічної терапії широко застосовують техніку гіпнозу, аутогенного тренування, арттерапію (оздоровлення мистецтвом), терапію творчим самовираженням, трудотерапію тощо.

     У випадку такого хронічного захворювання як цукровий діабет психотерапія повинна бути спрямована на раціональний моніторинг і контроль проявів захворювання та на поліпшення міжособистісного функціонування.

     Приклади  психотерапевтичних вправ для хворих на цукровий діабет.

Як і будь-яка психотерапевтична взаємодія у групі, робота з соматичнохворими розпочинається зі знайомства членів групи один з одним.  Вправа 1. Знайомство: психологічна розминка.

      Мета: знайомство з колом інтересів учасників групи. Привітання членів групи, ознайомлення з правилами роботи у групі:

- не перебивати один одного;

- не оцінювати і не засуджувати жодні висловлювання як погані чи хороші;

- не давати порад, коли цього не просять учасники;

- намагатися дотримуватися теми обговорення;

- брати участь в обговоренні проблеми за бажанням;

- дотримуватися конфіденційності щодо того, що може статися під час заняття;

- враховувати час обговорення;

- критикувати не людину, а конкретний учинок.

      Це  допоможе дещо змінити уявлення про себе і зламати певні стереотипи спілкування.

      Криголам "Знайомство"

      Дає можливість не лише познайомитись, а  й сприяє розвитку пам'яті.

      Усі учасники стають в одне спільне коло. По черзі, починаючи з одного з  тренерів, кожному учасникові потрібно назвати себе й сказати щось позитивне про себе. Фразу можна запропонувати розпочати словами: "Мене звати... Моя краща подруга (друг) про мене сказала (в) б (би), що я..." Для того щоб учасники групи швидше перезнайомилися та були готові для подальшої роботи в атмосфері довіри й симпатії, пропонуємо наступні вправи.

      2. Вправа "Автопортрет"

      Мета: самосприйняття.

      Під тиху музику намалювати символічний  автопортрет, тобто піктограму. Дати незвичайний заголовок малюнку. Виконані портрети вивішуються тренером на дошці. Учасники аналізують бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, вказують, кому він належить. Обговорення заняття.

      Після заняття психотерапевт може сам  ще раз проаналізувати усі портрети і відповідно до результату спланувати подальший хід роботи з конкретною групою хворих.

      Вправа 3. Концентрація уваги. Налаштовуємося на позитив.

      Мета: налаштувати хворих на позитив, змусити не думати про хворобу, а зосередитися на позитивних сторонах свого життя.

      1. Дихання. Концентрація уваги на диханні відбувається таким чином. Зверніть увагу на те, що під час дихання повітря входить і виходить, входить і виходить. Концентруйтеся на різних частинах тіла, рухаючись вперед і назад, всередину і на поверхню у процесі дихання. З кожним вдихом спрямовуйте ваше дихання до різних частин вашого тіла. Спрямовуйте дихання в ногу, в руку, і відчувайте, як тече повітря під час дихання всередину і на поверхню. Тепер свідомо вдихніть повільно і глибоко 10 разів. При цьому повторюйте про себе: „Я розслаблений, я розслаблений”. Тепер ви повинні розслабитися. Тривалість цієї вправи 2-5 хвилин.

      2. М’язи. Щоб заспокоїтись, можно з усіх сил напружувати м’язи, стиснути кисті рук, напружити ступні, руки, ноги, шлункові м’язи. Стисніть зуби, напружте обличчя і всі м’язи. Потім розслабте їх і всі інші м’язи, наскільки це можливо. Порівняйте відчуття, виконавши вправу триччі. Тепер, починаючи зі стоп і просуваючись до голови, концентруйтеся на кожній частині тіла, навіюючи тепло і розслаблення. При цьому говоріть собі: „Мої пальці ніг (стопи, ноги, стегна) теплі і розслаблені”. Виконайте це послідовно для кожної частини тіла. Якщо ви відчули втому або напругу, ви можете виконати вправи з посилання енергії до певної частини тіла.

      Продовжуйте по черзі розслабляти кожну частину тіла. Після того, як ви розслабили голову, закінчуйте вправу, говорячи: „Зараз я абсолютно спокійний, розслаблений і повністю готовий до всього, що відбувається”. Ця вправа може тривати 3-5 хвилин.

      3. Думки. З метою розслаблення можна використати образи і звуки.  Наприклад, відчуйте себе на березі моря. Зверніть увагу на хвилі, відлив, прилив. З кожним рухом хвиль ви все більше розслабляєтеся. Коли ви відчули себе краще, уявіть, що ви йдете від моря.