Стратегія диверсифікації – це процес проникнення  підприємства в нові сфери діяльності, в яких підприємство раніше не працювало, з метою зміни продукції, яку  виробляє підприємство. Така стратегія  використовується підприємством в  наступних випадках:

• ринки, на яких працювало підприємство раніше, насичені, попит споживачів на його продукцію скорочується;
• підприємство має вільні фінансові ресурси, які доцільніше використовуються в іншій галузі виробництва;
• антимонопольне законодавство пригнічує подальший розвиток виробництва в освоєній галузі;
• наявність можливостей наукових розробок, виробничих потужностей, сировинних баз, кваліфікованого персоналу, що дозволяють отримати синергічний ефект між засвоєними та перспективними напрямками діяльності;
• використання можливості виходу на міжнародні ринки;
• скорочення обсягів податкових відрахувань за рахунок засвоєння напрямків виробництва з пільговим оподаткуванням;
• створення довгострокових конкурентних переваг на основі перспективної кооперації з іншими організаціями.

     Стратегія диверсифікації може бути спорідненою  та неспорідненою.

     Стратегія спорідненої диверсифікації передбачає наявність стратегічних відповідностей в різних напрямах виробництва.

     Стратегія відповідності – це подібні статті витрат в структурі витрат різних підприємств, що належать до одного стратегічного портфелю. Такими подібними статтями витрат можуть бути: технології, постачальники, сировина або матеріали, методи управління, маркетинг, канали просування та збуту. Споріднена диверсифікація може значно підвищити ефективність виробництва якщо у підприємства існує визнана торгова марка, надійне ім’я. Це прискорює визнання нових товарів чи послуг на ринку, створює досить високий конкурентний статус підприємства. Створення нових для підприємства видів діяльності при спорідненій диверсифікації базується на використанні нагромадженого досвіду, старих методів та прийомів, як правило, доповнює продуктову лінію підприємства і цим посилює конкурентоспроможність традиційних товарів.

     Стратегія неспорідненої диверсифікації – це виробництво нових продуктів, що доповнюють основне виробництво та сприяють збуту товарів основного виробництва на ринку. При неспорідненої диверсифікації зміни торкаються тільки виробничого потенціалу, та не мають принципового характеру. Зазначена стратегія обирається виходячи із можливих прибутків незалежно від галузі.

     Стратегія конгломератної диверсифікації – це виробництво нової продукції, яка  незв’язана з основним виробництвом та потребує нової виробничої бази, збутової системи, що орієнтована на нового споживача з новими потребами.

     Стратегія створення нового напрямку діяльності з однієї сторони:

     – потребує менших сум інвестицій на протязі певного періоду; поступове  входження в галузь; нагромадження  власного досвіду по мірі розвитку нового напрямку діяльності; можливість планувати темпи власного розвитку;

     – а з іншої це: повільне освоєння нових напрямків діяльності; освоєння нових виробничих процесів пов’язаних з ризиком недосягнення запланованих результатів; конфлікт між засвоєним  та новими напрямками діяльності в боротьбі за інвестиції; ускладнення виробничо-збутової та управлінської систем.

     Стратегія зміни курсу, реструктуризації та виживання  – належить до оздоровчих стратегій  і розробляється тоді коли підприємство опинилося в складній ситуації, зумовленій наступними причинами:

     – ситуація в економіці країни; наявність  сфер діяльності, що втратили свою привабливість;

     – низький рівень управління окремих  підрозділів та підприємства в цілому, та інші.

     В залежності від причин створення  кризової ситуації в ході розробки стратегії використовують наступні підходи:

     – відновлення необхідного рівня  прибутковості освоєних виробництв; для окремих видів діяльності розробка стратегій «збирання врожаю»  та «відсікання зайвого», а на отриманні  кошти розширення найбільш перспективних сфер виробництва; економія всіх витрат на всіх напрямках діяльності;

     – перегляд структури видів діяльності, відсікання «непривабливих» та розвиток «привабливих» напрямків діяльності;

     – зміна управлінського персоналу;

     – розробка нових стратегій з метою підвищення ефективності виробництва в цілому.

     В зв’язку із глобальним потеплінням  та збільшенням середньодобової  температури влітку ринок кондиціонерів  росте. Постійно з’являється щось нове: нові опції, властивості, можливості. На ринку кондиціонерів можна виділити 5 чинників диференціації виробництва:

• забезпечення більш високої якості та специфічних споживчих властивостей;
• надійність в експлуатації;
• технологічне і технічне лідерство фірми на ринку;
• збут продукції в комплексі із супутніми послугами;
• забезпечення «впізнання» товару.

    Забезпечення  високої якості товару забезпечується постійним контролем виробництва, високим професіоналізмом працівників, високоякісною сировиною тощо.

    Надійність  в експлуатації забезпечується контролем  вхідних матеріалів, постійною перевіркою комплектуючих та кінцевим вихідним контролем. Кожна модель має інструкцію з експлуатації.

    Технологічне  і технічне лідерство виражається  в постійному оновленні обладнання та безперервній розробці нових моделей  з новими властивостями.

    Продукція реалізується з гарантією, компанія має мережу сервісних центрів.

    «Впізнання» торгової марки забезпечується участю компанії в різних акціях, в рекламі  в ЗМІ, Інтернеті, спеціалізованих  журналах тощо.

    Для ТМ «LESSAR» характерна концентрична диверсифікація: вихід на нові ринки з новими технологічно схожими товарами.

    При даній стратегії застосовуються:

• моніторинг національних, регіональних ринків з метою пошуку вільних та/чи перспективних ринків та/чи сегментів;
• перенесення технологій на нові сфери застосування;
• розширення номенклатури товарів, що випускаються.

    У своїй стратегії зростання через  диверсифікацію ТМ «LESSAR» має на мені економічний успіх в наступальній ролі (завойовування нових позицій).

    Поєднання даних цілей і очікуваних результатів дає обґрунтування диверсифікації. Логіка стратегії диференціації виражається в розсортуванні, тобто фірма має наступальний характер цілі та орієнтацію на високу фінансово-економічну віддачу.

    Використання  такої класифікації допомагає керівництву  компанії чіткіше уловлювати цілі і задачі диверсифікації і на цій основі сформулювати критерії оцінки потенційних сфер діяльності.

Висновок  до розділу 3

      Підприємство  дотримується стратегії диференціації, яка базується на наданні послуги  відмінних властивостей, які важливі для покупця і відрізняють даний товар від пропозицій конкурентів.

      Було  визначено основних конкурентів TM «LESSAR», а саме: 1) Dantex;  2) General Climate 3) Fujitsu General  . Лідером з цих трьох організацій є Fujitsu General, TM «LESSAR» займає не лідируючу позицію, але стратегія підприємства направлена на подальший розвиток, збільшення оборотних коштів, розширення своєї діяльності і найголовніше стати лідером в продажі кондиціонерів.

     При плануванні комплексу маркетингу кондиціонери можуть бути представлені як товар за 3-ма рівнями.

      Перший  рівень - товар за задумом: економічна система кондиціонування повітря  для задоволення потреб споживача.

      Другий  рівень – товар у реальному  виконанні: ергономічний дизайн, економне використання електроенергії, висока якість, відома торгова марка, додаткові (допоміжні) функції.

      Третій  рівень – товар у реальному  виконанні: розстрочка, гарантійне обслуговування, мережа сервісних центрів, доставка, установка, демонтаж старого, вивіз, утилізація.

     На  ринку кондиціонерів можна виділити 5 чинників диференціації виробництва:

• забезпечення більш високої якості та специфічних споживчих властивостей;
• надійність в експлуатації;
• технологічне і технічне лідерство фірми на ринку;
• збут продукції в комплексі із супутніми послугами;
• забезпечення «впізнання» товару.

    Забезпечення  високої якості товару забезпечується постійним контролем виробництва, високим професіоналізмом працівників, високоякісною сировиною тощо.

    Надійність  в експлуатації забезпечується контролем  вхідних матеріалів, постійною перевіркою комплектуючих та кінцевим вихідним контролем. Кожна модель має інструкцію з експлуатації.

    Технологічне  і технічне лідерство виражається  в постійному оновленні обладнання та безперервній розробці нових моделей  з новими властивостями.

    Продукція реалізується з гарантією, компанія має мережу сервісних центрів.

     «Впізнання» торгової марки забезпечується участю компанії в різних акціях, в рекламі  в ЗМІ, Інтернеті, спеціалізованих  журналах тощо.

Список використаних джерел

1. Зозульов  А.В. «Промышленный маркетинг: рыночная стратегия». Учеб. Пособие. –К.: Центр учебной литературы, 2010. – 576 с.
2. Зозульов А.В. «Промышленный маркетинг: стратегический аспект» - Харьков: Студцентр, 2005. – 328 с.
3. Зозульов А.В., Старостина А.О. «Маркетинг» - Киев: Знання, 2006. – 327 с.
4. Зозульов А.В. «Сегментирование рынка» - Харьков: Студцентр, 2003. –232с.
5. www.ukrstat.gov.ua
6. www.smida.gov.ua
7. www.nbuv.gov.ua
8. www.readbookz.com
9. www.lib.ua-ru.net