Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 00:36, реферат
Сучасна практика високорозвинених країн підтверджує, що задоволення потреб суспільства в цілому і кожного окремого споживача є кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства. Ступінь орієнтації господарства на вирішення соціальних проблем, задоволення зростаючих і мінливих потреб слід розглядати як основний показник його суспільно-економічної ефективності і загального рівня розвитку. З цієї точки зору традиційні показники ефективності виробництва (зниження капітальних витрат, трудомісткості, матеріаломісткості і т. п.) виступають в якості приватних параметрів.
Логістичний підхід призводить до необхідності вибору дрібної наскрізний вантажної одиниці, на основі якої можуть формуватися вхідні та вихідні потоки і яка, проходячи весь логістичний ланцюг, вимагала б мінімальну кількість операцій з її переробки. Вона повинна бути модульними розмірами стандартного піддону і середньотоннажних контейнера і відповідати потребам замовлення максимальної кількості споживачів. «Законодавцем» її величини і розмірів повинно стати остання ланка логістичного ланцюга - роздріб.
Існуюче розмаїття роздрібної мережі та її запитів диктує визначення усередненого «стандартного замовлення», який би задовольняв практичне більшість споживачів. Це повинна бути менш велика вантажна одиниця ніж «пакет», наприклад, транс ¬ портная тара типу «короб» з наявністю легко зчитується необхідної інформації, нанесеної виробником. В якості зовнішнього товароносітеля може вибиратися і використовуватися як піддон, так і контейнер. Комплектація буде зводитися до підбору вантажних одиниць типу «короб» з «стандартним замовленням». Наявність наскрізний вантажної одиниці «за пломбою відправника» дозволяє звести приймання товарів лише до приймання їх за кількістю вантажних місць без вторинної приймання за кількістю і приймання за якістю.
Сучасні технології доставки, як уже зазначалося, базуються на концепції інтеграції транспорту, постачання, виробництва і збут; на відшуканні оптимальних рішень в цілому по всьому процесу руху матеріального потоку в сфері обігу і виробництва за критерієм мінімуму витрат на транспортування, постачання, виробництво, збут.
У сучасних умовах підприємства транспорту повинні переглянути характер своєї комерційної та виробничої діяльності, спрямувавши її на аналіз, вивчення і задоволення попиту споживачів послуг. Транспорт являє собою вид діяльності, похідний від двох складових: постачальника (сукупності продавців) і одержувача (сукупності покупців). Очевидно, що збут товару може вважати доконаним фактом лише тоді, коли кінцевий споживач отримає товар. Стабільне положення будь-якого підприємства в умовах ринку визначається не тільки низькими виробничими витратами, а й можливістю підприємства забезпечити збут виробленого товару. Підприємству, фірмі, компанії, концерну при реалізації розподілу готової продукції доводиться вирішувати питання, пов'язані з доставкою, тобто вибирати вид транспорту, методи організації перевезень, тип транспортних засобів і т. д. Нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява і посилення конкуренції між підприємствами транспорту передбачають активне вивчення досвіду функціонування транспорту з визначенням його ролі і місця в системі «постачання - виробництво - збут».
Однією з причин низької конкурентоспроможності продукції, виробленої в Росії, є витрати на транспортно-експедиційне забезпечення розподілу, величина яких в 2-3 рази перевищує рівень розвинутих країн. Пояснення лежить в наявності недоліків як в роботі транспорту, так і в управлінні запасами, так як підвищенню ефективності доставки і в даний час приділяється недостатня увага. За даними проведених у США досліджень, вартість транспортної частки процесу виробництва і розподілу продукції становить одну третину кінцевого продукту. Тому належне транс ¬ тне забезпечення розподілу товарів є одним з важливих резервів економії ресурсів.
Важливу роль у сталому функціонуванні глобальних логістичних систем грають так звані «міжнародні канальні посередники», до яких можна віднести: міжнародні транспортно-експедиторські компанії, транспортні фірми, компанії по здійсненню експортних, зовнішньоторговельних і представницьких операцій, дистриб'юторські фірми, компанії по сортуванню, затарювання, упакування і маркування товарів і т. д.
Широкий розвиток світових господарських зв'язків, зростання матеріальних і ускладнення інформаційних і фінансових потоків між територіально розрізненими виробництвами, поява гнучких систем розподілу дали з середини 1980-х років потужний поштовх розвитку глобальної логістики і на цій основі підвищення ефективності між ¬ родного кооперації виробників.
Транспортним підприємствам і компаніям у нашій країні необхідно, використовуючи наявні власні напрацювання та потенціал, а так ¬ же зарубіжний досвід, швидкими темпами впроваджувати сучасні логістичні концепції та системи в свою практичну діяльність.