Логистичні ланцюги

План

          Вступ ……………………………………………………………… 3

          1. Види матеріальних ланцюгів………………………………….. 5

     2. Логістичні ланцюги …………………………………………… 9

     3. Основні інструменти управління логістикою ……………… 12

     4. Види логістичних ланцюгів розподілу ……………………... 13

     5. Співробітництво, конфлікти та конкуренція

          в логістичних ланцюгах ……………………………………. 17

     Висновок  …………………………………………………………19

     Література  ………………………………………………………. 20

 

Вступ

     Логістика є досить молодою наукою, однак  вона вже пройшла певний історичний шлях розвитку. В економічній літературі можна зустріти кілька підходів до виділення етапів розвитку логістики. Аналізуючи їх, неважко помітити, що основна відмінність полягає в різному ступені деталізації періодів розвитку логістики, при цьому всі зазначені підходи дають змогу простежити зміну концептуальних підходів до цього нового науково-практичного напрямку. Виділяють три етапи розвитку логістики:

     Перший  етап (60-ті роки) – характеризується використанням логістичного підходу  до управління матеріальними потоками в сфері обігу. У цей період формується два ключових положення:

• існуючі ніби окремо потоки матеріалів у виробництві, зберіганні і транспортуванні можуть бути взаємопов’язані єдиною системою управління; 
  - інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний економічний ефект.
• Задачі оптимізації фізичного розподілу вирішувалися і раніше. Другий етап (80-ті роки) характеризується розширенням інтеграційної основи логістики. Логістика почала охоплювати виробничий процес. У цей період відбувається:

     - швидке зростання вартості фізичного  розподілу;

     - зростання професіоналізму менеджерів, які здійснюють управління логістичними  процесами;

     - довгострокове планування у сфері  логістики;

     - широке використання комп’ютерів  для збору інформації та контролю за логістичними процесами;

     - централізація фізичного розподілу;

     - різке скорочення запасів у  матеріалопровідних ланцюгах;

     - чітке визначення дійсних витрат  розподілу;

     - визначення і здійснення заходів  для зменшення вартості просування  матеріального потоку до кінцевого споживача.

     До  взаємодії складування і транспортування  починає підключатися планування виробництва, що дозволило скоротити запаси, підвищити  якість обслуговування покупців за рахунок  своєчасного виконання замовлень, поліпшити використання устаткування.

     Третій  етап належить до сучасності й може бути охарактеризований так: 
- з’являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;

     - сучасні комунікаційні технології, які забезпечують швидке проходження матеріальних та інформаційних потоків, дозволяють здійснити моніторинг усіх фаз переміщення продукту від первинного джерела до кінцевого споживача;

     - розвиваються галузі, які надають  послуги у сфері логістики;

     - концепція логістики, ключовим  положенням якої є необхідність інтеграції, починає визнаватися більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу;

     - сукупність матеріалопровідних  суб’єктів набуває цілісного  характеру. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Види  матеріальних ланцюгів

 

     Матеріальні потоки визначені як вантажі, що розглядаються в процесі додавання до них різних логістичних операцій. Значна різноманітність вантажів і логістичних операцій ускладнює вивчення і управління матеріальними потоками. Вирішуючи конкретну задачу, необхідно чітко визначити, які саме потоки досліджуються.

     Найважливішими  ознаками класифікації матеріальних потоків  є такі: 
По відношенню до логістичної системи:

     а) зовнішній - це потік, який протікає в  зовнішньому щодо даної логістичної  системи середовищі. Цю категорію  складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство причетне;

     б) внутрішній - це потік, що протікає у  внутрішньому середовищі відносно даної  логістичної системи.

     За  призначенням:

     а) вхідний - це зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища. В нашому прикладі він визначається сумою величин матеріальних потоків на операціях розвантаження;

     б) вихідний - це потік, який виходить з  логістичної системи і надходить  у зовнішнє для неї середовище. Для підприємства оптової торгівлі його можна визначити, поєднавши матеріальні потоки, які мають місце при виконанні операцій навантаження різних видів транспортних засобів. 
За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.

     Вхідні  або вихідні матеріальні потоки є формою реалізації циклічних зв’язків, тобто зв’язків, у яких вихід  з однієї мікрологістичної системи  одночасно є входом в іншу і  навпаки. Такі циклічні зв’язки мають найважливіше значення у процесі адаптації системи до динаміки зовнішнього середовища.

     За  ритмічністю:

     а) неперервні - на конвеєрних або автоматизованих  лініях у процесі виробництва, транспортування  матеріальних ресурсів трубопроводом  і т.д.

     б) дискретні - організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т.д.

     в) бліц – потоки - це разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці.

     Залежно від предмета вивчення:

     а) продуктові - об’єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці.

     б) операційні - потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій.

     в) ділянкові - сукупні потоки, які розглядаються  на окремій ділянці логістичної  системи. Основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки.

     г) системні потоки - матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

     За  натурально-речовинним складом:

     а) одно асортиментні;

     б) багато асортиментні.

     Таке  розділення необхідне тому що асортиментний  склад потоку суттєво відображається на роботі з ним. Наприклад, логістичний процес на оптовому продовольчому ринку, який торгує рибою, м’ясом, овочами, фруктами і бакалією, буде суттєво відрізнятися від логістичного процесу на ринку, який працює з одним найменуванням вантажу.

     За  кількісною ознакою:

     а) масові – потоки, що виникають в  процесі транспортування не одним  транспортним засобом, а їх групою;

     б) крупні – декілька залізничних вагонів, автомашин;

     в) середні – займають проміжок між  крупними і мілкими. До них відносяться потоки, які утворюють вантажі, що поступають окремими вагонами або автомобілями;

     г) мілкі – утворюють кількість  вантажів, які не дозволяють повністю використати вантажопідйомність транспортного  засобу і потребують при перевезенні  сумісництва з іншими, попутними вантажами.

     За  питомою вагою:

     а) тяжкі – потоки, що забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортних засобів, потребують меншого  складського об’єму. Тяжкі потоки утворюють вантажі, у яких маса одного місця перевищує 1 тону (при перевезеннях водним транспортом) і 0,5 тон (при перевезеннях залізничним транспортом, наприклад, транспортування металу);

     б) легкі – представлені вантажами, які не дозволяють повністю використовувати  вантажопідйомність транспорту. Одна тонна вантажу легкого потоку займає обсяг більше 2м3 – наприклад, та бачні вироби в процесі транспортування утворюють такі потоки.

     За  ступенем сумісності утворюючих потік  вантажів:

     а) сумісні;

     б) несумісні.

     Ця  ознака враховується в основному  при транспортуванні, збереженні і вантажопереробці продовольчих товарів.

     За  консистенцією вантажів:

     а) насипні – це вантажі, які перевозяться без тари (наприклад, зерно). Головна  їх ознака – сипучість. Можуть перевозитися в спеціальних транспортних засобах: вагонах бункерного типу, відкритих вагонах, на платформах, в контейнерах, в автомашинах;

     б) навалові вантажі – як правило, це вантажі мінерального походження (сіль, вугілля, руда, пісок і т.д.). перевозяться без тари, деякі з них можуть змерзатися, злежуватися, спікатися. Також  мають ознаку – сипучість;

     в) тарно-штучні – вантажі, що мають  різні фізико-хімічні властивості, питому вагу, об’єм. Це можуть бути вантажі  в контейнерах, ящиках, мішках, вантажі  без тари, дліномірні і і негабаритні  вантажі;

     г) наливні – вантажі, що перевозяться наливом в цистернах або наливних судах.

     Логістичні  операції з наливними вантажами, наприклад, перевантаження, збереження і інші, виконуються за допомогою  спеціальних технічних засобів.       Управління матеріальними потоками передбачає визначення параметрів траєкторії переміщення матеріалів, до яких належать:

     - найменування матеріальних ресурсів;

     - кількість матеріальних ресурсів;

     - початкова точка (вибір постачальника);

     - кінцева точка (вибір споживача);

     - час (в які строки потрібно  виконати замовлення і доставити продукцію). 
Завдання логістики полягає у тому, щоб організувати процеси переміщення, які у сукупності були б оптимальними для даної сфери і логістичної системи в цілому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Логістичні ланцюги

     Для того щоб уявити шлях, яким переміщується матеріальний потік, використовують поняття логістичний ланцюг. Синонімами цього терміна в англо-американській літературі з логістики є логістичний канал (logistical channe), канал розподілу (distribution channe) та ін. В Німеччині досить поширений термін логістичний ланцюг (die logistische Kette), що утверджений одним з національних стандартів.

     Логістичний ланцюг (logistical chain) — це лінійно впорядкована кількість фізичних та/чи юридичних  осіб (виробників, посередників, складів  тощо), які виконують логістичні операції з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача. У загальному випадку логістичний ланцюг об'єднує виробника та споживача, хоч часто має складну структуру. У логістичних ланцюгах виділяють такі основні компоненти: зовнішню (власне виробництво) і внутрішню (внутрішньовиробничу) логістику; збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв'язків (мал. 1) набагато залежить від таких чинників, як інфраструктура підприємства, управління персоналом та його кваліфікація, розвиток технології виробництва, МТП підприємства, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків. Природно, що успішна дія зазначених чинників можлива за раціональної організації доставки вантажів та транспортно-складського господарства.