Контрольная работа по дисциплине "Логистика"

Ідентифікація і переоцінка потреб. Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент виготовленої продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньо фірмових споживачів і (або) номенклатура матеріальних ресурсів.

Визначення й оцінка вимог споживачів. Як тільки внутрішньо фірмові споживачі та номенклатура матеріальних ресурсів визначені, потрібно встановити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визначають сервіс постачань.

Рішення “зробити або купити”. Перш ніж визначити можливих постачальників, необхідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (наприклад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп’ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рівень якості.

Визначення типів закупівель. На сьогодні існують три основних типів організації закупівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньо фірмового користувача.

Аналіз поведінки ринку. Джерело матеріальних ресурсів для фірми (постачальник) може функціонувати у різному ринковому середовищі і типові ринку: монополістичному, олігополістичному, високо конкурентному. Знання й аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу фірми визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дозволяють правильно організувати закупівлі.

Ідентифікація всіх можливих постачальників. Включає визначення всіх можливих постачальників певного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньо фірмових користувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався.

Попередня оцінка всіх можливих джерел. Попередня оцінка можливих джерел за купованих матеріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньо фірмовим користувачам.

Остаточна оцінка і вибір постачальника. Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду найкращого вдоволення потреб фірми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.

Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс. Включає для логістичних активностей, пов’язаних з реалізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірми-виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замовлень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного постачальника.

Контроль і оцінка виконання закупівель. Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

Для прискорення циклу «замовлення — відвантаження - оформлення рахунку» використовують комп'ютер. Деякі фірми, одержавши замовлення, перевіряють кредитоспроможність клієнта та наявність або відсутність необхідних товарів на складі. Комп'ютер менш як за 15 с видає розпорядження на відвантаження, оформляє рахунок замовника, коригує облікові дані про товарні запаси, оформляє замовлення на виготовлення продукції для поповнення запасів, повідомляє торгового представника про те, що його замовлення виконане і перебуває в дорозі.

 

 

8. Електронна система документообігу

Ключем до вирішення проблеми підвищення рівня ефективності діяльності персоналу офісу вважається концепція електронного (автоматизованого) офісу. У цьому випадку мова йде про комплексне використання сучасних технічних засобів для автоматизації процедур і функцій керування (обробка текстів, їхнє редагування, збереження і пошук, передача інформації каналами електрозв'язку всередині офісу і за його межі, інформаційне обслуговування персоналу офісу, деякі аспекти процесу підготовки й ухвалення рішення і т.д.), засобів програмної підтримки, підходів до проектування приміщень офісу, охорони праці персоналу.

Впровадження у різних сферах електронних офісів виявилося практично можливим насамперед завдяки широкому розповсюдженню ПК із відкритою архітектурою, що дозволяє змінювати конфігурацію машини з орієнтацією на виконання конкретних робіт, різноманітних проблемно-орієнтованих програмних продуктів (зокрема, пакет Microsoft Office), а також усіляких високоефективних засобів оргтехніки.

Типове АРМ складається з ПК, обладнаного при необхідності  додатковими пристроями, що розширюють його функціональні можливості, і периферійного устаткування (принтера, сканера, графобудівника). Крім того, кожне робоче місце обладнане  оргтехнікою відповідною до функцій, які виконуються на даному робочому місці.

Для кожного працівника (групи працівників) розробляється й обладнується АРМ, професійно орієнтоване на виконання конкретних функцій керування. Така орієнтація реалізується на основі вибору й установки відповідного програмного забезпечення.

Текстові редактори (або сучасні текстові процесори) являються першим компонентом електронного офісу, оскільки проблема обробки тексту і його перетворення є одним із основних завдань діловодства.

Проведені дослідження показують, що уведені із клавіатури комп'ютера вручну дані про товар містять, у середньому, одну помилку на кожні 300 введених знаків. При використанні штрихових кодів цей показник знижується до однієї помилки на 3 мільйони знаків. Середню вартість робіт з виявлення й усунення наслідків однієї такої помилки американська асоціація менеджменту визначила в $ 25. Відповідно до інших досліджень ціна однієї помилки перевищує $ 100.

В основі технології штрихового кодування й автоматизованого збору даних лежать прості фізичні закони. Штриховий код являє собою чергування темних і світлих смуг різної ширини, побудованих у відповідності з певними правилами. Зображення штрихового коду наноситься на предмет, що є об'єктом керування в системі. Для реєстрації цього предмета проводять операцію сканування. При цьому невелика світла пляма або промінь лазера від скануючого пристрою рухається по штриховому коді, перетинаючи поперемінно темні й світлі смуги. Відбитий від світлих смуг світловий промінь уловлюється світлочутливим пристроєм і перетворюється в дискретний електричний сигнал. Варіації отриманого сигналу залежать від варіацій відбитого світла. ЕОМ, розшифрувавши електричний сигнал, перетворює його в цифровий код.

Сам по собі цифровий код товару інформації про його властивості, як правило не несе. Унікальне тринадцятизначне число є лише адресою комірки пам'яті в ЕОМ, що містить про цей товар всі відомості, необхідні для формування машинозчитуваних документів. Сукупність цих відомостей утворює так звану базу даних про товар. Надалі база даних повинна передаватися по ланцюзі руху товарів за допомогою мережі електронного зв'язку або на машинозчитуваних носіях.

Запропонований асоціацією EAN стандарт передбачає маркування вантажного пакета спеціальною етикеткою. Етикетка EAN для вантажного пакета може містити різну інформацію. Однак її основне призначення - нести на собі машинозчитуваний код, що дозволяє ідентифікувати дану вантажну одиницю. Формується код відповідно до символіки UCC/EAN-128. Цей тип коду дозволяє об'єднати в одному штриховому коді інформацію про товар (тобто код EAN-13 товару, що втримується у вантажному пакеті), інформацію про строки зберігання, а також інформацію, що дозволяє однозначно ідентифікувати дану вантажну одиницю.

Використання коду UCC/EAN-128 забезпечує ефективне керування й контроль за логістичними процесами не тільки за рахунок ідентифікації вантажних пакетів, але й за рахунок можливості застосування систем електронного обміну даними (EDІ) на основі стандарту EANCOM.

Переваги застосування етикетки EAN :

- забезпечується однозначна й проста ідентифікація піддона, багато в чому схожа з ідентифікацією споживчого впакування кодом EAN-13. Серійний код транспортного впакування (UCC/EAN-128) є своєрідним ключем, що забезпечує доступ до інформації, що зберігається в комп'ютері;

- етикетка, нанесена спочатку постачальником піддона, може використовуватися всіма без винятку учасниками ланцюга "споживач";

- значно полегшується процес комунікації між партнерами;

- сканування штрихових кодів забезпечує швидке й правильне уведення інформації;

- неодноразово знижується час обробки вантажів на всіх етапах.

У такий спосіб можна сказати, що використання штрихових кодів достатньо дрібна, але показова деталь у новому підході до керування інформаційними системами логістики.

 

2. Дати аналіз  практичної діяльності обраного  Вами підприємства у сфері  логістики

Розглянемо діяльність торгівельного підприємства «Калина».

Спочатку розглянемо процес вибору постачальника продукції. Для цього всі можливі постачальники (у нашого підприємства їх 4) аналізуються за різними критеріями вибору, кожен з постачальників отримує деяку оцінку по кожному критерію і в залежності від їх значимості визначається остаточна оцінка.

Критерій вибору постачальника	Значимість критерію				Оцінка постачальника за даним критерієм				Добуток значення критерію на оцінку
	1	2	3	4	1	2	3	4	1	2	3	4
1. Ціна	0,25	0,22	0,11	0,18	4	2	3	8	1	0,44	0,33	1,44
2. Якість товару	0,2	0,21	0,18	0,16	6	8	5	6	1,2	1,68	0,9	0,96
3. Надійність постачання	0,05	0,11	0,12	0,08	8	7	4	9	0,4	0,77	0,48	0,72
4. Умови оплати	0,05	0,13	0,11	0,09	7	5	8	5	0,35	0,65	0,88	0,45
5. Повнота отримання	0,2	0,1	0,1	0,09	6	9	8	9	1,2	0,9	0,8	0,81
6. Віддаленість постачальника від  споживача	0,03	0,07	0,05	0,1	6	4	8	9	0,18	0,28	0,4	0,9
7. Сервісне обслуговування	0,03	0,07	0,05	0,1	8	9	4	9	0,24	0,63	0,2	0,9
8. Фінансове становище постачальника	0,02	0,06	0,03	0,17	6	7	3	9	0,12	0,42	0,09	1,53
Разом	1,0	1,0	1,0	1,0					4,69	5,77	4,08	7,71

Таким чином, найвищий рейтинг – 7,71 отримав постачальник № 4. Тобто він є найкращим партнером для нашого підприємства.

Окрім постачання, на нашому підприємстві має місце складування.

У цілому комплекс складських операцій являє собою наступну послідовність:

- розвантаження транспорту;

- приймання товарів;

- розміщення на зберігання (укладання товарів у стелажі, штабелі);

- відбір товарів з місць зберігання;

- комплектування й упакування товарів;

- навантаження;

- внутрішньоскладське переміщення вантажів.

Зупинимося на характеристиці окремих операцій.

Найбільш тісний технічний і технологічний контакт складу з іншими учасниками логістичного процесу має місце при здійсненні операцій із вхідними й вихідним матеріальними потоками, тобто при виконанні так званих вантажно-розвантажувальних робіт. Ці операції визначаються в такий спосіб.

Розвантаження — логістична операція, що укладається у звільненні транспортного засобу від вантажу. Навантаження — логістична операція, що укладається в подачі, орієнтуванні й укладанні вантажу в транспортний засіб.

Технологія виконання вантажно-розвантажувальних робіт на складі залежить від характеру вантажу, від типу транспортного засобу, а також від виду використовуваних коштів механізації.

У процесі приймання відбувається звірення фактичних параметрів прибулого вантажу з даними товарно-супровідних документів. Це дає можливість скорегувати інформаційний потік.

Проведення приймання на всіх етапах руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача дозволяє постійно актуалізувати інформацію про його кількісний і якісний склад.

На складі прийнятий по кількості і якості вантаж переміщається в зону зберігання. Тарно-штучні вантажі можуть зберігатися в стелажах або в штабелях.

Наступна операція - відбірка товарів з місць зберігання може провадитися двома основними способами:

- відбірка цілого вантажного пакета:

- відбірка частини пакета без зняття піддона.

Таким чином, ми розглянули основні логістичні операції, які виконуються на нашому підприємстві.

 

 

 

 

 

 

3. Розв’язати творчі  ситуації

3.1. Розробка та  обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання транспорту оправо-роздрібного підприємства „Альт”

Таблиця 1