Склад сучасноі лексичної системи англійської мови. Архаїзми та iсторизми

        Історизація часом охоплює всю семантичну будову слова, що можна спостерігати на прикладі іменника

       cog — 1) тип старовинного судна з широкими бортами та округленою носовою та стерновою частиною; 2) невелика шлюпка, особливо така, що тягнулася за судном по річці (3,213).

        У подібних, випадках старіє весь набір референтів, для позначення яких дане слово вживається. Нерідко в категорію історичних термінів переходять лише окремі ЛСВ слова, коли зі всього ряду номінованих ним референтів старіє один чи кілька, тоді як інші залишаються актуальними [1,147]. Наприклад:

       directory — 1) книга довідок та порад, довідник; 2) церк. збірник настанов про громадські та приватні релігійні відправи; 3) алфавітний довідник про мешканців певної населеної дільниці, в якому подається їх професія, адреса, номер телефону тощо; 4) франц. істор. орган виконавчої влади у Франції, що існував у дні буржуазної революції з жовтня 1795 до листопада 1799 р. (2,245)

        Цілковитого переходу в категорію історизмів зазнають переважно моносемеми, наприклад,

         decadarohy — орган управління в Стародавній Греції, що складався з десяти членів; або ж лексеми з дуже обмеженою кількістю ЛСВ, наприклад, claymore — 1) двобічний (часом для двох рук) широкий меч шотландських горців; 2) еліпт. воїн, озброєний таким мечем.

         Надзвичайно різноманітний мовний матеріал виходить за межі будь-якого узагальнення. Дослідник майже завжди наштовхується на приклади, які важко витлумачити однозначно. Сумнівним, зокрема, здається віднесення до архаїзмів у Малому Оксфордському словнику англійської мови на історичних засадах лексеми [14,49].

        angelot — 1) французька монета, карбована королем Людовіком XI; 2) старовинний музичний інструмент (5,56).

         У подібних випадках особливо важливо усвідомлювати різницю між словами старіючими та такими, що перетворилися на терміни історії. Слід зауважити, що історизми тяжіють більше до конкретних імен, у семантичній структурі яких наявний цілий ряд діагностичних компонентів, що конкретизують значення слова. Архаїзми ж навпаки — частіше імена абстрактні з досить загальною семантикою. Так, у іменнику deemster перший ЛСВ — суддя, який має загальніше значення, виступає архаїчним. Другий ЛСВ слова — середньовічний титул одного з двох суддів на острові Мен конкретизований набором діагностичних сем, серед яких, до речі, вирізняються Середні віки та острів Мен (за нашою класифікацією вони належать відповідно до сем минуле та місце). Тому він виступає як історичний термін у своєму другому ЛСВ. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Спостереження над окремими семантичними угрупуваннями показують, що інколи втрата лексики буває більшою, ніж поповнення її. Навіть детальні існуючі словники англійської мови, як, наприклад, оксфордський тринадцятитомник, неповні і відбивають лише частину матеріалу, зважаючи на той факт, що сотні слів випали з уваги укладачів, бо своєчасно не потрапили до писемних пам'яток. До того ж бритти —засновники першої держави на Британських островах — власної писемності не мали.

     Підрахунок  слів давньоанглійської мови вказує на те, що приблизно 85 відсотків їх не вживається.

     Внаслідок семантичного переносу значення більшість слів мови у діахронному плані поділяються на «існуючі» і «застарілі». Архаїчне слово при відродженні або ж значення не має, або його значення повністю відмінне від початкового. Більшість застарілих слів вникає з мови назавжди. Пов'язане це мовне явище в такими подіями, як: 1) зникнення речей, що слова означають;2) зміна значень (або уяви про них); 3) утрата мотивації (фонетичної, звуконаслідувальної, аналогової);4) запозичення синоніма; 5) розвиток омонімії; 6) витіснення одного із значень при розподілі семантичних одиниць у межах окремих ланок лексики. Отже, історизми логічно і закономірно розглядати не як застарілі слова, а як сучасні терміни історії.

    Випадання з повсякденного вжитку слів, перетворення їх на архаїзми, а інколи і випадання слова цілком із словникового складу мови не можуть збіднити мову, тому що незважаючи на те, що із словникового складу мови випадає звичайно деяка кількість застарілих слів, до нього додається далеко більша кількість нових ів. Що ж до основного словникового фонду, то він зберігається в усьому основному і використовується, як основа словникового складу мови.

     Так діалектично пов'язується основний словниковий фонд із словниковим  складом мови, так пов'язується в мові стійке, визначальне і мінливе. І це цілком зрозуміло, тому що словниковий склад мови змінюється не як надбудова, не шляхом скасування старого і побудови нового, а шляхом поповнення існуючого словника новими словами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 1999.- 264с.
2. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. – Л.: Просвещение, 1966.- 508с.
3. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 1977. – 240с.
4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1973. – 304с.
5. Баранцев К.Т. Курс лексикології сучасної англійської мови. – К.: Радянська школа, 1955. – 260с.
6. Белянская З.Ф. Устаревшая лексика современного русского язика

( историзмы ). – Л.: Просвещение, 1978. – 27с.

7. Будагов Р.А. Проблемы развития языка. – М.: Высшая школа,1965.–73с.
8. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мови. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 106с.
9. Комианский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. – М.: Высшая школа, 1984. – 139с.
10. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Харків: Основа, 1993. – 255с.
11. Попов Р.Н. Фразеологические единицы современного английского языка с историзмами и лексическими архаизмами. – М.: Высшая школа, 1967. – 168с.
12. Раєвська Н.М. English Lexicology. – К.: Вища школа, 1971. – 247с.
13. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М.: Астрель,

1956.– 180с.

14. Шевчук Ю.І. Історизм: застаріле слово чи сучасний термін // Іноземна філологія. – Львів: Вища школа, 1986. - № 5. – С. 46-51.
15. Шевчук Ю.І. Лексичні архаїзми: лінгвістична суть та характерні риси // Мовознавство, 1985. - № 1. – С. 68-71.
16. Ярлышева А.П. Функционирование устаревших слов в современном английском языке. – М.: Высшая школа, 1971. – 25с.
17. Arnold I.V. The English word. – М.: Вища школа, 1986. - 79с.
18. Kuznetsova V. Notes on English lexicology. – К.: Радянська школа, 1966. – 160с.
19. Rastorguyeva T. A History of English. – М.: Высшая школа, 1983. – 256с.
20. Reading in Modern English lexicology. – Ленинград: Просвещение, 1975. – 157с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Адамчик М.В. Великий англо-український словник. – Донецьк: Сталкер, 2002. – 1150с.
2. Мюллер В.К., Зубков М.Г. Англо-український словник. – Х.: Школа, 2003. – 850с.
3. Штерн І.Б. Енциклопедичний словник. – К.: Артек, 1998. – 336с.
4. Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Высшая школа, 1984. – 418с.
5. Burnett F.H. The secret garden. – M.: Астрель, 2003. – 304с.