Склад сучасноі лексичної системи англійської мови. Архаїзми та iсторизми

CХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ 
 

КАФЕДРА ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ ТА КОМПАРАТИВІСТИКИ 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЛЕКСИКОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ   ТА

УКРАЇНСЬКОЇ МОВ 
 

СКЛАД СУЧАСНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ  СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ. АРХАЇЗМИ ТА ІСТОРИЗМИ 
 
 
 

                                                                                      Виконала :

                                                                                      студентка  3-го курсу

                                                                                      групи ПР 61-1

                                                                                      Овчаренко Ю.В. 
 

                                                                                      Науковий керівник :

                                                                                      к.ф.н., доцент

                                                                                      Бушкова В.В. 

                                                      Черкаси 2009

ЗМІСТ 

ВСТУП ………………………………………………………………………… 3

Розділ 1. СКЛАД СУЧАСНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ…………………………………………………………………………...4

1. Лексична система і дослідження її структури…………………………..4
2. Визначення архаїзмів та історизмів……………………………………...6

Розділ 2.   ІСТОРИЗМИ ТА АРХАЇЗМИ……………………………………..8

2.1.Архаїзми. Їх види…………………………………………………………..8

  2.2. Історизми.....................................................................................................10

  ВИСНОВКИ.......................................................................................................17

  СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................19

  СПИСОК  ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ.......................................21 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                     ВСТУП   

        У сучасній лінгвістичній літературі лексичні історизми та архаїзми до цього часу розглядались як ряд слів, що входять до групи лексики, яка старіє. У курсовій роботі розглядається ряд положень, які засновують новий підхід до історизмів та архаїзмів як до сучасних термінів історичної науки.

       Актуальність дослідження - у той час, коли нові слова входять до вжитку, інші зникають з мови. Застаріння і остаточне зникнення слова потребує довгого часу. Крім того, застаріле слово може ще довгий час вживатися серед прошарків населення або в окремих стилях чи підмовах. Слово, яке вважалось застарілим, зрідка може знов повернутися до активної лексики [10,49]. Мова жваво відгукується на злободенні, а то і просто модні речі, явища, події, і навіть поодинокі вислови осіб можуть набирати тимчасової популярності. Частина їх з часом зникає, а частина переростає в історизми та архаїзми, якщо про них, звичайно, пам'ятає людство [9,50].

        Багато вчених цікавились і  працювали над цією темою: Арбекова  Т.І., Баранцев К.Т., Мостовий М.І., Шевчук Ю.І., Ярлишева А.П., Кузнєцова  В.А., Расторгуєва Т.П., Арнольд І.В.  та інші [3; 5; 10; 14; 16; 18; 19; 4].

       Мета роботи - дослідити вплив архаїзмів та історизмів на склад лексичної системи.

       Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:

• розглянути визначення архаїзмів та історизмів;
• дослідити джерела їх виникнення;
• розглянути причини їх зникнення із сучасної англійської мови.

    Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можна використати при читанні курсу лексикології та історії англійської мови.

Розділ 1

    Лексична  система сучасної англійської мови

         

            1.1. Лексична система і дослідження її структури

    Лексична  система – це комплекс лексико-граматичних форм мовних одиниць, що мають багатобічні внутрішні зв’язки. Лексичне значення і форма мовної одиниці залежать від її логіко-предметного змісту, граматичних засобів поєднання з іншими одиницями системи і співвідношень з усією семантичною системою словника [1,35].

      Структурно-функціональні властивості мови визначають у двох площинах – як засіб вираження і як засіб спілкування.

         Словниковий склад охоплює розмаїту масу нескінченної кількості елементів з не визначеними межами, це – система взаємозалежних частин, яка постійно поповнюється новими словами та значеннями. Лексикологія вивчає складові елементи словника, їх взаємозалежність, подібність одних та розбіжність інших. Основні властивості лексики такі:

• двоякість лексичних одиниць залежить від звукової форми, з одного боку, і граматиних правил структури слова – з іншого;
• лексику відзначає постійна продуктивність. Словотвір грунтується на двох підвалинах – виникненні нових форм і утворенні нових значень;
• лексиці властива висока взаємозамінюваність її одиниць. Вона проявляється, в першу чергу, в синонімії, омонімії, омофонії. В лексикографічній практиці вся система словникових визначень грунтується на взаємозамінюваності, що дає можливість пояснювати значення одних слів іншими.                

       Наведені особливості свідчать  про природну організацію лексичної  системи з властивими їй класами  слів. Дослідження сучасних мовознавців  схиляються до висновку, що словниковий склад мови – явище системне, і його можна розглядати як структурне об’єднання взаємозалежних і взаємопов’язаних одиниць [5,28].

          Лексичний набір або угрупування – це визначена кількість лексичних одиниць, що об’єднані спільною рисою та протиставлені одна другій за семантичними ознаками [13,72].

        Лексична опозиція визначається як відносна залежність двох або більше слів, словосполучень, лексико-семантичних угрупувань, об’єднаних загальним значенням, або спільністю форм, де проявляються властиві цим одиницям категорії[10,76].

        Як органічне, структурне ціле, лексична система не є замкненою.  Розрізняють центральні і периферійні  елементи системи. Системи лексики  не є незмінною, застиглою.  Постійний розвиток лексики пов’язаний  з тим фактом, що мовна одиниця  може називати одне поняття, не перестаючи при цьому називати інше.   

       Лексика мови є інструментом пізнання, знання і спілкування.

       Головним компонентом лексичної системи вважається слово. Це одна з найважливіших лінгвістичних одиниць. Визначень слова багато; в англістиці слово переважно визначається як « … умовний сегмент мовлення, мінімальна незалежна форма, що складається з однієї або кількох морфем» [2,160].

       За лексико-семантичними характеристиками  лексична система поділяється  на ряд угруповань нижчого  рівня – класи, підкласи, ряди, гнізда, окремі опозиції. Ядром кожного лексичного угрупування, проте є спільність ознак, що ґрунтується на загальній ознаці, властивій усім словам даної групи. Для синонімічних і антонімічних рядів обов’язковим є денотативне значення, класи і підкласи мають спільну сферу відношень, семантичні ряди – власний варіант.

        Сучасний мовний аналіз відрізняє  намагання дослідників використовувати  об’єктивні і точні методи. Конкретні  лексичні явища можуть бути  проаналізовані з урахуванням їхньої дистрибуції, сполучуваності, перетворення, упорядкованої послідовності в тексті тощо.  

             1.2.  Визначення архаїзмів та історизмів

         Архаїзм — це слово або вираз, що вийшов з повсякденного вжитку і сприймається як застарілий. Архаїзми означають речі, звички, заклади, посади, які давно не існують [5,154]. Наприклад: ambry «хижка; ніша (у церкві)», bason «таз, ночви», centime «сантим (дрібна монета)», cittern «струнний музичний інструмент XVI ст.», descant «мелодія, пісня (пор. укр. «кантик» у Г. Квітки-Основ'яненка і М. Гоголя)», doublet «чоловічий одяг з короткими рукавами», fortalice «фортеця», galleon «вид корабля», galliard «швидкий танець»,  garner «сховище для урожаю;  garth «двір, садиба, обійстя», gauntlet «рицарська рукавиця», gillie «помічник вождя клану у Шотландії», glave «широкий меч (від лат. gladius — звідси гладіатор)», groundsel «дерев'яна нестругана підлога», habergeon «одяг без рукавів», halberd «спис разом з бойовою сокирою», helm «шолом», hippocras «вино, здобрене спеціями», jerkin «чоловічий шкіряний одяг», kirtle «жіночий одяг», murage «гроші, що їх у вигляді податку збирали на поновлення мурів середньовічного міста», post «станція, де міняли коней подорожному»,  samite «дорогий одяг, тканий золотом», smithy «сільська кузня», tabor «невеликий барабан», vestiary «хижка» (3,128). Слід зазначити, що тут наведені лише ті архаїзми, які ще вживаються у сучасній мові і зареєстровані у тлумачних словниках.

         Застарілі окремі дієслова та прикметники, напр.: affright «лякати», alack «висловлювати жаль або здивування», аnеlе «змащувати», assoil «прощати (особливо гріхи)», atone «примиряти (ворогів)», knell «дзвонити», limn «малювати», perpend «думати, гадати», repent «жаліти», shrive   «вислуховувати признання».

         Архаїзмами вважаються численні складні прислівники, напр.: hereat «при цьому», hereof «звідси», therefrom «звідти», thereupon «на цьому», wherein «стосовно». Проте вони продовжують вживатися в окремих підмовах — канцелярській, юридичній, а звідси інколи потрапляють до літературно-художнього викладу.

         Збереглися архаїчні назви країн, напр.: Cathay  Китай, Erin Ірландія; пор.: Галлія  «Франція», Рутенія  «Україна» [16,20].

         Окремі застарілі значення мають сучасні діючі слова, напр.: aggress у значенні «почати сварку», converse «розмова», downright «вертикальний, рівний», forestall «спекулювати крамом», fortune «доля, випадок», gallant «гарно одягнений», goblet «чарка без ніжки і ручки», manage «виїздка коней», march «межа, кордон», plump «компанія; військо», signature «відбиток (вплив) долі, смерті, почуття».

         Своєрідний прошарок лексики утворюють поетизовані архаїзми, що складають невід'ємну частину поетичної лексики. Це такі слова, як coil «шум, галас», dame «кохана жінка», quittance «звільнятися (від пут, кайданів)», raiment «одяг», trump «сурма», welkin «небеса» [16,21].

         Історизм — це слово, що вийшло з вжитку, бо співвіднесений предмет невідомий носіям мови як реальна частина їхнього повсякденного досвіду. Історизми означають країни, осіб, грошові одиниці, види пересування, зброю, одяг, куховарські страви, предмети побуту, які згадуються стосовно відповідної епохи та її обставин [6,15]. Наприклад: abhorrer «прізвисько людей, які підписали адресу англійському королю Карлові II у 1630 p.», anarch « вождь повстання», archduke «син імператора Австрії», bard «бард, кельтський мінестрель», chartism «чартизм», baron «барон,володар земельного наділу», corvette «корвет», musketeer «мушкетер», tribune «трибун», vassal «васал», сarbonary «карбонарій, учасник визвольного руху в Італії першої половини XIX ст.», pillory «ганебний стовп» (4,334).

    Отже, дослідивши структуру лексичної  системи я дізналася що  структурно-функціональні властивості мови визначають у двох площинах – як засіб вираження і як засіб спілкування.   Лексика мови є інструментом пізнання, знання і спілкування.  Головним компонентом лексичної системи вважається слово. Це одна з найважливіших лінгвістичних одиниць. А історизми та архаїзми, хоча і вийшли з вживання, використовуються в історичних роботах для опису певних подій, ремесел, назв країн та предметів. Вони продовжують вживатися в окремих підмовах — канцелярській, юридичній, а звідси інколи потрапляють до літературно-художнього викладу та утворюють своєрідний прошарок лексики, що складають невід'ємну частину поетичної лексики. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 2