Склад сучасноі лексичної системи англійської мови. Архаїзми та iсторизми

    Історизми та архаїзми

                 2.2. Архаїзми та  їх види

          Архаїзми можуть бути лексичними і граматичними. До перших відносять слова, що вийшли із повсякденного вжитку і збереглися в словниковому складі мови як слова спеціального вжитку: yclept (названий), whilom (колись, колишній), wight (людина, чоловік), thou (ти), thee (тебе, тобі), уе (ви), aught (що-небудь, щось), gyves (кайдани), eke (також), еrе (до, вперед), woe (rope), fall (осінь), hight (звати, називати — пор. суч. нім. heißen), welladay (о горе!), by the ears (у сварці) і т. п.

        Наприклад:

        Jimmy Oliver was the whilom district attorney serving at this time (T. Dreiser, "The Financier"). The wight mysterious changed countenance at last (G. Byron, "The Vision of Judgment"). Childe Harold was he hight (G. Byron, "Childe Harold's Pilgrimage"). ...so that the Baronet and his brother had every reason which brothers possibly can have for being by the ears (W. Thackeray) [5,158].

         Окремі слова або словосполучення бувають архаїзмами лише в певному значенні — proud або high stomach в значенні «зарозумілість, пиха», хоч в інших значеннях всі ці слова і не мають архаїчної забарвленості [12,145].

         Від архаїзмів взагалі слід відрізняти так звані історичні терміни— слова або словосполучення, що називають поняття певної доби, поняття, які перестали існувати. Наприклад: Long Parliament (парламент, що існував з третього листопада 1640 року до березня 1660 року); Short Parliament (парламент періоду з тринадцятого квітня до п'ятого травня 1640 року); the Rump («охвістя», рештки Довгого парламенту в 1648 році). Пор. рос. «боярин, князь, Дума»; укр. «Січ, гетьман» і т.д. [9,93]

         До граматичних архаїзмів належать застарілі граматичні форми слів — дієприкметник минулого часу на -en в окремих словах: proven, gotten (останній не є архаїзмом у американському варіанті англійської мови), окремі особові закінчення дієслів, які не вживаються звичайно в сучасній англійській мові: hast, dost, speakest, springest і т. д. для другої особи однини замість have, do, speak, spring; hath для третьої особи однини замість has; shalt для другої особи однини замість shall; wert для другої особи однини в минулому часі замість was і т.д. [11,126]

         В багатьох випадках в англійській мові одне і те ж поняття може бути назване застарілим і сучасним словом. Такі слова є синонімами, але одні з них (у наших прикладах перші слова) мають архаїчне забарвлення, другі ж — ні:  forebears — ancestors; wellnigh — almost; perchance — perhaps (пор. рос. очі — глаза).

       Є архаїчні елементи в деяких колишніх складних словах. Так, слово garlic (часник) складається історично з двох основ — gar (спис) та lеас (суч. leek — порей). Перший елемент gar в сучасній англійській мові є безумовним архаїзмом. Він же зберігся і в  назві риби garfish (сарган). В колишньому складному слові nightmare (рос. «кошмар», укр. «страхіття») другий елемент mare (ст.англ. mara — злий дух) є архаїзмом [18,110].

        Ще більш архаїзмів зустрічається в стійких словосполученнях: to and fro (туди й сюди, взад і вперед). Тут другий компонент є архаїзмом, many a little make a mickle (курка по зернині клює, та сита буває) зберігає архаїчний компонент mickle (із ст.англ. micel — багато); у виразі to tell noses (підраховувати голоси) дієслово to tell зберігає архаїчне значення «лічити, рахувати»; у виразі one man's meat is another man's poison (що коневі на користь, те миші смерть; що корисне одному, може бути некорисним іншому) слово   meat   зберігає   архаїчне   значення — харч,   корм    (пор.  sweetmeats).

       Як цікаве явище, треба відмітити, що багато слів, які перетворилися на архаїзми і навіть зовсім зникли з мови, зберігаються у власних прізвищах або іменах. Особливо це властиве словам,що були колись назвами професій. І зараз ми ще зустрічаємо такі прізвища, як Archer (буквально — стрілець з лука), Fletcher (буквально— той, хто виробляє стріли), Chandler (той, хто робить свічки), Webster (ткач; з старим закінченням жіночого роду -ster), Wright (робітник) і т. д.

          Значна кількість архаїзмів ще вживається в діалектах.

        Окремі слова, що давно стали архаїзмами в Англії, не набули архаїчного забарвлення в англійській мові в Америці і вживаються як звичайні слова: fall (осінь), gotten — дієприкметник минулого часу від to get [15,69]. 

             2.2. Історизми

       Традиційне розуміння історизмів спирається на цілий ряд ознак, властивих як лексичним архаїзмам, так і історизмам.. До них належать: 1)семантичний компонент минуле у смисловій структурі слова; 2)спеціальна стилістична настанова створення часового фону оповіді; 3)низька частотність вживання; 4) периферійна позиція в словнику; 5) обмеженість функціонування певними стилями мовлення.

       Старим є не сам історизм як мовний знак, а лише його референт. Історизми — це частіше цілком сучасні слова, що розвиваються і змінюються разом з розвитком всього словника. Вони не зупиняються в своїй еволюції, як це в певний момент відбувається  з архаїзмами. Якщо ар хаїзми зберігають у своїй структурі реліктові фонетичні, морфологічні, словотвірні, етимологічні чи семантичні риси, історизми в цьому відношенні мають цілком сучасне оформлення. Так архаїзм colossean – «гігантських розмірів, величезний» був утворений непродуктивним нині суфіксом -ean, що маркує цей архаїзм порівняно з його нейтральним варіантом colossal. Історизм servitor — представник англійської військової чи цивільної адміністрації, що отримав від короля Якова І земельні володіння в Ольстері- спочатку мав у своїй структурі суфікс -our (servitour), що з розвитком слова асимілювався із суфіксом –or [8,63].

       Спільна для обох категорій слів сема минуле є наслідком дії підмінних за своєю природою чинників. Для архаїзмів цим чинником виступає їх ізольованість у словнику, їх старіння як мовних знаків . Тому зрозуміло, що носій англійської мови пов'яже, наприклад, архаїзм commonweal — «співдружність, загальний добробут» з попередніми етапами розвитку самої мови. Для історизму сема минуле — це наслідок старіння не слова, а його референта, свідчення виходу позначуваного з царини активної суспільної практики мовного колективу. Саме тому носій англійської мови пов'яже історизм, наприклад abolitionist, з минулим не стільки мови, як певного народу, в даному випадку американського. Сема минуле в історизмі імплікує віднесеність його референта до історії суспільства, саме ж позначуюче частіше не виявляє ніяких ознак старіння. Цікавою особливістю цієї семи в структурі історизму є те, що вона завжди співвідносна з конкретним часом, протягом якого відповідний референт фігурував у житті суспільства. Інша справа, що ця співвіднесеність не завжди реалізується у свідомості комуніканта. Актуалізація часового компонента історизму насамперед залежить від того типу контексту, який пов'язаний з позамовною інформацією, що її посідає мовець, з обсягом його екстралінгвістичних знань. Скажімо, іменник chartist може асоціюватися у свідомості різних людей з різним часом: XIX ст., першою половиною XIX ст. чи з 1838—1848 pp. Так чи інакше, потенційна можливість найдокладнішої актуалізації семи минуле в структурі історизму завжди залишається. Отже, особливою рисою цієї семи в складі історизму є її максимальна конкретність [6,16].

         Інша властивість семантики історизму виявляється в можливості співвіднесення його референта з минулим конкретної спільності мовців. Це дає підстави стверджувати, що поряд з темпоральною семою в цій категорії слів легко вирізняється компонент місце. Він пов'язує позначуване з відомою локальною сферою, в нашому випадку — це територія, яку займає певна держава, окремий народ або й менша група мовців. Наприклад, в історизмі continental — «що стосується повсталих британських колоній у Північній Америці під час війни за незалежність» сема місце інтерпретується як Сполучені Штати Америки. Семантичні компоненти місце та минуле органічно  поєднуються в структурі  історизму [8,58].

         Специфіка семантики порівнюваних розрядів лексики пояснює відмінності їх вживання в мовленні. Конкретність семи минуле в історизмі значно обмежує варіативність його стилістичної функції. Стилістична настанова історизму, вжитого в своєму прямому номінативному значенні, в основному вичерпується створенням відповідного часового фону оповіді. Абстрактність семи минуле в структурі архаїзму допускає значну різноманітність його стилістичних функцій. Тому архаїзми можуть служити засобом передачі цілого реєстру відтінків, наприклад, урочистості, поетичної піднесеності,  старожитності,   іронії, сарказму  та   ін.

         Оскільки історизм у переважній більшості випадків являє собою єдиний для конкретної мови спосіб номінації даного референта, то він, як і терміни інших наук, є обов'язковим атрибутом тексту на відповідну тематику. Основною функцією історизму в тексті є називання певного предмета, ознаки чи поняття. Стилістична настанова цього розряду слів — якщо про таку взагалі може йти мова — є швидше супровідною. Історизм викликає у свідомості мовця асоціації з минулим і лише в такому смислі може розглядатися як засіб передачі певних параметрів стилю. Лише переосмислений історизм може бути засобом експресії в тексті [12,150], наприклад:

         Не cast a look of an inquisitor at his victim (5,234).

        Проте у подібних випадках він перестає бути історизмом.

       Основною ж функцією архаїзму в тексті є, навпаки, стилістична, а супровідною — називна. Це не значить, що функція номінування є для нього оптативною. Вона така ж обов'язкова для архаїзму, як і для історизму, але не міркуваннями називання керується мовець, вживаючи архаїзм, а метою створення певного експресивного ефекту. Архаїзм у мовленні — це виразний стилістичний засіб, проте, на відміну від історизму, він зовсім не обов'язковий, бо не становить єдиного способу називання даного референта. Він може легко замінюватися завжди наявним у мові нейтральним синонімом без будь-якого спотворення предметно-логічного змісту повідомлення і утруднення спілкування. Наприклад, у реченні: Thou art as opposite to every good as the South to the Septentrion архаїзм Septentrion — північ (назва сузір'я, вжита у переносному значенні) можна замінити нейтральним синонімом the North. Історизм частіше всього можна замінити лише його словниковим поясненням, а це призводило б до декомпресії тексту, руйнувало б його структуру і врешті унеможливлювало б спілкування [20,98]. Це стає очевидним вже при спробі підставити замість архаїзму convention в реченні

         The Convention then turned itself into a Parliament.

         його словникове пояснення:

       a meeting of the Estates of the kingdom of Scotland (before the Union) upon any special occasion or emergency, without the formal summons which was required for a regular parliament (4,347).

        Відхід історизмів на периферію мовної системи і низька частотність вживання не є наслідком старіння цього розряду лексики, а пояснюється фактом їх переходу в категорію термінів історії. Вони, як і понятійний апарат інших наук (фізики, біології, кібернетики тощо), обслуговують потреби людського спілкування переважно в своїй галузі. Слід мати на увазі ще й те, що безпосередня пов'язаність історичної науки з минулим людського суспільства непомітно штовхає дослідника мови до висновку, що позначення старих референтів треба теж розглядати як застарілі слова [19,39].

        Історизація лексеми — це процес значного обмеження сфери і частоти її вживання, в основі якого лежить вихід позначуваного цієї лексеми з активної практики мовного колективу. Сфера і частота вживання — два визначальних чинники, від яких залежить доля слова. Коли слово починає вживатися в нових стилях мовлення, зростає його загальна частотність. Історизми, зокрема, нерідко виходять за рамки наукового стилю, вживаючись у стилі художньому, в жанрі історичного роману, чи навіть у розмовній мові. Інтерес становить випадок розширення сфери вживання цієї категорії слів за рахунок переосмислення їх первинного предметно-логічного значення. Таке переосмислення полягає в метонімічному перенесенні конкретних рис референта історизму на інший об'єкт[16;13], наприклад: septembrizer — 1) той, що брав участь у різанині політичних в'язнів у Парижі 2—5 вересня 1792 р. або виправдовував її; 2) перен. кривавий політик (4,258).

       У таких випадках слово перестає бути терміном, тобто власне історизмом, а перетворюється в своєрідний епітет. І саме тут в дію вступає частотний чинник: якщо випадки метонімічного переосмислення історизму постійно повторюються, то колективна свідомість мовців починає приписувати даному слову нове значення, яке згодом може навіть вийти на перший план у свідомості носія мови, стати настільки самостійним, що його початкова пов'язаність з мотивуючим історичним лексико-семантичним варіантом (ЛСВ)  остаточно забувається [12,68]. Наприклад:

       despot — 1) господар, пан, в часи Візантійської імперії вживалося як форма звертання до імператора, а пізніше й до дрібних правителів; 2) абсолютний правитель країни, а відтак будь-який правитель, що панує абсолютно і тиранічно, тиран, гнобитель (3,136).

       Про набуття історизмом нового нетермінологічного значення свідчить, по-перше, факт його реєстрації в словниках як окремого ЛСВ, а, по-друге, утворення на основі нового значення похідних слів (despotic, despotism). Проблема детермінологізації історизмів в англійській мові досі залишається недослідженою.

        Зміна сфери вживання та частоти може впливати на розвиток історизму в протилежному   напрямі.  Наступне  обмеження сфери функціонування, значне зменшення частотності відтворення у мовленні створює умови для повного виходу історизму із словника. Наприклад, іменник amber як позначення міри ваги для сипучих речовин в наш час перестав зустрічатися навіть у вузько спеціальній сфері і випав із лексики англійської мови. Отже від того, наскільки широкою є сфера вживання історизму, та з якою частотою     відтворюється  він у мовленні, залежить міра його інтегрованості у лексиці, міцність і різноманітність його внутрішньосистемних зв'язків [18,45].