Роль історизмів та архаїзмів у лексичному складі англійської мови (на матеріалі британських міфів та легенд)

Now he’s come aff his milk-white steed, 
And he has taken her hame; 
Now let your farther bring hame the ky, 
You neer mair shall ca them again.

     З балади «Жорстокий брат» (“The Cruel Brother”):

• What will you leave your farther, dear?
• The silver-shod steed that brought me here.

     Варто зазначити, що steed використовувалося лише відносно лицарів та вельмож, а ось про розбійницьких, наприклад, коней говорили просто horse. Синонімом було ще одне слово, palfrey («верховий кінь, переважно дамський»): [3; c. 81]

Than were they weire of two black monkes 
Eche on a good palfrey.

     У героїко-історичних міфах, що описують бої, збройні конфлікти (наприклад, між Англією та Шотландією), поширеним  є історизм bill («алебарда»): [8; c. 265]

Some they brought bill, 
Some they brought bowes, 
Some they brought other things. 
The king was alone in a gallery 
With a heavy heart.

     Інший історизм, gorget («латний комір»), є точним позначенням елементу середньовічного бойового одягу: [17; c. 112]

Even at the gorget of the soldans iache 
He stroke his head of presentlye.

     Таким чином очевидно, що історизми в  британських міфах та легендах виконують  суто практичну роль – позначають речі, які більше не існують, але  сенс яких зрозумілий. [12; c. 200]

     2.2. Архаїзми та історизми  в сучасній англійській  мові.

     У сучасній англійській мові архаїзми використовуються у декількох суспільних сферах. Найбільш поширена з них  – література. Багато письменників по-різному використовують архаїзми для створення реалістичного колориту давніх часів у своєму художньому творі. Найвідомішим і неперевершеним автором історичних романів, який щедро і досить вміло використовував застарілі слова як засіб стилізації, був Вальтер Скотт. [4; c. 220] Він сформулював певний принцип, яким користувався при відборі історизмів для створення історичного колориту – мова автора не повинна бути виключно застарілою і незрозумілою, проте письменник не повинен допускати слів і мовних засобів із сучасного мовлення. Тому що одна справа – це використовувати мову і почуття, що однаково притаманні і нам, і нашим предкам, а зовсім інша – нав’язувати їм емоції, що характерні лише для їх нащадків. [21; c. 88] Наприклад, у «Сказанні про старого мореплавця» Скотт перемежовує тогочасне мовлення із більш застарілими словами:

And now the storm –  blast came, and he 
Was tyrannous and strong: 
He struck with his o’ertaking wings 
And chased us south along. [21; c. 103]

     Саме  за принципом Вальтера Скотта можна відрізнити досвідчених письменників від аматорів, які, бажаючи привернути увагу читача, використовують архаїзми і історизми майже в кожному реченні. Це робить мову персонажів незрозумілою і заплутаною, а сам твір – нудним. [4; c. 243] Науковець Дж. Кенон писав з цього приводу:

     «Аматори намагаються захопити нас тим, що використовують весь свій репертуар слів у творі, розміром із газетну статтю на двадцять-тридцять рядків. І, що гірше, щиро вважають, що вони надають оповіді вишуканості. Зачаровані заново відкритим для себе значенням застарілих слів, вони змішують їх із сучасним сленгом, починаючи речення з “ofttimes” ( архаїзм «багато разів») і закінчуючи граматичною помилкою цього слова, прагнуть до “albeit” («хоча»), а досягають “howbeit” («уява») і, як результат, отримують повну нісенітницю». [18; c. 304]

     У сучасній англійській мові майже  не використовуються лексичні, лексико-словотворчі  або лексико-морфологічні архаїзми, такі як, наприклад, thou, thee, ye (всі – у значенні «ти»); thy («твій»), thine («твій»), hence («з цього часу»), hither («сюди»), thence («звідти»), thither («сюди»), whence («звідси»), whither («сюди»), wherefore («чому?») і т.д. [20; c. 299] Проте лексико-семантичні архаїзми і історизми дуже поширені. Як вже було зазначено вище, широко використовуються вони в літературі, юриспруденції, при перекладі з інших мов. Вони являють собою не тільки засіб комунікації, а й інструмент художнього осягнення дійсності, осягнення суті і форми прекрасного в житті, науці, мистецтві, в будь-яких проявах об’єктивного світу. Відроджуючи старі значення слів, багато авторів сприяють і більш повному розкриттю експресивності лексичних архаїзмів, їх оціночного та емоційного потенціалу. [2; c. 194]

     Величезна різноманітність словників застарілих слів, архаїзмів та історизмів спричинила стандартизацію їх вимови, що призвело до повного вилучення із вжитку деяких значень слів, які зараз збереглися лише в письмовій формі, у вигляді  літературних пам’яток, і у мовленні взагалі не використовуються. [12; c. 203]

     На  даному етапі, на прикладі деяких літературних творів, можна виокремити певний список слів, які використовуються в сучасній англійській мові як архаїзми:

     Imagination could conceive almost anything in connexion with this place. – H. P. Lovecraft, “At the Mountains of Madness”

     (Уява  в поєднанні з  цим місцем може  створити майже  що завгодно)

     Тут слово “connexion” виступає лексико-фонетичним архаїзмом, що виник від французького слова “Connexion”, тобто зв'язок, і підкреслює загадкову та таємничу атмосферу напруження, яке панує у творі. [20; c. 247]

     За  інший приклад можна взяти  цитату Чарльза Діккенса:

     You bring me, tomorrow morning early, that file and them wittles. – “Great Expectations”

     (Ти принесеш мені завтра рано вранці ті досьє та їхню їжу).

     В даному реченні автор використав лексико-морфологічний архаїзм “wittles”, що виник від слова “victuals” («їжа»), і це стилізувало твір під той час, про який писав Діккенс, надало йому більшої достовірності і зблизило читача з тогочасними реаліями. [20; c. 253]

     “There” використовується замість застарілого “thither”; “to it” є сучасною формою “thereto”; “of which” або “of this” – замість “whereof” чи “hereof”; “till then” або “up to that time” – “theretofore”, і т.д. [12; c. 262] 

     Висновки  до другого розділу

     Вживання  історизмів та архаїзмів у сучасній англійській мові характеризується використанням їх для надання  мовленню більш виразного, вишуканого стилю, відтінку урочистості, консерватизму, благородства. На даний момент застарілі  слова використовуються переважно  лише у художній літературі – найвідомішим письменником, що щедро використовував у своїй творчості архаїзми, був Вальтер Скотт. Застарілі слова також часто зустрічаються зараз в юриспруденції, у кінематографі та масс-медіа.

     В усній народній творчості архаїзми були більш поширеними, проте їх склад тоді був менший, тому що деякі  слова ще не вийшли із ужитку остаточно, і використовувались як постійні у повсякденному мовленні. І зараз, у записах усної народної творчості, в британських міфах, легендах, баладах, піснях можна зустріти трансформовані, пристосовані або видозмінені архаїзми чи історизми, зміст яких було значно спотворено або взагалі втрачено.

     Застарілі слова використовуються для підкреслення емоцій, почуттів, особистих думок  і рис характеру; для класифікації тваринного світу та позначення соціальної групи людей, яка зараз вже не існує – лицарі, дами, феодали.

     Окремо  слід виділити історизми, що позначають предмети одягу і побуту, які на даний момент не використовуються або  взагалі не існують – ці слова  вийшли із вжитку і зустрічаються  зараз дуже рідко; а також застарілі  поняття, що теж майже не використовуються у повсякденному сучасному мовленні.

 

     ВИСНОВКИ

     Спостерігати  за зміною мови з плином часу є дуже цікавим, але водночас і складним процесом. Заплутані трансформації  слів, поява і зникнення слів, фразеологізми і особливі граматичні конструкції – все це є невід’ємною  частиною розвитку мови. І серед  всього цього слід виокремити архаїзми, які можна порівняти зі своєрідним відголоском стародавніх часів, адже вони несуть в собі інформацію про культуру і побут попередніх поколінь наших предків. Застарілі  слова також відображують внутрішню  свідомість людей, ширше і глибше розкриваючи нам секрети власного народу.

     В процесі даного дослідження було виокремлено визначення застарілих слів – це слова, які більше не використовуються у повсякденному мовленні, але  мають свої синоніми у сучасній мові, і відображають поняття і предмети, які вже вийшли із ужитку. Архаїзми і історизми залишились в мові, але вони використовуються просто як стилістичні засоби для вираження  урочистості, піднесення, пафосу. Більшість  з них є лексичними архаїзмами, що, зазвичай, виражаються синонімами.

     Архаїзми  та історизми розглядаються як дві  окремі лексичні групи, що мають власні особливості і відмінності. У  повсякденному мовленні історизми  не використовуються, тому що вони позначають слова, предмети і поняття, які вже  вийшли із вжитку. Історизми можна  зустріти лише в усній народній творчості  та в історичних художніх творах; вони не мають синонімів у сучасній мові. Архаїзми відрізняються тим, що мають синоніми що використовуються повсякденно. Крім того, деякі багатозначні архаїзми, що з часом втратили більшість  своїх значень і стали однозначними, можуть також використовуватися  у мові. Сфери вживання застарілих слів – релігійні тексти (Біблія, теологічна література), художні і  історичні твори, кінематограф, юриспруденція  і офіційні документи, випадки використання архаїзмів та історизмів при перекладі з інших мов для підкреслення особливостей тієї чи іншої мови.

     В роботі було проаналізовано поняття  архаїзмів та історизмів, виокремлено  їх різновиди і детально пояснено різницю між цими лексичними групами  слів. Також було описано кожен  різновид архаїзмів та історизмів, на прикладі проілюстровано їх особливості. На основі отриманих результатів  було проведено порівняння застарілих слів, що зустрічаються у давньому британському фольклорі – міфах, легендах, баладах та піснях – і  тих, якими користуються в сучасному мовленні; було простежено випадки вживання архаїзмів і історизмів як в стародавні часи, так і в англійській мові, якою користуються сьогодні. Також було проаналізовано сферу вживання застарілих слів, і умови, за яких вони вживалися.

     Як  результат, по завершенню дослідження  можна підкреслити, що постійна трансформація і зміна англійської мови, спричинена розвитком мовлення і загальним прогресом, впливає на словниковий склад мови, що постійно змінюється. Необхідно відстежувати і систематизувати ці зміни, регулювати поповнення словника застарілих слів, стежити за вживанням їх у повсякденній мові. Дана курсова робота являє собою початкові основи для більш глибокого дослідження цієї теми, розширення та розвитку її, так як до цього тема ролі історизмів та архаїзмів у лексичному складі англійської мови майже не розглядалась настільки ґрунтовно.

     Щороку  в словниковому складі мови з’являється  все більше застарілих слів, які  виходять із вживання, витісняються новими, більше поширеними їх еквівалентами. Найбільш ефективним методом вирішення цієї проблеми є постійний аналіз мовних змін, поповнення словника історизмів та архаїзмів, його оновлення і збагачення. Нажаль, на даний момент ця проблема досі залишається актуальною через великі обсяги інформації, яку необхідно систематизувати та впорядкувати. Проте за допомогою даної курсової роботи підхід до вирішення цієї проблеми було значно спрощено, і закладено основи для подальшого, більш детального і глибокого дослідження. Інформація з цієї теми, систематизована і викладена у цьому дослідженні, є найбільш повною та змістовною.

 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

     1. Авлова Т.Г. , Краснова І.В. Таємниці Словесного мистецтва. - М.,1973. – 256 c.

     2. Адмони В. Г. Проблемы языкового стиля : к 70 летию В. М. Жирмунского / Адмони В. Г., Сильман Т. И. - М. : 1964. – 280 с.

     3. Алексєєв М.П. Література середньовічної Англії й Шотландії. - М., 1984. – 391 c.

     4. Аникст А. Історія англійської літератури. - М.,1956. – 290 c.

     5. Атрушина Г. Б. Лексикология английского языка : [Учеб. пособие для студентов] / Атрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. — М. : Дрофа, 1999. — 288 с.

     6. Бушкова В. В. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: [Конспект лекцій: Для студентів спеціальності «Переклад»] / Бушкова В. В. – Черкаси : Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, 2007. – 76 с.

     7. Гальперин А.И. "Очерки по стилистике английского языка" – С., 2005. – 180 c.

     8. Дьяконова Н.Я. Хрестоматія по англійській літературі. - Л.,1978. – 305 c.