Роль історизмів та архаїзмів у лексичному складі англійської мови (на матеріалі британських міфів та легенд)

   Ще  однією функцією архаїзмів є функція  непрямого відображення особливостей іноземної мови. Вона використовується лише для другої особи однини займенників і відповідної форми дієслова. Наприклад:

   “How thou art sentimental, maman!”

   (Як  ви сентиментальні, матінко!) (J. Galsworthy). [10; c. 314]

   Тут за допомогою архаїзму передаються  особливості французької мови, складається  необхідне автору уявлення про те, що розмова між персонажами ведеться не англійською мовою, а французькою, в даному випадку. Така функція англійських  архаїзмів обмежена лише займенниками другої особи і закінченнями дієслів  цієї особи. Вона пов’язана з конкретним історичним ходом розвитку норм сучасної англійської літературної мови, в  якій форми другої особи однини не використовуються. [10; c. 315]

2. Лексична роль історизмів.

     Історизмами називають слова, які застаріли  через те, що вийшли із ужитку предмети, які вони позначали, саме тому їх інколи називають матеріальними архаїзмами. Вони не мають синонімів у сучасній мові, тому що в наш час предметами, речами і поняттями, які вони позначають, вже не користуються. Історизми переважно  зустрічаються у художніх творах на історичну тематику, і позначають там реалії доби, про яку йдеться, відтворюють колорит мови тих часів, можуть застосовуватися для створення комічного враження або надання мові певного відтінку урочистості чи піднесеності. Наприклад, у Середні віки поширеними були такі слова: beastly (неприємний) (як в «so beastly critical» - настільки неприємно критичний), blest (блаженний), deuced (жахливий), damnable cheek (вертихвістка), guv’nor (лицар), luncheon (сніданок) і т.д. [14; c. 145]

     Серед історизмів можна виділити такі семантичні групи слів:

• Назви давніх суспільно-політичних реалій (dame – дама, puritan – аскет, святоша, the young pretender – спадкоємець престолу);
• Назви колишніх професій (swordsman – мечник, bowman – лучник, coaler – вугляр);
• Назви застарілих знарядь праці, зброї (mortar – ступа, millstones – жорна, plow – плуг). [14; c. 149]

   Архаїзми  і історизми старіють і виходять із ужитку по-різному. Одні з них  ледве можна розпізнати, настільки  змінився їх лексичний, морфологічний  і фонетичний зміст. Інші взагалі  не вживаються, але їх значення люди ще пам’ятають і розуміють. Вони можуть зустрічатися зараз лише в пам’ятках  писемності або в усній народній творчості. Треті повністю передають  своє значення, яке можна розпізнати і зрозуміти, але вони відносяться  до пасивного запасу лексики –  тобто до таких слів, які людина розуміє, але майже не вживає, окрім  певних випадків. [19; c. 160]

   Велику  кількість застарілих слів використовують у своїх працях письменники історичних романів, які прагнуть найбільш досконально  відтворити колорит епохи, про яку  пишуть, за допомогою різноманітних  мовних засобів. Вони наближуються до мовлення того часу, про який пишуть, або використовують лексику, яка  в старі часи була достатньо поширеною. При цьому важливо пам’ятати, що у випадку, якщо архаїзмів буде використано занадто багато, читач може просто не зрозуміти зміст тексту, і він стане нецікавим. Відомі автори історичних романів використовують в свої творах слова, які в літературі чи, тим паче, в повсякденному житті, використовуються вкрай рідко, але їх зміст зрозумілий читачеві. [13; c. 152]

   Наприклад: methinks (мені здається), haply (може статися), in troth (справді), nay (більше того), travail (важка праця), repast (бенкет) та ін. При цьому це слова, значення яких не є повноцінно застарілим, швидше, ті, які відійшли до пасивної лексики: menial (слуга), doom (загибель), equipage (екіпаж) і т. д. [20; c. 244]

   Найчастіше  такі історизми або лексично-морфологічні архаїзми використовуються письменником в прямій мові персонажів: форми  дієслів wrought (кувати), clad (одягатися), state (констатувати); займенники – thee (тебе), though (їх), thy (твій), ye (ви), закінчення –t для другої особи однини теперішнього часу – shalt (можеш), wilt (хочеш), art (вмієш); -(e)st – thinkest (мислиш), makest (робиш), canst (можеш). [20; c. 251] 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Висновки  до першого розділу

   Отже, до архаїзмів відносять ті слова  і вирази, які застаріли і не використовуються в сучасному мовленні за тієї причини, що вони мають відповідні синоніми в сучасній мові. Наприклад: whilome – formerly (раніше), swain – peasant (селянин), methinks – it seems to me (мені здається), yon – there (там), habit – dress (наряд), to trow – to think (думати), і т.д. Варто розділити архаїзми і історизми на застарілі або забуті слова, які являють собою терміни старовини і використовуються лише в деяких особливих стилістичних цілях у сучасній літературній мові та художніх творах, і слова, які ще не втратили свого значення в системі лексики сучасної літературної мови, але входять до її пасивної частини і вживаються дуже рідко. До архаїзмів також слід віднести застарілі форми слова.

   Історизми відрізняються від архаїзмів  тим, що мають лише одне лексичне значення, не мають синонімів і позначають матеріальні речі або поняття, які  існували колись, а зараз вийшли із ужитку. Архаїзми ж можуть мати декілька значень, а також синоніми, які  широко використовуються в сучасному  мовленні.

   Власне  архаїзми називають існуючі поняття, але не застосовуються у активній лексиці по причині витіснення більш  часто вживаними синонімами або  своїми трансформованими формами. Вони поділяються на: лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні, лексико-семантичні, лексико-морфологічні.

   Історизми поділяються на: назви давніх суспільно-політичних реалій, назви колишніх професій, назви  застарілих знарядь праці, зброї. 
 
 

  РОЗДІЛ  ІІ. Вживання застарілих слів у стародавні часи та в сучасній англійській мові.

  2.1. Архаїзми та історизми  у британських  міфах та легендах.

   Найбільшим  джерелом застарілих слів є британський  фольклор, який зберіг у собі всі  існуючі історизми та архаїзми, постійно поповнюючись із розвитком мови. В  даній курсовій роботі особливості  вживання застарілих слів у стародавній  англійській мові показано на прикладі англійських і шотландських міфів  та легенд, що відрізняються специфічними лексичними та стилістичними рисами.

   Всім  стародавнім текстам притаманні застарілі слова, які в момент народження творів були широковживані, проте із плином часу позбавилися  свого яскравого стилістичного  змісту, втратили певні значення і  до сучасності дійшли лише у вигляді  простих граматичних конструкцій. Проте розглядати у дослідженні можна лише ті архаїзми, які в сучасній англійській мові повністю вийшли із ужитку і втратили більшість своїх лексичних значень. Слід враховувати, що завдяки відтворенню і запису усної народної творчості такими відомими фольклористами як Т. Персі, Д. Хердом, Ф. Чайлдом та іншими, застарілі слова були піддані літературній обробці. Тож архаїзми і історизми могли набути дещо іншого змісту, ніж той, що був спочатку. Проте і це в свою чергу може вважатися архаїзмом, якщо не використовується в сучасному мовленні. [15; c. 226-233]

   Аналізуючи  праці відомих дослідників, за застосуванням  архаїзми та історизми у британських  міфах та легендах можна поділити на декілька тематичних груп:

   Перша – це особистісна сфера, тобто позначення зовнішності, емоцій, вчинків людини. За приклад можна взяти вживання архаїзму ugsome (страшний) в баладі «Сер Альдінгар» (“Sir Aldingar”): [13; c. 348]

Since she has lain into your arms, 
She never shall lie in mine. 
Since she has kissed your ugsome mouth, 
She never kiss mine.

   Ugsome являє собою архаїчний епітет, що висловлює різко негативне, відштовхуюче ставлення короля до потворного жебрака, що образив королівську честь. Використання застарілого слова підкреслює емоційну напруженість ситуації, передає настрій героя: обурення, разом із тим біль, оскільки королева надала перевагу не доблесному лицареві, а страшному бідняку. [13; c. 355]

   У цій же баладі можна зустріти синоніми boot («значення, користь») і help. Boot в сучасній англійській мові є архаїзмом, тоді як help – нейтральним словом. Архаїзм виражає більшу експресію через те, що не вживається у повсякденному мовленні, до того ж відрізняється від свого синоніма відтінком значення, передача якого була необхідна за сюжетом: не просто допомога, а допомога у момент великої, навіть смертельної небезпеки, коли здається, що будь-яка надія вже втрачена. Використання архаїзму зумовлено контекстом – королеву було врятовано в момент її страти: [13; c. 358]

When bale is at hyest, 
Boot is at next, help enough there may be.

   У цьому реченні звучить також застаріле слово bale («нещастя, лихо, горе»). Вживання двох стародавніх слів в описах кульмінаційного моменту балади посилює стилістичний ефект. [13; c. 359]

   У більш пізній легенді про Лерда о Драма (“Laird o Drum”) можна знайти архаїзм rue. В основі легенди лежать події, що відносяться до другої половини XVII ст., і це дає змогу стверджувати, що у мить виникнення і в момент запису лексична одиниця rue у значенні «жаліти, страждати» була вже витіснена з мови та використовувалася у значенні «жалкувати з приводу чогось, каятися». Архаїчний варіант лексеми rue має емоційно-стилістичну спрямованість, його вживання зумовлене поетичним завданням надати монологу героя схвильовано-поетичного тону, донести до слухача глибину його переживань. Лорд Лерд о Драм, забувши про родову честь, пропонує одружитися доньці селянина, яка у момент освідчення відмовляє йому, розуміючи неможливість нерівного шлюбу. Відчай героя підкреслюється словом, що містить благання: [1; c. 212]

O, my bonny, bonny may, 
Will ye not rue upon me? 
A sound, sound sleep I’ll never get 
Until I lie ayon thee.

     Друга група являє собою громадську сферу – позначення соціального  становища людини. У давній творі Flodden Field зустрічається вживання слова chivalry («лицарська гідність»): [2; c. 219]

Then bespake our comlye fing 
And called upon his chivalry.

     Архаїзм повертав читачів у середньовіччя, сприяв відтворенню реальних рис  лицарської епохи: шляхетності, високих  проявів духу тощо. На читача справляла  велике враження згадка про стародавні часи доблесних воїнів, що відстоювали  власну гідність. Неповторний «присмак»  старовини надають стилю твору інші архаїзми, характерні для того часу – varlet і dame: [1; c. 225]

“Now, as a live”, the sheriff he said, 
“The varlet will I know; 
Some sturdy rebel is that same; 
There fou let him go”. 
Monke, thou art to blame; 
For God holde a ryghtuys man 
And so is his dame.

   Слово dame виступало у двох архаїчних значеннях: «домашня господиня», як у наведеному прикладі, і «дружина лицаря, баронета». У XVIII ст. dame стало вживатися переважно для позначення знатної чи вишуканої шляхетної жінки, тобто зберігся зв'язок із старим значенням. [1; c. 227]

   Третя група архаїзмів і історизмів включала в себе позначення одягу. Серед  застарілих слів, що характеризують одяг, зустрічається низка найменувань  для позначення поняття «сукня». Лексема robe («вбрання, жіноча сукня») є типовою для багатьох балад, як лірико-драматичних, так і історичних. У легенді про Мері Гамільтон (“Marry Hamilton”) слово robe було архаїзмом вже за часів створенні твору: [9; c. 190]

Marry, put on your robes o black 
Or put your robes o brown: 
For ye maun gang wi me 
The night ti see fair Edinburg town.

     Або архаїзм array («наряд, вбрання, одягання»): [9; c. 193]

But if fell once upon a time as this young chieftain 
Sat alone he spend his lady in rich array.

   Це  застаріле слово також притаманне лірико-драматичним творам, і виконує  роль поетичної інкрустації. [9; c. 194]

   Ще  одним прикладом є архаїзм  pall («мантія, одяг»), що являє собою результат відбору стилістичних засобів з метою конкретизацію поняття. Pall підкреслює в тексті стилістичні відмінності синонімічних слів, оскільки воно означає не звичайну сукню, а сукню з багатого матеріалу, яку носили знатні дами. Це яскраво демонструється в шотландській баладі «Жорстокий брат» (“The cruel brother”): [3; c. 68]

• What will you leave your mother, dear?
• My velvet pall and my silken gear.

     Трагічний, дуже гарний сюжет балади не вимагав  творчого підходу до вибору мовних коштів, щоб донести до слухача  самобутність далекої епохи, специфіку  моралі, вплинути на емоційний світ людини. Вибір архаїзму pall у складі всіх позначень стилістично виправданий, оскільки підкреслює знатне походження молодої особи, що загинула від рук брата, який не пробачив їй наміру вийти заміж без його згоди. [3; c. 69]

     Остання, четверта група – це позначення тварин. У британському фольклорі  функціонують кілька синонімічних слів, що позначають певних свійських тварин. Ці слова дублювали широковживані  терміни, бо, як і всі синоніми, розрізнялися відтінками значень. Це визначало вибір  їх у кожному окремому випадку. Наприклад, слово steed («кінь») мало обмежене коло вживання, тому що воно позначало переважно бойових коней. Зараз це слово зустрічається лише в героїко-історичних оповіданнях, легендах і міфах підвищеного поетичного, ліричного настрою: зазвичай на такому коні з’являється доблесний лицар, який рятує дівчину. [4; c. 112] Ось приклад з легенди про Бонні Мея (“Bonny May”), яка виникла у Шотландії і на півночі Англії: