Походження жанру сонету, його розвиток у європейській літературі. Формування англійського сонету

Українською мовою  сонети перекладали М. Славинський, П. Грабовський (сонет 29). Низку їх переклав І. Франко. До сонетів Шекспіра неодноразово звертався М. Рильський. Він уважно вивчав лірику Шекспіра, стежив за перекладами, раз у раз підкреслюючи, що шекспірівські  сонети «належать до творів величезної ваги». Зв'язок з поезією Шекспіра відчувається і в творах самого М. Рильського, особливо в його сонетах. Чимало сонетів переклав Д. Павличко, деякі були включені до збірника «Світовий  сонет» (1983). Добірка їх подається  далі (див. «Замість додатка»). Перше  повне видання «Сонетів» українською  мовою в перекладі Д. Паламарчука  було опубліковане 1986 р[14, с.9].

Висновки

Лірика Шекспіра пов'язана з багатовіковою поетичною  традицією. Сонет виник в Італії у XIII ст. Перший відомий його зразок зустрічається у Джакомо да Лентіно (1220-і pp.). Свою класичну форму сонет  набирає у поетів «солодкого нового стилю». Звертається до нього Данте, який присвятив низку сонетів  Беатріче. Завдяки родоначальнику нової  європейської лірики Ф. Петрарці (317 сонетів  про Лауру), сонет стає улюбленою  формою поетів Відродження (Мікеланджело, Т. Тассо, Л. Камоенс, Лопе де Вега, П. Ронсар та ін.).

Надзвичайно популярним був сонет і в Англії. У 1591 р. побачила світ збірка сонетів Ф. Сідні  «Астрофел і Стелла» (нап., в 1580-1584 pp.), яка утвердила сонетну форму  в англійській ліриці.

Сюжетною основою  шекспірівських сонетів є оповідь  про палку дружбу і пристрасну любов поета-ліричного героя збірки. Прибічники біографічного трактування  «Сонетів» здавна намагаються встановити, ким же були прототипи образів  друга і коханої. Існують найрізноманітніші  припущення. Образ «юного друга» найчастіше пов'язують з іменем покровителя  Шекспіра лорда Саутгемптона. Існують  також інші версії. «Смугляву леді сонетів», починаючи з XIX ст., ототожнювали з придворною дамою королеви Єлизавети  Мері Фіттон та ін.

Цикл сонетів  Шекспіра являє собою своєрідний ліричний щоденник, який створювався  без заздалегідь продуманого  плану. Деякі вірші написані «з нагоди», деякі відбивають якісь особисті переживання їх творця. Чимало сонетів  породжено довгими роздумами  автора про людську природу, про  світ, що оточує людину. Проблеми, поставлені в сонетах, нерідко глибоко філософічні, що аж ніяк не суперечить універсальній  природі цієї поетичної структури. Сонетна форма поетичного вираження  надзвичайно драматична. Сама композиція сонета (тема - антитема - розв'язка) передбачає боротьбу протилежних почуттів і  думок. У ньому дуже природно знаходять  своє художнє втілення сповідь, інвектива, пейзажний малюнок, філософська  композиція і т. ін.

У циклі три  головні дійові особи: сам ліричний герой, його юний і прекрасний друг, кохана поета. Складність сюжетних колізій, що відбивають непрості стосунки протагоністів, так само як і проблемна багатоманітність збірки, вимагають створення бодай  умовної схеми розміщення сонетів.

Список  використаних джерел

1. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. – М.: Высшая школа, 1975
2. Аникст А.А. Поэмы, сонеты и стихотворения Шекспира // Шекспир У. Полное собрание сочинений. – Т.8. – М., 1960. – с. 591
3. Дубашинский И. А. Вильям Шекспир: Очерк творчества. -М.: Просвещение, 1965. -225, с.
4. Затонський Д. Вільям Шекспір //Шекспир В. Твори в шести томах. – Том 1. – К.: Дніпро, 1984
5. Зелинский Ф. Ф. Возрожденцы:,. -СПб.: Алетейя, 1997. -323, с.
6. История всемирной литературы в 9 томах. Том 3. – М.: Наука, 1984. – с.331
7. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение. – М.: Высшая школа, 1987. – с. 364
8. Комарова В. П. Метафоры и аллегории в произведениях Шекспира; ЛГУ. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. -199, с.
9. Левин Ю. Д. Шекспир и русская литература XIX века. - Л.: Наука: Ленингр. отд-ние, 1988. – с. 326.
10. Макалін Г.В., Михальска Н.П. Історія англійської літератури. Підр. посібник для студентів педагог. ин-тів і фак. іноз. мов. К., "Вища школа", 1997. - 528 с.
11. Урнов М.В., Урнов Д.М. Шекспир. Герой и его время. М., 1994
12. Шаповалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження. – Львів: Світ, 1993. – с.356
13. Шекспір, Вільям. Сонети = SONNETS. -Львів: Літопис, 1998. -365, с.
14. Шекспір, Вільям. Сонети = Sonnets. -Філядельфія: Мости, 1997. -321 с.