Перекладознавчий аналіз поетичного тексту: Принципи, методи, перспективи (на матеріалі різномовних перекладів трагедії Й.В.Гете «Фауст»

Ми вважаємо, що категорія  «образу» в якості об`єкта зіставного аналізу поетичного тексту може виконувати функцію об`єднувальної ланки між інтерпретаційно-культурологічним та лінгвостилістичним підходами, оскільки вона має багатоярусну природу. Категорія художнього образу (1) як композиційна одиниця досліджується на засадах інтерпретаційно-культурологічного (літературознавчого) підходу. Семантичний словесний образ (2) є проміжною одиницею на межі літературознавчого та лінгвістичного підходу до аналізу поетичного тексту, оскільки містить у собі поряд із мовними елементами фразеологічного рівня літературні символи і культурні архетипи.  Стилістичний словесний образ (3) традиційно належить до суто мовних одиниць аналізу художнього, в тому числі поетичного, тексту. Проілюструємо наведені тези конкретними прикладами з культурно значущої сцени трагедії «За міською брамою», маркованої національним колоритом (2) [1: 25-27; 2: 36-37; 3:171-172]:

Одразу зауважимо, що в даному дослідженні за браком місця ми обмежимось аналізом лише стилістичних словесних образів оригіналу (третій аспект значення категорії «образ») та їх відтворення в обох перекладах. На підставі наведеного фрагменту першотвору констатуємо наявність кількох ключових словесних образів: безпосередні дійові особи сцени та об`єкти їх розмов. Як бачимо, існують як повні відповідники (а), так і лексичні розбіжності (б) у позначенні таких дійових осіб у двох перекладах: 
(а)Bürgermädchen/дівчина-городянка/девушка-горожанка;

(б) Schüler/школяр/студент.

На рівні нормативного компоненту стилістичного значення поряд із повними стилістичними відповідниками (а) також фіксуємо наявність відхилень від стилістичного значення окремих одиниць оригіналу (б): 
(а) Dirnen/дівульки/девчонка с девчонкой; Herr Bruder/пане-брате/брат (всі лексеми належать до єдиного розмовно-просторічного стилю); 
(б) Magd/дівка/горничная; schönen Knaben/хлопці дженджуристі/студенты-кавалеры. В даному випадку український переклад М.Лукаша тяжіє до зниження нормативного компоненту стилістичного значення лексеми у бік розмовної лексики, в той час як російськомовне відтворення таких одиниць Б.Пастернаком характеризується стилістичною нейтральністю, подібно до оригіналу. Отже, на підставі проведеного критичного переосмислення засад перекладознавчого аналізу поетичного тексту, а також практичного аналізу двох різномовних прецедентних перекладів трагедії Й.Гете «Фауст» можна зробити такі висновки.

1. Категорія «образу»  слугує об`єднувальною ланкою між інтерпретаційно-культурологічним та лінгвостилістичним підходами до аналізу поетичного тексту, оскільки має багатоярусну природу. Поняття образу містить три аспекти значення: художній образ, семантичний словесний образ,  стилістичний словесний образ, які знаходяться між собою в ієрархічних відношеннях.

2. Україномовний поетичний переклад М.Лукаша та російськомовний переклад трагедії «Фауст» Б.Пастернака відзначаються наявністю адекватності (рівноцінного регулятивного впливу на адресатів оригіналу і перекладу) та переважною відсутністю формальної еквівалентності у проаналізованих сегментах тексту на лексичному і синтаксичному рівнях.

3. На стилістичному рівні переклад М.Лукаша відзначається тяжінням до зниження нормативного компоненту стилістичного значення словесних образів, що підвищує загальну експресію перекладу порівняно з оригіналом. Переклад Б.Пастернака характеризується загалом вищим ступенем формально-стилістичної відповідності між проаналізованими сегментами першо- й новотвору на рівні нормативного і експресивного компонентів стилістичного значення словесних образів.  

Перспективи подальших розвідок в галузі перекладознавчого аналізу художнього, в тому числі поетичного тексту, ми вбачаємо у залученні категоріального апарату когнітивної лінгвістики: концепти,  архетипи, фрейми, сценарії, когнітивно-семантичні суперструктури.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бех П.А. Воссоздание образа в поэтическом переводе (на материале украинских переводов лирики Дж.Байрона): автореф. дисс. … канд. филол. наук; спец. 10.02.04 «Германские языки»/П.А.Бех; Киев. гос. ун-т им. Т.Г.Шевченко. ̶ Киев, 1979. ̶ 23 с.
2. Букреева Л.Л. Лингвостилистические основания адекватной передачи художественного образа в стихотворных переводах: ( на материале русских переводов

стихотворений Р.М.Рильке): автореф. дисс. … канд. филол. наук/ Л.Л.Букреева; Одес. гос. ун-т им. И.И.Мечникова. ̶  Одесса, 1988. ̶ 15 с.

3. Гончаренко C.Ф. К вопросу о поэтическом переводе // Тетради переводчика. ‒ №9.‒ 1972. ‒ С. 81-91.

4. Дыма Г.М. Народно-поэтическая символика «Кобзаря» в переводах на немецкий язык: автореф. дисс. …канд. филол. наук; спец. 10.02.04 «Германские языки»/Г.М.Дыма; Киев.гос. ун-т им. Т.Г.Шеченко. ̶  Киев, 1974. ̶   25 с.

5. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча одиниця: ( на матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою)/Р.П.Зорівчак. ̶  Львів: Вища шк. Вид-во при Львів. ун-ті, 1983. ̶  176 с.
6. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. ̶  М.: Наука, 1987. ̶  319 с.
7. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. ̶  М.: Междунар.отношения, 1980. ̶  С. 152-153.
8. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода (Проблемы переводоведения  в освещении зарубежных ученых). ̶  М.: Черо, 1999. ̶   414 с.
9. Латышев Л.К. Технология перевода. Учебное пособие по подготовке переводчиков (с немецким языком). ̶   М.: НВИ-Тезаурус, 2000. ̶   С. 27.
10. Сдобников В.В., Петрова О.В. Теория перевода. ̶  М.: АСТ: Восток-Запад; Владимир: ВКТ, 2008. ̶  448 с.
11. Чередниченко О.І. Теоретичні основи удосконалення практики перекладу та двомовної лексикографії: (комплексна наукова тема)/О.І. Чередниченко // Теория и практика перевода.  ̶   Киев, 1987.  ̶  Вып. 14. ̶  С. 3-13.
12. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. ̶  К.: Смолоскип, 2009. ̶  342 с.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. J.W.Goethe. Faust. Der Tragödie erster Teil. ̶   Stuttgart: Philipp Reclam, 1986. ̶  135 S.
2. Й.В.Гете. Фауст. ̶  К.: Вид-во художньої літератури «Дніпро», 1981. ̶  540 с.
3. И.В.Гете. Страдания юного Вертера. Фауст. ̶   М.: Эксмо, 2007. ̶  655 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Маргарита Дорофєєва – кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу з німецької мови Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Наукові інтереси:  загальна теорія перекладу, лінгвістика тексту, лінгвостилістика, лінгвістична прагматика, аналіз дискурсу.