Основни особливости моделювання маскулинного свиту Б. Шоу

 

 

 

 

 

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ  МОДЕЛЮВАННЯ МАСКУЛІННОГО СВІТУ  Б.ШОУ

                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ........................................................................................................................3

Розділ I.  Поняття гендерної приналежності........................................................6

1.1. Рольова і статево-рольова соціалізація людини ..........................................6 

1.2. Закономірності чоловічої й жіночої психології.............................................8

1.3. Поняття фемінності, маскулінності та андрогінності...................................9

 

Розділ ІI. Маскулінність як вияв драматургії Б.Шоу (на прикладі п’єси „Пігмаліон”)...........................................................................................................15

 

Розділ ІІI.  „Жива лялька” чи “суверенна особистість”: порівняльна характеристика  Наталки Полтавки і Лайзи Дуліттл.........................................19

Висновки……………………………………………....………….......................29

Список використаної літератури…………….…………………..................  30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми. В останній третині ХХ століття історична криза звичного ґендерного ладу почала викликати зростаючу стурбованість і невдоволення як чоловіків, так і жінок. Якщо в ХІХ столітті в європейській суспільній свідомості з’явилося так зване „жіноче питання”, то тепер можна стверджувати про появу особливого "чоловічого питання".

До середини 1980-х років  чоловічим проблемам присвячували переважно популярні книги і дослідження медико-біологічного характеру. З часом кількість публікацій почала зростати, захоплюючи все нові теми й галузі знання. Найвідомішими з них є хрестоматія Майкла Кіммеля і Майкла Месснера "Чоловічі життя", а також бібліографія літератури про чоловіків і маскулінність, яку уклав австралійський вчений Майкл Фут. Детально досліджує історію й витоки маскулінності Ігор Кон у праці "Чоловіки, які змінюються у мінливому світі". Ґрунтовною є робота Сергія Ушакіна "Ілюзія мужності", в якій науковець звертається до фройдівської концепції нарцисизму, а також до теорії дзеркальної стадії Жака Лакана. 

Як і інші ґендерні категорії, "маскулінність" не має  однозначного тлумачення. Зокрема науковець  Ігор Кон виділяє три  різні  значення:

- Маскулінність як дескриптивна, описова категорія означає сукупність поведінкових і психічних рис, властивостей і особливостей, об’єктивно притаманних чоловікам на відміну від жінок.

- Маскулінність як аскриптивна категорія позначає один з елементів символічної культури суспільства соціальних уявлень, установок і вірувань про те, чим є чоловік, які якості йому приписують.

- Маскулінність як прескриптивна категорія – це система приписів, які мають на увазі не середньостатистичного, а ідеального "справжнього" чоловіка, нормативний еталон чоловічности [12; 15].

Однак індивідуальні  властивості, стереотипи масової свідомості і соціальні норми, як і наші уявлення про реальне, бажане і належне, ніколи не співпадають. Тому існують не лише різні канони маскулінності, але й різні парадигми її вивчення, які на перший погляд виключають одне одного, але насправді є взаємодоповнюючими. Тим більше, що вони реалізуються різними науковими дисциплінами.

На думку І.Кона, "у  сучасній науці існують чотири різні  парадигми маскулінности: біологічна, психоаналітична, соціально-психологічна і постмодер-ністська. Перші дві парадигми є есенціалістськими, за замовчуванням припускаючи, що найважливіші властивості, які відрізняють чоловіків від жінок, є об’єктивною даністю, культура тільки оформлює і регулює їхній прояв. Другі дві парадигми – конструктивістські, вони вважають маскулінність продуктом культури і суспільних відносин, котрі нав’язують індивідам відповідні уявлення та образи". [12; 15]. Завданням нашого дослідження є простежити особливості парадигми маскулінності на прикладі творів англійського письменника Б.Шоу.

Об'єктом дослідження є основні особливості моделювання маскулінного світу у творах Б.Шоу.

Предметом дослідження є твори англійського письменника у яких спостерігаються „прояви маскулінності”.

Метою роботи є дослідження основних особливостей моделювання маскулінного світу у творах Б.Шоу.

Мета, предмет та об’єкт нашого дослідження зумовлюють розв’язання  наступних завдань дослідження:

- розкрити поняття гендеру у літературі, зокрема поняття маскулінності;

- обґрунтувати наявність мускулінного світу у творах Б.Шоу;

- дослідити як поняття гендерної приналежності знайшло відображення у творах англійського автора;

-  порівняти образ Лайзи  Дуліттл з образом української героїні п’єси „Наталка Полтавка” Івана Котляревського.

У роботі планується використати  такі методи дослідження: порівняльно-історичний, аналітичний, описовий, компаративний.

Практична цінність роботи у дослідженні основних особливостей моделювання маскулінного світу у творах Б. Шоу та використання результатів дослідження у практичній педагогічній діяльності на уроках зарубіжної літератури, подальших наукових дослідженнях.

Методологічною  основою курсової роботи стали праці провідних українських та зарубіжних вчених І.Кон, Н.Зборовської, Р.Коннел, Р.Джонсон та багатьох інших.

Робота складається  зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (21 позиція). Загальний обсяг роботи – 31 сторінка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Поняття гендерної приналежності

1.1 Рольова і статево-рольова соціалізація людини

Гендерно-рольова поведінка  людини має свою історію. Гендерні ролі не виникають зразу з народженням  дитини, вони розвиваються в залежності від багатьох умов і факторів протягом людського життя. Цей розвиток має свої закономірності, протиріччя. Від нього залежить характер життєвого сценарію людини, стиль життя і стратегії поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях. З іншого боку, розвиток гендерних ролей, чи гендерний розвиток пов'язаний з багатьма характеристиками особистості, зокрема, з ідентичністью

Процес розвитку гендерних  ролей, як соціально зумовлених варіантів  статевих ролей та статево-рольової поведінки, відбувається в контексті  досить важливого для життя особистості  процесу, який називається соціалізація.

 За більшістю означень, соціалізація особистості – це засвоєння людиною суспільного досвіду, суспільних норм і цінностей. Ми вважаємо, що одною з основних складових соціалізації людини є засвоєння нею соціальних ролей. По-перше, в соціальних ролях закріплені норми і правила соціальної поведінки у вигляді рольових експектацій, тобто нормативних вимог до виконання соціальних ролей. По-друге, рольова поведінка - це найважливіший вид соціальної поведінки, а соціальні ролі - це засіб включення особистості в групу, в соціум, форма соціальної адаптації і особистісного самовираження одночасно. Особливості рольової соціалізації полягають не лише в засвоєнні суспільних очікувань до соціальних ролей, а й рольовий розвиток особистості, тобто формування психологічних ролей, як соціальних, так і особистісних, міжособистісних, характерних, життєвих тощо.

Серед великої кількості  ролей, що їх засвоює людина, для  нормальної соціалізації особистості  велике значення мають статеві та гендерні ролі. Ці ролі тісно пов'язані з усвідомленням себе представником певної статі і з нормативами поведінки, характерної для представників цієї статі. Статеві та гендерні ролі тісно пов'язані зі статевою та гендерною ідентичністю особистості. Розглянемо це детальніше.

Рольова ідентичність та її складові. Ідентичність - це одна з найістотніших характеристик людини, без якої вона не може існувати як свідома автономна особистість. Ідентичність - це збереження і підтримка особистістю власної цілісності, тотожності, нерозривності історії свого життя, а також стійкий образ "Я", усвідомлення у собі певних особистісних якостей, індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, способів поведінки, які визнаються своїми, достовірними. Психосоціальна ідентичність є запорукою психічного здоров'я особистості. Формування ідентичності починається з моменту відділення дитини від матері і продовжується все життя до самої смерті [1; 40].

Рольова ідентичність - це, відповідно, усвідомлення себе суб'єктом  психологічних ролей. Американський соціолог Чед Гордон виділяє такі 5 видів рольової ідентичності:

1. Статева ідентичність, в основі якої лежить гендерна ідентифікація людини як чоловіка або жінки, одна з найістотніших із усіх рольових ідентичностей. В житті людини також мають велике значення статево-рольові ідентичності, пов'язані з такими ролями, як наприклад, "незаймана", "кнопка", "нечепура", "скромниця", "брудний старий" і т.д.

2. Етнічна ідентичність, тобто ідентифікація людини як члена расової, релігійної, національної спільноти або мовної групи, субкультури чи іншої соціальної структури. Від наявності специфічної етнічної ідентифікації залежать цінності і стилі міжособистісної взаємодії людей.

3. Ідентичності членства, що базуються на зв'язку між людиною й організаційним життям суспільства завдяки всім формам групового членства. Вони спираються як на формальний зміст ("студент", "член правління", "ротарианець", і т.д.), так і на неофіційні форми асоціацій дозвілля (членство в специфічних гуртках, компаніях, кліках і групах).

4. Політична ідентичність базується на таких самохарактеристиках, як ліберал, консерватор або радикал, які впливають на більш пізню ідентифікацію себе як республіканця або соціаліста. Набагато раніш, ніж стають істотними дорослі політичні відносини, з Я-концепцій типу лідера, програного або миротворця розвиваються типові паттерни відношення людини до конкуренції, влади і прийняттю рішення.

5. Професійна ідентичність, тобто система рольових ідентичностей щодо роботи, як в домашньому господарстві (дружина, батько, і т.д.) так і за його межами (адвокат, водопровідник, і т.д.). Вони і пов'язані з ними Я-концепції (типу "чесна людина" або "працьовита людина") - серед найбільш важливих у пантеоні ідеалізованих рольових ідентичностей індивідуума [21;  407].

Ч. Гордон не даремно вважає статеву чи гендерну ідентичність однією з найістотніших з усіх рольових ідентичностей. На підтвердження цього можна навести приклад транссексуалізму, згідно якому статева ідентичність (тобто, психічна якість) вважається більш істотною характеристикою людини, ніж її біологічна стать. Детальніше про це трохи нижче.

 

1. 2.Закономірності чоловічої й жіночої психології

Особливості гендерної  та статевої психології приваблювали багатьох дослідників психології особистості. Немає практично жодної з відомих теорій особистості, яка б не розглядала закономірності чоловічої й жіночої психології як характеристик сутності особистості.

В теорії Фрейда відмінності  між чоловіками і жінками зумовлені  відмінностями будови статевої сфери, зокрема, наявністю у представників чоловічої статі пенісу, який вважається ознакою переваги. З цим пов'язані такі психологічні феномени, як "комплекс кастрації" у хлопчиків (тобто страх втрати ознак мужності, а з ними і статевої ідентичності) і "заздрість до пенісу" у дівчаток (тобто відчуття певної статевої неповноцінності). Ці особливості характерні для так званої фалічної стадії психосексуального розвитку за Фрейдом. Пізніше, на едипальній стадії проявляється так званий "едипів комплекс" (у дівчаток він еквівалентний "комплексу Електри"), тобто статевий потяг до батьків протилежної статі з прагненням усунути батьків однієї статі. Нормальне подолання едипового комплексу полягає в ідентифікації з батьками однією з дитиною статі і частковою відмовою від батьків протилежної статі, що є дуже важливим для розвитку повноцінної статевої ідентичності. Сучасні психоаналітичні дослідження піддали критиці ортодоксальні погляди Фрейда на природу сексуальності, справедливо вважаючи, що сексуальність людини і відповідна ідентичність розвивається в значній мірі не під впливом біологічної інстинктивної природи, а за участю соціуму, тобто збільшується акцент не на статевих, а на гендерних аспектах ідентичності особистості.

В аналітичній психології Юнга жіночність і мужність розглядається як сукупність якостей, притаманним як чоловікам, так і жінкам, причому і ті, і інші мають як чоловічі, так і жіночі риси. Чоловічі риси в жінці Юнг назвав Анімусом, а жіночі риси в чоловікові, відповідно – Анімою [1; 28]. Основою ідеєю аналітичної психології є ідея індивідуації, тобто розширення свідомої частини особистості і збільшення здатності до рефлексії своєї самості. Процес індивідуації обов'язково передбачає примирення людини зі своїми тіньовими сторонами, а також інтеграцію чоловіком зі своїм фемінним елементом, а жінки відповідно з маскулінним. Ці процеси не такі вже й очевидні, адже чоловік ідентифікуючись зі своєю маскулінністю ховає свою фемінність, йому нелегко примиритися зі своєю Анімою. Так само жінці нелегко примиритися зі своїм Анімусом, вона витісняє природну маскулінність і не завжди перебуває в гармонії з нею.