Лексико-семантична база антропонiмii села Бiлине Балтського району Одеськоi областi

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2011 в 23:30, курсовая работа

Краткое описание

Метою роботи є аналіз лексико-семантичних особливостей сучасних українських прізвищ села Білине. Загальна мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:

-подати короткі відомості з історії формування і становлення прізвищ села Білине ;

-здіснити семантичну класифікацію прізвищ села Білине;

-проаналізувати дослідження лексичної бази прізвищ у вітчизнаній ономастиці;

-розглянути венні та відапелятивні прізвища, описати їх у межах лексико семантичних груп;

- зробити висновки щодо лексико-семантичної бази прізвищ села Білине.

Оглавление

ВСТУП………………………………………………………………………3-5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ………………6

Історія формування і становлення прізвищ………………………..6-7
Дослідження лексичної бази прізвищ у вітчизняній ономастиці…8-17
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА БАЗА ДОСЛІДЖУВАНИХ ПРІЗВИЩ……………………………………………………………………18

2.1. Відапелятивні прзвища………………………………………………18

2.1.1. Nomina personalia………………………………………………19-21

2.1.2. Nomina impersonalia……………………………………………21-23

2.2 Відіменні прізвища…………………………………………………..24-28

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….29-30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………31-32

Файлы: 1 файл

Міністерство освіти і науки України - полній курсак.doc

— 180.50 Кб (Скачать)

     Вуличні прізвиська, значна частина яких побутує  сьогодні у поважній ролі офіційних прізвищ, належать до найколоритнішої групи особових найменувань. Вони є своєрідною енциклопедією народного побуту, звичаїв, духовної культури. В них яскраво відбився національний характер українця, його схильність до жарту, дотепу, веселого, влучного слова. І дійсно, значеннєвий діапазон прізвищ, які походять від вуличних прізвиськ, є надзвичайно широким. Вони могли вказувати на якусь рису зовнішності або вдачі першого носія прізвиська, як наприклад: Безбородько, Білоус, Голобородько, Безух, Безпалько, Бородай, Дзюба, Довгань, Горбаль, Мовчан, Стогній, Шумило, Червонописький (від «червоний писок»), Кривобок, Довгошия, Кирпа, Лисий, Тонконіг, Білоножко, Криворучко, Худаш, Циба, Щербань та ін. Нерідко причиною виникнення вуличних найменувань людини був якийсь недолік у її вимові, звичка часто повторювати одне й те ж слово або вигук тощо. Характерним в цьому плані є, наприклад, походження прізвиська Похвап, яке зустрічається на Черкащині. Мабуть, пояснення слід шукати у тому, що чоловік одержав таке прізвисько через свою звичку говорити «дощ похвапав» замість «дощ покрапав» [3, 10].

     Певну ваду мовлення відбивала первісне значна частина прізвиськ на -ало типу Цокало, Цикало, Цмокало, Цюкало, Штокало, Шокало, Гакало,

 і  т. п. 

     Специфічне  для певної говірки діалектне  слово або вигук, незвичний для  мешканців сусідніх областей, може спричинитися до виникнення колективного прізвиська, яке поширюється на всіх представників говірки. Так з'явилися, зокрема, відомі колективні назви жителів Карпат - бойки і лемки, перше з яких походить від характерного для місцевого діалекту вигуку бой (бойє) «їй-богу», а друге — від частки лем «лише, тільки».

        Є група прізвищ, що відображає  якусь особливість одягу: Безпояско, Широкопояс, Кривошапка, Рябошапка, Довгопол, Сіроштан, Білоштан; характерну прикмету житла: Безверхий, Заклунний, Новохатський, Острохижа, Кривохижа; особливості розташування житла, садиби: Заболотний, Загребельний, Зарудний, Луговий, Лісовий, Наріжний, Підгорний, Підгайний, Підлужний, Гайовий, Долішній, Нижник, Крайносвіт, Царинний і т. ін. Новоприбулу особу могли прозвати Забродою, Забігою, Зайдою, Заволокою, Придибою, Приходьком, Пришля-ком, Новожилом тощо [5, 139].

     Цікаву  групу утворюють прізвища, які походять від назв коней та волів, володіння якими було настільки важливою обставиною селянського побуту, що характерне для тварини найменування за мастю чи якоюсь іншою ознакою односельці могли перенести на її господаря. Так виникли прізвища Сивокінь, Білокінь, Чорновіл, Рябовіл, Рябокінь, Чалий (оспіване в народній пісні «Ой був в Січі старий козак, на прозвище Чалий»), Багрій (від багрій «сіробурий віл»), Смаглій (від смаглій «віл майже чорної масті»), Мазій (від мазій «віл попелястого кольору»), Чубрій (від чубрій «віл із жмутиком вовни між рогами»), Гулий («безрогий віл або корова»), Гнідий та ін.

      У цьому короткому огляді особових  найменувань, що стали основою  сучасних прізвищ, звичайно, не  можна охопити всі типи українських  прізвищ -цього величезного за обсягом і надзвичайно розмаїтого за будовою і значенням основ лексичного шару нашої мови. Хочеться лише ще раз підкреслити, що наше прізвище - це не сухий, позбавлений смислу паспортний знак. Це живе слово, пам'ять роду. І якщо одне прізвище несе в собі історію роду, то всі разом вони складають історію народу [14, 11]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                     РОЗДІЛ 2

              ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА  БАЗА ДОСЛІДЖУВАНИХ      ПРІЗВИЩ

                                        

2.1. Відапелятивні прізвища. 

      Відапелятивний  шар прізвищ виник за рахунок  тісних генетичних зв’язків із апелятивним  словотворчим матеріалом. Генетично  пов’язані з апелятивною лексикою, особові назви віддзеркалюють різні  сторони й умови життя народу – оточуючу природу, повсякденну працю, побут, суспільно-політичний та економічний лад, матеріальну й духовну культуру, взаємозв’язки з іншими народами, психічний склад, світогляд, майже всі головні риси його етнічної індивідуальності. Відапелятивні прізвища поділяються на категорії nomina personalia та nomina impersonalia.

      Прізвищ категорії nomina personalia нараховується 253. Вони поділяються на такі ЛСД : 1) назви осіб за їх внутрішніми властивостями,

2) назви  осіб за їх зовнішніми ознаками, 3) назви осіб за професією та родом діяльності , 4) назви осіб за просторовою ознакою утворюються переважно від назв країн, 5) назви осіб за ландшафтом ідентифікують особу за її відношенням до певної місцевості чи за об’єктом, 6) назви осіб за соціальним станом, 7) назви осіб за етнічною ознакою ідентифікують особу за її етнічною приналежністю, 8) назви осіб за спорідненістю та свояцтвом вказують на стан у сім’ї чи роді.

      Прізвищ категорії nomina impersonalia нараховується 191. Вони поділяються на такі ЛСД: 1) назви тварин, 2) назви предметів побуту, знарядь праці, та їх частин, 3) назви рослин, 4) назви частин тіла людини, тварини, 5) назви напоїв, страв, продуктів харчування, 6) назви абстрактних понять, 7) назви явищ природи і різних часових понять, 8) назви одягу, взуття, тканини, 9) назви будівель, споруд, житла та їх частин, 10) назв чисел. 
 

2.1.1. Nomina personalia 

      Прізвища  категорії nomina personalia (253) поділяються на такі лексико-семантичні групи (далі – ЛСГ):

      1) назви осіб за їх внутрішніми  властивостями діляться на такі підгрупи (57): а) назви осіб за характеризуючою дією, поведінкою (21): Бігун, Забіяка, Катиш, Крикля, Лізюра, Міняєв, Наливайко, Негуляєв, Постоян, Притуляк, Пукало, Розважаєв, Скачко, Скок, Ступак, Топтаєв, Топчій, Хлопков, Хлопов, Хохотва, Храпунов; б) назви осіб за рисами їх характеру, вдачею(23): Вернигора, Вишемірський, Дичко, Добреля, Доброродній, Ласкавий, Легкодух, Любий, Мацапура, Мовчан, Плакса, Похваленко, Рівний, Смірнов, Тиховський, Тишковець, Хитрухін, Чван, Червак, Чистов, Шумаков, Шумков, Шумов; в) назви осіб за властивостями їх мовлення (4): Гугленко, Гуденко, Гудименко, Шепетько; г) назви осіб за звичками (2): Жмур, Свистуля; д) назви осіб за особливостями їх темпераменту (4): Крутіль, Прудкий, Прудкогляд, Швидкий; е) назви осіб за розумовими здібностями (3): Дурасов, Дурнєв, Мудрий;

      2) назви осіб за їх зовнішніми  ознаками (54) поділяються на такі підгрупи: а) назви осіб за особливостями рис обличчя та волосся (11): Білобров, Білоус, Губаревич, Кудревсъкий, Кучеровець, Лисенко, Лисюк, Румянцев, Синєгубов, Сологуб, Строчеус; б) назви осіб за зростом, вагою, поставою (17): Великий, Величко, Височин, Гладких, Корота, Коротиш, Короткий, Коротнєв, Кругляк, Куценко, Малий, Малишко, Малько, Мальков, Малюк, Скорченко, Товшач; в) назви осіб за кольором шкіри, волосся, частин тіла (10): Білецький, Білов, Біляцький, Зелений, Рудковський, Русін, Рябка, Седов, Сіряков, Чорний; г) назви осіб за фізичними вадами (16): Безрукавий, Виродов, Горбаченко, Косих, Кривенко, Кривоніс, Кривчик, Немов, Плохий, Сліпченко, Тригубенко, Шульга, Шульган, Щербань, Щербаченко, Щербина;

      3) назви осіб за професією та  родом діяльності (72) поділяються на такі підгрупи: а) назви військових професій та занять (10): Гармаш, Кавалер, Казаков, Козак, Козаков, Козачанський, Козачук, Обозний, Сердюк, Сотников; б) назви церковних посад (6): Вікарчук, Дяченко, Попов, Попович, Попцов, Титаренко; в) назви осіб, пов’язаних із доглядом за свійськими тваринами (5): Коноваленко, Овчаров, Пастух, Пастухов, Чередніченко

 г) назви осіб, пов’язаних із обробкою волокна, ткацтвом, шиттям одягу та взуття (9): Кравець, Кравченко, Ткач, Ткаченко, Чеботаръов, Шевцов, Шевченко, Шевчук, Шнайдер; д) назви ремісників, що обробляли метали (7): Коваленко, Коваль, Ковальов, Ковальчук, Кузнецов, Рудницький, Серебрянський; е) назви посад (6): Виборний, Воєвода, Вознюк, Войт, Войчук, Цисарь; є) назви осіб, пов’язані з обробкою дерева та виготовленням виробів з нього (4): Бондаренко, Бондарчук, Кадочников, Колісник; ж) назви осіб за роботою в сільському господарстві чи переробкою продуктів сільського господарства(8): Козадоєв, Мельник, Мельниченко, Мірошник, Мірошниченко, Олейніков, Олійник, Пасічник; з) назви осіб, пов’язаних з виготовленням продуктів харчування та їх продажем (4): Бражнік, Вінник, Рєзніков, Солодун; и) назви ремісників, що обробляли різні речовини та матеріали (2): Гончаров, Скляр; і) назви ремісників, що обробляли шкіри та хутра (4): Кушніров, Лимич, Овчинник, Очинніков; ї) назви осіб, пов’язаних з культурою та мистецтвом (4): Кобзарь, Музика, Музиченко, Скрипник; й) назви торговців(4): Базаров, Крамар, Крамаров, Лифар; к) назви інших професій та занять(3): Дворницький, Сторожук, Чумак;

      4) назви осіб за просторовою  ознакою утворюються переважно  від назв країн (8): (Румунський), країв (Волинець, Поліщук), міст чи сіл (Калугін, Миргородський, Прилуцький, Черкащенко), річок (Дніпровський);

      5) назви осіб за ландшафтом ідентифікують  особу за її відношенням до  певної місцевості чи за об’єктом (17): Бережний, Бєлозерцев, Городецький, Горун, Заболотній, Лісанов, Лісовцов, Могильов, Нагернюк, Нагорний, Печерей, Подолов, Полевик, Полянський, Рощин, Слободянюк, Хуторний;

      6) назви осіб за соціальним станом  (12) сприяють висвітленню питань соціального розшарування в суспільстві. Оскільки у прізвищах відтворена суспільна нерівність, вважаємо доцільним виділити дві основні підгрупи: а) назви багатіїв, представників суспільної верхівки (8): Бабаханов, Зацарний, Князев, Король, Панкєєв, Панков, Сударський, Царьов; б) назви бідняків, селян, трудящих (4): Гайдаманчук, Середняк, Старцев, Прийменко;

      7) назви осіб за етнічною ознакою  ідентифікують особу за її  етнічною приналежністю (19): Бойко, Варіг, Греков, Жиденко, Киргиз, Латишев, Литвин, Литвинов, Литвяк, Літвинов, Літвішко, Ляшенко, Мазур, Мазуров, Мазурок, Немцев, Поляков, Сербінов, Шведюк;

      8) назви осіб за спорідненістю  та свояцтвом вказують на стан  у сім’ї чи роді (14): Бабенко, Бабич, Батенко, Бездєтко, Братарчук, Вдовін, Дружинін, Дядик, Дядюра, Дядя, Матяш, Папко, Папуша, Удовиченко.

      Отже, у межах категорії nomina personalia найчисленнішими ЛСГ виступають назви осіб за професією та родом діяльності, назви осіб за їх внутрішніми властивостями та назви осіб за їх зовнішніми ознаками [5, 104]. 
 

      2.1.2.    Nomina impersonalia 

        Прізвища категорії nomina impersonalia (191) поділяються на такі ЛСГ:

      1) назви тварин (69) мають наступні підгрупи: а) свійські тварини(20): Баранник, Баранов, Баранцов, Биков, Білоконь, Бугайцов, Волик, Воловик, Кішак, Козенко, Козін, Козюра, Конєв, Коняєв, Кот, Котенко, Кошак, Кроленко, Рябоконь, Старокінь; б) дикі птахи (23): Воробйов, Воронін, Воронкін, Ворончихін, Голуб, Голубенко, Голубев, Грачов, Дроздов, Дятлов, Журавлъов, Коршунов, Кукушкін, Лебідь, Лебедев, Орловський, Орлянсъкий, Соколенко, Сорока, Удод, Удоденко, Чайка, Чайченко; в) дикі звірі (14): Бєлкін, Бобровсъкий, Видра, Вовк, Волков, Волчан, Заєць, Зверев, Лисов, Лось, Медведев, Мишов, Оленюк, Тхоренко; г) комахи (7): Жуков,   Комаріцин, Комаров, Кузькін, Мурашевсъкий, Мухопад, Сверчков; д) риби (3): Коропатов, Лящук, Рибін; е)домашні птахи  (2): Гусєв, Курніков;

      2) назви предметів побуту, знарядь  праці, та їх частин (19): Горшков, Долотов, Дрюк, Дуда, Дудін, Калита, Крючок, Лопаткін, Мішков, Пєчніков, Пищик, Пічугін, Рогач, Рубель, Рубльов, Цимбал, Цимбалюк, Чугунов, Шило;

      3) назви рослин (39) діляться на такі підгрупи: а) назви дерев та кущів(14): Березін, Вишневський, Граб, Дубовський, Калиняк, Калінін, Калініченко, Ліщенко, Малиновський, Маліновський, Орехов, Піддубний, Сандалов, Сосновський; б) назви трав’янистих рослин (11): Волошенко, Волошин, Горох, Гречка, Гречко, Дерезенко, Камишан, Камишов, Комишов, Лобода, Маковсъкий; в) назви частин рослин, плодів (6): Дерев’янко, Корнєв, Лоза, Лозовик, Палкін, Пеньков; г) назви овочів (3): Гарбузов, Редька, Цибулько; д) назви грибів (5): Грибанов, Грибач, Грибовський, Маслюк, Рижкін;

      4) назви частин тіла людини, тварини (22) діляться на такі підгрупи: а) назви частин людського організму (21): Бокій, Боков, Бородавко, Волосянко, Головіхін, Головко, Горб, Горбачик, Желудков, Жила, Залозний, Зуб, Зубаєва, Литкін, Мозговий, Носатое, Носенко, Носовський, Стан, Ус, Усенко; б)назви частин тіла тварини (1): Рожкован.

      5) назви напоїв, страв, продуктів харчування (14) діляться на такі підгрупи: а) назви, що походять від назв видів їжі та продуктів харчування(11): Борщ, Вечеря, Книш, Книшук, Колбасюк, Куліш, Маслов, Печенюк, Проскура, Сальников, Соляник; б)назви, що походять від назв напоїв (3): Кісельов, Кіселюк, Морсін;

      6) назви абстрактних понять (7): Горіянов, Горюнов, Доля, Журба, Правдюк, Радостєв, Талан;

      7) назви явищ природи і різних  часових понять (8): Волнін, Зімниця, Крижановський, Майський, Мороз, Морозов, Субота, Теплое;

      8) назви одягу, взуття, тканини (6): Брильов, Дублянко, Кожушний, Носков, Фартушний, Шапочкін;

      9) назви будівель, споруд, житла та  їх частин (6): Замковий, Колодяжний, Новохатній, Сіньов, Храмов, Штаб;

      10) назв чисел (1): Шестаков.

      Отже, у межах категорії nomina impersonalia найчисленнішими  ЛСГ виступають назви тварин, назви  рослин, назви частин тіла людини, тварини та назви предметів побуту, знарядь праці, та їх частин [5, 115]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Лексико-семантична база антропонiмii села Бiлине Балтського району Одеськоi областi