Криміналістична характеристика вимагань

1.Криміналістична  характеристика вимагань

  Вимагання  є одним із найбільш соціальне  небезпечних і поширених злочинів. Вимагання передбачає вимогу  передачі чужого майна чи права  на майно або вчинення будь-яких  дій майнового характеру з  погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберігати в таємниці (ст. 189 КК). У останні роки спостерігається не тільки кількісний ріст даної категорії злочинів, й значні її якісні зміни — все більше ускладнюються способи вчинення вимагання: від простої вимоги під різноманітного роду погрозами видати гроші і цінності — до витончених способів вилучення власності членами злочинних угруповань у комерційних структур та осіб, що займаються підприємницькою діяльністю.

Вивчення  та аналіз судово-слідчої практики свідчить про те, що для вимагання  характерні такі ознаки, як високий ступінь латентності, організованість і ретельна підготовка злочинних дій, особливо в тих випадках, коли вимаганням займаються злочинні групи, протидія слідству з боку заінтересованих осіб.

У криміналістичній характеристиці вимагання, насамперед, варто виділити інформацію про суб'єкта і жертву злочину, способи та обставини його вчинення.

За своїм  соціальним статусом вимагачів можна  поділити на дві групи:

1) явно  кримінальні елементи — особи,  що учиняють вимагання у вигляді  промислу і розглядають даний вид злочинної діяльності як засіб існування (насамперед, це члени організованих злочинних угруповань);

2) зовнішньо  законослухняні громадяни — працівники  комерційних та охоронних структур, банків, акціонерних товариств (вартові,  експедитори, а інколи й керівники вказаних структур); студенти вузів, учні технікумів, коледжів та училищ; робітники підприємств; представники спортивних товариств (тренери, інструктори); працівники правоохоронних органів.

В переважній більшості вимагачами є представники чоловічої статі (99 %) віком: до 18 років — 10 %; 18—25 років — 28 %; 26—30 років — 25 %; 31—35 років — 32 %; 41—50 років — 5 %. Серед них 75 % раніше засуджених, в основному за корисливо-насильницькі злочини.

Жертви  вимагання також можуть бути поділені на дві групи. До першої групи належать законослухняні громадяни — це, як правило, особи, що займаються підприємницькою діяльністю (керівники комерційних структур, приватні підприємці, а також особи, котрі займаються вирощуванням на продаж собак дорогих порід, будівельники елітного житла та ін.) або державні службовці, функціональні обов'язки яких стосуються розподілу квот і видачі ліцензій на здійснення певних видів підприємницької діяльності або експортно-імпортних операцій, виділення земельних ділянок, надання приміщень у оренду, організації приватизаційних аукціонів тощо. До другої групи відносяться особи, діяльність яких має протиправний характер: організатори фінансових «пірамід», посередники з «відмивання» коштів, хабарники, учасники незаконних і сумнів

них угод та ін. Нерідко вимагання стає засобом  вирішення конфліктів між злочинними угрупованнями щодо поділу сфер впливу.

Серед потерпілих за віковим складом найбільший відсоток становлять особи зрілого  віку (ЗО — 45 років — 64 %), причому  такий віковий розподіл потерпілих є найбільш характерним для злочинів, скоєних організованими злочинними угрупуваннями, оскільки в якості своїх жертв вони вибирають людей заможних. У багатьох випадках (понад 45 %) жертви були знайомі із вимагачами, раніше мали з ними спільний бізнес.

Найбільш  поширеними способами вимагання  є:

1) пряма  передача коштів, цінних паперів  на пред'явника або майна потерпілого;

2) переведення  коштів на визначений вимагачами  рахунок у банку;

3) переоформлення  на ім'я зазначених вимагачами осіб і передача їм документів, що дають право на майно: доручень на керування автомобілем із правом його продажу, заповітів, дарчих, договорів купівлі-продажу, генеральних доручень на право вчинення угод із нерухомістю тощо;

4) оформлення  на користь вимагачів строкових розписок або анулювання боргових розписок, отриманих потерпілим від третіх осіб;

5) переадресування  на ім'я зазначених вимагачами  осіб цінних паперів, наприклад  векселів (індосамент);

6) оплата  нав'язаних послуг, виконуваних організаціями, контрольованими вимагачами, у сумі, що явно перевищує обсяг виконаних робіт;

7) вимога  на постачання сировини, матеріалів  або встановлення каналів збуту  готової продукції, виробленої  потерпілими, на умовах вимагачів;

578 - —  - — - , - 

Глава 32. Розслідування вимагань

8) прийняття  на роботу зазначених вимагачами  осіб за умови одержання ними  зарплатні без виконання роботи;

9) здача  у оренду приміщення за невисоку  платню;

10) залучення  жертви до азартної гри; згода  на фінансування її ризикованої  угоди з наступними, явно нездійсненними для боржника умовами повернення боргу.

Найбільш  витончені способи вчинення даного виду злочину характерні для діяльності організованих злочинних груп, коли вимагаються величезні суми грошей або значні цінності, потерпілі викрадаються, а їхні близькі беруться в заручники, зав'язуються корумповані зв'язки з працівниками правоохоронних органів, органів влади і управління. Своєрідність структури організованих груп вимагачів полягає в тому, що вона найчастіше складається з декількох відносно самостійних підгруп — «бойових загонів», діяльність яких координує організатор і наближені до нього активні члени злочинного угрупування. Вони розробляють плани злочинних акцій (оцінюють матеріальне положення потерпілого, визначають суму, яку слід з нього зажадати, і порядок її передачі, здійснюють добір виконавців, виходячи з можливого опору з боку потерпілого та ін.), розподіляють злочинний прибуток, координують злочинну діяльність учасників, виробляють правила поводження учасників групи і стежать за їхнім виконанням, встановлюють потрібні зв'язки. Як правило, вони ні в яких злочинних акціях безпосередньо не беруть участі, у випадку провалу рядові вимагачі, тобто виконавці, їх не видають, а якщо лідери відомі правоохоронним органам, то не дають проти них ніяких показань. У зв'язку з цим лідери та основне ядро групи залишаються непокараними і продовжують злочинну діяльність. ______________________________^__^_^^---- 579

37-1-280

І*Ш!^^

Функціональні ролі учасників «бойових загонів» розподіляються таким чином:

а) бригадир — суб'єкт, що реалізує план, розроблений  організатором (визначає, хто повинний піти на контакт із наміченою жертвою, якого роду погрози слід висловити  та здійснити);

б) навідники  — особи, що поставляють вимагачам  інформацію про гадані об'єкти вимагання. Наприклад, про прибутки підприємця, вдалі угоди або, навпаки, їхній зрив тощо. Серед них можуть бути підприємці, які такою інформацією прагнуть відкупитися від вимагачів і одночасно завдати шкоди діяльності конкурента; «завербовані» організаторами співробітники об'єкта вимагання, наприклад, співробітники банку, а також вкорінені в комерційні структури члени злочинних груп. У деяких випадках організатори одержували потрібну їм інформацію, використовуючи свої зв'язки в органах влади, де реєструються приватні підприємці, видаються ліцензії, а також через працівників податкових служб і правоохоронних органів; 

в) «розвідники» — особи, що здійснюють збір інформації про можливий об'єкт вимагання: фінансовий стан; ком-проментуючі дані — про  різноманітного роду незаконні угоди, приховання прибутків від оподатковування, слабкості та пороки (наркоманія, пияцтво, нерозбірливість у статевих стосунках, гомосексуалізм тощо), про спосіб життя (хто є близькими друзями, яким маршрутом їздить на роботу і додому, який розпорядок дня та ін.);

г) «бойовики» — особи, які безпосередньо виконують  акт вимагання, для них характерні гарна фізична підготовка, агресивність, знання психології «супротивника»;

ґ) особи, які забезпечують доставку групи  на місце вчинення злочину;

580 - _ -

д) особи, які забезпечують спостереження  й охорону «бойовиків» під  час учинення злочинної акції.

У організованих  злочинних групах об'єднуються, як правило, перевірені, надійні люди, ті, хто  добре знають один одного по спільному  проживанні у мікрорайоні, заняттям спортом (характерно для «бойовиків») або на підставі бізнесу чи злочинних зв'язків (організатори та лідери).

Погрози, що висловлюють вимагачі, різноманітні за характером і пов'язані, головним чином, із застосуванням насильства (95 % випадків): від побоїв до вбивства потерпілих та їх близьких, зґвалтувань, викрадення, взяття в заручники. При цьому виконання погроз, пов'язаних із насильством, має, як правило, жорстокий характер: потерпілих б'ють, приковують наручниками до бампера автомашини, що рухається, підвішують униз головою, надівають на голову поліетиленові пакети, припікають паяльною лампою, праскою та ін. Вимагачі погрожують потерпілим знищенням майна: підпалом дверей квартири або офісу, спаленням дачі або торгового об'єкта, вибухом автомобіля, знищенням товару, а також розголошенням ганебних для потерпілих та їхніх близьких відомостей (дані з особистого життя, їхньої діяльності в сфері бізнесу).

У криміналістичній характеристиці вимагань місцем учинення злочинного діяння виступають: місце, де висловлювалися та здійснювалися погрози (для організованих злочинних груп характерний вивіз потерпілих у спеціально підготовлені для цього місця — за місто, у підвали окремо розташованих будинків тощо); місце, де відбулося викрадення потерпілих (якщо таке мало місце) і де вони утримувалися; місце передачі грошей (найчастіше воно збігається з місцем роботи потерпілого — ринки, магазини, різномані торговельні майданчики, офіси приватних фірм, у таксистів і осіб, що займаються перевезенням вантажів, _______________------------------------------------ 581

Розділ  четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ  ЗЛОЧИНІВ_______

гроші вимагали в автомашині); місце повернення викрадених людей; місце знищення майна  потерпілих; місце затримання вимагачів.

У процесі  розслідування вимагання підлягають встановленню такі обставини:

1. Час  учинення вимагання:

а) коли конкретно вперше була пред'явлена вимога вимагачами;

б) скільки  разів висувалися вимоги і на який предмет (той самий або різні) вони були спрямовані;

в) який термін було встановлено для передачі предмета вимагання;

г) коли потерпілий передав вимагачам необхідне  або вчинив майнові дії на їхню користь;

ґ) чи супроводжувалися вимоги вимагачів погрозами на адресу потерпілого та коли вони були висловлені;

д) коли саме вимагачі здійснили реалізацію своїх погроз;

е) якщо вимагачі зробили потерпілому яку-небудь послугу (допомогу, підтримку), то коли саме і скільки разів;

є) коли відбулася домовленість між співучасниками або лідерами злочинних груп про  спільну діяльність щодо здійснення вимагання;

ж) коли відбулося затримання вимагачів.

2. Місце  здійснення вимагання:

а) в  якому місці потерпілому були висунуті вимоги;

б) якщо потерпілий виконав вимоги злочинців, то де саме передав їм предмет вимагання;

в) у  випадку відмови потерпілого від виконання вимог вимагачів: де були вчинені насильницькі дії щодо нього або його рідних та близьких, де знаходилось знищене чи пошкоджене майно, де утримувалися заручники;

582 - -------------------------------------------------------------------------- 

_[лова32.Розслідування  вимагань

г) де були затримані вимагачі. 3. Спосіб учинення вимагання:

а) яким чином вимагачі висунули вимоги потерпілому  — зателефонувавши, письмово чи при  особистому контакті;

б) які  конкретно вимоги пред'явили вимагачі — сплата готівкою; передача конкретних речей, цінностей; перерахування коштів на банківські рахунки членів злочинної групи; сплата грошей фірмі, на яку вказали вимагачі за поставку товару, якого не існує, або за поставку товару за завищеними цінами чи за рахунок погашення фіктивного боргу; купівля товару у потерпілого за заниженими цінами; фіктивне працевлаштування підставних осіб у фірму потерпілого з метою виплати їм високої заробітної платні; інвестування потерпілим коштів у підприємства, що контролюються вимагачами, на невигідних для нього умовах; здача у оренду приміщення на пільгових умовах або передача його у користування вимагачів безоплатно; отримання частки прибутку; входження до складу засновників товариства тощо;

в) який характер мали погрози з боку вимагачів — убивство потерпілого, його родичів, близьких, нанесення їм тілесних ушкоджень, зґвалтування; знищення майна, захоплення заручників, здійснення перешкод у підприємницькій та іншій діяльності; розголошення ганебних відомостей (яких саме, тих, що стосуються честі та гідності потерпілого або його родичів, їхня об'єктивність, а також джерело походження і шлях можливої передачі вимагачам);

г) зміст  обіцянок вимагачів у випадку  задоволення потерпілим їхніх вимог  — допомога у охороні від інших  вимагачів; сприяння у поставці товару, сировини, в тому числі контрабандного, та його охороні на шляху проходження; допомога в збуті готової продукції, в здачі в оренду приміщення, необхідного потерпілому, у зниженні податків, в ___________________________________----—_---- 583

Розділ  четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ  ЗЛОЧИНІВ________

забезпеченні  невтручання в діяльність потерпілого  з боку представників влади, податкової служби, у захисті від конкурентів  тощо;

ґ) які  конкретно погрози здійснили  вимагачі — побиття жертви, розголошення ганебних для потерпілих та їхніх близьких відомостей, спалення дачі, будинку або торгового об'єкта, вибух автомобіля, знищення товару тощо;