Етапи огляду і характеристика місця події

     У статті 265. “Огляд місця події” проекту кримінально - процесуального кодексу України зазначено:

1. Орган дізнання, отримавши повідомлення про вчинений злочин чи виявлення ознак, негайно повідомляє про це особу, яка провадить дізнання, слідчого чи прокурора вживає заходи щодо охорони місця події та зберігання в незмінному стані виявлених слідів злочинну, слідів осіб, що вчинили злочин. Одночасно повинні бути вжни заходи припинення злочину, затриманню особи, що його вчинила або вчиняє, надання необхідної допомоги  потерпілому, виявлення свідків та інші необхідні заходи.
2. У випадку отримання повідомлення про вчинений злочин чи виявлення його особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор повинен негайно приступити до огляд місця події з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки де було вчинено злочин, а також інших обставин, які мають значення для справи.
3. Особам, які перебувають на місці вчинення злочину, забороняється без дозволу що провадить дізнання, слідчого чи прокурора, які проводять огляд місця події, змінювати або вилучати до закінчення огляду. Як виняток, дозволяється зміна або вилучення речових доказів, що  викликані вимогами  громадської безпеки,  гігієни чи надання невідкладної медичної допомоги   потерпілим,   відновлення   нормальної  діяльності   особливо   важливих   організацій. Знищення слідів злочину або вилучення їх, вчинені з метою перешкоджання встановленню об’єктивної істини у справі, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.
4. Під час огляду місця події підлягають обов'язковому вилученню знаряддя і предмети, що містять на собі сліди злочину чи особи, що його вчинили, і можуть бути речовими доказами. При неможливості вилучення таких предметів вони повинні бути оглянуті, описані у протоколі огляду і, по можливості, зафіксовані технічними засобами фіксації зображення. Особа, що здійснює огляд, може передати вказані предмети представникам установ, підприємств, організацій або громадянам, про що зазначається у протоколі огляду. При цьому особи, яким передано ці предмети, попереджаються про кримінальну відповідальність за їх втрату або пошкодження.

     Таким чином ми бачимо, що ціла стаття проекту кримінально - процесуального кодексу України, на відміну від КПК від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) , присвячено такому різновиду слідчого огляду, як огляд місця події, в ній закріплено організаційний, процесуальні і тактичні положення проведення огляду місця події.

     Отже, по цьому питанню  слід зробити наступний  висновок, що одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події, метою якого є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з'ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і наступних слідчих дій.

     Огляд місця події є первинною і  невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікання тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідчої картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину. 

4. Порядок проведення огляду місця  події
1. Проведення слідчого огляду місця події

     Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень.

     Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи.

     За  необхідності слідчий проводить  вимірювання, складає план і креслення місця, що оглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

     Органи  внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

     Огляд предметів і документів, вилучених  під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а в разі, якщо це неможливо, — за місцем провадження у справі (статті 190—191 КПК).

     Провадження огляду місця події  регулюється кримінально-процесуальним законом, а також окремими підзаконними нормативними актами, що визначають питання організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячих слідах органами внутрішніх справ.

     Методика  огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бути застосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця події обумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідування максимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місці події слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильним розвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, що надають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місці події.

     У провадженні огляду місця події  все більш рельєфно проглядається активне раціональне пізнання. В ході огляду слідчий аналізує та оцінює зібрані докази; складає уявну модель події злочину і, виходячи з неї, здійснює додаткові заходи з виявлення слідів, висуває версії про особу злочинця і вживає заходів до їх перевірки.

     Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася  подія, що містить ознаки злочину, або  настав її результат, зміст якої становить  комплекс пізнавально - засвідчувальних  операцій, що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

     Огляд провадиться в присутності двох і більше  понятих.

     Слідчий має право залучити до участі в  огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка, а також запросити  відповідного спеціаліста.

     У процесі огляду слідчий застосовує заходи до виявлення, закріплення і  вилучення слідів злочину та інших  матеріальних доказів, здійснює їх оцінку і перевірку.

     У необхідних випадках під час огляду він провадить вимірювання, фотографування або застосовує інші науково-технічні засоби, здійснює не пов'язані з використанням спеціальних знань дослідження знайдених слідів, складає плани та схеми, виготовляє зліпки та знімає відбитки слідів.

     Своєчасне й якісне проведення огляду місця  події здебільшого визначає успішний хід розслідування в цілому.

     Водночас  аналіз слідчої практики засвідчує, що під час проведення огляду допускається багато помилок.

     Не  завжди огляд місця події здійснюється слідчо-оперативною групою в необхідному  складі; пошук матеріальних слідів на місці злочину провадиться  не досить активно та цілеспрямовано; для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження речових доказів рідко застосовується, а іноді невміло та некваліфіковано використовується криміналістична техніка; не по всіх справах забезпечується належна фіксація обстановки місця події та слідів злочину, а також процесуальна індивідуалізація об'єктів, що вилучаються; не всі знайдені на місці події сліди своєчасно досліджуються, оцінюються.

     Практика  свідчить, що найбільша результативність огляду досягається тоді, коли на місце події виїжджає постійно діюча слідчо-оперативна група. В умовах дефіциту часу, характерного для даного етапу розслідування, такі групи найбільш оперативні, швидше включаються в роботу з дослідження місця події (злочину), не витрачаючи часу на з'ясування організаційних та технічних питань. Члени групи, як правило, мають не тільки необхідні пізнання, а й навички роботи з речовими доказами. Встановлений під час попередньої спільної праці психологічний контакт між учасниками групи полегшує їх взаєморозуміння та узгодженість дій⁸.

     Добре працюють на місці події також  слідчо-оперативні групи, керовані слідчим, який потім здійснює розслідування  у справі. У тому ж разі, коли огляд  місця події провадить інший  слідчий, інколи спостерігається його формальне ставлення до проведення слідчої дії. Неминучі й ускладнення  в оцінці результатів огляду тим  слідчим, який прийняв справу до свого  провадження, а також втрати значного обсягу отриманої в процесі огляду інформації. Тому доцільно забезпечувати участь в огляді того слідчого, якому буде доручено розслідування.

     Слідчо-оперативна група створюється при черговій частині органу внутрішніх справ чи іншого правоохоронного органу, в складі якого є слідчі підрозділи для забезпечення невідкладного реагування на повідомлення про злочини на кожну добу у складі слідчого, оперативних уповноважених, експерта-криміналіста, кінолога.

     Організація виїзду на місце події, його охорона, забезпечення слідчо-оперативної групи  транспортом, засобами зв'язку та криміналістичною технікою, збирання попередньої інформації про злочини покладаються на оперативного чергового правоохоронного органу. Він несе персональну відповідальність за своєчасність та обґрунтованість направлення слідчо-оперативної групи на місце події.

     Починаючи чергування у складі слідчо-оперативної  групи, слідчий повинен з'ясувати, з ким із співробітників науково  дослідницького, експертно-криміналістичного  та оперативного підрозділів доведеться виїжджати на місце події, довідатися про професіональні можливості кожного  з них, перевірити наявність і  стан науково-технічних засобів, а  також транспорту для виїзду на огляд, спільно з оперативним працівником  з'ясувати готовність до виїзду на місце  події інспектора-кінолога. У разі необхідності слідчий вживає заходів  до забезпечення слідчо-оперативної  групи технічними засобами, до своєчасного  виїзду її для огляду в повному  складі.

     Отримавши повідомлення про злочин та переконавшись  у необхідності огляду місця події, слідчий викликає експерта-криміналіста і повідомляє йому обставини справи, характер та умови праці на місці  проведення огляду. Він визначає, які  знадобляться науково-технічні засоби, вживає заходів до охорони місця події та надання необхідної допомоги потерпілим, до затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

     Функції оперативного чергового органу внутрішніх справ не обмежуються тільки організацією виїзду слідчо-оперативної групи на місце події. Відповідно до п. 6.1 наказу МВС України № 273 від 18.06.1996 р. він уточнює відомості про потерпілого та особу, яка заявила про злочин; з'ясовує, хто є очевидцем або свідком того, що трапилося; направляє до місця події дільничного інспектора або найближчий наряд міліції; дає їм розпорядження щодо дій по охороні місця події та затримання злочинців; забезпечує надання невідкладної медичної допомоги потерпілим; підтримує стійкий двосторонній зв'язок із слідчо-оперативною групою, що працює на місці події, орієнтує про обставини злочину та прикмети злочинців, а в разі необхідності — і про прикмети вкрадених речей — наряди міліції.

     Чіткий  розподіл функцій та обов'язків слідчо-оперативної  групи на місці події — одна з умов повного та якісного проведення слідчої дії. Тож спробуємо визначити  програму дій членів слідчо-оперативної групи.

     Слідчий особисто проводить огляд місця  події та несе повну відповідальність за його якість. Спеціалісти та оперативні працівники правоохоронних органів, які  беруть участь в огляді, діють під  керівництвом слідчого та за його вказівками в межах своєї компетенції. Ніхто  не має права втручатися в діяльність слідчого під час проведення огляду, крім уповноважених на те законом  осіб.