Етапи огляду і характеристика місця події

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2011 в 14:00, контрольная работа

Краткое описание

Одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події. Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікання тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Оглавление

Вступ.
Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового оглядів.
Процесуальний порядок проведення огляду місця події.
2.1 Проведення слідчого огляду місця події.
2.2 Процесуальний порядок проведення судового огляду місця події.
Фіксація результатів огляду місця події.
Висновок.
Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

криміналістика.docx

— 60.23 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

МІЖРЕГІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ

“КРИМІНАЛІСТИКА”

НА  ТЕМУ:

“Етапи огляду і характеристика місця події” 
 
 
 
 
 
 

                                                    

                 
                ВИКОНАВ: СТУДЕНТ 5 КУРСУ

                ГРУПИ ТУбз 03-11-С5П (2,6 дс/П)

                СЄРГЄЄВ СЕРГІЙ

                ОЛЕКСІЙОВИЧ

 
 
 
 
 
 

КИЇВ  – 2011 

План. 

Вступ.

  1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового  оглядів.
  2. Процесуальний порядок проведення огляду місця події.
  3. 2.1     Проведення слідчого огляду місця  події.
  4. 2.2     Процесуальний порядок проведення  судового огляду місця події.
  5. Фіксація результатів огляду місця події.

Висновок.

Список  використаної літератури.

 

     

     Вступ.

     Оглядом називається слідча дія, яка полягає  у безпосередньому сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення для справи. Видами огляду є: а) огляд місця події; б) огляд предметів і документів; в) огляд ділянок місцевості і приміщень поза місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування).

     Одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події. Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікання тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

     У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в стаття 315 КПК України “Огляд місця події” закріплено судовий огляд місця події, що проводиться у стадії судового розгляду справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу, захисника і прокурора (без понятих).

     Тему  своєї курсової роботи я вважаю цікавою  та актуальною тому, що в практична  діяльність як слідчого так і експерта-криміналіста неможлива без проведення такої  слідчої дії, як огляд місця події за допомогою, якого може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

     Отже, мета моєї курсової роботи проаналізувати чинне кримінально - процесуальне законодавство, щоб розібратися в понятті огляду місця події та його процесуальному порядку  проведення. Визначити основні відмінності в проведенні слідчого і судового огляду місця події.

 

  1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого огляду.
 

     Для того щоб краще розібратися в  понятті такої слідчої дії, як огляд місця події, я в своєї курсової роботі хочу розглянути думки деяких авторів та чинне законодавство стосовно цього питання.

     На  думку Коваленко Є. Г. огляд — є слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів та документів)1.

     Белкин  Е. С. розглядає слідчий огляд - як слідчу дію, що проводиться для безпосереднього  виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх  ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється слідчим або особою, що робить дізнання, з метою виявлення  слідів злочину та  інших речових  доказів, з'ясування обстановки і механізму  події, встановлення винної особистості  та інших обставин2.

     Огляд — це слідча дія, яка провадиться  з метою одержання доказів  шляхом візуального спостереження  і дослідження слідів злочину  та інших матеріальних джерел доказової  інформації.3

     Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. За його допомогою може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

     У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в  частині 1статті 190 “Проведення огляду”  закріплено: 

     З метою  виявлення  слідів  злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину,  а також інших обставин,  які мають значення  для   справи,   слідчий   проводить  огляд  місцевості, приміщення, предметів та документів.

     Біленчук  П.Д. та  Гель А.П. дають наступне тлумачення  частині 1статті 190 КПК України та поняттю огляду місця події:

     Відповідно  до ст. 190 КПК України розрізняють  наступні види слідчого огляду:

     1) огляд місцевості;

     2) огляд приміщення;

     3) огляд предметів;

     4) огляд документів.

     Стаття 192 КПК України передбачає також  огляд трупа, а ст. 193 КПК України  регламентує проведення огляду тіла живої людини (освідування)4.

     Тертишник В. М. пропонує класифікацію огляду за наступних підстав:

  • за суб'єктом, стадією та деякими особливостями пов'язаної з цим процесуальної форми проведення умовно можна виділити два види огляду.
    • Слідчий — здійснюється слідчим чи особою, яка провадить дізнання з залученням понятих. 
    • Судовий — здійснюється судом у стадії судового розгляду 
      справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу, 
      захисника і прокурора (без понятих).
  • за об'єктами огляду виділяють:

     а) огляд місця події;

     б) огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

     в) огляд предметів (речових доказів);

     г) огляд документів;

         д) огляд трупа;

         є)  огляд тварин;

         ж) огляд житла чи іншого володіння  особи, які стали місцем події  злочину5.

     Огляд місця події — один із видів  слідчого огляду. Ця слідча дія проводиться  з метою виявлення слідів злочину, з`ясування механізму вчинення злочину, обстановки його здійснення, інших обставин, які мають значення в справі, що розслідується.

     Місце події — це широке поняття, яким можуть охоплюватися: місце приготування до злочину, місце безпосереднього вчинення злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх приховання.6

     Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події — поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Зміст слідчої дії визначається об'єктом, на дослідження якого вона спрямована. Об'єкт дослідження визначає як характер пізнавальних операцій, необхідних для досягнення мети слідчої дії, так і процесуальну форму їх здійснення. Під місцем події логічно розуміти територію, приміщення або будівлю, де відбулася подія, яку розслідують, або настав її результат. 

     Місце події як об'єкт огляду завжди являє  собою складну та неповторну систему різноманітних за своїми якостями і характеристиками предметів та інших матеріальних утворень (територія підприємства, жиле помешкання, магазин, автомобільна магістраль, пасажирський вагон, лісовий масив тощо). Огляд повинен забезпечувати можливість виявлення та закріплення слідів злочину в межах обстановки будь-якого місця події, мати своєрідну пізнавальну універсальність, включати прийоми та методи, що забезпечують всебічне дослідження будь-яких об'єктів матеріального світу.

     Суть  огляду полягає в безпосередньому  сприйманні слідчим обстановки місця  події, вивченні та дослідженні матеріальних джерел доказової інформації.

     Слідчий особисто повинен переконатися в  наявності матеріальних джерел, їхніх  ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.

     Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цьому разі, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

     Про результати огляду слідчий складає  протокол.

     Огляд житла чи іншого володіння особи  проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК. ; Постанова судді оскарженню не підлягає.

     У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

     Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду щодо проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потрібно.

     У випадках, передбачених частинами 5 і 6 ст. 190 КПК слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

     Зовнішній огляд трупа слідчий проводить  з участю судово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

     Якщо  виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи (ст. 192 КПК).

     Постанова про ексгумацію трупа повинна  бути вмотивованою, обґрунтованою, з обов'язковою вказівкою про мету прийнятого рішення.

     Найчастіше  зовнішній огляд трупа є складовою  частиною огляду місця події, однак є випадки, коли він проводиться і оформляється як окрема, самостійна слідча дія, що має свої особливості.

     При зовнішньому огляді трупа на місці  події встановлюються і фіксуються в протоколі: розташування трупа, його поза, зовнішній вигляд одягу і взуття, характер пошкоджень на одязі, наявність на ньому слідів, плям, інших особливостей, наявність пошкоджень і слідів на тілі. Підлягають огляду й обстеженню знаряддя вбивства, якщо вони виявлені, предмети і документи, знайдені в кишенях одягу.

     Зовнішній огляд трупа з участю судово-медичного  експерта або лікаря не замінює експертизу для встановлення причин смерті й не виключає можливість участі судово-медичного експерта чи лікаря у розтині трупа і встановленні причин смерті, що здійснюються в медичних установах при проведенні судово-медичної експертизи. На практиці необхідність цієї слідчої дії виникає, якщо необхідно провести огляд похованої труни, провести повторну чи додаткову судово-медичну експертизу для встановлення, наприклад, причини смерті померлого7.

Информация о работе Етапи огляду і характеристика місця події