Журналістське рослідування

Факторний аналіз прибутку – це методика комплексного системного вивчення та виміру впливу факторів на величину результативного показника, а саме прибутку підприємства.

Фактори, які впливають  на величину прибутку від реалізації продукції або надання послуг, є такими:

1. Зміна обсягу реалізації  — збільшення обсягів продажу  рентабельної продукції веде  до збільшення суми прибутку, а нерентабельної — навпаки до її зменшення;

2. Зміна асортименту продукції  — якщо збільшується частка  рентабельної продукції в загальному  обсязі реалізації, то і прибуток, відповідго, зростає;

3. Зміна собівартості  продукції — її зростання є  причиною зменшення прибутку, а  зменшення собівартості — навпаки  збільшує прибуток;

4. Зміна ціни реалізації  — при збільшенні цін сума  прибутку зростає, якщо ціна  зменшується, то зменшується і прибуток;

5. Чисельність та склад  персоналу — кількість працівників,  достатня для повноцінного обслуговування  технологічного процесу, забезпечує  зростання прибутку, також велике  значення має і кваліфікація працівників;

6. Економічне стимулювання  працівників — вплив цього  фактору можна оцінити через  показники оплати праці та  її продуктивність. Що ефективнішим  є стимулювання персоналу, то  кращою буде їх праця, і як  наслідок — більшими випуск  продукції та прибуток;

7. Продуктивність праці  — її зростання, за інших  однакових умов, спричиняє збільшення величини прибутку;

8. Стан матеріально-технічної  бази підприємства — сучасні  засоби праці підвищують її  продуктивність, а отже, і прибуток;

9. Фондовіддача — збільшення  фондовіддачі збільшує випуск  продукції на 1 грн вкладених грошей, це також веде до росту прибутку [3, с. 36-37].

Ми проаналізували вплив  факторів на прибуток ПАТ “Вінницька кондитерська фабрика” у 2010-2011 рр., використовуючи Ф№2 “Звіт про фінансові результати” Вихідні дані подано в таблиці 1.

Аналіз прибутку ПАТ “Вінницька кондитерська фабрика” у 2010-2011 рр.

Таблиця 1

№ з/п	Показник	2010 р	2011 р	Відхилення
				тис. грн.	%
1.	Дохід від реалізації продукції (ДР)	249028	366932	117904	47,35
2.	Інші доходи (ДІ)	3018	4511	1493	49,47
3.	Собівартість продукції (С)	184955	270990	86035	46,52
4.	Витрати на управління (ВУ)	12204	16034	3830	31,38
5.	Витрати на збут (ВЗ)	2330	2740	410	17,60
6.	Фінансові витрати (ВФ)	6685	7134	449	6,72
7.	Податок на прибуток (ПП)	121	1162	1041	860,33
8.	Чистий прибуток (ЧП)	45751	73383	27632	60,40

 

У цьому випадку вплив  факторів на прибуток підприємства можна  подати у такому вигляді [3, c. 38]:

        ЧП = ДР + ДІ – С – ВУ – ВЗ – ВФ – ПП                           (1)

Величина виручки від  реалізації залежить від таких факторів, як ціна реалізованої продукції, асортимент продукції та кількість її реалізації. Ця залежність має такий вигляд:

 ДР = О ∙ НП ∙ Ц,                                                               (2)

 де О – обсяг реалізації;

 НП – номенклатура видів продукції;

 Ц – ціна одиниці  продукції.

Факторну модель собівартості реалізованої продукції можна подати в такому вигляді:

 С = НП ∙ О ∙ ЗЗМН,                                                           (3)

де ЗЗМН – змінні витрати  на одиницю виробленої продукції [3, с. 38]

За допомогою даних  Звіту про фінансові результати, виявити вплив всіх перелічених  факторів на фінансовий результат підприємства неможливо, тому що нам невідомі такі показники, як питома вага реалізованої та виробленої продукції, обсяг випуску  та реалізації, а також ціна та собівартість одиниці.

У той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив  змін цін, обсягу реалізованої та випущеної  продукції на розмір чистого прибутку.

За даними Держкомстату України у 2011 р. проти 2010 р. (грудень до грудня) індекс цін становив 109,1% [4].

Визначимо вплив факторів на зміну доходу від реалізації. З таблиці 1 видно, що дохід від реалізації у 2011 р. був на 117904 тис. грн. більшим, ніж у 2009-му, або на 147,35%. Це збільшення є наслідком впливу двох факторів: ціни реалізації та обсягу реалізованої продукції. Розрахувати величину впливу кожного з них можна у такий спосіб:

ΔДРЦ = ДР₂₀₁₁ – ДР₂₀₁₁ : 1,091 = 366932 – 366932 : 1,091 = 30606 тис. грн

ΔДРО = ДР2₀₁₁ : 1,091 – ДР₂₀₁₀ = 366932 : 1,091 – 249028 = 87298 тис. грн

Таким чином зростання  цін сприяло збільшенню виручки  від реалізації на 30606 тис. грн, а збільшення обсягу випуску – на 87298 тис. грн

Прослідкуємо вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції. З таблиці 1 видно, що собівартість у 2011 р. становила 270990 тис. грн, а у 2010 р. 184955 тис. грн, що на 86035 тис. грн  або 146,52% більше.

ΔСЦ = С₂₀₁₁ – С₂₀₁₁ : 1,091 = 270990 – 270990 : 1,091 = 22604 тис. грн

ΔСО = С₂₀₁₁ – С₂₀₁₀ – ΔСЦ = 270990 – 184955 – 22604 = 63431 тис. грн

Таким чином, за рахунок зміни  ціни собівартість виросла на 22604 тис. грн, а за рахунок зміни обсягу випуску – на 63431 тис. грн.

Як показують розрахунки, ціна реалізації впливає на чистий прибуток у складі двох факторів –  собівартості та доходу від реалізації. При цьому вплив у складі собівартості зменшує прибуток, а у складі доходу від реалізації – збільшує. З  огляду на це загальний вплив ціни реалізації на чистий прибуток можна  розрахувати у такий спосіб:

ΔЧПЦ = ΔДРЦ – ΔСЦ = 30606 – 22604 = 8002 тис. грн

За рахунок збільшення ціни чистий прибуток підприємства виріс на 8002 тис. грн.

Визначаючи вплив на прибуток витрат на управління, на збут та фінансових витрат, треба пам`ятати, що це фактори  зворотного впливу, тобто у формули  треба підставляти знак мінус:

ΔЧПВ = (ВУ₂₀₁₁ + ВЗ₂₀₁₁ + ВФ₂₀₁₁) – (ВУ₂₀₁₀ + ВЗ₂₀₁₀ + ВФ₂₀₁₀)= (16034 + 2740 + 7134) – (12204 +2330 + 6685) = 4689

Отже, збільшення цих витрат у 2011 р., порівняно з 2010-м, призвело до зменшення прибутку на суму 4689 тис. грн.

Обчислити вплив величини інших доходів на зміну чистого  прибутку можна за такою формулою:

ΔЧПі = ДІ₂₀₁₁ – ДІ₂₀₁₀ = 4511 – 3018 = 1493 тис. грн

Як бачимо, за рахунок  збільшення суми інших доходів чистий прибуток збільшився на 1493 тис. грн.

Вплив податку на прибуток розраховують за формулою:

ΔЧППП = – (ПП₂₀₁₁ – ПП₂₀₁₀) = – (1162 – 121) = – 1041 тис. грн

Це означає, що збільшення величини податку на прибуток сприяло  зменшенню прибутку на суму 1041 тис. грн. Отримані дані узагальнено в таблиці 2.

Узагальнена таблиця впливу факторів на величину прибутку

Таблиця 2

№ з/п	Показник	Сума, тис.грн.
1.	Зміна ціни	8002
2.	Обсяг реалізації	87298
3.	Обсяг випуску	-63431
4.	Витрати на управління, на збут, фінансові витрати	-4689
5.	Інші доходи	1493
6.	Податок на прибуток	-1041
7.	Усього	27632

 

Останній рядок таблиці 2 в сумі 27632 підтверджує зміну  чистого прибутку з таблиці 1, тобто  розрахунки факторного аналізу є  правильними. Збільшення прибутку виникло  за рахунок підвищення ціни, збільшення обсягу реалізації, інших доходів. А  збільшення витрат на управління, на збут та фінансових витрат можна вважати  резервами подальшого збільнення чистого прибутку.

Отже, за результатами факторного аналізу можна оцінити якість прибутку та можливі джерела його збільшення.

Якість прибутку від основної діяльності вважається високою, якщо її збільшення зумовлене зростанням обсягу продажів, зниженням собівартості продукції. Низька якість прибутку характеризується зростанням обсягів реалізації за рахунок  росту цін на продукцію без  збільшення фізичного обсягу продажів і зниження витрат на гривню продукції.

Збільшення прибутку можливе  за рахунок: нарощення обсягів виробництва  і реалізації товарів; здійснення заходів  щодо підвищення продуктивності праці  своїх працівників; зменшення витрат на виробництво продукції; кваліфікованого  здійснення цінової політики; грамотної  побудови ділових відносин з постачальниками, посередниками, покупцями; покращення системи маркетингу на підприємстві; удосконалення продукції з середнім рівнем рентабельності, а низькорентабельну  зняти з виробництва; постійного проведення наукових досліджень аналізу  ринку, поведінки споживачів і конкурентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. Управління обсягом та асортиментною структурою обороту торговельного підприємства.

 

3.1. Сутність і характеристика роздрібного товарообороту.

В загальному контексті під  товарообігом розуміють продаж товарів  масового споживання та надання платних  послуг населенню для задоволення  особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам  – для подальшої переробки  чи продажу. Економічні відносини, що пов’язані  з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообігу.

Роздрібний товарообіг характеризує обсяги продажу безпосередньо населенню  споживчих товарів для власного користування.

На державному рівні значення товарообігу полягає в наступному:

1) товар визнається суспільством;

2) товарообіг характеризує обсяг і структуру споживання;

3) товарообіг відображає  обсяг реальних доходів споживачів  та дозволяє зробити висновок про рівень життя споживачів;

4) товарообіг показник стану грошового обігу;

5) товарообіг характеризує  обсяг діяльності торговельного підприємства.

На рівні підприємства товарообіг є економічною передумовою  отримання необхідного обсягу доходу та прибутку, є фактором формування ресурсного потенціалу підприємства.

Види продаж:

- продаж споживчих товарів  підприємствами торгівлі за готівковий  розрахунок і в кредит;

- продаж товарів торговельними кооперативами;

- виручка майстерень за  ремонт швейних виробів, взуття, годинників, телевізорів та ін.;

- виручка кооперативів  по побутовому обслуговуванню  населення за видами робіт,  які носять товарний характер;

- продаж непродовольчих  товарів через комісійні магазини;

- продаж продукції підприємств громадського харчування;

- продаж споживчою кооперацією  сільськогосподарських продуктів;

- виручка за ремонт  і технічне обслуговування автомашин;

- продаж одягу, взуття  майстернями за індивідуальними  замовленнями споживачів;

- продаж деяких товарів  організаціям та установам для  їх господарських потреб (дрібний опт).  

Структура роздрібного товарообороту  характеризує його розподіл на продовольчі  і непродовольчі товари, а їх в  свою чергу – за товарними групами, товарними найменуваннями (позиціями).

 

3.2. Фактори управління товарооборотом підприємства .

Розвиток товарообігу  торговельного підприємства залежить від багатьох факторів, що знаходяться в постійній взаємодії.

Ефективна система управління торговельним підприємством передбачає, зокрема, розробку механізму регулювання  роздрібного товарообігу, який може бути приведений в дію за допомогою  відповідних важелів-факторів. Тому постає задача вивчення регулюючої здібності  різних соціально-економічних факторів.

В зв’язку з цим доцільно поділити фактори на:

- регульовані (піддаються  управлінню з боку торговельного  підприємства і відповідних його служб);

- нерегульовані (не можуть  управлятися підприємством, але  впливають на його діяльність)

Фактори, регульовані підприємством:

1)    фактори ресурсного забезпечення;

2)    фактори, пов’язані з організацією торгівлі;

3)    фактори, що  визначають умови торговельного процесу;

4)    фактори, що  відображають стан комерційної роботи.

Фактори, що не регулюються  підприємством:

1)    фактори, що  характеризують розвиток торгівлі в обслуговуваному районі;

2)    фактори, що обумовлюють купівельний попит;

3)    фактори демографічного характеру;

4)    соціально психологічні  фактори.