Журналістське рослідування

Ріст цього коефіцієнта  протягом року свідчить про збільшення мобілізації коштів.

3. Рентабельність продажів:

Як бачимо, цей показник має тенденцію до росту на кінець року, що може бути наслідком збільшення попиту на продукцію даного підприємства.

Динаміка зміни показників рентабельності представлена на мал. 1.

Мал. 1. Динаміка показників рентабельності за 1999р.

Фінансовому менеджеру слід пам'ятати, що ніякий фінансовий аналіз не може вважатися повним, якщо він  складається з одних цифр. Кількісний аналіз обов'язково повинен поєднуватися з розглядом усіх проблем, які  впливають на діяльність підприємства, адже зміна рівня цін, доступності  сировини й матеріалів, процентної ставки можуть мати для фірми дуже важливі наслідки. Не менш важливим є врахування конкуренції й рівня інфляції.

Отже, якісний аналіз повинен  робитися перед кількісним, оскільки тільки у такому сполученні можна  визначити коло проблем і показників, які представляють найбільший інтерес  для компанії, і запобігти можливість банкрутства. Своєчасне передбачення такої можливості надає шанс використовувати  необхідні кошти, щоб уникнути чи пом'якшити наслідки такої ситуації.

Прогнозування ймовірності  банкрутства виконують також  за допомогою коефіціентного аналізу.

Існують і інші ознаки кризової ситуації у компанії:

• падіння ринкової вартості акцій фірми;
• нездатність погашення прострочених зобов'язань;
• високий рівень конкуренції і викликане нею падіння цін на продукцію без існуючої можливості знизити рівень витрат виробництва.

Для запобігання банкрутства  здійснюють, насамперед, наступні кроки:

• позбавляються від збиткової продукції і нерентабельних структурних підрозділів;
• розробляють і здійснюють програму скорочення витрат;
• поліпшують управління активами.

Другим напрямком роботи із запобігання кризових ситуацій є  проведення правильної маркетингової  політики.

І, нарешті, третій напрямок - це забезпечення швидкої оборотності  капіталу. Однією з найбільш розповсюджених причин невеликого прибутку у підприємств  є нерухомість значної суми коштів. Багато устаткування не використовується, великі запаси сировини і тощо. Це бездіяльний  капітал. Оскільки суть бізнесу - це обмін, то норма прибутку більше залежить від швидкості продажів, ніж від  високої ціни. Тому завищення ціни - прямий шлях до банкрутства, а більш  висока швидкість обороту капіталу дозволяє уникнути його.

Чернівецьким Бізнесом-центром, членом УКС, розроблена ефективна методика антикризового управління і тренінг "Антикризове управління" для  підприємств, яким потрібні ефективні  методи управління в кризових ситуаціях.

Вартість  підприємства

Загальну вартість підприємства часто необхідно визначити, коли розглядається можливість його покупки, продажу, а також щоб установити зміну його вартості в часі. Така оцінка також може використовуватися, коли підприємство з метою реорганізації  своєї внутрішньої структури  звільняється від деяких підрозділів  чи напрямків діяльності. Незалежно  від форми продажу, покупки чи реорганізації й покупцю, і продавцю необхідно знати достовірну ринкову  вартість підприємства. У той же час і власник, і менеджери  зацікавлені в зростанні вартості компанії, навіть якщо поки не стоїть питання  про її продаж чи злиття, адже це дасть  можливість залучити додаткові інвестиції.

Вирішуючи питання про  ліквідацію чи реорганізацію підприємства, порівнюють його ринкову вартість із ліквідаційною. Якщо ліквідаційна вартість підприємства більша його ринкової вартості, то вигідніше ліквідувати підприємство. Якщо ж компанія більше коштує як діюче  підприємство, то встає питання про  реорганізацію. Майбутні доходи й витрати тоді необхідно спрогнозувати.

Вартість підприємства являє  собою поточну вартість чистих грошових потоків.

Основні етапи розрахунку:

• прогнозується об'єм і вартість продажу;
• аналізуються умови господарювання, щоб спрогнозувати чисті грошові потоки;
• чистий грошовий потік ~ чистий прибуток - амортизаційні відрахування
• визначається дисконтна ставка (ставка капіталізації, середньозважена вартість капіталу), яка буде застосовуватися до спрогнозованних чистих грошових потоків;
• визначається чиста поточна вартість (NPV) грошових потоків, подібно тому, як це робиться в інвестиційному аналізі.

Ця чиста поточна вартість грошових потоків і є економічна вартість підприємства.

На четвертому етапі можуть мати місце дві основні ситуації:

• Якщо чисті грошові потоки однакові щороку, застосовується формула:        
• Коли чисті грошові потоки рівномірно збільшуються щороку, застосовується формула:

 

2.2. Аналіз рентабельності торговельного підприємства та показники, які її характеризують .

Оскільки прибуток показує  абсолютний ефект діяльності без  урахування використаних при цьому  ресурсів, він доповнюється показником рентабельності. Маса прибутку може зростати при недостатньому використанні ресурсів підприємства, порушенні вимог  режиму економії.

Рентабельність — це відносний  показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат. Рентабельність має ряд модифікацій. Передусім  слід виділити рентабельність застосованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції (витрат на виробництво).

Оскільки це відносний  показник, він визначається у відсотках. Рівень рентабельності може бути визначений як відсоткове відношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: обсягу товарообороту, величини витрат обігу, середнього розміру основних фондів і оборотних коштів, суми фонду  оплати пращ тощо. В умовах ринкової економіки та різноманітних форм власності виникає потреба в  оцінці рентабельності капіталу:

1. Рентабельність характеризується  системою показників. Першим і  основним показником є рентабельність  товарообороту (продажів), яка визначається  шляхом ділення прибутків торгового  підприємства на товарооборот. Тут  виділяють окремо рентабельність  роздрібного торгового підприємства, рентабельність оптового підприємства  і рентабельність підприємства  громадського харчування. Цей показник  використовується для оцінки  результатів господарської діяльності  торгових підприємств. Він показує  розмір прибутку на одиницю  товарообороту або частку торгового прибутку в ціні товару.

Недолік цього показника  полягає в тому, що він не характеризує економічної ефективності використання ресурсів торгового підприємства, оскільки не відображає залежності між одержаним  прибутком і величиною факторів виробництва, які використовуються. Показники абсолютної суми прибутку і його рівня до обороту можуть бути високими навіть при недостатньо  ефективному використанні основних фондів та оборотних коштів, наявності  їх і понаднормативних залишків.

Показник рівня рентабельності обороту орієнтує торгове підприємство на продаж товарів з високою торговельною надбавкою, що в умовах дефіцитного  ринку стимулює звуження асортименту  товарів, які реалізуються, погіршення рівня задоволення попиту покупців.

2. Рентабельність витрат  обертання (поточних витрат). Визначається  як відношення суми прибутку  до суми витрат обігу. Цей  показник використовується при  оцінці ефективності поточних  витрат підприємства, їх окупності  та показує розмір прибутку на одиницю витрат обертання підприємства. Рівень рентабельності дозволяє визначити прибутковість реалізації окремих товарів, що потрібно для встановлення економічно обґрунтованих розмірів торгових надбавок (знижок). Цей показник теж має недоліки. Він не стимулює найбільш ефективного використання виробничих фондів торгового підприємства, оскільки не відображає всієї величини фондів і оборотних коштів, які використовуються. За рівнем рентабельності витрат обігу неможливо визначити, при якому обсязі основних фондів і оборотних засобів підприємство спроможне отримати певну кількість прибутку, наскільки ефективно використовуються ці кошти, як швидко вони окуповуються.

3. Рентабельність виробничих  фондів підприємства. Цей показник  визначається як відношення балансового  прибутку до середньої вартості  основних фондів і оборотних  коштів. Він використовується для  оцінки ефективності використання  виробничих фондів підприємства  і показує розмір прибутку  в розрахунку на 100 одиниць основних  фондів і оборотних коштів. Динаміку  рентабельності виробничих фондів  обумовлюють зміни рівнів фондовіддачі  та оборотність оборотних коштів, а також рентабельність товарообороту.  Цей показник рівня рентабельності  узагальнює всі сторони господарської  діяльності торгового підприємства, тим самим найбільш повно виражає  ефективність його роботи. У цьому  показнику враховується вся сукупність  засобів торгового підприємства  і відображається ефективність  їх використання. Можна розраховувати  і часткові показники, які характеризують  відповідно рентабельність основних  фондів і рентабельність оборотних коштів.

4. Рентабельність трудових  ресурсів характеризується двома показниками:

— прибутком у розрахунку на одного працівника підприємства, обчисленим як відношення суми прибутку до середньоспискової чисельності працівників підприємства;

• прибутком у розрахунку на одиницю витрат, пов'язаних з утриманням трудових ресурсів (фонд споживання, витрати на підготовку кадрів, охорону праці тощо).

5. Рентабельність вкладень  у підприємство (активів). Цей показник  характеризує прибуток у розрахунку  на одиницю майна, яке знаходиться  у розпорядженні підприємства, визначається як відношення балансового прибутку до вартості майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства.

6. Рентабельність власного  капіталу. Цей показник характеризує  розмір прибутку, який власник  підприємства одержує на одиницю  коштів, що вкладені в підприємство, та служить критерієм для оцінки  котирування акцій підприємства  на біржі. Порівняння рентабельності  вкладень в підприємство (активів)  з рентабельністю власного капіталу  дозволяє визначити ефективність  умов залучення позикових коштів. Якщо різниця в рівні рентабельності  менша за розмір відсотків  за позикові фінансові кошти,  що використовуються, то залучення  позикових коштів нераціональне,  оскільки це обмежує інтереси власника підприємства.

7. Рентабельність функціонуючого  капіталу. Цей показник характеризує  розмір прибутку у розрахунку  на кожні 100 одиниць функціонуючого  капіталу. Під останнім розуміють  розмір власного капіталу, який  реально брав участь в одержанні прибутку.

8. Рентабельність перманентного  капіталу. Цей показник рентабельності  характеризує прибутковість використання  капіталу, який знаходиться в  тривалому (довгочасному) розпорядженні  підприємства. Величина перманентного  капіталу становить суму всіх  джерел власних коштів і довгострокових кредитів підприємства.

Перелічені показники  рентабельності можна розраховувати  як за балансовим прибутком, так і  за прибутком від основної діяльності, прибутком, який лишиться в розпорядженні  підприємства (чистим прибутком).

Використання показників рентабельності, обчислених за чистим прибутком, дозволяє виявити вплив  на рентабельність податкових та інших  обов'язкових платежів, які виплачуються з прибутку підприємства. Розрахунки показників рентабельності за прибутком  від основної діяльності дозволяють оцінити окремо ефективність виробничої і невиробничої діяльності, що важливо  для обгрунтування напрямів інвестиційної діяльності підприємства.

 

 

2.3. Факторний аналіз прибутку підприємства.

В умовах ринкової економіки  прибуток відіграє важливу роль, будучи головною метою підприємницької  діяльності, основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, створюючи  базу економічного розвитку держави  в цілому. Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства, найважливішим джерелом задоволення  соціальних потреб суспільства, а також  основним захисним механізмом, що охороняє підприємство від загрози банкрутства.

Оскільки прибуток – основний результативний показник діяльності підприємства, тому важливо виявити його залежність від різноманітних факторів та оцінити  їх вплив на прибуток [1, с. 35].

 Особливості управління  прибутком підприємства за допомогою  застосування факторного аналізу  були розглянуті у роботах  таких авторів, як Ганжа Ю., Рязанцева В., Масленко Ю., Зінченко Е., Воробйов Ю., Ковальов В., Білик М., Бланк І., Кірейцев Г., Мец В., Поддєрьогін А., Савицька Г. та інші.

Прибуток підприємства —  це фінансовий результат його діяльності, який найточніше відображає ефективність виробництва продукції, рівень організації, стан продуктивності праці, рівень собівартості. До того ж це і основа для розвитку підприємства, і за­порука добробуту  персоналу, і великі дивіденди для власників.

Основна частина прибутку формується як різниця між виручкою від реалізації продукції та витратами  на її виробництво. Якщо власні витрати  на виробництво більші, ніж грошові  надходження, підприємство отримує  збитки [2, с. 42].