Спортивна журналістика

Титульна 
 

ЗМІСТ 
 

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Спортивна тематика на сторінках  періодичних видань……………...6

1. Поняття, види та функції спортивної журналістики…………………….6
2. Особливості написання текстів на спортивну тематику……………….14

Розділ 2. Специфіка спортивної тематики на сторінках регіональних періодичних друкованих видань………………………………………………..23

2.1. Становище  спортивної журналістики в Україні…………………………..23

2.2. Проблема  фізичного виховання та спорту  на сторінках запорізьких періодичних  видань……………………………………………………………...28

Висновки…………………………………………………………………………30

Список  використаних джерел…………………………………………………..32 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Спорт як соціальний інститут, що є мікромоделлю державної системи, економіки і  культури країни, завжди був частиною ідеології, це вже аксіома. Це взагалі властивість спорту – бути ідеальним вмістилищем будь-якої ідеології, таким собі посудиною, тому що сам по собі цю посудину ідеологічно порожній. Тому ставлення до спорту, його образ, сформований у тому числі і в засобах масової інформації, перебувають у прямій залежності від ідеологічних конструктів, впроваджуваних ЗМІ в масову свідомість за допомогою певних репрезентацій.

    Сьогодні  важко уявити медіа-простір без  видань спортивної тематики. Жодне  загальнополітичне видання не може оминути своєю увагою такі серйозні спортивні події, як Олімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи з футболу та інші змагання. Особливо, якщо значними фігурами цих подій стали, або не стали українські спортсмени. Як спортивна журналістика є необхідною умовою існування спорту, так і не може без неї обійтись журналістика загалом.

    Сучасна журналістика не стоїть на місці, розвивається. Разом з нею йде вперед і  спортивна журналістика. Однією з  суттєвих ознак творів ЗМІ – це збільшення ваги публіцистичності в усіх жанрах та типах творчості. Якщо інформаційна журналістика передбачає максимально можливу об’єктивність, то спортивна інформаційна журналістика при номінальній неупередженості в підтексті завжди публіцистична. Просте повідомлення про перемогу або поразку того чи іншого спортсмена або команди викликає певні емоції, особливо, якщо людина сама спостерігала за ними. І чим активніше вболіває людина, що сприймає повідомлення, тим публіцистичнішим воно буде для нього. Журналіст – “професійний” вболівальник, отже суб’єктивності йому не уникнути. У “великих” жанрах, таких як стаття, огляд, нарис, публіцистика почуває себе на своєму місті і чітко проявляється.

    Актуальність  цієї роботи полягає в тому, що спортивна  журналістика набирає обертів, тобто  активно розвивається та еволюціонує завдяки загальним тенденціям сучасної журналістики. Сьогодні журналісту, який обрав спортивну тематику, мало добре знати спорт та просто володіти словом. Він сьогодні має бути обізнаним з усіма сферами життя суспільства та постійно вдосконалювати свою журналістську майстерність згідно умов часу. Теоретичні роботи з теорії журналістики загалом сьогодні не встигають за тим, що відбувається на практиці, а науковці в галузі спортивної журналістики не є виключенням.

    Мета  дослідження – виявити специфіку висвітлення проблеми фізичного виховання та спорту на сторінках запорізьких видань.

    Відповідно  до мети були сформульовані наступні завдання:

1. Дати визначення поняттю «спортивна журналістика»;
2. охарактеризувати функції, типи та завдання спортивної журналістики;
3. охарактеризувати специфіку висвітлення спортивної тематики;
4. визначити стан спортивної журналістики на сучасному етапі розвитку суспільства;
5. визначити специфіку спортивної тематики на сторінках запорізьких періодичних видань.

Об’єктом дослідження є запорізькі періодичні друковані видання.

    Предметом – спортивна тематика на шпальтах запорізьких друкованих видань.

    У процесі дослідження були застосовані  такі методи: спостереження, порівняльний, типологічний, метод контент-аналізу.

    Методологічну основу дослідження складають праці таких вчених, як  Воронцов О., Орлов Г., Ярмоленко С., Прохоров О., Войтик Е., які обґрунтували теоретичні засади створення та функціонування журналістських творів спортивної тематики.

    Наукова новизна дослідження в тому, що вперше було проаналізовано висвітлення проблем фізичного виховання та спорту на сторінках запорізьких суспільно-політичних друкованих видань.

  Сфера застосування. Матеріали курсового  дослідження можуть бути використані  під час подальших наукових розробок, при написанні курсових та дипломних робіт студентів, вивченні навчальних курсів, присвячених журналістиці, проблематиці ЗМІ. 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1

    СПОРТИВНА ТЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ  ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ 

1. Поняття, види та функції спортивної журналістики

    Засоби  масової інформації України сьогодні найчастіше продовжують вести радянську  ідеологічну лінію, за часів якої навіть друге місце розцінювалося  як поразку, бо соціалістичне суспільство  неодмінно повинно було перемагати. Дуже часто ЗМІ символізують перемогу спортсменів як перемогу держави над іншими країнами, це теж свого роду радянська традиція, коли особистість сприймалася лише як частина єдиного цілого, колективу. Проектуючи перемогу частини на ціле, засоби масової інформації, таким чином, нівелюють результат окремого індивідуума, особистості. Символізація спортивної перемоги як в першу чергу перемоги над самим собою має соціально-педагогічні аспекти, а значить, соціально значима. Але засоби масової інформації часто нехтують виховною функцією на користь ідеологічної.

    Поняття спортивної журналістики набагато ширше. Його ми позначимо, користуючись визначенням журналістики, дане Е. Прохоровим у великій радянській енциклопедії: спортивна журналістика – це соціально-значуща  діяльність по збору, обробці і розповсюдженню актуальної спортивної інформації через канали масової комунікації (преса, радіо, телебачення, інтернет), що спирається на спеціальний предмет розгляду, описи, аналізу і аудиторію. Крім того, це і сукупність всіх продуктів діяльності спортивного журналіста, предмет вивчення і викладання, а також співдружність породжуваних професій. Спортивна публіцистика – твори спортивної тематики, що роблять вплив на свідомість спортивної громадськості і піднімаючі теми, актуальні для сучасності. Публіцистика і журналістика – нерозривно зв'язані між собою явища, оскільки обидва орієнтують і впливають на громадську думку.

    Який  так званий спеціальний предмет  дослідження в спортивній журналістиці? Спорт і фізична культура, а  також події соціального життя навколо цих предметів.  Кожен спеціалізований напрям володіє своїм предметом розгляду, опису і аналізу. Економічна журналістика розглядає переважно економічні питання і проблеми, політична – політичні і так далі. У назвах цих спеціалізацій спочатку закладено уявлення про предмет діяльності. Виникає питання: чи може спортивна журналістика піднімати економічні питання, а економічна – спортивні? Чи є події, на які реагують і економічні, і спортивні журналісти?

    Безумовно. Найвідоміший на сьогодні приклад – покупка російським бізнесменом Р.Абрамовичем лондонського футбольний клубу «Челсі». Для журналістів, що пишуть на економічні теми, це привід поміркувати про легальний вивіз з країни капіталу, про збитки і вигоди відомого мільярдера, про уразливість нашої економіки порівняно із економікою Росії, імідж українських та російських бізнесменів, інвестиції і багато що інше. Спортивні журналісти загострять увагу на перспективах «Челси» в чемпіонаті Англії і в єврокубках, на можливому залученні в лондонський клуб російських футболістів, і з особливим інтересом стануть стежити за іграми за участю «Челсі».

    Подія одна, але журналістів, що пишуть про  спорт, і журналістів, що цікавляться  економікою, хвилюють абсолютно різні його аспекти. У предметі розгляду і криються  відмінності спеціалізацій. Не дивлячись на аналіз специфічних аспектів, спортивні і економічні журналісти не можуть обійти чужі для них теми, оскільки подія знаходиться на стику інтересів спорту і економіки. Звичайно, «економісти» лише найзагальнішим, поверхневим поглядом пройдуться із спортивної тематики, а «спортсмени» - з економічних проблем, але не торкнутися питань з суміжної тематики не можуть. Спортивна журналістика є складовим елементом журналістики взагалі, взаємодіючи з іншими спеціалізованими напрямами в рамках прикордонних питань і проблем.

    Не  можна сьогодні не погодитися з твердженнями А. Мураковського: «У журналістиці недвозначно  заявляє про себе необхідність спеціалізації. Нині навіть журналісти, що пишуть про фізику, підрозділяються, подібно до самих учених, на знавців в області ядерної енергетики або теорії макросвіту. Все більше затребуваною стає журналістська компетентність»[8]. Сьогодні сучасну журналістику можна представити як сукупність спеціалізованих напрямів, усередині яких є ще вужчі спеціалізації. Але не дивлячись на це, журналіст, наприклад, пише про академічне веслування повинен знати історію свого виду спорту, політику міжнародної федерації грібного спорту і Міжнародного олімпійського комітету відносно дисциплін академічного веслування, економічні передумови і потенціал виступу тієї або іншої команди на найбільших регатах, культуру і тактику цього виду спорту, а також уміти працювати з офіційними сайтами з своєї тематики.

    Проте, спеціалізована  журналістика крім унікального, властивого тільки їй предмету розгляду, опису і аналізу, має свою історію, реалізує різні функції і має в своєму розпорядженні властиві тільки їй особливостями.

         У своїй роботі «Спортивна  преса як тип» П. Воронков  виділяє п'ять таких функцій: ескейпізм, функція емоційної міни, інформаційна, аналітична і виховна [9]. До загальних він відносить останні три функції. Дійсно, спортивна преса, як і будь-яка інша, прагне інформувати читача (глядача, слухача), подає факти в обробленому, аналітичному варіанті, а також дає позитивний або негативний приклад матеріалами, виховуючи аудиторію, яка є регулярним споживачем подібної інформації.

    Установка на еськейпізм і функції емоційної  міни, на думку дослідника властиві тільки спортивній журналістиці, по опису  є єдиною розважальною функцією. По думці автора роботи, спортивна газета – «те видання, яке сьогодні і зараз не стане говорити про проблеми», «забезпечує утримання експресії, «енергії на мінус», альтернативний варіант виходу поганих якостей особи»[10].

    Функція емоційної міни як унікуму для спортивної журналістики не спроможна. Прочитання спортивної газети, проглядання спортивної телепередачі, прослуховування спортивної радіопрограми приносить не тільки емоційну розрядку і позбавлення від негативних емоцій, що накопичилися за день. Спортивна журналістика має свою специфічну аудиторію, звану любителями спорту. Цю аудиторію можна розділити, як мінімум, на три частини: фахівці, тобто люди безпосередньо зайняті в спортивній індустрії (спортсмени, тренери, спортивні чиновники, журналісти, працівники спортоб'ектов і ін.), пасивні  і активні уболівальники.

    Тільки  друга група може отримувати емоційну розрядку і отримувати суто позитивні  емоції від спортивної журналістики. Це люди, які не є щоденними споживачами  спортивної інформації. Спорт приходить до них в годинник дозвілля. Звичайно це споживачі суспільно-політичних видань або радіо- телеканалів, що читають (що дивляться) на спортивну смужку (спортпрограмми). Для них неважливе те або інша поразка російських спортсменів. Це не приносить ніяких емоцій - смуга перегортується, телевізійний канал вимикається, про негативну подію в світі спорту тут же забувається. Якщо з'являються позитивні емоції, то увага на програмі або статті затримується, а життєві проблеми на якийсь час забуваються. Так здійснюється  розважальна функція. Слід відмітити, що це єдиний випадок, коли завдання спортивної журналістики розходяться із завданнями спортивної публіцистики. Розважальна функція журналістики не  сприяє помітному впливу на формування громадської думки.

         Для зацікавлених людей і активних  уболівальників все набагато  складніше. Вони переживають і  радість перемоги, і гіркоту поразки.  Спортсмени, тренери і чиновники,  про яких пишуть спортивні  журналісти,  по-різному реагують  на інформацію. Реакція залежить від позитивної або негативної оцінки преси. Самі журналісти реагують на матеріали колег з погляду конкуренції або звичайного перейняття позитивного досвіду. Активні уболівальники – категорія особлива.

    Для них навколишній світ є лише перешкодою, відверненням від спортивної інформації, яку вони черпають звідусіль, але переважно із спеціалізованих спортивних ЗМІ. Активні уболівальники не мислять себе без продуктів спортивної журналістики. Їх настрій залежить тільки від результату, який показала улюблена команда або спортсмен. Вони найбільш схильні до дії думок спортивного журналіста. Ця група відчуває на собі прояв інформаційною, аналітичною, виховною, пропагандистською функцій спортивної журналістики, тоді як пасивні уболівальники обмежуються інформаційною і розважальною функціями.