Характеристика періодичних видань національних меншин багатонаціонального краю на прикладі газети «Хронос»

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 13:30, курсовая работа

Краткое описание

Греки України не належать до групи найбільш чисельних національних меншин. Втім досвід їх буття на українських теренах, започаткований ще античною колонізацією Північного Причорноморя, демонструє як специфіку етнокультурного, соціального розвитку цієї спільноти у відриві від основного ядра, так і значну роль греків у культурному і суспільному житті окремих регіонів.

Оглавление

Вступ
Розділ І
Визначення термінів «національні меншини», «етнос».Національні меншини, що проживають на території Приазов’я. Заселення греків.
Відродження національної культури та освіти еллінів Приазов’я. Національні свята та фестивалі.
Причини створення перших періодичних видань національних меншин Приазов’я.
Газети «Коллективістис» та «Елліни України», як
Розділ ІІ
2.1 Історія виникнення газети «Хронос»
2.2. Тематика публікацій газети «Хронос» та її основні рубрики
2.3 Автори публікацій газети «Хронос» за роки її існування.
2.4. Жанрова палітра газети «Хронос»
2.5. Роль газети «Хронос» на регіональному та міжнародному рівні.
Перспективи розвитку
Висновок
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.doc

— 140.50 Кб (Скачать)

    Видання газети є дорогим задоволенням, і  робота над нею завжди передбачала пошук коштів на випуск чергового номеру. Спонсорами в різні роки виступали Держкомітет України, Генеральний Секретаріат по справам греків закордоння, українські підприємці, громадяни Греції. На початку 2002 року фінансова проблема стала тяжко вирішальною, і в квітні та в травні «Хронос» не видавався.  Виникли зміни  в складі редакції – з нею пішли В. Коноп-Ляшко та Е. Коноп. З 2002 року творчий колектив «Хроноса»  очолив Василь Євременко. Окрім редагування «Хроносу», він між виготовленням номерів очолює кафедру ПДТУ та захищає докторську дисертацію. На щастя  «чорна»  полоса, хай і не надовго, але залишилася позаду. Саме «Хронос» відкликнувся на створення в Маріуполі на початку 2003 року товариства краєвидів та предоставляет свої сторінки для краєзнавчих нарисів. [3]

    2.2. Тематика публікацій газети «Хронос» та її основні рубрики

    2.3. Автори публікацій газети «Хронос» за роки її існування.

    В числі «патріархів» «Хроноса» першим треба назвати видатного маріупольського художника , краєзнавця Льоля Кузьмінкова. Всі роки існування газети він був разом з нею. Публікації Льоля Миколайовича різнопланові – це і репортажі з художніх виставок, і історичні замальовки, і статті про творчість грецьких літераторів Приазов'я минулого і майбутнього, та багато іншого. Треба відзначити, що Льоль Миколайович протягом багатьох років вів у «Хроносі» рубрику «Література та мистецтво греків Приазов'я».

    Таку  ж творчу активність виявляє і  Павло Мазур – краєзнавець, який довгий час з захопленням досліджував культуру греків Маріуполя. Протягом майже десяти років публікував не один цикл статей, в тому числі цикли «За что, Господи?»(про трагічні події репресій 1937-1938 років), «Етюди народной пелагогики», «Листая старые газеты...», ряд матеріалів про Георгія Костоправа.

    Невичерпана творча енергія відрізняє ще одного «патріарха» - члена організації греків-ветеранів Івана Чапні. У своїх публікаціях він регулярно знайомить своїх читачів «Хроноса» з долями ветеранів нашого товариства, з його бойовими та трудовими досягненнями. В статтях Івана Георгійовича виявлен той внесок, який греки Приазов'я  вклали в перемогу над ворогом в роки Великої Відчизняної війни.

    Олімпіада Хаджинова активно «розробляє»  тему грецьких літераторів  - вроженців  наших міст. Її публікації зайняли достойне місце серед тих матеріалів, якими «Хронос» відсвяткував 100-річчя з дня народження основоположника літератури приазовських греків Георгія Костоправа. Завдяки Олімпіаді Кузьмінічній газета знайомить читачів з матеріалами з архіва етнографа і фольклориста Едуарда Хаджинова.

    Завжди  цікаві, завжди мають щось особливе публікаціїпочесного громадянина Маріуполя, видатного дослідника-краєзнавця Аркадія Проценко. З його допомогою читач дізнається багато цікавого про Маріуполь, про його старі вулиці, про знаменитих греків, які залишили помітний внесок в історії міста.

    Недивлячись на захоплення Миколи Токія етімологіїю, ого статті привячені і музиці, і історії, і видатним грекам, і іншій тематиці. Ну, і авжеж, коник Миколи Миколайовича – багаторічні дослідження про походження прізвищ приазовських греків, результати яких друкувалися в «Хроносі» протягом декількох років.

    В останні роки достатньо часто  публікуються матеріали Генадія  Аніміца. В статтях він намагався  пердти свою любов до мови та культури греків Приазов'я, а також хвилювання за їх долю, скликаючи ближче познайомитись з культурною спадщиною цього народу.

    Свої  розгорнуті статті, як регулярно з'являються  на сторінках «Хроноса», кандидат педагогічних наук Віктор Харабет присвячує проблемам  збереження етнічної самобутності малих  народів в умовах культурної асиміляції, що особливо актуально для греків України. Раніше ця тематика в додатку до проблем глобалізації достатньо часто висвітлювалася в аналітичних статтях кандидата технічних наук Олега Ляшко.

    Дуже  цікавими були і статті, написані спеціально для «Хроноса» Миколою Аджавенко  і научними робітниками, кандидатами історичних наук Наталею Терентьевою, Степаном Янковським, Александром Сивером. Але співтовариство з цими авторами останніми роками призупинилось. Газета плідно співпрацює з Тетяною Богадицей, Галиною Косяковою, Георгієм Бадасеном, які неодноразово готували для «Хроноса» матеріали на етнографічну тематику.

    З новинами Греції та своїми коментарями  до них протягом років знайомив читачів  Федорос Халмукіс, викладач з Греції, який працював в МДГУ. Зараз «грецьким» авторам є Хайдо Христу, яка замінила Федороса в гуманітарному університеті.

    Соціальна та виховна робота , що проводилася  в рамках Асоціації жінок-гречанок, літній відпочинок дітей та пенсіонерів  висвітлюються в матеріалах Людмили  Любанської та Любові Лобас. Кореспондентський  зв'язок з грецько воскресною школою Маріуполя забезпечує Ганна Кропивянська.

    Останніми роками інтересними статтями заявила  про себе член ради МТГ Ольга Партакела. Культура їжі, одяг, заческа епохи  античності, напої Стародавньої та сучасної Греції – це далеко не все, з чим читач знайомився у статтях Ольги Андріївни.

    Великий вклад в газету вносять молоді автори. Значущі події та яскраві  постаті в історії греції та греків України, історіографя маріуполя –  в центрі уваги статей Вадима Джуваги  та Сергія Кутнякова. Духовна сфера, історія православної релігії, православні корені кримських та приазовських греків широко висвітлюються в публікаціях Андрія Беша. Про активне життя грецької молоді, громадських форумах та фестивалях, літніх програмах гостинності та про багато іншого читачі дізнаються з живих репортажів та інтерв'ю Вікторії Помазан. Статті Констянтина Хаджинова відрізняються не тільки вибором цікавої теми, але і її глибинною переробкою; разом з тим читачі здійснювали паломництво на Афон, шукали рідний острів митрополіта Ігнатія, розмовляли з сучасником Костоправом. В матеріалах Олени Узбек відтворюються духовний та культурний зв'язок приазовських греків з греками в північних  областях України.[] 

    2.4. Жанрова палітра  газети «Хронос»

    Журналістська інформація доноситься до читачів в різних жанрових формах. 

    2.5. Роль  газети «Хронос» на регіональному та міжнародному рівні

    Навесні 2003 року в Донецьку проходив регіональний фестиваль преси та книги, присвячений 60-річчу визволення Донецької області  від німецько-фашистських завойовників. Він був організований Донецько обласною адміністрацією, управлінням по справам преси та інформації, управліням культури.

    Редакція  газет «Хронос» направила на конкурс  «Пресса Донбасу - 2003», який проводився в рамках цього фестивалю, підбірку опублікованих матеріалів про життя та творчість Георгія Костоправа. Рішенням жюрі «Хронос» був названий в числі лауреатів конкурсу. 5 червня в Донецьку зійснювалося вручення нагород. Голова жюрі В. П. Безродний вручив газеті (в обличчі одного з членів редакції «Хроноса» Л. М. Кузьминкова) диплом лауреата в номінації «За кращу публікацію з питань розвитку національних меншин».[10]

    В цьому ж 2003 році «Хронос» отримав  і міжнародне визнання – газета стала переможцем конкурсу ЗМІ грецької діаспори, який був організован міністерством засобів масової інформації Греції, в номінації «Краще періодичне видання». Для отримання відповідного диплому і премії (яка суттєво доповнила небагатий бюджет газети) Василь Єфременко виїжджав в Афіни. В рамках нагородження він був прийнятий президентом Греції Констянтиносом Стефанопулосом.[3]

    Конкурс, оголошений Міністерством друку  Греції для журналістів та засобів  масової інформації грецької світової діаспори проводився в 2003 році 5 раз. На ньому були заявлені наступні номінації: «Краще ЗМІ 2002 року грецької діаспори»; «Краще радіо- (теле-) репортаж 2002 року»; «Кращій репортаж в друкованому виданні 2002 року»; «Краща сторінка в ЗМІ 2002 року».

    Газета  «Хронос» подала заявки в номінацію  «Кращій друкований репортаж-2002» - із статтею В. Єфременко «Далёкие и близкие Кикладские острова»(одна з небагатьох, ця стаття була надрукована в газеті і російською,і в перекладі Р. Ляшко на новогрецьку мову). []

    В конкурсі приймали участь 75 грецьких засобів  масової інформації з 19 країн. В номінації «Краще ЗМІ 2002 року» поряд з іншими тридцятьма п'яти учасниками з 14 країн брала участь і газета Маріупольського товариства греків «Хронос». Газета увійшла до трійці призерів номінації  за «серйозне освітлення питань життя греків та їх внесок в збереження зв’язків з історичною батьківщиною».[10]

    Підведення  підсумків конкурсу і церемонія  нагородження відбулася в Афінах, куди були запрошені представники всіх ЗМІ-лауреатів, в тому числі –  і головний редактор «Хроноса» В. Єфременко.

    Слід  сказати, що  з кожним роком в Греції стає все менш людей, які, почувши про Маріуполь, питають: «А де це?» И маріупольські греки вносять вагомий внесок в популяризацію міста за кордоном, можливо, не менший, ніж промислові гіганти Маріуполя (до речі, в нещодавно виданій Міністерством друку та ЗМІ Греції  інформаційній збірці «Коротко о Греции», в розділі «Греки зарубежья» серед декількох перерахованих міст світу значиться і Маріуполь – у зв’язку з використанням імені Ректора МДГУ Констянтина  Балабанова).[] 

    2.6. Недоліки газети «Хронос» і перспективи ії розвитку.

    За  винятком перших двох номерів газета робилася і робиться людьми, які  не є професіоналами у журналістиці. Недолік професіоналізму невелика редакція «Хроноса» завжди намагалась компенсувати щирістю, творчим відношенням до діла. Але найголовніше – була зроблена ставка на позаштатних кореспондентів – людей неординарних, якими багата діаспора маріупольських греків. Зараз, в епоху Інтернету, практично всі «черпають» готові матеріали для своїх публікацій з світового інформаційного «павутиння». Цим грішить і «Хронос». Але, тем не менше, редакція намагається робити і свої ексклюзивні матеріали, привлекая до їх написання вчених, краєзнавців, творчих особистостей-ентузіастів в тій чи іншій сфері культури. [4]

    Кожне видання «Хроноса» вимагає численних  фінансових средств, які Маріупольське товариство греків регулярно відриває від інших, не менш важливих справ. Газета «Хронос» є для багатьох єдиним зв’язуючим  звеном з товариством. [4] 

    Учредитель-издатель: Мариупольское общество греков

    Издаётся  с 1994 года, тираж — 500 экз.

    Главный редактор — Василий Григорьевич  Ефременко 

    Газета  занимается культурно-просветительской деятельностью, отображает деятельность Мариупольского общества греков, рассказывает о легендарных личностях эпохи эллинизма, о ярких моментах истории греческого народа и её влиянии на современную жизнь греков, живущих в Украине и за рубежом. 

          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури

    1.

    2.

    3.

    4. // «Хронос» 2007 № 4 с. 1 т.3

    5.// «Приазовский рабочий» 2006 № 14 31.01.06. с. 4

    6. // «Хронос» 2005 № 10 с.4

    7.// «Хронос» 2005 № 8 (жовтень) с.3

    8. // «Хронос» 2004 № 10 с. 3

    9.

    10.

    11. // «Елліни України» 2001 №4 с.1,6.

    12. // «Приазовский рабочий» 1999 рік, 25 травня  с. 2

    13. // «Елліни Приазов'я» 1994 рік №1 с. 1

    14. // «Приазовский рабочий» 1994 рік 14 грудня с. 1

    15. Соціологія

    16.

    17.

    18. К. В. Балабанов, Пахоменко «Національно-культурне…»

    19. Політологія

    20.

    21.

    22. http://www.martime.com.ua/news/64/1087/

    23. http://www.info-library.com.ua/books-text-2461.html

Информация о работе Характеристика періодичних видань національних меншин багатонаціонального краю на прикладі газети «Хронос»