Характеристика періодичних видань національних меншин багатонаціонального краю на прикладі газети «Хронос»

    Видання газети є дорогим задоволенням, і  робота над нею завжди передбачала пошук коштів на випуск чергового номеру. Спонсорами в різні роки виступали Держкомітет України, Генеральний Секретаріат по справам греків закордоння, українські підприємці, громадяни Греції. На початку 2002 року фінансова проблема стала тяжко вирішальною, і в квітні та в травні «Хронос» не видавався.  Виникли зміни  в складі редакції – з нею пішли В. Коноп-Ляшко та Е. Коноп. З 2002 року творчий колектив «Хроноса»  очолив Василь Євременко. Окрім редагування «Хроносу», він між виготовленням номерів очолює кафедру ПДТУ та захищає докторську дисертацію. На щастя  «чорна»  полоса, хай і не надовго, але залишилася позаду. Саме «Хронос» відкликнувся на створення в Маріуполі на початку 2003 року товариства краєвидів та предоставляет свої сторінки для краєзнавчих нарисів. [3]

    2.2. Тематика публікацій газети «Хронос» та її основні рубрики

    2.3. Автори публікацій газети «Хронос» за роки її існування.

    В числі «патріархів» «Хроноса» першим треба назвати видатного маріупольського художника , краєзнавця Льоля Кузьмінкова. Всі роки існування газети він був разом з нею. Публікації Льоля Миколайовича різнопланові – це і репортажі з художніх виставок, і історичні замальовки, і статті про творчість грецьких літераторів Приазов'я минулого і майбутнього, та багато іншого. Треба відзначити, що Льоль Миколайович протягом багатьох років вів у «Хроносі» рубрику «Література та мистецтво греків Приазов'я».

    Таку  ж творчу активність виявляє і  Павло Мазур – краєзнавець, який довгий час з захопленням досліджував культуру греків Маріуполя. Протягом майже десяти років публікував не один цикл статей, в тому числі цикли «За что, Господи?»(про трагічні події репресій 1937-1938 років), «Етюди народной пелагогики», «Листая старые газеты...», ряд матеріалів про Георгія Костоправа.

    Невичерпана творча енергія відрізняє ще одного «патріарха» - члена організації греків-ветеранів Івана Чапні. У своїх публікаціях він регулярно знайомить своїх читачів «Хроноса» з долями ветеранів нашого товариства, з його бойовими та трудовими досягненнями. В статтях Івана Георгійовича виявлен той внесок, який греки Приазов'я  вклали в перемогу над ворогом в роки Великої Відчизняної війни.

    Олімпіада Хаджинова активно «розробляє»  тему грецьких літераторів  - вроженців  наших міст. Її публікації зайняли достойне місце серед тих матеріалів, якими «Хронос» відсвяткував 100-річчя з дня народження основоположника літератури приазовських греків Георгія Костоправа. Завдяки Олімпіаді Кузьмінічній газета знайомить читачів з матеріалами з архіва етнографа і фольклориста Едуарда Хаджинова.

    Завжди  цікаві, завжди мають щось особливе публікаціїпочесного громадянина Маріуполя, видатного дослідника-краєзнавця Аркадія Проценко. З його допомогою читач дізнається багато цікавого про Маріуполь, про його старі вулиці, про знаменитих греків, які залишили помітний внесок в історії міста.

    Недивлячись на захоплення Миколи Токія етімологіїю, ого статті привячені і музиці, і історії, і видатним грекам, і іншій тематиці. Ну, і авжеж, коник Миколи Миколайовича – багаторічні дослідження про походження прізвищ приазовських греків, результати яких друкувалися в «Хроносі» протягом декількох років.

    В останні роки достатньо часто  публікуються матеріали Генадія  Аніміца. В статтях він намагався  пердти свою любов до мови та культури греків Приазов'я, а також хвилювання за їх долю, скликаючи ближче познайомитись з культурною спадщиною цього народу.

    Свої  розгорнуті статті, як регулярно з'являються  на сторінках «Хроноса», кандидат педагогічних наук Віктор Харабет присвячує проблемам  збереження етнічної самобутності малих  народів в умовах культурної асиміляції, що особливо актуально для греків України. Раніше ця тематика в додатку до проблем глобалізації достатньо часто висвітлювалася в аналітичних статтях кандидата технічних наук Олега Ляшко.

    Дуже  цікавими були і статті, написані спеціально для «Хроноса» Миколою Аджавенко  і научними робітниками, кандидатами історичних наук Наталею Терентьевою, Степаном Янковським, Александром Сивером. Але співтовариство з цими авторами останніми роками призупинилось. Газета плідно співпрацює з Тетяною Богадицей, Галиною Косяковою, Георгієм Бадасеном, які неодноразово готували для «Хроноса» матеріали на етнографічну тематику.

    З новинами Греції та своїми коментарями  до них протягом років знайомив читачів  Федорос Халмукіс, викладач з Греції, який працював в МДГУ. Зараз «грецьким» авторам є Хайдо Христу, яка замінила Федороса в гуманітарному університеті.

    Соціальна та виховна робота , що проводилася  в рамках Асоціації жінок-гречанок, літній відпочинок дітей та пенсіонерів  висвітлюються в матеріалах Людмили  Любанської та Любові Лобас. Кореспондентський  зв'язок з грецько воскресною школою Маріуполя забезпечує Ганна Кропивянська.

    Останніми роками інтересними статтями заявила  про себе член ради МТГ Ольга Партакела. Культура їжі, одяг, заческа епохи  античності, напої Стародавньої та сучасної Греції – це далеко не все, з чим читач знайомився у статтях Ольги Андріївни.

    Великий вклад в газету вносять молоді автори. Значущі події та яскраві  постаті в історії греції та греків України, історіографя маріуполя –  в центрі уваги статей Вадима Джуваги  та Сергія Кутнякова. Духовна сфера, історія православної релігії, православні корені кримських та приазовських греків широко висвітлюються в публікаціях Андрія Беша. Про активне життя грецької молоді, громадських форумах та фестивалях, літніх програмах гостинності та про багато іншого читачі дізнаються з живих репортажів та інтерв'ю Вікторії Помазан. Статті Констянтина Хаджинова відрізняються не тільки вибором цікавої теми, але і її глибинною переробкою; разом з тим читачі здійснювали паломництво на Афон, шукали рідний острів митрополіта Ігнатія, розмовляли з сучасником Костоправом. В матеріалах Олени Узбек відтворюються духовний та культурний зв'язок приазовських греків з греками в північних  областях України.[] 

    2.4. Жанрова палітра  газети «Хронос»

    Журналістська інформація доноситься до читачів в різних жанрових формах. 

    2.5. Роль  газети «Хронос» на регіональному та міжнародному рівні

    Навесні 2003 року в Донецьку проходив регіональний фестиваль преси та книги, присвячений 60-річчу визволення Донецької області  від німецько-фашистських завойовників. Він був організований Донецько обласною адміністрацією, управлінням по справам преси та інформації, управліням культури.

    Редакція  газет «Хронос» направила на конкурс  «Пресса Донбасу - 2003», який проводився в рамках цього фестивалю, підбірку опублікованих матеріалів про життя та творчість Георгія Костоправа. Рішенням жюрі «Хронос» був названий в числі лауреатів конкурсу. 5 червня в Донецьку зійснювалося вручення нагород. Голова жюрі В. П. Безродний вручив газеті (в обличчі одного з членів редакції «Хроноса» Л. М. Кузьминкова) диплом лауреата в номінації «За кращу публікацію з питань розвитку національних меншин».[10]

    В цьому ж 2003 році «Хронос» отримав  і міжнародне визнання – газета стала переможцем конкурсу ЗМІ грецької діаспори, який був організован міністерством засобів масової інформації Греції, в номінації «Краще періодичне видання». Для отримання відповідного диплому і премії (яка суттєво доповнила небагатий бюджет газети) Василь Єфременко виїжджав в Афіни. В рамках нагородження він був прийнятий президентом Греції Констянтиносом Стефанопулосом.[3]

    Конкурс, оголошений Міністерством друку  Греції для журналістів та засобів  масової інформації грецької світової діаспори проводився в 2003 році 5 раз. На ньому були заявлені наступні номінації: «Краще ЗМІ 2002 року грецької діаспори»; «Краще радіо- (теле-) репортаж 2002 року»; «Кращій репортаж в друкованому виданні 2002 року»; «Краща сторінка в ЗМІ 2002 року».

    Газета  «Хронос» подала заявки в номінацію  «Кращій друкований репортаж-2002» - із статтею В. Єфременко «Далёкие и близкие Кикладские острова»(одна з небагатьох, ця стаття була надрукована в газеті і російською,і в перекладі Р. Ляшко на новогрецьку мову). []

    В конкурсі приймали участь 75 грецьких засобів  масової інформації з 19 країн. В номінації «Краще ЗМІ 2002 року» поряд з іншими тридцятьма п'яти учасниками з 14 країн брала участь і газета Маріупольського товариства греків «Хронос». Газета увійшла до трійці призерів номінації  за «серйозне освітлення питань життя греків та їх внесок в збереження зв’язків з історичною батьківщиною».[10]

    Підведення  підсумків конкурсу і церемонія  нагородження відбулася в Афінах, куди були запрошені представники всіх ЗМІ-лауреатів, в тому числі –  і головний редактор «Хроноса» В. Єфременко.

    Слід  сказати, що  з кожним роком в Греції стає все менш людей, які, почувши про Маріуполь, питають: «А де це?» И маріупольські греки вносять вагомий внесок в популяризацію міста за кордоном, можливо, не менший, ніж промислові гіганти Маріуполя (до речі, в нещодавно виданій Міністерством друку та ЗМІ Греції  інформаційній збірці «Коротко о Греции», в розділі «Греки зарубежья» серед декількох перерахованих міст світу значиться і Маріуполь – у зв’язку з використанням імені Ректора МДГУ Констянтина  Балабанова).[] 

    2.6. Недоліки газети «Хронос» і перспективи ії розвитку.

    За  винятком перших двох номерів газета робилася і робиться людьми, які  не є професіоналами у журналістиці. Недолік професіоналізму невелика редакція «Хроноса» завжди намагалась компенсувати щирістю, творчим відношенням до діла. Але найголовніше – була зроблена ставка на позаштатних кореспондентів – людей неординарних, якими багата діаспора маріупольських греків. Зараз, в епоху Інтернету, практично всі «черпають» готові матеріали для своїх публікацій з світового інформаційного «павутиння». Цим грішить і «Хронос». Але, тем не менше, редакція намагається робити і свої ексклюзивні матеріали, привлекая до їх написання вчених, краєзнавців, творчих особистостей-ентузіастів в тій чи іншій сфері культури. [4]

    Кожне видання «Хроноса» вимагає численних  фінансових средств, які Маріупольське товариство греків регулярно відриває від інших, не менш важливих справ. Газета «Хронос» є для багатьох єдиним зв’язуючим  звеном з товариством. [4] 

    Учредитель-издатель: Мариупольское общество греков

    Издаётся  с 1994 года, тираж — 500 экз.

    Главный редактор — Василий Григорьевич  Ефременко 

    Газета  занимается культурно-просветительской деятельностью, отображает деятельность Мариупольского общества греков, рассказывает о легендарных личностях эпохи эллинизма, о ярких моментах истории греческого народа и её влиянии на современную жизнь греков, живущих в Украине и за рубежом. 

          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури

    1.

    2.

    3.

    4. // «Хронос» 2007 № 4 с. 1 т.3

    5.// «Приазовский рабочий» 2006 № 14 31.01.06. с. 4

    6. // «Хронос» 2005 № 10 с.4

    7.// «Хронос» 2005 № 8 (жовтень) с.3

    8. // «Хронос» 2004 № 10 с. 3

    9.

    10.

    11. // «Елліни України» 2001 №4 с.1,6.

    12. // «Приазовский рабочий» 1999 рік, 25 травня  с. 2

    13. // «Елліни Приазов'я» 1994 рік №1 с. 1

    14. // «Приазовский рабочий» 1994 рік 14 грудня с. 1

    15. Соціологія

    16.

    17.

    18. К. В. Балабанов, Пахоменко «Національно-культурне…»

    19. Політологія

    20.

    21.

    22. http://www.martime.com.ua/news/64/1087/

    23. http://www.info-library.com.ua/books-text-2461.html