Історія виникнення дизайну

^{сконструйованими  речами, людина естетично  насолоджується, дизайн}

^{проникає  у всі сфери  життєдіяльності: та чи інша форма стола, виделки,}

^{ложки, молотка, автомобіля слугує цілям і  користі, і естетичному  впливу,}

^{пов’язаному з образом життя, типом мислення і  діяльності людині.} 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

^{Висновок}

          ^{Кожна епоха історії дизайну зробила свій внесок у формування як феномена, так і концепта дизайну. Зародження ремесла було наслідком формування синкретичного підходу до оцінки споживацьких якостей виробу у єдності його функціональних та естетичних вимірів. З виникненням мануфактурного виробництва з проміж етапів задуму та продукування виробу виокремлюється проектна діяльність як така, з притаманним їй естетичним компонентом; саме до цієї епохи й відноситься формування дизайну як мистецтва (дизайн-мистецтва). Підготовлений поглибленням розподілу праці в мануфактурну епоху перехід до машинного виробництва означав унеможливлення індивідуалізації виробу за умов масового і стандартного виробництва. Конструктивізм як якісно новий принцип формоутворення та якісно новий етап розвитку дизайн-практики виникає саме за умов масового машинного виробництва і натомість художньому смаку та інтуїції спирається вже на раціональні принципи техніки взаємоузгодження функціональних та естетичних моментів форми виробу.}

          ^{Отже, можна стверджувати, що класичний етап в історії дизайну,}

^{на  якому він виникає  як новий вид мистецтва, з розвивається у  переважно}

^{технологію, що спирається на масове опанування техніки формоутворення, що означало перехід від класичного дизайн-мистецтва до некласичної (модерної) дизайн-техніки, – до технократичного дизайну. Так званий “постмодерний” дизайн, який позиціонує себе як непримиримого опонента модерну, – яким свого часу по відношенню до класики був сам модернізм, – не є радикальним запереченням цього останнього, оскільки намагається його подолати на його ж “території” і його ж засобами. Тому цей “постмодерн” по суті залишається модерном, який на кшталт Бальзака “виклопотав” собі формальну ознаку свого так би мовити “аристократичного” походження, і є радше “пост”-модерном, ніж постмодерном як таким.}

^{Перспективи подальших наукових досліджень:}

• ^{пошуки нових шляхів оптимізації в дизайні;}
• ^{розробка вітчизняних традицій гуманістичного розвитку дизайну.}

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

^{Джерела}

^{1. Белов А.А., Гвоздев Е.М. История дизайна: Лекции. - СПб.: Образование, 1993. - 76с.}

^{2. Виноградова И.П. Основы дизайна.-Карагевс: КЧГПУ, 1999.-93с.}

^{3. Даниленко В.Я. Дизайн: Підручнник для студ. вищих навч. закл., які навч. за спец. “Дизай” /Харківська держ. академія дизайну і мистецтв; Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України.-Х.: Видавництво ХДАДМ, 2003. - 320 с.}

^{4. Ковешникова Н.А. Дизайн: история и теория. - М.: Омега. - Л,}

^{2005. – 224 с.}

^{5. Мосорова Н.Н. Философия дизайна: Учеб. пособие /Урал. гос. архит. – худож. акад. – Екатеринбург, 1999. - 173 с.}

^{6. Безмоздин Л.Н. В мире дизайна /Ташк. политехн. ин-т им. Бируни.- Ташкент: Фан, 1990. - 311 с.}

^{7. Глазычев В.Л. О дизайне (Очерки по теории и практике дизайна на Западе). – М.: Искусство, 1970. - 192 с.}

^{8. Кантор К.М. Правда о дизайне. Дизайн в контексте культуры доперестроичного тридцатилетия 1955-1985. История и теория. –}

  ^{М.: АНИР, 1996. -288 с.}

^{9. Лазарев Е.Н. Дизайн машин. - Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1988. – 254 с.}

^{10. Мироманов В. Искусство и миф.-М.: Согласие, 1997. - 428 с.}

^{11. Тайлор Э.Б. Первобытная культура: Пер с англ. - М., 1989. - 573с.}

^{12. Мартынов В.Ф. Философия красоты. - Мн.: Тетра Системс, 1999. -}

^{336 с.}

^{13. Генис А. Вавилонская башня: искусство настоящего времени // Иностранная литература. - 1996. - № 9. - С. 206-254.}

^{14. Сидоренко В.Ф. Генезис проектирования. Культура и эстетика дизайнерского творчества. - М., 1990. - 32 с.}

^{15. Даниленко В.Я. Основи дизайну: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1996.- 92 с.}

^{16. Цыганкова Э.Г. У истоков дизайна. - М.: Наука, 1977. - 111 с.}

^{17. Бэкон Ф. Сочинения в 2-х томах. Изд. 2-е, испр. и доп. Т.2. – М.:}

^{Мысль, 1978.}

^{18. Дизайн на Западе /Под ред. Е.Черневич. - М.: ВНИИТЭ, 1992.- 96c.}

^{19. Белов А.А., Гвоздев Е.М. История дизайна: Лекции. - СПб.:}

^{Образование, 1993. - 76 с.}

^{20. Быстрова Т.Ю. Вещь в дизайне. - Екатеринбург: Архитектон,}

^{1999. - 117 с.}

^{21. Моррис У. Искусство и жизнь. – М.: Искусство, 1973. - 512 с.}

^{22. Земпер Г. Практическая эстетика. - М.: Мысль, 1970. - 316 c.}

^{23. Шейко В.М. Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.): Монографія. В 2-х т.: Основа, 2001.-Т. 2.-C. 20.}

^{24. Аронов В.Р. Функционализм в английской художественной}

^{литературе 30-х годов //Теоретические концепции и творческие школы в}

^{дизайне. - М., 1981. - С. 75-91. – (Труды  ВНИИТЭ. Сер. Техническая}

^{эстетика; Вып. 280).}

^{25. Страницы истории отечественного дизайна: Исслед. и публ. / Труды ВНИИТЭ. - М., 1989. - 171 с.}

^{26. Хан-Магомедов СО. Молодое и старшее поколение художников-  производственников на этапе “от изображения – к конструкции”. Конструктивисты из Обмаху и Татлин (ИНХУК, 1921-1922гг) // Традиции и}

^{истоки  отечественного дизайна. 1979. - С. 63-111. (Труды ВНИИТЭ. Сер. Техническая эстетика; Вып. 21.).}

^{27. История философии: Энциклопедия. - Мн.: Интерпрессервис, Книжный Дом, 2002. - 1376 с.}

^{Стаття  надійшла 25.11.2008 р}