Розробка колекції ділового одягу

На другому етапі здійснюється попередній розрахунок та походження елементів конструкції виробу, яке визначається за мірками і прибавками.

На третьому етапі будується  базисна сітка креслення –  це ряд вертикальних і горизонтальних ліній, відстань між якими визначається даними попереднього розрахунку або  за формулами.

Побудова креслення базової  конструкції виробу

№	Відрізок	Розрахункова формула	Назва ділянки	Величина См
1	2	3	4	5
1	Аоа1	Ст3+Пг+(1,0-3,0)= 48+7,5+1	Членування всієї ширини виробу на спинку, пілочку і пройму	56,5
2	Аоа	Шс+Пшс=18,2+1,6	Ширина спинки	19,8
3	А1а2	Шт+(Ст2-Ст1)+Пшс= 17,2+(50,2-45,7)+1,6	Ширина пілочки	25,3
4	АоУ	0,4Дтс= 0,4+43,4	Рівень лопаток	17,36
5	АоГ	Впрз+Пспр+0,5*Пдтс=17,8+3,5+0,5*0,5	Лінія глибини пройми	21,55
6	АоТ	Дтс+Пдтс= 43,4+0,5	Рівень лінії талії	43,9
7	ТБ	0,5*Дтс-2= 0,5*43,4-2	Положення лінії стегон	19,7
8	А31А4	Сш/3+Пшг= 18,3/3+1	Для виробів з розрізним передом	7,1
9	А31А5	А31А4+10= 7,1+1,0	Глибина горловини переду у виробах  з розрізною пілочкою	8,1
10	Г3Г6	Цг+0,5= 10,2+0,5	Положення виступаючої точки грудей	10,7
11	А4Г7	Вг	Положення вершини нагрудної виточки	27
12	А4А9	2*(Ст2-Ст1)+2,0= 2*(50,2-45,7)+2	Розчин виточки	11
13	П4Г4	Г1П2-(0,5-1,5см)	Допоміжна точка	18
14	П6Г4	П4Г4/3	Допоміжна точка	6

2.4.1   Попередній розрахунок конструкції

Попередній розрахунок конструкції дає змогу визначити основні параметри (габаритні розміри) конструкції. Розрахунок зводиться до визначення основних розмірів базової сітки креслення.

Вихідними даними для розробки конструкції  виробу, тобто проектування його розгортки  на площині є дані про тіло будову людини, величини її розмірних ознак, визначаючі розміри одягу, відповідні прибавки, а також відомості про форму одягу, покрій, проектованій технологічній обробці для надання об'ємної форми деталям.

Задача попереднього розрахунку –  це визначення основних параметрів виробу у готовому вигляді.

1.Аналіз вимірювання С_гІІІ

С_гІІІ+1,5=Ш_г1+Ш_пр+Ш_с

2.Вибір прибавок на вільне  облягання та силует.

3.Разподілення прибавок та розрахунок  виробу по лінії груді

С_гІІІ+П_р=Ш_г1+П_шг+Ш_пр+П_шпр+Ш_с+П_шс

4. Розрахунок ширини рукава зверху, аналіз ширини рукава і ширини пройми.

Ширина рукава у закритому вигляді

1. Ш_рук=

2. Ш_рук=Ш_пр+П_ос (посадка)

П_пос= С_гІІІ+0,1см

П_пос=0,1*С_гІІІ+1

5. Розрахунок виробу по лінії  талії по моделі.

6. Розрахунок виробу по лінії  стегон по моделі.

7. Розрахунок виробу по лінії  низу по моделі.

2.4.2 Розрахунок та побудова базової  конструкції

Основне креслення конструкції  виробу будується завдяки розрахунків, що передбачені системою конструювання, яку обрано. Базова сітка – сукупність горизонтальних та вертикальних ліній, що визначають основні розміри виробу та його частин. Лінії сітки – це лінії, що відповідають основним лініям членіння тіла людини. Горизонтальні лінії сітки визначають: рівень шийної антропометричної точки , також цю лінію називають – лінією основи горловини спинки; лінію грудей, точніше за основну горизонталь прийнята лінія глибини пройми; лінія талії, а також лінія стегон та низу вироба.

Вертикальні лінії сітки визначають ширину виробу на різних ділянках, а  саме: вертикаль спинки – лінія середини спинки; допоміжна вертикаль креслення спинки, визначає ширину спинки; допоміжна вертикаль креслення спинки пілочки, що визначає ширину пройми; основна вертикаль креслення пілочки, лінія середини переду – лінія напівзаносу. Побудову базової сітки креслення зазвичай починають з побудови прямого кута на перехресті вертикальної лінії середини спинки та горизонтальної лінії. Потім на цих лініях вниз та вправо відкладають відрізки, які визначають положення інших горизонталей та вертикалей сітки: лінії талії, стегон, низу. Розрахунки зведені в таблиці.

 

Розрахунок та розрахункові формули  жіночого жакету напівприлеглого силуету  і спідниці святкового призначення  на типову фігуру 164-96-100

№ системи	Найменування конструктивної ділянки  чи точки	Умовне позначення на кресленні		Розрахункова формула		Розрахунок	Результат, см
Попередній розрахунок БС
1	Ширина виробу по лінії грудей	А0а1		Сг3 +Пг+(1,0-3,0)		48+6+1	55
2	Ширина спинки	А0а		Шс+Пшс		18,2+2	20,2
3	Ширина грудей	а1а2		С+(Сг2-Сг1)+Пшп		17,2+(50,2-45,7)+1	22,7
4	Довжина до лінії грудей	А0Г		Впрз+Пспр+0,5*Дтс		21,4+1,5+0,5*0,5	22,7
5	Довжина до лінії талії	А0Т		Дтс+Пдтс		43+0 ,5	43,5
6	Лінія стегон	ТБ		0,5*Дт-2		0,5*43-2	19,5
Розрахунок спинки
7	Ширина горловини спинки	А0А2			18,3/3+0,5		6,6
8	Довжина горловини спинки	А2А1	(АСА2/3)+Пвгс		6,6/3+0		2,2
9	Довжина виробу	Ан	Дн+Пдтс		59,5+0,5		60
10	Ширина плеча	А2П	Шп+Рр		13,3+2		15,3
11	Висота плеча коса	ТП	Впк+Пдтс		43,3+0,5		4 43,8
12	Висота плеча	ПП1	0,25-0,75		0,25-0,75		0,5
13	Розміщення виточок	А2	4,0-4,5		4,0-4,5		44
14	Випуклість пройми	Г1П3	Г1П2/3+2		20,8/3+2		8,9
15	Випуклість пройми	Г11	П3*Г1+Г4		0,2*14+0,5		33,3
16	Середина пройми	Г1Г2	Г1Г4/2		14/2
Розрахунок пілочки
17	Лінія талії	Т3Т8	0-1,5		0-1,5		1
18	Висота від лінії талії	Т8А3	Дпт+Пдпт+У		44,7+0,5+(0-2,5)		45,7
19	Відхилення від т.А3	А3А31	0-1,5		0-1,5		1
20	Ширина горловини	А31А4	См/3+Пш		18,3+0,5		6,6
21	Висота горловини	А3А5	А31+А4		6,6+1		7,6
З'єднуємо лекальною кривою А4А5
22	Конструюємо виточку	Г3Г6	(Цг+0,5)*Пшп		(10,1+0,5)*0,5		10,6
23	Лінія плеча	А4Г7	Вг		27		27
24	Випуклість пройми	Г4П4	Г1П2-(0,5-1)		17-0,5		16,5
25	Відхилення від П6	Г4П6	Г4П4/3		16,5/3		5,5
26	Довжина плеча	П4П61 А9П5	радіусомП61П4		13,3		13,3
З'єднуємо прямою лінією П5П6
27	Висота плеча	П5П5	0,3-0,5
28	Лінія пройми	Г42	0,2*Г1Г4		0,2*14		2,8
Розрахунок коміра
29	Довжина коміра	ОА	ОА		4,5+6,5		10
30	Висота стійки	ОБ	ОБ		4		4
31	Висота стійки	АА1	АА1		4		4
Розрахунок рукава
32	Поглиблюємо пройму вироба	Г2Г21=Г2Г2			1		1
		Г1Г11			4		4
		Г4Г41			4		4
		П3П31			0,75		0,75
		П6П61			0,75		0,75
33	По лінії плечових швів	П1П11=П5П51			1		1
34	Перевод плечового шва	А2А2=П4П4=А9А9=П5П5			1		1
35	Зменшення контурів пройми	Г111	0,2*Г11Г41+П3П31+0,1*Г1Г11		0,2*12+0,75+0,1*4		3,55
36	Зменшення контурів пройми	Г412	0,15*Г11Г41+П6П61+0,1*Г4Г41		0,15*1,2+0,75+0,1*4		2,95
37	Висота оката	0,1 0,2			12		12
38	Ширина рукава	Р2Р1	02Р1=02Р2=Дпр/2		49/2		24,5
39	Передній та локтєвий перекат	О1Р1 О1Р2/2	О1Рп=О1Рп=О1Р1/2
40	Оформлення окату рукава	Рп1	О1О2/2+0,2+0,5
41	Довжина рукава	О2М	Друк		62		62
42	Ширина рукава	ММ1=ММ2	Шрук		14		14

2.4.3 Побудова модельної конструкції

Процес створення нових моделей  одягу називається моделюванням. Під технічним моделюванням розуміється  процес розробки креслень і зразка виробу по базовій готовій моделі або її графічному зображенню з використанням силуетної основи виробу.

Першим етапом технічного моделювання  є ретельне вивчення особливостей нової  моделі. Якщо задан первісний зразок моделі, конструктор отримує найбільш повну інформацію о виробі, в цьому випадку він може приступити до розрахунку і проектуванню деталей за зразком моделі.

Цей метод конструювання, оснований  на прямих вимірах оболонки розгорток  поверхні зразка – еталона одягу (метод сікучих площин, конструювання  розгорток деталей та ін.), є найбільш точним. Він забезпечує технологічність проектуємої конструкції, високу точність побудови креслення всіх деталей одягу.

Таким чином, маючи в наявності  зразок моделі, коструктор виготовляє шаблони нових деталей, які копіює шилом або різцем на папір для виготовлення лекал або картон.

Ескіз або фотографія моделі ускладнюють  роботу конструктора, бо вони не дають  повної інформації про модель. У  цьому випадку перш за все установлюється масштаб малюнку. На малюнок наносять осьова вертикальну лінію з боку переду та спинки та основні горизонтальні лінії – грудей, талії, стегон, коліна

Існують такі види моделювання: макетний, графічний та комбінований. Макетний метод є найпростішим, лекало розрізають по наміченій лінії, закривають попередній розчин та при цьому відкривається новий. Графічний метод включає в себе спосіб перпендикулярів, засічок. Використання одночасно двох методів називається комбінованим.

При виготовленні виробу звертають  увагу на найбільш важливі її характеристики та особливості: вид виробу, силует, покрій, розмір, зріст, повнота група, та вид тканини.

Найбільш поширені методи технічного моделювання є конічне та паралельне розширення.

Лінії модельних особливостей наносяться на креслення вихідної конструкції  і будуються первинні шаблони (лекала) виробу. На цьому стані робіт визначається економічність конструкції, розраховується площа лекал, виконується розкладка, визначається відсоток між лекальних випадів.

В даній моделі виконувалося таке технічне моделювання, як перенос макетним способом нагрудної виточки у зріз горловини, що призводить до розкриття талієвої виточки. На спинці талієва виточка співпадає з вертикальним рельєфом нанесеним графічним способом, який починається від пройми та розташована донизу жакету. Завдяки графічному методу до базової конструкції добудовується комір – стійка суцільно викроєний із пілочкою та спинкою. Комір – стійка на спинці вміщує до себе виточку, яка утворилася під час закриття плечової графічним методом. Оборка по низу пілочки та спинки розводиться конічним способом для досягнення якнайбільшої зборки. Її довжина по нижньому зрізу збільшується на 11 см.

На базовій конструкції горішньої  частини рукава від низу по ліктьовому зрізу відкладаю 12 см, отримую точку  т.В. З'єдную прямою т.В та т.М3. Поділяю відрізок навпіл т.В1. Відкладаю перпендикулярно 1 см та отримую т.В2. З'єдную точки В, В2, М3 плавною дугою. Так отримую межі декоративної вставки на горішній частині рукава.

На базової конструкції переднього та заднього полотнищ спідниці від т. Н2 вгору по бічному зрізу спідниці відкладаю 33 см та 27 см ( різниця – 6 см – ширина декоративних вставок) та отримую відповідно т.Б5 та т.Б6. Від т.Н1' відкладаю вліво 13см та 19см (т.К4 та т.К3),а від т.Н вправо11см та 17 см (т.К1 та т.К2) – ширина вставок по лінії низу спідниці. Потім з'єднати т.К1та т.Б5, т.К2 та т.Б2, т.К3 та т.Б2, т.К4 та т.Б5 за допомогою лекала.. Для побудови шлиці треба відкласти від т.Н 5 см ліворуч т.Н3, та від т.Н вгору 15 см т.Н4. Підняти перпендикуляри із т.Н3 та т.Н4 отримуємо т.Н3'.

 

3. Робоча документація

Робоча конструкторська документація - заключна стадія проектування.

Розробка робочої документації виконується для досліджуваного зразка в п’ять етапів, потім  для встановлення серії (в два  етапи) i далі на вибір встановленого серійного чи масового виробництва.

В швейній промисловості для  розробки робочої документації можна  віднести оформлення технічного опису  моделей. Більшість форм технічного опису заповнюється на стадії розробки ескізного проекту. При проектуванні виробничого та форменого одягу цей етап проектування подається найбільш повно, оскільки зразок моделі проходить випробовування на відповідність вимогам, які встановлюються до одягу даної професії або сам його зразок i його технічний опис, далі виконується випробовування для серій зразків та коректується робоча документація.

Робоча документація на моделі швейного виробу розробляється, як правило, в  формах моделей або безпосередньо  на швейному виробництві на основі конструкторської документації технічного проекту та його креслення.

Робоча конструкторська документація включає крім технічного опису комплекс лекал деталей виро6у з основного  матеріалу, підкладки, прикладу, допоміжних лекал. На цій стадії проектування уточнюють  лекала після виготовлення першого зразка, визначають норму витрат матеріалу на модель, виконують технічне розмноження лекал i повністю оформлюють технічний опис на модель, що проектується.

3.1 Розробка остаточних лекал  на модель

Лекала деталей виробу - кінцева  мета конструювання. По лекалам в подальшому процесі масового виробництва одягу на підприємстві виконують обкрейдування, вирізають i перевіряють край, уточнюють контур деталей при обробці їх в потоці. Лекала отримують по технічним кресленням конструкції. Розробку робочих креслень лекал деталей виробу виконують у встановленій послідовності:

1) перевірка креслень конструкції; 

2) винесення уточнень, які враховують  усадку тканини; 

3) копіювання креслень деталей; 

4) розробка контурів лекал з  урахуванням технічної обробки; 

5) оформлення робочих креслень лекал деталей одягу;

6) побудова робочих креслень  лекал допоміжних деталей i лекал; 

7) розробка шаблонів лекал деталей  виробу для промислового використання.

При перевірці креслення конструкції  контролюється спряженість ліній  по спряжених зрізах, місця розташування контрольних знаків (надсічок), довжини монтованих зрізів деталей.

Для виготовлення лекал креслення  деталей копіюють, контури лекал  розробляють з урахуванням технологічної  обробки i в відповідності з конструкцією шва. Тут також враховуються товщина i осипання тканини, конфігурація зрізу, необхідність подальшого уточнення крою i т. д.

Розрізняють три види шаблонів: основні, похідні, допоміжні.

Основні, в залежності від призначення поділяють на шаблони-оригінали, шаблони - еталони, робочі шаблони.

Шаблони-оригінали постійно відповідають розробленому зразку конкретної моделі (основного базового розміру). Отримують їх виконуючи деталі конструкції з креслення i додають до кожного зразку деталей необхідні технічні припуски.

Шаблон-еталони отримують по лекалах-оригіналах шляхом градації їх на всі рекомендовані для даної моделі розміри i зросту.

Їх використовують для виготовлення виробів-еталонів i для перевірки  якості робочих шаблонів.

Робочі шаблони виготовляють для  виконання розкладки шаблонів, перевірки якості крою.

До основних лекал відносять  лекала деталей конструкції із основного  матеріалу (тканин и верха): спинка, пілочка, нижній колір i т.д.

Похідні лекала отримують на базі основних, до них відносяться лекала деталей, які виготовлені із матеріалу верха (підборт, кишені, хлястики), а також лекала деталей виробу із підкладочних i прокладочних матеріалів.

Допоміжні лекала будують на основі основних i похідних лекал. По них виконують  намітку розташування кишень, виточок, дрібних деталей, місця розташування петель i ґудзиків, ліній підрізу при уточненні деталей після ВТО. На кожному шаблоні вказують найменування шаблона, назву виробу, номер моделі, призначення шаблону, найменування деталі, зріст, розмір, кількість деталей, нить основи, відхилення від неї, лінії доступних надставок.

На одній із основ лекал виконують  специфікацію деталей крою.

На лекалах також виконують  контрольні знаки - надсічки.

3.2 Специфікація деталей крою

Специфікація деталей крою є  невід'ємною частиною робочої документації, яка складається на підставі креслень лекал виробу.