Розробка колекції ділового одягу

При пошитті даного костюму пропонується використовувати нитки з поліестеру. Ці нитки стійкі до тертя, міцні, еластичні, а також вміщують таку важливу  властивість, як стійкість до фарбування, мають мале зсідання, середню стійкість до дії мікроорганізмів та мають гарний зовнішній вигляд, тому шви з цими нитками мають високу міцність, а петлі – високу зносостійкість. Прикрасити жакет можна великими декоративними застібками з поліефіру чорного кольору. А блискучі золоті узори прекрасно будуть виглядати на костюмі, на рукавах якого розташовані декоративні вставки із чорного кружева та золотими квітами. Застібки витримують високу температуру, не пошкоджуються корозією, зносостійкі та світлостійкі, а також економічні.

В спідниці застосовується застібка – блискавка, яка також виготовлена  із поліефіру чорного кольору. Дуже легка, зручна, не пошкоджується корозією та є сучасною фурнітурою для оздоблення виробів.

Усі матеріали, які пропонуються для виготовлення жіночого жакету та спідниці відповідають вимогам стандартів та сприяють якості вироб

Характеристика матеріалів

Назва матеріалу Його призначення	Волокнистий склад		переплетення	Опорядження	Ширина см	Фактична щільність		Поверхнева щільність Поверхнева щільність, г/м2
	Основа	Уток				Основа По	Уток Пу
«Кама» арт. 82150	67% лавсану	33% віскози	комбіноване	Гладкопофарбована з рельєфним  малюнком	110	25 текс*2	25текс*2	212 г/м2
Підкладка «Саржа» арт. 42165	88% бавовна	60% віскоза	саржеве	Гладкопофарбована	100	13,3 текс	25 текс	149 г/м2
Флізелін арт. 915502	80% бавовна	20% капрон	Клеївий матеріал	Крап покриття	125	-	-	90-110 г/м2

2.2 Вибір системи конструювання  та її обґрунтування

Обрати максимально ефективну  методику дозволяє розвиток сучасних основ конструювання характеризується наявністю багатьох систем. Деякі з них схожі, а деякі відрізняються більш складними формулами або потребують більше вихідних даних, додаткових розрахувань, тобто в кожній системі є свої “ плюси ” i “мінуси”. Деякі системи краще використовувати для типових фігур, a інші підходять i для фігур з відхиленнями від типових. Тому необхідно ретельно обирати систему, бо від неї залежать майбутні конструкції, хоча, в основному базові конструкції всіх систем дуже схожі.

Завдяки спеціалістами країн - членів СЄВ була створена методика ЄМКОСЄВ. В основу покладений єдиний метод  побудови конструкції чоловічого, жіночого i дитячого одягу, використовуються єдині  системи розмірних ознак, класифікація одягу з точки зору конструкції, термінології, символіки i цифрового значення конструктивних точок, система i класифікація прибавок, структура формул i послідовність побудови конструкції одягу, конструкторська документація i єдине правило технічного креслення основи конструкції, єдині для основних видів одягу принципи градації деталей одягу. ЄМКО СЄВ є універсальною методикою, так як вона може бути використана в якості вихідної бази для розробки конструкції одягу різноманітних покроїв (з рукавом реглан, суцільно викроєним), різного призначення та з різноманітних матеріалів, для використання в умовах масового та індивідуального виробництва.

Розроблена лабораторією конструювання  одягу ЦНІШП “ Єдина методика конструювання одягу ” базується  на даних антропологи i розрахунково-графічної системи конструювання. Ця методика має перевагу перед методиками, які існували раніше: дає змогу конструктору будувати виріб i змінювати його за бажанням будь - який вузол конструкції. Таким чином методика давала універсальний спосіб побудови креслення виробу незалежно від моди i варіації моделі.

В основу методики покладений розрахунково-аналітичний  метод. Згідно цьому методу будуються  геометричні i графічні розгортки згладжених контурів фігури людини з відповідними прибавками на вільне облягання. Особливістю методики є максимальне використання розмірних ознак типових фігур i мінімальне використання розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури i прибавки.

Для розробки дипломного проекту я  обрала систему ЦОТШЛ, так як ця методика перспективна, створює передумови для  типізації, уніфікації i стандартизації деталей одягу, розповсюджена та має схожість з системою ЦНІШП. В  даній системі використовується розрахунково-аналітичний метод побудування. Вона спирається на виміри фігури з урахуванням прибавок. Розрахунки не трудомісткі, формули не складні. Побудова конструкції виконується легко i не займає багато часу. Точки побудування мають позначення літерами, які відповідають лініям фігури людини. Макет базової конструкції добре сидить на фігурі. Система дуже проста i зручна. Реалізація розроблених матеріалів дозволяє підвищити науково - технічний рівень робіт удосконалити технічну базу на стадії конструювання одягу, підвищити якість одягу, скоротити трудові i матеріальні витрати за рахунок впровадження базових уніфіцированих конструкцій одягу, удосконалення форми конструкторської документації, прискорити впровадження досвіду i науков - технічних досягнень шляхом взаємного обміну конструкторською документацією між виробництвами.

 

2.3      Вихідні дані для побудови креслення базової конструкції

Тіло людини має складну просторову поверхню. Основна задача одягу полягає  в тому, щоб форма його співпадала з тілом людини. Для цього необхідно враховувати розмірні ознаки людини, а для вільності рухів i зручності, прибавки. Все це враховується при побудові конструкції виробу i має велике значення. Необхідно також враховувати данні про тіло будову людини, форму майбутньої людини. Складність поверхні фігури людини визначає складність розгортки деталей крою, тому побудова конструкції одягу є складним процесом обраної системи конструювання.

Вихідними даними для розробки конструкції  виробу є:

•   Данні про тіло будову людини;

•   Величини їх розмірних ознак;

•   Відомості про форму моделі

•   Конструктивні прибавки.

Тілобудова  людини - це її зовнішня форма. Вона дає  уявлення про форму людини в цілому. Відомо декілька класифікацій тіло будови людини в залежності від розподілу  на тілі людини жирових відкладень. Типова ж фігура, на яку розподіляється модель, характеризується рівномірним розподілом жировідкладень по всьому тілу.

Poзмірнi  ознаки - це окремі виміри тіла  людини, що дають його розмірні  характеристики. Розмірні ознаки  бувають дугові i лінійні по засобу вимірювання.

Величина  розмірних ознак залежить від  тіло будови людини i повинні бути дуже точними. Вони поділяються на:

ü   Дугові розмірні ознаки визначаються на поверхні;

ü   Лінійні – по поверхні тіла людини, поділяють його на поперечні та прокольні ділянки;

ü   Поперечні вимірювання включають до себе обхвати та ширини;

ü   Продольні вимірювання включають довжини, відстані та дуги, що визначають довжину окремих ділянок тіла людини, а також висоти;

ü   Лінійні розмірні ознаки визначаються як відстань між двома крапками на поверхні. Їх поділяють на проекційні та прямі;

ü   Проекційні розмірні ознаки визначаються відстанню між двома точками на поверхні тіла людини в проекції на вертикальну площину – висоти, чи горизонтальну – проекційні діаметри та глибини;

ü   Прямі виміри визначаються по найкоротшому шляху між двома точками на поверхні тіла людини.

Вихідними даними для розробки конструкції  є i відомості про форму моделі. Форма - це зовнішній вигляд, зовнішній  контур предмету. Сучасний одяг характеризується гнучкою м'якою формою, яка повторює форму тіла людини.

До  тотальних розмірних ознак відносяться  найбільш крупі антропометричні  ознаки: довжина тіла (зріст), вага тіла, обхват (периметр) грудей, парних верхніх  та нижніх кінцівок, шиї, тулуба. Вимоги до якості швейних виробів, які повинні відповідати формі та розмірам тіла людини, визначається необхідність глибокого й всебічного вивчення особливостей будови тіла людини всіх віків та статей, для яких виготовляється одяг. Тіло людини має складну поверхню. Для того, щоб одяг відповідав формі тіла людини необхідно враховувати розмірні ознаки людини, а для вільності рухів та зручності – прибавки. Всі ці ознаки враховують при побудові конструкції виробу, що є важливим. При побудові необхідно також враховувати дані про тіло будови людини, її зовнішню форму. Форму та розміри тіла людини визначає його тверда основа – скелет.

Типова  фігура, на яку проектується модель характеризується рівномірним розподілом жировідкладень по всьому тілу, а також  нормальною осанкою й пропорціями.

Данні для побудови основних креслень деталей  одягу конкретизують залежно  від обраної системи конструювання. Розмірні ознаки повинні бути точними  для отримання правильної й точної конструкції.

2.3.1 Poзмірнi ознаки фігури

Розмірна характеристика фігури людини необхідна для отримання вихідних даних, необхідних для побудови креслень деталей одягу. Для моделей одягу, що виготовляють в індивідуальному виробництві вci розмірні ознаки визначають шляхом безпосереднього вимірювання фігури людини. В масовому виробництві розмірні ознаки визначені на ґрунті комплексної програми вимірювань, яка відображена в ДТСТ для чоловіків та жінок. Розмірні ознаки покладені в основу, але використовують в різних системах конструювань

Розмірні  ознаки типової жіночої фігури 164 – 96 – 104

2.3.2 Прибавки

Прибавки  поділяються на

Прибавка на свободу ураховує величину прибавки в динаміці повітряного  прошарку і призначення одягу.

Сумарна прибавка являється другою частиною вихідних даних для побудови конструкції виробу (П). Вона складається  з технічної (мінімально необхідної) і декоративно конструктивної.

Технічна прибавка повинна забезпечувати  свободу руху і дихання людини, мінімальний тиск на тіло людини, створювати повітряну прошарок для регулювання  теплообміну.

Прибавка конструктивна – це складова частина конструктивного  відрізка, яка збільшує чи зменшує розмірні ознаки з урахуванням фізіоло-гігієничних вимог, товщині пакета свободи в залежності від призначення одягу чи модного напрямку. Силует впливає на розмір готового виробу.

Прибавка на свободу облягання. По лінії Пг являється основною при побудові сітки креслення конструкції плечових виробів. Важливо також її розподілення по ділянкам спинки, пройми і переду.

Прибавка фізіолого-гігієнична. Величина прибавки ураховує дихання, кровообіг, травлення, терморегулювання і служить  також для створення мікроклімату і комфорту для організму людини.

Прибавка на товщину пакета матеріалу  – це величина прибавки з урахуванням  ширини всіх слоїв матеріалу. На етапі  проектування одягу пакети розподіляють на внутрішній та зовнішній.

Конструктивно-декоративна прибавка має важливе значення при створенні силуетної форми виробу і розподілення модельних ліній. Вона залежить від об’єму одягу і визначається в процесі роботи художника і конструктора. Залежить від напрямку моди, призначення моделі, особливостей тіло будови, товщини використовування матеріалу.

Прибавка обхвату плеча тісно  пов’язана з характеристикою  рукава по ступеням облягання і шириною  пройми виробу, тому особливу увагу  відповідно приділяють рукаву виробу.

Припуск на уработку. Її ураховують в  процесі побудови креслення чи при виготовленні лекал. Величина залежить від усадки тканини по основі та утоку. В середньому припуск по довжині спинки, пілочки, рукава, передній частині бриджів. Від 1,5% - до 3% довжини цих деталей. Єдиний припуск на уработку, який завжди ураховується на побудову креслення конструкції виробу з вшивним рукавом – це величина посадки рукава.

ПРИБАВКИ

Умовні позначення	Найменування	Величини, См
Пг	Прибавка по груді	6
Пт	Прибавка по талії	4
Пт	Прибавка по стегнам	2
Пшп	Прибавка по ширині пілочки	1
Пшс	Прибавка по ширині спинки	2
Пспр	Прибавка на вільність пройми	1,5
Пдтс	Прибавка довжини талії спинки	0,5
Пвгс	Прибавка по висоті горловини спинки	0
Пшгс	Прибавка до ширини горловини спинки	0
Пт	Прибавка по талії (для спідниці)	1
Пб	Прибавка по стегнам (для спідниці)	1,5

2.4      Побудова креслення базової конструкції виробу

Основне креслення виробу будується  на ґрунті розрахунків, які передбачені  прийнятою системою конструювання.

Побудова креслень основи виділяється  в самостійний етап розробки конструкції, так як містить визначені елементи побудови, загальні для побудови, загальні для побудови креслення конструкції одягу різноманітних видів.

В останній час в склад креслення  основи спілки й пілочки вводять  і середню лінію спинки, лінії бічних зрізів, низу, виточок. Іноді враховують також креслення рукава, тобто отримують комплект креслень деталей виробу, розроблених у відповідності із силуетом, покроєм, за виключенням декоративних ліній та модельних особливостей. У цьому випадку основа конструкції називається базовою.

До креслення базової конструкції  пред'являються особливі вимоги –  повинні забезпечувати взаємозв'язок деталей, а також повинні відповідати  конструкції виробу, технології його обробки.

Доки дана модель залишається модною, ця конструкція може бути використана в якості базової для розробки серії моделей при умовах використання стандартних деталей та вузлів.

Існує декілька етапів побудови конструкції. На першому етапі встановлюється загально – конструкторсько –  технологічна характеристика виробу та матеріалів, з яких він створюється ( зріст, повнота група, розмірні ознаки, вид одягу, форму, покрій, ступінь прилягання по фігурі, основні потреби, матеріали ).