Поняття та класифікація інвестицій

загальна  величина реальних інвестицій

частка  реальних інвестицій, що спрямовуються в основний капітал та ін.

Показники, динаміка яких характеризує стан інвестиційної  діяльності в країні

загальний обсяг інвестицій

частка  інвестицій у валовому внутрішньому продукті (ВВП)

частка  реальних інвестицій у загальному обсязі інвестицій

загальна  величина реальних інвестицій

частка  реальних інвестицій, що спрямовуються  в основний капітал та ін. 

     Побічно, але досить об'єктивно, стан інвестиційної  діяльності характеризують темпи зростання  основних макроекономічних показників, таких як:

Показник

національний  дохід

ВВП і  ВНП

обсяг промислового виробництва

випуск  окремих найважливіших видів  промислової продукції

обсяг сільськогосподарського виробництва

продуктивність  суспільної праці та ін.

     Об'єктивність цих показників в оцінці інвестиційної  діяльності пов'язана з тим, що їх зростання не можна уявити без вкладення інвестицій. Дані показники в певній мірі характеризують і ефективність використання інвестицій. Так, якщо темпи зростання цих показників випереджають темпи зростання інвестицій, то це явна ознака підвищення ефективності використання інвестицій і навпаки.

     Під інвестиціями звичайно розуміються довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватись і з метою регулювання розвитку економіки.

Основні цінності інвестицій

рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності)

кошти, цільові  банківські внески, кредити, акції та інші цінні папери

майнові права, похідні від авторського права  – ліцензії, «ноу-хау», досвід та інші інтелектуальні цінності

право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права

     За  обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій. 

Головні етапи інвестування

перетворення  ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спрямування інвестицій у конкретні об’єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування)

перетворення  вкладених коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості

приріст капітальних  вартостей у формі доходу або  соціального ефекту, тобто кінцева мета інвестиційної діяльності

     Початковий  та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи  новий взаємозв’язок: прибуток – ресурси, тобто процес нагромадження повторюється. При цьому слід мати на увазі, що процес нагромадження грошових ресурсів, не входячи в інвестиційну діяльність, є його необхідною передумовою. Інвестиційна діяльність є основою індивідуального кругообігу інвестицій на підприємстві. Інвестиційний цикл (період) містить один оборот інвестицій, тобто рух вартості, авансованої у капітальне майно від моменту акумуляції коштів до моменту їх відшкодування. Держава стимулює інвестиційну діяльність підприємств шляхом надання їм податковоамортизаційних преференцій (пільг з оподаткування прибутку або пільгових норм амортизації). 
 

     Для того, шоб мати уявлення про дійсний  стан інвестиційної діяльності в  Україні проаналізуємо дані щодо обсягів інвестиції в матеріальні та нематеріальні активи за останні 3 роки.

Обсяг капітальних інвестицій у 2008-2010 рр. у фактичних цінах, млн.грн.

       Побудуємо на основі таблиці графік динаміки обсягів інвестицій: 

     З графіка бачимо, що динаміка капітальних  інвестицій в Україні протягом останніх трьох років мала негативну динаміку. Різкий спад спостерігався у 2009 році, це пов’язано зі світовою фінансовою кризою. У 2010 році обсяг інвестицій у матеріальні активи майже не змінився порівняно з 2009 роком. А обсяг інвестицій у нематеріальні активи навіть незначно зріс.

           Загалом можемо зробити  висновки, що стан інвестиційної діяльності в Україні є незадовільним. І причина криється не тільки в наслідках кризи – поза банківським обігом знаходиться значний обсяг коштів (близько 9 млрд.грн.), а також близько 10 млрд.грн. знаходяться на руках у населення, в той час, як ці гроші могли б бути успішно інвестовані в розвиток економіки. Крім того, в Україні не створено належних передумов для іноземного інвестування, а тому наші об’єкти інвестування не є інвестиційно привабливими для іноземних інвесторів. Ще однією проблемою, є те, що багато хто вважає, що дрібні інвестиції є не доцільними, адже вони не здатні істотно вплинути на стан справ, але ця думка є помилковою. Адже, якщо 3 млн інвесторів вкладуть по 2 тис. грн., це вже 6 млрд.грн. інвестицій. Масові дрібні інвестори формують головне для економічного зростання – внутрішній платіжний попит.

           Отже, неналежний стан інвестиційної діяльності не може забезпечити  стабілізацію та розвиток економіки. 

Список використаних джерел

1. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник . – К.: Знання, 2005 – 851с.
2. Вірченко В.В. Формування інституційної структури фінансового ринку в умовах транзитивної економіки: Дис... канд. екон. наук: 08.00.01 / Вірченко Володимир Віталійович. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 276 с.
3. Долан, Эдвин Дж. Макроэкономика – СПб.: АО «Санкт-Петербург оркестр»: АОЗТ «Литера плюс», 1994. – 402, с.
4. Економічна теорія : Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 779 с.
5. Економічна теорія: Макро і мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 2001. – 606 с.
6. Економічний розвиток і державна політика: Навч. посібник.– К.:Вид-во УАДУ, 2001. – 475, с.
7. Закон України „Про інвестиційну діяльність”: № 1560-XII від 18 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 47.
8. Закон України “Про режим іноземного інвестування” №93/96 – ВР від 19.03.96
9. Кривцов О.С. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. – Харків: Факт, 2003. – 199 с.
10. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. / Крупка М.І. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608 с.
11. Макаренко И.П. Макроэкономика: Модели и цифры (на примере экономики Украины. – К.: Сеста, 2000. – 93 с.
12. Мельникова В.І. Макроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. – К.: Професіонал, 2004. – 394, с.
13. Орлова Н. С. Развитие многоуровневой системы государственного регулирования инвестиционной деятельности: Дис... канд. наук по гос. управлению: 25.00.02 / Орлова Наталья Сергеевна. Донецкая гос. академия управления. – Донецк, 2003. – 181 с.
14. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. – К.: Техніка, 1999. – 333, с.
15. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. – К.: Либідь, 2002. – 614 с.
16. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 441 с.
17. Шувцов А.І., Щербакова Н. Економічне зростання в Україні та пошук ключової ланки майбутнього розвитку / Шувцов А.І., Щербакова Н. // Актуальні проблеми економіки. - 2002. – №3 – С. 37- 46.
18. www.ukrstat.gov.ua