Інвестування

Аналіз  статей на тему «Шляхи залучення іноземного капіталу»

з дисципліни «Інвестування» 
 
 
 
 
 

Студентки 3 курсу, спец.6601/1, 2 групи

Калашник  Ірини

СТАН  ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ  ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

М. Домашиц

Львівський  національний університет  імені Івана Франка

79008 м. Львів, проспект  Свободи, 18 

     Надходження інвестицій в економіку держави  чи регіону є фактором однозначно позитивним. Звичайно, внутрішні інвестиції виглядають набагато привабливіше, ніж зовнішні, адже вони не обтяжені тими багатьма проблемами і незручностями, що пов’язані з експансією західного капіталу. Але факт залишається фактом: сьогодні в Україні спроможність акумулювання внутрішніх інвестиційних ресурсів є значно нижчою, ніж у країнах Західної Європи чи США. Отже, ми виходимо з наявних можливостей, які теж мають немало позитивів. Переваги іноземного інвестування для України проявляються в наступному: створення додаткових та збереження існуючих робочих місць; активізація підприємницької діяльності; залучення сучасних технологій і „ноу-хау”; сприяння виходу на світові ринки та ін. Сказане вище підтверджує актуальність даної теми в сучасних умовах в необхідність її всебічного дослідження.

     Головною  метою даної статті є аналіз процесу  іноземного інвестування в Україну  на сучасному етапі, дослідження  основних тенденцій що склалися, проблем  які заважають нашій державі  вийти сьогодні на той рівень у  залученні іноземного капіталу, який би дозволив вирішити ті соціально-економічні завдання, що стоять перед українською  економікою, забезпечити її структурну перебудову. В сучасних умовах при  постійно прогресуючому рівні інтеграції світової господарської діяльності інвестиційна активність та, відповідно, економічне зростання в багатьох країнах, не тільки у тих, що розвиваються, але і в розвинутих, підтримується  та посилюється залученням іноземного капіталу. Іноземні інвестиції в економіку тієї чи іншої країни стають свого роду каталізатором прискореного економічного та соціального розвитку. При цьому неправильно було б робити акцент тільки на створенні за допомогою іноземних інвестицій якого-небудь нового виробництва, хоча це теж дуже важливо. Але ще важливішим є роль таких інвестицій, як чинник, який активізує включення в господарський процес природного, виробничого та трудового потенціалу, що раніше не раціонально використовувався. Іноземний капітал, який органічно з’єднується з національними зусиллями та ресурсами, генерує за принципом ланцюгової реакції високий інтегральний ефект на основі застосовування більш прогресивних засобів праці, підвищення кваліфікації робітників та покращення використання наявних виробничих ресурсів.

     Україна може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій. Цьому сприяє її великий внутрішній ринок, кваліфікована і водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої. Проте на даному етапі надходженню в інвестиційну сферу іноземного капіталу перешкоджають: політична нестабільність, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення, корупція. Хоча протягом останніх кількох років ми спостерігаємо покращення ситуації із залученням іноземних інвестицій в економіку України, проте обсяги залучених інвестицій, поки що, не відповідають тому рівню, якого реально потребує наша економіка.

     Так, у 2007 р. в економіку України іноземними інвесторами було вкладено 8710,6 млн. дол. США прямих інвестицій, у т.ч. з країн СНД – 632,9 млн. дол. (7,3% до загального обсягу), з інших країн світу – 8077,7 млн. дол. (92,7%). У той же час нерезидентами вилучено капіталу на суму - 1178,5 млн. дол.. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 2007 р. становив 7882,1 млн. дол. Найбільше у 2007 р. зріс капітал нерезидентів з Кіпру – на 2754,3 млн. дол., Нідерландів – на 977,4 млн. дол., Швеції – на 869,3 млн. дол., РФ – на 460,1 млн. дол., Австрії – на 441,4 млн. дол., Сполученого Королівства Великобританії – на 405,4 млн. дол., Німеччини – на 339,8 млн. дол. Продовжують нарощувати свій капітал інвестори з Польщі (приріст капіталу становив 275,9 млн. дол.), Британських Віргінських островів (239,5 млн. дол.) та Франції (215,9 млн. дол.).

     Аналізуючи  галузі у які були направлені дані інвестиції, ми бачимо, що значний приріст  іноземного капіталу спостерігався на підприємствах, що здійснюють: фінансову діяльність, – на 2277,8 млн. дол.; операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 782,0 млн. дол.; будівництво – на 779,4 млн. дол., а також на підприємствах промисловості – на 2026,9 млн. дол., у т.ч. добувної – на 627,9 млн. дол. та переробної – на 1393,5 млн. дол. . Серед галузей переробної промисловості найбільше зросли обсяги прямих іноземних інвестицій у виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (на 370,6 млн. дол.), харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 292,0 млн. дол.), металургійне виробництво тавиробництво готових металевих виробів (на 245,1 млн. дол.), хімічну та нафтохімічну промисловість (на 181,9 млн. дол.). На підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку капітал зріс на 430,7 млн. дол., транспорту та зв’язку – на 296,6 млн. дол., сільського господарства, мисливства, лісового господарства – на 152,8 млн. дол..

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну, на 01.01.2008 р. становив 29489,4 млн. дол., що на 36,5% більше обсягів інвестицій на початок 2007 р. та в розрахунку на одну особу становить 636,5 дол. Проте за цим показником ми значно поступаємось іншим країнам, для прикладу в Угорщині на одну особу припадає 7 тис. дол. іноземних інвестицій, Польщі - 3,3 тис. дол., Болгарії - 2,7 тис. дол.

     Іноземні  інвестиції в Україну надійшли зі 123 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 5941,8 млн. дол., Німеччина – 5917,9, Нідерланди – 2511,2, Австрія – 2075,2, Сполучене Королівство Великобританії – 1968,8, РФ – 1462,2, США – 1436,8, Франція – 1046,2, Британські Віргінські острови – 1045,7 та Швеція – 1006,6 млн. дол.

     Значні  обсяги іноземних інвестицій зосереджено  на підприємствах промисловості  – 8138,0 млн. дол. (27,6% загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної – 6941,0 млн. дол. та добувної – 1059,5 млн. дол. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій вкладено в металургію та виробництво готових металевих виробів – 1685,6 млн. дол., у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 1564,0, машинобудування – 1049,6, хімічну та нафтохімічну промисловість – 838,8 млн. дол. У фінансових установах акумульовано 4793,9 млн. дол. прямих інвестицій (16,3 % їх загального обсягу), на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 3056,4 млн. дол. (10,4%), а в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, – 2550,6 млн. дол. (8,6%).

     Про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 15,4 тис. підприємств України. Сума кредитів та позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів, на 01.01.2008 р. становила 4001,6 млн. дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру – 1082,6 млн. дол., Нідерландів – 577,5, Франції – 434,9, Німеччини – 340,2, Польщі – 211,8, РФ – 209,0, США – 206,8 та Сполученого Королівства Великобританії – 160,3 млн. дол.

     Таким чином загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, включаючи  позичковий капітал, на 01.01.2008 р. становив 33491,0 млн. дол.

     У 2007 р. з України в економіку  інших країн світу спрямовано значні обсяги прямих інвестицій – 6006,6 млн. дол. (тоді як у 2006 р. було інвестовано всього - 221,5 млн. дол.). Понад 90% обсягу інвестовано у вигляді цінних паперів. Майже 89% прямих інвестицій здійснено підприємствами, що зареєстровані за такими видами економічної діяльності, як операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям. І у даній ситуації викликає тривогу той факт, що серед загального обсягу цих інвестицій до Кіпру було направлено – 5826,1 млн. дол. або 97%. Офшорний характер кіпрського напряму надходження іноземних інвестицій відомий давно, це хвороба нашого законодавства. Це пов’язано з тим, що між Кіпром та Україною підписана угода про уникненняподвійного оподаткування, згідно з якою для резидентів з Кіпру застосовуються нульові ставки доходів на отримані пасивні доходи (проценти, дивіденди, роялті). І це пояснює чому ми постійно спостерігаємо такі значні обсяги надходжень іноземних інвестицій з Кіпру, оскільки інвестори, а це в основному український і російський бізнес – таким чином користуються наданими їм законодавством пільгами і уникають податкових платежів до бюджету.

     Основною  причиною, що стримує надходження  іноземних інвестицій до України  є несприятливий інвестиційний клімат у цілому в державі, який пов’язаний в першу чергу з наступними явищами: Нестабільність політичної ситуації в Україні. Особливо це важливо для великих ТНК з Німеччини, США, Великобританії, які не тільки ведуть свою господарську діяльність, але певним чином виражають політичну позицію найвпливовіших країн світу. Недосконалість законодавства в сфері інвестування та підприємництва, а саме:

• недостатнє правове забезпечення, зокрема з питань платежів до бюджетів всіх рівнів та централізованих фондів спеціального призначення (ця нестабільність стала причиною виходу з українського ринку багатьох потужних компаній, які вже звикли до правил гри в недосконалому правовому полі, але й вони не могли передбачити, що процес такого пристосування стане нескінченим);
• відсутність системи регламентації перевірок підприємницької діяльності;
• тривала процедура реєстрації і отримання необхідних сертифікатів, неоднозначне тлумачення різними гілками влади законодавчих актів, які постійно змінюються;
• дуже складна і належно не впорядкована система розгляду справ у господарських судах і несвоєчасне виконання їх рішень;
• невідповідність, у ряді випадків, між законодавчими і підзаконними нормативними актами;
• відсутність дієвого механізму правового захисту інвесторів від боржників і недобросовісних партнерів.

     За оцінками експертів Українсько-Європейського консультативного Центру, із 6 груп чинників, що визначають інвестиційний клімат (політичні, правові, економічні, соціальні, екологічні, геополітичні), високу оцінку в Україні мають лише соціальні (професійна підготовка та кваліфікація українського персоналу) та географічне розташування країни. Привабливим для іноземних інвесторів є також місткий внутрішній ринок споживання, потужний науково-технічний потенціал. Інші чинники мають або низьку позитивну (політичні), або негативну оцінку. На інвестиційну привабливість України та її окремих регіонів для іноземних інвесторів негативно впливає також її імідж як країни з високим рівнем корумпованості.

     Стосовно  іноземних інвестицій, що надходять  до України, то необхідно також відзначити таку проблему, як значна нерівномірність надходження даних інвестиції у різні регіони. Близько 25% від загальної суми інвестицій, що надійшли в Україну були направлені у м. Київ, 10% - Дніпропетровська область, 5% - Харківська, а такі області як Тернопільська, Кіровоградська, Чернівецька, Вінницька, Житомирська отримали менше 0,5% від загальної суми. І щоб дана ситуація не повторювалась у майбутньому держава повинна створити на даних територіях умови, які б зацікавили прихід іноземного інвестора. І одним із вагомих чинників посилення інвестиційної привабливості територій, особливо депресивних, виступає створення вільних економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. На сьогоднішній день в Україні ставлення до них є неоднозначним, просто полярним. З одного боку, надання інвестиційних преференцій окремим територіям оцінюють як “чорні діри” в бюджеті, з іншого — вважають панацеєю, здатною швидко і просто вирішити найскладніші проблеми розвитку економіки, тим більше в умовах існування в Україні потужного “тіньового сектору”

     Як уже зазначалось вище Україна в порівнянні з найбільш економічно розвиненими країнами світу має досить високий рейтинг у забезпеченості сільгоспугіддями, трудовими ресурсами та науковим потенціалом. Це створює, потенційно, досить хороші можливості українським виробникам для отримання конкурентних переваг на світовому ринку. Але використання цих можливостей на сьогодні є вкрай незадовільне. Саме тому в Україні визначення оптимального вектора структурних змін має посісти належне місце в заходах економічної політики, враховуючи, що її метою буде підвищення конкурентоспроможності виробництва. Якщо критерієм оптимальності стане конкурентоспроможність, то завдання зводиться до визначення пріоритетних галузей і виробництв, які можуть в короткостроковій перспективі отримати конкурентні переваги, спираючись на національні умови. Основною метою структурного реформування економіки є створення повноцінних суб’єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Обрана державна інвестиційна стратегія має формуватися з урахуванням наступних принципів:

• концентрація інвестиційного потенціалу в сферах, де Україна має реальні конкурентні переваги на зовнішніх та внутрішніх ринках (харчова, легка, целюлозно-паперова промисловість, машинобудування, житлове будівництво, туризм і т. ін.);
• спрямування зарубіжних інвестицій у напрямі структурних перетворень господарського комплексу (підвищення частки машинобудування, хімічної промисловості, сфери обслуговування тощо);
• створення умов для інвестиційної підтримки інноваційних технологій, які здатні приносити додаткові кошти для забезпечення розширеного відтворення на оновленій техніко-економічній основі;
• націленість інвестиційної діяльності на забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку держави.

У статті М.Домашиц «Стан та перспектви залучення  іноземних інвестицій в економіку  України » досліджуються проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України. Проаналізовано теперішній стан та основні причини, що заважають необхідному припливу іноземного капіталу. На основі аналізу закордонного досвіду обґрунтовано шляхи вдосконалення державного регулювання процесу іноземного інвестування.

 Загалом,  я б хотіла виділити основне: