Особливості передачі безеквівалентної лексики у перекладі (на матеріалі «Лицедії» У.С.Моема)

2.1 Типи перекладу реалій на основі роману

 

Терміном реалії позначають загальні назви монолексемної і  полілексемної структури, що вміщують як основне лексичне значення традиційно закріплений комплекс краєзнавчої  інформації, чужої для об’єктивної  дійсності мови-переймача. Проблема відтворення семантико-стилістичних функцій реалій засобами цільової мови – одна з кардинальних у перекладознавстві. Її розглядало чимало дослідників і  доходило часто не зовсім однакових  висновків [9; 50]

Ю. Катцер і О. Кунін визначають транслітерацію, калькування, описовий переклад, комбінований спосіб (додавання  до російської основи іноземного суфікса) як основні способи перекладу  їх. А. Швейцер та В. Шевчук визнають три способи відтворення реалії: транслітерацію, калькування, пояснюючий переклад, Л.Бархударов – п’ять: транскрипцію (транслітерацію), калькування, описову  перефразу, приблизний і трансформаційний переклади. А. В. Федоров обґрунтовує  чотири способи: транслітерацію (транскрипцію), калькування, уподібнення, гіпонімічний переклад. [9; 50]

На основі російських перекладів іспаномовної прози різних століть  В.С. Виноградов дійшов висновку про  чотири основні способи відтворення  реалії у цільовій мові: транскрипцію (транслітерацію), гіпонімічний переклад, уподібнення, дескриптивну перефразу. Він зовсім не визнає калькування, хибно, на нашу думку, стверджуючи, що в практиці художнього перекладу взагалі не застосовують калькування реалії та фразеологічних одиниць. Проблему перекладу  реалій детально опрацьовують болгарські дослідники С. Влахов і С. Флорин, зокрема, в книжці „ Не перекладне в перекладі”, однак вони не дають належного теоретичного обґрунтування окремим своїм твердженням. [9; 51]

Передача реалій засобами рідної мови завжди представляла складність для перекладачів та авторів, що пишуть на закордонні теми. В кожному конкретному  випадку автору слід вибрати такий  спосіб передачі реалій, який найбільш адекватно передає суть явища  чи предмета, максимально наближений до норм рідної мови і, що не менш важливо, не порушує складеної традиції. Тут  багато залежить від смаків автора, почуття міри та стилю. [8; 160]

На основі зіставлення  англомовних перекладів української  прози з їхніми оригіналами Р.П. Зорівчак робить висновок про такі способи трансляційного перейменування реалії:

1. транскрипцію (транслітерацію);
2. гіперонімічне перейменування;
3. дескриптивна перефраза;
4. міжмовна конотативна транспозиція;
5. калькування (повне та часткове);
6. комбінована реномінація;
7. контекстуальне розтлумачення (описовий переклад). [9; 51]

Але, слід зазначити, що М. Пінчевський, перекладаючи роман «Theatre» У. С. Моема, не використав всіх способів трансляційного перейменування реалій при перекладі.

 

 

 

 

2.1.1 Способи  використання перекладу реалій  М. Пінчевським

 

Перший тип перекладу  реалій - “транскрипція”, якою позначають віднайдення якомога точнішого відповідника через запис звучання слів мови-джерела графемами мови-переймача. Транскрипція пов’язана з точною (наскільки це можливо) передачею звучання іноземного слова (примат вимови), - не єдиний спосіб передачі. Можливий і примат графіки – транслітераційна передача. Транскрипція і транслітерація – найлаконічніші способи. Завдяки ним створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності.

Наступні приклади ілюструють найяскравіші випадки транскрипції та транслітерації: Oxford Street [2; 21] „Оксфорд стріт” [19; 173], перекладач використовує транслітерацію для позначення власної назви, адже дослівний переклад „Вулиця при Оксфорді ” спричинив би плутанину в географічних назвах. Таку саму ситуацію маємо з наступними прикладами: Stanhope Park [2; 24] Стенхоуп-плейс [19; 175], Regent Park [2; 26] Рідженс парк [19; 178], Eton [2; 40] Ітон [19; 192], Сambridge [2; 45] Кембрідж [19; 196], Міddlepool [2; 51] Мідлпул [19; 202], Jersey [2; 76] Джерсі [19; 226]. Метод транслітерації та транскрипції є єдиним можливим типом перекладу в цих випадках, адже дані лексеми є географічними назвами.

Як відомо, термін “гіпонімія” впровадив у мовознавство Дж.Лайонз для позначення видо-родових відношень. В.С.Виноградов і А.Федоров застосували цей термін у перекладознавстві, назвавши “гіпонімічним” такий переклад, при якому видове поняття мови-джерела передається родовим мови-сприймача. Отже, гіперонім не відтворює усього обсягу семантики гіпоніма, а лише наближає до неї. Виходячи із семантики відповідних грецьких слів (гіперонім – родове поняття стосовно гіпоніма –видового поняття), є доречним назвати цей вид перекладу гіперонімічним.

Гіперонімічне перейменування – досить поширений вид перекладу  реалій, пов’язаний із засадними поняттями  лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнанням ізоморфізму  частини й цілого, генералізацією. Усе це належить до мовних універсалій. Можливість такого виду трансляційного перейменування, такої деконкретизації  пов’язана з наявністю міжмовних  гіпонімів, які, в свою чергу, зумовлені  гіпонімією як мовною універсалією.

Наприклад, Country gentlemen [2; 20] Знатні пани [19; 172]. Як бачимо, в англійському варіанті підкреслювалося саме належність чоловіків до сільської місцевості (“Country”) в той час, як в українському варіанті ця особливість була упущена і замінена більш широким поняттям („Знатні”). Схожа ситуація з упущенням змісту може бути проілюстрована на прикладі: Passage of the life [2; 91] Стежка [19; 240] (просто стежка, а не стежка життя).

Ще один тип перекладу  мовних реалій −  комбінована реномінація, що означає, найчастіше, транскрипцію з описовою перифразою. Досить ефективний, хоча й багатослівний, спосіб максимальної передачі семантики реалій, зв’язаний з лінійним розширенням тексту.

У перекладі твору знайдено декілька прикладів комбінованої реномінації: Lawrence and Hamphreys [2; 26] –Контора Лоренса і Хемфрі [19; 178], Regent [2; 27] – Парк Ріджент [19; 178], Globe Restaurant[2; 27] – Ресторан «Глобус» [19; 179], Tavistock Square [2; 51] –Тевісток сквер [19; 202], Bolognasausage [2; 77] – Болонська ковбаска [19; 226]. Як бачимо, перекладач використовує даний метод перекладу лише з однією метою: якнайточніше передати географічні та етнографічні особливості американської нації. Ці мовні реалії були б незрозумілими для українського читача без пояснення, яке було зроблено у вигляді комбінованої реномінації.

          Одним з найпоширеніших методів  перекладу мовних реалій є калькування – особливий вид запозичення, коли структурно-семантичні моделі мови-джерела відтворюються поелементно матеріальними засобами мови-сприймача. Цей метод, що передбачає відтворення внутрішньої форми слова, а разом з нею – структури образного переносу значень, активізує словотворчі засоби, дає поштовх до утворення семантично містких неологізмів.

Можна розглянути приклади з твору: Northland [2; 19] – Північ [19; 171], Southland [2; 34] – Південь [19; 186], Sleepingrobes [2; 36] Спальні мішки [19; 188], North-West Police [2; 45] – Північно-західна поліція. У всіх наведених прикладах перекладач керувався фактично однією метою: перекласти мовні реалії американського народу українською мовою без втрати семантичного значення неологізмів для читача. Маємо дослівний переклад без дескрипцій чи зміни семантики слів.

 

3.2 Види мовних  реалій та їх наявність у  творі

 

До географічних реалій входять назви об’єктів фізичної географії, в тому числі й метеорології. А також, назви географічних об’єктів, пов’язаних з людською діяльністю. На приклад:  Stamhope Place - Cтенхоуп-плейс, Regent Park – Рідженс парк, Middlepool – Міддлпул, Jersey – Джерсі, St.Malo – Сен- Мало,Gower Street – Говер Стріт, Buckimgham Gate – Букінгем-гейт, Tavistock Square – Тевісток сквер, Guilford-Гілфорд.

При перекладі географічних реалій, в основному, використовувався метод транскрипції (транслітерації) або комбінованої реномінації.

Етнографічні реалії позначають елементи побуту людей, предмети та знаряддя праці, твори мистецтва і культури, складові духовної та культурної спадщини людей, етнічні об’єкти, міри і гроші.

До побуту, відносимо їжу, напої, побутові заклади: Bacon  – Грудинка, Lunch – ланч, Luncheon –ланч. Одяг також, входить до етнографічних реалій : Moccasins – мокасини. Слід навести приклад  реалії  як астосуються житла , меблів, посуду : Cottages – Будиночки.

 Стосовно реалій  праці  , то сюди  відносимо знаряддя  праці, організації праці людей   праці: General – Полководець, Decorator – Декоратор.

До реалій мистецтва і  культури характерні свята та ігри, міфологія, звичаї та ритуали, виконавці, театр, фольклор, музика і танці, музичні інструменти : Cricket – крикет, Golf – гольф.

Етнічним об’єктам характерні етноніми, найменування осіб за місцем проживання, прізвиська ( зазвичай жартівливі або образливі).На приклад: Dennorants – денноранти, Snob – сноб.

Міри і гроші, а також  їх просторічні найменування відносяться  до етнографічних реалій також. На приклад, одиниці мір:  Pound – Фунт, Foot – Фут; грошові одиниці: Penny – Пенні, Pound- Фунт, Dollar – Долар, Shilling – Шилінг, Francs – Франк; Просторічні найменування мір і грошей: Buck – Долар.

При перекладі етнографічних  реалій, в основному, використовувався метод калькування та міжмовної  конотативної транспозиції.

До суспільно-політичних реалій належать лексеми та фраземи, що позначають адміністративно-територіальний устрій країни, суспільно-політичне  життя людей та військові реалії (підрозділи, зброя, обмундирування, військовослужбовці і командири). Серед прикладів  з твору слід навести  такі: General – Полководець, Mayor – Мер, K.C. – Королівський адвокат; звання, титули, звернення: Sir – сер, Madame – Добродійка; заклади: Theatre – Театр; учбові заклади і культурні установи: Lawrence and Hamphreys – контора Лоренса і Хемфрі, Eton – Ітон, Сambridge – Кембрідж.

Таким чином, при перекладі  суспільно-політичних реалій, в основному, використовувався метод калькування, при перекладі етнографічних  реалій, в основному, використовувався метод калькування та міжмовної  конотативної транспозиції, а географічних реалій – метод транскрипції (транслітерації) або комбінованої реномінації.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Слова, словосполучення, які  не мають ні повних, ні часткових  відповідностей у словнику іншої  мови утворюють безеквівалентну  лексику цієї мови.

Слова-реалії – словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують  у практиці іншомовного соціального  колективу. В цю групу входять  слова, які означають різного  роду предмети побуту матеріальної та духовної культури, властивої тільки даному народові. Слова-реалії є складовою  безеквівалентної лексики.

Слід зазначити, що лексема  “реалія” латинського походження. У перекладознавчих працях лексика  “реалія” як термін з'явилася у 40-х  роках ХХ ст. його вперше використав А. Федоров, але для того, щоб позначити  не лексику, а національно-специфічний  об'єкт.

В українському перекладознавстві  термін “реалія” вперше використав О. Кундзіч, підкреслюючи при цьому  неперекладність реалій. Значним  поступом в опрацюванні реалій в  українському перекладознавстві є  праці В. Коптілова.

Найчастіше дослідники вдаються до предметної, зовнішньої, позамовної класифікації реалій, і найпослідовніше, найґрунтовніше провели її С. Влахов і С, Флорін. З погляду перекладознавчого  підходу доречно провести поділ  реалій в історико-семантичному та структурному планах.

З історико-семантичного погляду  розрізняють: власне реалії й історичні  реалії.

У структурному плані виділяються: реалії-одночлени, реалії-полічлени  номінативного характеру та реалії-фразеологізми.

З погляду перекладацької практики можна виокремити явні й  скриті реалії.

З погляду семантики реалії збігаються частково з діалектизмами. Вживається у філологічній літературі й термін “діалектні реалії”. Його розуміють подвійно, позначаючи ним слова, що називають предмети і явища вузького ареалу, або ж діалектні регіональні назви для предметів чи уявлень загальнонародних.

Певну близькість з семантичного та стилістичного боку мають реалії з термінами. Їхня кореляція полягає  в тому, що інколи термін збігається з реалією, тобто існують терміни-реалії.

У випадку реалій доречно  говорити не про переклад, а лише про віднайдення семантико-стилістичного  відповідника або про трансляційне перейменування реалій.

Зіставлення англомовних  перекладів української прози з  їхніми оригіналами дає змогу  визначити такі способи трансляційного перейменування реалій: транскрипцію, гіперонімічне перейменування., дескриптивну перифразу, комбіновану реномінацію, калькування, міжмовну транспозицію на конотативному рівні, метод уподібнення, контекстуальне тлумачення реалій.

Крім того, використання перекладачем того чи іншого способу  трансляційного перейменування реалій має свої переваги і недоліки. Доцільність  використання залежить від кожного  конкретного випадку вживання реалій в художньому творі.

Слід підкреслити, що кожен  раз, коли перекладачеві зустрічається  слово, в значенні якого він сумнівається по суті, тобто коли йому не зрозуміло, яка реальна дійсність стоїть за цим словом, він повинен вияснити значення цієї реалії. Якщо він не знаходить  відповіді у словниках, то необхідно  звертатися до довідників, до спеціальної  літератури, за консультацією спеціалістів.

В той же час, розглянувши  реалії з лінгвістичної точки  зору можна зазначити, що при зіставленні  словникового складу пари мов, поряд  з мовними одиницями, що мають відповідності в мові перекладу, існують ще й такі лексичні і граматичні одиниці, для яких немає прямих відповідників, так звана безеквівалентна лексика, до складу якої входять слова-реалії як самостійне коло слів (за визначенням С. Влахова та С. Флоріна). Таким чином, можна охарактеризувати реалії як своєрідну категорію слів і словосполучень, що існують у кожній мові. Відповідно до визначень, що подаються вище, потрібно дійти до  висновку, що реалії – це лексичні елементи етнокультури, які є унікальними та неповторими, оскільки їх не існує в практичному досвіді людей, що говорять на іншій мові, слова та словесні комплекси термінологічного, фразеологічного чи побутового.