Комплекс транстелефонної передачі ЕКГ- діагностики Телекард

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут аерокосмічних систем управління

Кафедра біокібернетики та аерокосмічної медицини

Домашня робота

з навчальної дисципліни

«Інтелектуальна власність»

Тема: «Комплекс транстелефонної передачі ЕКГ- діагностики Телекард»

Виконав: ст. групи БМ-514М

Корпан О.Ю.

Перевірила:  Вдовенко Л.І.

Київ

2011

Транстелефонний цифровий 12-канальний ЕКГ комплекс «Телекард»

Застосування обладнання для дистанційної передачі електро-кардіограми  (ЕКГ) по телефонних лініях зв'язку в СРСР почалося з появою в 70-ті роки системи аналогового комплексу «Волна». Необхідність такого підходу до діагностики кардіологічних захворювань була викликана недостатньо високим рівнем підготовки фельдшерського і лікарського складу бригад швидкої медичної допомоги (ШМД) в частині діагностики рідко зустрічаючих і складно розпізнаних  феноменів на ЕКГ пацієнтів. Якщо явний гострий інфаркт міокарда, що супроводжується характерною клінічною картиною і загальновідомими змінами на ЕКГ, складнощів в діагностиці не викликає, то без больові і задньостінкові інфаркти, складні порушення ритму, випадки за грудного болю нез'ясованого генезу часто ставлять у глухий кут навіть досить досвідчених фахівців бригад ШМД, що не мають поглибленої підготовки в сфері кардіології. Можна ставити завдання ретельної кардіологічної підготовки фахівців ШМД, але потрібно давати собі звіт, що забезпечення загальної електрокардіографічної грамотності хоча б на рівні спеціаліста-кардіолога першої категорії, не кажучи вже про вищу, до того ж без практики роботи у відділенні кардіології, є недосяжним завданням. Саме тому у всьому світі таке широке поширення набувають телемедичні системи, коли допомогу в діагностиці складних випадків надає висококваліфікований лікар, що чергує на приймальні станції і має можливість отримувати дані об'єктивних обстежень по каналах зв'язку.
         Відповідь на питання, чи існує необхідність оснащення машин «Швидкої допомоги» телеметричним обладнанням, з урахуванням того, що лише мала частина машин забезпечена якісними електрокардіографами, а кваліфікованих кардіологів для укомплектування цілодобово працюючих бригад, як правило, катастрофічно не вистачає, може бути тільки одним - звичайно, існує. Не варто навіть порівнювати якість ЕКГ-діагностики, проведеної, в одному випадку, по 12-канальної синхронної електрокардіограмі цифрового якості кращими кардіологами регіону, які працюють в Дистанційно-діагностичному центрі ШМД, а в іншому
- фахівцем,що не має серйозного досвіду розшифровки електрокардіограм, по стрічці одноканального приладу типу «Малюк» або його аналогів.
         Найбільш доступним і широко використовуваним засобом зв'язку є звичайний або мобільний телефон.
          Стрімкий розвиток телекомунікаційних технологій в останні роки дозволяє по новому поглянути на можливості, що надаються медицині, в першу чергу, лікарям швидкої допомоги, обладнанням для передачі ЕКГ по телефону.
Незважаючи на велику кількість моделей транстелефонної електрокардіографів, призначених для аналогової передачі ЕКГ на базі методів, працюючих на системі «Волна», професійних цифрових 12-канальних транстелефонної електрокардіографів на міжнародному медичному ринку зовсім небагато. Одним з таких приладів, єдиним у своєму роді на території країн Східної Європи та СНД, є транстелефонний ЕКГ - комплекс «Телекард» виробництва української фірми ТОВ "Компанія TREDEX", м. Харків.
         «Телекард» забезпечує цифрову передачу стандартної синхронної 12-канальної ЕКГ з використанням будь-яких каналів голосового зв'язку - провідних телефонних ліній, мобільних каналів зв'язку, радіостанцій будь-якого типу і будь-якого діапазону. Використовує власні алгоритми оцифровування, кодування і передачі ЕКГ. Найвища ступінь перешкодозахищеності дозволяє передавати електрокардіограми по телефонних лініях будь-якої якості, аж до сільських комутаторів. При необхідності ЕКГ може бути передана навіть поверх розмови,трансльованого по телефонній лінії.
           На відміну від більшості аналогів, «Телекард» має метрологічні характеристики, що відповідають вимогам ГОСТ і підтверджені сертифікатом засоби вимірювання. Апарат забезпечує запис 10-секундного фрагмента стандартної 12-канальної ЕКГ та його передачу по телефону протягом двох хвилин. У середньому на проведення однієї консультації потрібно 5-6 хвилин. Дозвон, переговори, передача ЕКГ і подальша консультація проводиться в режимі одного дзвінка. Використовувати прилад може будь навченим користувач, у тому числі середній і молодший медичний персонал.
           Висока якість реєстрованих ЕКГ і можливість роботи на будь-яких телефонних лініях стали підставою для вибору «Телекард» в якості технічної бази карет швидкої допомоги.

Устаткування призначене для знімання і передачі ЕКГ по будь-яких каналах зв'язку, зокрема, за стандартним телефонним лініям, мобільним каналах зв'язку, каналам радіозв'язку будь-якого діапазону і телефонних каналах стандарту DECT. Забезпечує передачу 12-канальної електрокардіограми цифрової якості тривалістю 15 сек. з периферійного пристрою на віддалений приймальний дистанційно-діагностичний центр (ДДЦ) з подальшою консультацією фахівця в режимі одного телефонного дзвінка.
Комплекс використовує цифрову передачу сигналу по акустичному каналу, що забезпечує гарантовано високу якість ЕКГ і дозволяє вести професійну діагностику будь-яких кардіологічних захворювань (ІХС, ГІМ, аритмії різної етіології та ін.)

Рис.4. Схема роботи транстелефонного ЕКГ комплексу «Телекард»

Транстелефонна ЕКГ на догоспітальному етапі

В останні десятиріччя в більшості держав світу в галузі  охорони  здоров’я  відбуваються  суттєві структурні  зміни,  пов’язані  з  широким впровадженням  інформаційних  та телекомунікаційних  технологій.  З  метою удосконалення  надання  екстреної  медичної допомоги  населенню  України,  в  тому  числі  під  час ліквідації  медико-санітарних  наслідків надзвичайних  ситуацій  природного,  техногенного характеру, терористичних актів, МОЗ України видало наказ  № 500 «Про  заходи  щодо  удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні».  Також  серед  програм,  розроблених  МОЗ України,  є «Державна  Програма  попередження лікування  серцево-судинних  і  судинно-мозкових захворювань  на 2006-2010  роки»,  затверджена постановою  Кабінету  Міністрів  України  № 761  від 31.05.2006  р., до  числа  основних  задач  якої можна віднести  підвищення  рівня  надання  невідкладної медичної  допомоги  населенню шляхом  оснащення сучасною  діагностичною  апаратурою  первинної медичної  ланки,  насамперед,  для  проведення діагностики  і  лікування  серцево-судинних захворювань,  які  на  сьогоднішній  день  займають перше  місце  в  структурі  смертності  в  Україні.  В наказі  МОЗ  України  № 500  є  положення  про дистанційний телеметричний консультативний центр як  структурний  підрозділ  станції  швидкої  медичної допомоги,  який  надає  консультативну  допомогу медичним  працівникам  системи  екстреної медичної допомоги  для  вирішення  термінових  питань інтерпретації біомедичних сигналів (ЕКГ та інші типи сигналу), незалежно від місця їх знаходження. Якщо СШМД  І  категорії  або  позакатегорійні   і  працюють автономно, як правило – у великих містах, створення  ДТЦ  необхідне  безпосередньо  на  базі  станцій.  Це потрібно через ряд особливостей надання медичної допомоги на догоспітальному етапі:

−  необхідність реєстрації  і розшифровки ЕКГ всім хворим,  які  знаходяться  в  тяжкому  стані,  хворим  з нестабільною  гемодинамікою,  патологією  органів грудної і черевної порожнини ;

−  обмеженість в часі для обстеження пацієнтів, що знаходяться  в  тяжкому  стані (економія  часу  при передачі  ЕКГ  на  ДТЦ  замість  виклику спеціалізованої кардіологічної бригади);

−  у 70 – 100%  випадків  гострого  коронарного синдрому  без  негативних  ЕКГ  змін  у  стані  спокою єдиним  діагностичним  критерієм  є  правильно зібраний анамнез;

−  необхідність в телефонних консультаціях лікарів лінійних  бригад  по  діагностиці  та  тактиці  лікування, транспортуванні  хворих,  виборі  стаціонару  для госпіталізації ;

−  необхідність  виключення  гострої  серцевої патології у пацієнтів, які не госпіталізуються.

В  зв’язку  з недостатнім фінансуванням в  галузі охорони  здоров’я,  що  в  умовах  фінансової  кризи стало  найбільш  відчутне,  впровадження  в  медичну практику  в  достатньому  об’ємі  телеметричних технологій  практично  неможливо.  Тому,  з  метою забезпечення  достатнього  рівня  надання  медичної допомоги  кардіологічним  хворим,  поряд  з цифровими  телеметричними  системами  можна використовувати  аналогові  системи,  які  були закуплені  раніше .  Мова  іде  про  використання  аналогової  системи  транстелефонної  передачі  ЕКГ типу «Волна».  Те,  що  раніше  працювало  на ентузіазмі  персоналу  ДТЦ  через  низьку  якість отриманих  ЕКГ,  при  доопрацюванні  може забезпечити  достатній  рівень  якості  ЕКГ  і використовуватися в роботі.

В медичній галузі  ДТЦ функціонує  з 1994 року. До структури ДТЦ включені матеріальна база: «ДКЦ–ЕЛЕКТРОНІКА»,  приміщення,  де встановлена  прийомна  станція  та  знаходяться передавачі,  які  отримують  виїзні  бригади  перед зміною, штатні лікарі-спеціалісти (один  кардіолог на зміну)  та  середній  медичний  персонал.  Щорічно проводиться  більше 3000  екстрених  консультацій, що  займає 16-18%  від  загальної  кількості  ЕКГ обстежень проведених за рік. 

З 2004 року для покращення якості прийому та архівації  отриманих  ЕКГ   проведена  модернізація приймальної станції. Модуль «ДКЦ–ЕЛЕКТРОНІКА» замінений  на  приймач,  який  являє  собою дискримінатор -  перетворювач  частотно-модульованого  коливання   із  цифровим  виходом. Живлення  приймача  здійснюється  від електромережі через блок (рис.5).

Рис 5. Приймальний устрій з блоком живлення

Приймач  підключений  до  телефонної  лінії  та системного  блоку  ПК.  Прийнятий  сигнал інтерпретується  та  архівується  за  допомогою відповідної   програми,  яка  встановлена  на  ПК. Вимоги  до  системи,  не менш: Pentium II,  128Мб ОЗУ,  монітор 1024х768,  операційна  система Windows 98, 2000, XP, принтер.

Як  видно,  доопрацювання  аналогової  системи дозволило  покращити  якість  прийому  кардіограм (підсилення  сигналу  ЕКГ  передавача  апаратними засобами  на  етапі  безпосередньої  передачі кодованого  сигналу,  очистка  та  фільтрація цифрового  сигналу  в  комп’ютері  програмним забезпеченням,  архівація  даних  ЕКГ  обстеження збереження  інформації  на  жорсткому  диску комп’ютера,  що  в  подальшому  значно  полегшує статистичну та експертну роботу СШМД.  

Функціонування  ДТЦ  допомагає  досягнути  наступних результатів:

-  зменшення навантаження на кардіобригади; 

-  покращення  якості  діагностики  серцево-судинної патології.

Навантаження  на  кардіобригади  швидкої допомоги  за  рахунок  скорочення  кількості консультативних  викликів  після 1994  року зменшилося  на 12-19%   і  складає 3 700 – 9 000 викликів  за  рік.  Враховуючи  вартість  виклику кардіобригади, яка може досягати 450 грн.  і більше, економія  коштів  очевидна.  Найбільш  наглядним показником  покращення  якості  діагностики  є своєчасність  діагностики  гострого  коронарного синдрому (ГКС)  особливо  прогресуючої,  вперше виниклої стенокардії напруги при яких часто відсутні характерні  зміни при об'єктивному, ЕКГ обстеженні, а  діагноз  в 100%  випадків  залежить  від  даних опитування.  З 1994  року (початок  роботи  ДТЦ) кількість таких випадків отримала значну тенденцію до  зниження,  і  у 2007  році  досягла  найнижчої відмітки – 1  випадок (для  порівняння  у 1992-1994 роках  вона  складала 13-15  випадків  на  рік).  З проаналізованих  випадків  неправильної  діагностики серцевої  патології  найбільшу  кількість  займають недоліки  в  опитуванні  пацієнта  та  неправильна працюють  з  ЕКГ –  апаратами.  В  роботі  бригад,  які використовують кардіоприймачі, за останні 4 роки не відмічено  жодного  випадку  недоліків  в  діагностиці інтерпретація ЕКГ загально – профільних бригад, які Не  вирішеними  на  цей  час  залишаються наступні проблеми:

-  прийом  декількох  ЕКГ  одночасно (неможливе забезпечення  ДТЦ  кількома  телефонними  лініями одночасно або недостатня кількість персоналу);

-  після передачі ЕКГ у хворого залишається тільки описання;

-  не  можливо  передати  ЕКГ  в  електронному вигляді  через  різницю  в  програмному  забезпеченні різних  систем  прийому  ЕКГ  або  відсутність електронного зв’язку між медичними установами.

Висновки.  Впровадження  в  роботу  ЛПЗ  ДТЦ допоможе  використати  основні  переваги телемедицини: -  забезпечення  екстреної  кваліфікованої  ЕКГ діагностики  для  населення,  що  звертається  за медичною  допомогою,  незалежно  від  місця звертання за такою допомогою,

-  доступність  високотехнологічної  діагностики на існуючому технічному рівні оснащення ЛПЗ,

-  раціональне  використання  праці висококваліфікованих фахівців,

-  зменшення  числа  необґрунтованих  викликів  спеціалізованих бригад швидкої медичної допомоги,

-  забезпечення  можливості  ранньої  діагностики хворих з гострою кардіологічною патологією,

-  скорочення  термінів  тимчасової непрацездатності населення за рахунок своєчасного надання екстреної медичної допомоги,

-  зменшення  вартості  одержання висококваліфікованої медичної допомоги. 

Впровадження  дистанційних  консультативних центрів в роботу станцій швидкої медичної допомоги дозволяє  на  практиці  реалізувати  основні  переваги телемедицини -  істотне  підвищення  рівня  надання медичної  допомоги  на  до  госпітальному  етапі  при кардинальній економії витрат.

Клінічний досвід використання системи  передачі ЕКГ «Телекард» .

Перші спроби передачі ЕКГ на значні відстані були зроблені ще на початку XX століття (в 1905  році  В.Ейнтховен  виконав  передачу  ЕКГ  на  відстань  близько 1,5 км). Метод дистанційного аналізу ЕКГ почав  свій  розвиток  лише  з  середини 1960-х років  з виникненням  технічних рішень, що дозволили досягти впевненого та  достатньо  якісного  прийому  ЕКГ.  Це дозволило  розгорнути  в  країні  мережу приймальних  станцій  системи «Волна» та накопичити великий досвід. У Полтавській  області  вперше  в  країні  система «Волна» на базі обласної лікарні впроваджена  з 1969  року  інженером-винахідником  з Єревану. Ефективне  клінічне використання даної  системи відбулося  завдяки  зусиллям  головного  кар-діолога  області  Шкляренка  М.П.,  зав. відділенням  функціональної  діагностики Ібрагімової Н. С.  та  лікаря функціональної діагностики Єфременко І.П. Передача ЕКГ відбувалась у денний час з 25 районів  області,  згодом  було  запроваджено цілодобове  чергування  лікарів-кардіологів інфарктного відділення. 

З 1985 року дана система встановлена  на  базі  кардіологічних  диспансерів  в складі  дистанційно-діагностичних центрів.  Число  прийнятих  ЕКГ  системою «Волна»  з 1990  по 2004  рік  на  базі ОККД складає 165128 ЕКГ.  З 1990 р. на базі обласних  клінічних  кардіологічних  диспансерів  створено  відділення  ургентної  кардіології. Мета – підвищення якості спеціалізованої  ургентної  та  планової  кардіологічної допомоги сільському та міському населенню  області.  Обласний  дистанційно-діагностичний  центр  є  головним консультативним  центром  з  ургентної кардіології області. До складу відділення входить  дистанційно-діагностичний центр  та  спеціалізована  кардіологічна бригада. На базі відділення практикувався  прийом ЕКГ  із ЦРЛ  і дільничних  лікарень  і  при  виникненні  ургентної  ситуації приймалось рішення про  транспортування  хворих  у  кардіологічний  диспансер безпосередньо  з  дільничних  лікарень, про що повідомлявся кардіолог району.