Захист прав на компютерні програми

Кримінально-правова. Статтею 176 (порушення авторського права iсумiжних прав) Кримiнального кодексу України передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть за незаконне вiдтворення, розповсюдження комп’ютерних програм, їх тиражування на носiях iнформацiї або iнше умисне порушення авторського права, якщо це завдало матерiальної шкоди у значному розмiрi. Здiйснення таких дiй карається штрафом вiд двохсот до тисячiнеоподат-ковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiєю та знищенням всiх примiрникiв творiв, матерiальних носiїв комп’ютерних програм, а також обладнання i матерiалiв, якi спецiально використовувались для їх виготовлення.

Дiї, передбаченi частиною першої статтi, якщо вони вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб або завдали матерiальної шкоди у великому розмiрi, караються штрафом вiд тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п’яти рокiв, з конфiскацiєю та знищенням всiх примiрникiв матерiальних носiїв комп’ютерних програм та обладнання i матерiалiв, якi спецiально використовувались для їх виготовлення.

Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища або органiзованою групою, або якщо вони завдали матерiальної шкоди в особливо великому розмiрi, караються штрафом вiд двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або  позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого та з конфiскацiєю i знищенням всiх примiрникiв матерiальних носiїв комп’ютерних програм та обладнання i матерiалiв, якi спецiально використовувалися для їх виготовлення.

Статтею 203-1 (незаконний обiг дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва) Кримiнального кодексу України передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть за незаконне виробництво, експорт, iмпорт, зберiгання, реалiзацiю та перемiщення дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо цi дiї вчиненi у значних розмiрах. Такi дiї караються штрафом вiд одної до п’яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк iз конфiскацiєю та знищенням дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва.

Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або вчиненi у великих розмiрах, караються позбавленням волi на строк вiд двох до п’яти рокiв з конфiскацiєю та знищенням дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва.

6. Охорона КП нормами  авторського права на міжнародному  рівні

 

Правове регулювання відносин по створенню і використанню комп'ютерних  програм відбувається на національному  і міжнародному рівнях. На національному  рівні таке регулювання забезпечується прийняттям відповідних законів, на міжнародному — укладенням відповідних  конвенцій, угод.

Охорона комп'ютерних програм  нормами авторського права закріплена в Бернській конвенції про  охорону літературних і художніх творів, членом якої є Україна, Договорі Всесвітньої організації інтелектуальної  власності з авторського права, підписаному на Дипломатичній конференції 20 грудня 1996 року, Директиві Європейських Співтовариств про правову охорону  комп'ютерних програм від 14 травня 1991 року, Угоді Світової організації  торгівлі про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС), дотримання положень якої є неодмінною умовою вступу України до COT.

Бернська конвенція про  охорону літературних і художніх творів (англ. Berne Convention for the Protection of Literary and Artistic Works) підписана 9 вересня 1886 року у Берні є міжнародною угодою щодо авторського права.

Відповідно до положень Бернської  конвенції комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Авторське  право за Бернською конвенцією повинно  набуватись автором автоматично, тобто  воно не потребує формальної реєстрації [2].

Бернська конвенція встановлює такі норми охорони авторського  права, в тому числі і на комп'ютерні програми:

— охорона поширюється  на будь-які наукові, літературні, художні  твори незалежно від способу  чи форми їх вираження,

— особистими немайновими  правами авторів визнаються: право  автора на твір та право на захист репутації  автора;

— майновими правами авторів  проголошуються: право на відтворення  твору, право на публічне виконання  твору, право на сповіщення для загального відома виконання твору, право на переробку твору тощо;

— тривалість охорони авторського  права становить термін життя  автора та не менш ніж 50 років після  його смерті.

Бернська конвенція вимагає, щоб усі сторони, що її підписали, враховували авторські права  на твори авторів з інших країн-учасниць конвенції (відомих як члени Бернського союзу) так само, як вони враховують авторські права своїх власних  громадян. Україна приєдналася до Бернської конвенції 31 травня 1995 року. З 25 жовтня 1995 року Конвенція набрала  чинності на території нашої держави.

Директива Європейських Співтовариств  про правову охорону комп'ютерних  програм від 14 травня 1991 року є обов’язковою для кожної держави-члена, якій вона направляється, щодо результатів, які  мають бути досягнуті. При цьому право вибору форм і методів досягнення поставленої мети залишається за національними органами влади. Так, ст. 7 «Спеціальні засоби охорони» Директиви 91/250/ЄЕС про правову охорону комп’ютерних програм від 14 травня 1991 р. встановлює, що держави-члени відповідно до свого національного законодавства мають передбачити адекватні заходи відповідальності стосовно особи, яка здійснює будь-яку із указаних дій:

• передачу в розповсюдження копії комп’ютерної програми, якщо особа знала чи мала підставу вважати, що вона є контрафактною копією;
• володіння в комерційних цілях копією комп’ютерної програми, якщо особа знала чи мала підставу вважати, що вона є контрафактною копією;
• передачу в розповсюдження або володіння в комерційних цілях будь-якими засобами, єдине призначення яких полягає в полегшенні недозволеного вилучення або перешкодження дії будь-якого технічного пристрою, який міг бути використаний для захисту комп’ютерної програми.

 Будь-яка контрафактна  копія комп’ютерної програми  підлягає конфіскації відповідно  до законодавства країни Європейського  Союзу. Держави-члени можуть передбачити  конфіскацію будь-яких засобів  обходу системи захисту комп’ютерної  програми.

Подальший крок у створенні  нових норм у сфері авторського  права — Договір ВОІВ з авторського  права (ДАП), прийнятий на Дипломатичній конференції ВОІВ з деяких питань авторського права в Женеві 20 грудня 1996 року.

Як об'єкти, що підлягають охороні авторським правом, у ДАП  згадуються два об'єкти: комп'ютерні програми, виражені будь-яким способом або в будь-якій формі, і підбірки даних або іншої інформації (бази даних) у будь-якій формі, які за добором  і розташуванням їх змісту є результатом  інтелектуальної творчості. Якщо бази даних не є подібним результатом, вони виходять за рамки дії цього  Договору.

Щодо прав авторів ДАП  торкається трьох авторських прав: право на поширення, право на прокат і право на сповіщення для загального відома.

Право на поширення — це право дозволяти доведення до загального відома оригіналу і примірників твору за допомогою продажу або іншої передачі права власності.

Право на прокат — це право дозволяти комерційний прокат оригіналів або примірників трьох видів творів: комп'ютерних програм (крім випадків, коли сама програма не є основним об'єктом прокату), кінематографічних творів (але тільки в тих випадках, коли комерційний прокат не приводить до широкого копіювання таких творів, що заподіює істотну шкоду винятковому праву на відтворення) і творів, втілених у фонограмах, як визначено в національному законодавстві Договірних Сторін (крім країн, у яких з 15 квітня 1994 року набрала чинності система справедливої винагороди за подібний прокат).

Право на сповіщення для загального відома — це право дозволяти будь-яке сповіщення для загального відома по проводах або засобами безкабельного зв'язку, включаючи доведення своїх творів до загального відома таким чином, що представники публіки можуть здійснювати доступ до таких творів з будь-якого місця і в будь-який час на їх власний вибір. При цьому мається на увазі, зокрема на запит, інтерактивне повідомлення через Інтернет.

ДАП зобов'язує Договірні  Сторони передбачати засіб правового захисту від обходу існуючих технічних засобів (наприклад, кодування), що використовуються авторами в зв'язку із здійсненням їх прав, а також від усунення або зміни інформації, такої як певні дані, які ідентифікують твір або їх авторів, і необхідні для управління правами (наприклад, ліцензування, збір і розподіл гонорарів).

Висновки

 

Отже, комп’ютерна програма є об’єктом авторського права. Захист авторських прав на КП здійснюється як на національному, так і на міжнародному рівні.  Україна приєдналась до міжнародних конвенцій щодо захисту авторських прав. Норми українського законодавства, в основному, відповідають положенням міжнародних угод. 

КП охороняються як літературні  твори. Віднесення КП до літеретурних творів не є зовсім коректним : будь-який фрагмент будь-якої програми можна  використовувати як цитату в іншій  комп’ютерній програмі. Відтворення  функціональних можливостей чужих  КП за короткий термін без порушення  міжнародних угод та національного  законодавства з інтелектуальної  власності стає занадто легкою справою  через майже необмежені можливості копіювання КП, сучасний рівень розвитку мереж, наприклад, Інтернет, впровадження нових технологій створення програм (приміром, об'єктно-орієнтоване програмування) та їх декомпіляції. Таке тиражування  призводить до перенасичення ринку  програмного забезпечення однотипними  програмами та до порушення авторських прав.

Високий рівень піратства  та поширення контрафактних примірників  програм свідчить про необхідність вдосконалення законодавства у  галузі захисту авторських прав на КП та підвищення дієвості системи боротьби з порушеннями авторських прав. Доцільними будуть такі рекомендації:

• система захисту КП лише нормами авторського права не є достатньою;
• слід розробити концептуальні підходи для захисту КП нормами патентного права;
• термін захисту майнових прав авторів КП потребує перегляду щодо його зменшення.
• запровадження більш жорстких кримінальних санкцій за порушення авторського права й суміжних прав.

Список використаних джерел

 

1. Про авторське право і суміжні права: Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.-№43.
2. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів: [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_051 .
3. Котюжинська Т. Порушення авторського права на комп’ютерну програму [Електр. ресурс].- Режим доступу: http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=837
4. Петренко С. Правовий захист комп’ютерних програм //Право України.- 2003.-№3.-с. 108-111.
5. Дмитришин В.С. Комп’ютерні програми як об’єкт авторських правовідносин / В.С.Дмитришин // Правова охорона комп’ютерних програм.  Концепція нового закону щодо охорони прав на комп’ютерні програми.  Матеріали виступів міжнародн. Наук.-практ.конф. (Київ, 15 квітня 2004 р.) / Мін.осв.науки, Держ.дапарт.інтел.власн., 2004. – с. 3-11.
6. Селіванов М.В. Право на копіювання і розповсюдження комп'ютерних програм //Вісник Національного університету внутрішніх справ. –2001. –№16. -С.319-325.
7. Як забезпечити дотримання авторських прав на комп’ютерні програми Microsoft [Електр. ресурс].- Режим доступу: http://msdb.com.ua/Downloads/Antipiracy/Rukovodstvo_dlya_partnerov_avt_prava_ukr_2izd.pdf
8. Гура М. Хто захистить автора комп’ютерних програм? [Електр. ресурс].- Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/oarticle/246/