Загальна характеристика автоматизованих систем управління проектами

При прокладке сети в помещении (на витой паре) используются специальные розетки, к которым  идет кабель от хаба. Компьютер подключается к ним с помощью дополнительного  кабеля.

У 1980 році фірми DEC, Intel і Xerox спільно розробили й опублікували стандарт Ethernet версії II для мережі побудованої  на основі коаксіального кабелю, який став останньою версією фірмового  стандарту Ethernet. Тому фірмову версію стандарту Ethernet називають стандартом Ethernet DIX чи Ethernet II. В сетях Ethernet адаптеры непрерывно находятся в состоянии  прослушивания сети. Для передачи данных сервер или рабочая станция  должны дождаться освобождения ЛВС  и только после этого приступить к передаче. Однако не исключено, что  передача может начаться сразу несколькими  узлами сети одновременно, что приведет к коллизии. В случае возникновения  коллизии узлы должны повторить свои сообщения. Повторная передача производится адаптером самостоятельно без вмешательства  процессора компьютера. Время, затрачиваемое  на преодоление коллизии, обычно не превышает одной микросекунды. Передача сообщений в сети Ethernet производится пакетами со скоростью 10 Мбит/с. Естественно, реальная загрузка сети меньше, поскольку требуется время на подготовку пакетов. Все узлы сети принимают каждое сообщение, но только тот узел, которому оно адресовано, посылает подтверждение о приеме. В связи с повышением требований к полосе пропускания этот стандарт был расширен технологией Fast Ethernet, обеспечивающей скорость передачи 100 Мбит/с. Основными поставщиками оборудования для сетей Ethernet являются фирмы 3COM, DEC, CNET, SMC. Различают несколько типов Ethernet, для каждого из которых имеется своя спецификация. В качестве физической среды для обмена информацией обычно используются: толстый (thick) коаксиальный кабель, тонкий (thin) коаксиальный кабель (диаметр около 0,5 см) и неэкранированная витая пара (Unshielded Twisted-Pair, UTP). В соответствии со спецификациями IEEE подобные сети Ethernet носят названия 10Base-5, 10Base-2 и 10Base-T. Длина одного сегмента кабеля 10Base-5 без дополнительного усиления сигнала может достигать 500, 10Base-2 — 150—180 и 10Base-T — 100 м. Подключение сетевого адаптера к толстому коаксиальному кабелю (RG-11) выполняется специальным многожильным кабелем с разъемом AUX через специальное устройство — трансивер. Спецификации 10Base-2 соответствует коаксиальный кабель типа RG-58A/U. Для подключения сетевого адаптера к тонкому кабелю используются T-образные байонетные разъемы типа BNC. Как и для толстого кабеля, здесь используется топология «общая шина». На обоих концах сегмента сети устанавливаются так называемые терминаторы, которые согласуют волновое сопротивление кабеля. Один из терминаторов обязательно заземляется. Витая пара — это два изолированных провода, скрученных между собой. Обычно для Ethernet 10Base-T используется кабель (AWG 24), имеющий две витые пары — одна на прием и одна на передачу. Для подключения кабеля к сетевому адаптеру используется разъем RJ-45. Обычно для соединения всех устройств ЛВС используется топология «звезда» — каждый адаптер подключается к центральному концентратору (хабу). Если хабы могут объединяться друг с другом, то получается «древовидная» структура сети. При прокладке сети в помещении (на витой паре) используются специальные розетки, к которым идет кабель от хаба. Компьютер подключается к ним с помощью дополнительного кабеля. 
 

Протоколи передачі даних і  характеристика стандартів IEEE802.x

Протоколи рівнів MAC і LLC взаємно незалежні — кожний протокол рівня MAC може застосовуватися  з будь-яким протоколом рівня LLC, і  навпаки.

Стандарти IEEE 802 мають  достатньо чітку структуру. Ця структура  з'явилася в результаті великої  роботи, проведеної комітетом 802 по виділенню  в різних фірмових технологіях загальних  підходів і загальних функцій, а  також узгодженню стилів їх опису. В  результаті канальний рівень був  розділений на два згадані підрівні. Опис кожної технології розділений на дві частини: опис рівні MAC і опис фізичного рівня.

Стандарти, що розробляються  підкомітетом 802.1 носять загальний  для всіх технологій характер. В  підкомітеті 802.1 були розроблені загальні визначення локальних мереж і  їх властивостей, визначений зв'язок трьох  рівнів моделі IEEE 802 з моделлю OSI. Але  найбільш практично важливими є  стандарти 802.1, які описують взаємодію  між собою різних технологій, а  також стандарти по побудові складніших мереж на основі базових топологий. Ця група стандартів носить загальну назву стандартів міжмережевої взаємодії (internetworking). Сюди входять такі важливі стандарти, як стандарт 802.ID, що описує логіку роботи моста/комутатора, стандарт 802.1Н, визначаючий роботу транслюючого моста, який може без маршрутизатора об'єднувати мережі Ethernet і FDDI, Ethernet і Token Ring і т.п. Сьогодні набір стандартів, розроблених підкомітетом 802.1, продовжує рости. Наприклад, недавно він поповнився важливим стандартом 802.1Q, визначаючим спосіб побудови віртуальних локальних мереж VLAN в мережах на основі комутаторів.

Стандарти 802.3,802.4, 802.5 і 802.12 описують технології локальних  мережах, які з'явилися в результаті поліпшень фірмових технологій, що лягли в їх основу. Так, основу стандарту 802.3 склала технологія Ethernet, розроблена компаніями Digital, Intel і Xerox (або Ethernet DIX), стандарт 802.4 з'явився як узагальнення технології ArcNet компанії Datapoint Corporation, а стандарт 802.5 в основному відповідає технології Token Ring компанії IBM.

Початкові фірмові  технології і їх модифіковані варіанти — стандарти 802.x у ряді випадків довгі роки існували паралельно. Наприклад, технологія ArcNet так до кінця не була приведена у відповідність із стандартом 802.4 (тепер це робити пізно, оскільки десь приблизно з 1993 року виробництво  устаткування ArcNet було згорнуто). Розбіжності  між технологією Token Ring і стандартом 802.5 теж періодично виникають, оскільки компанія IBM регулярно вносить удосконалення  в свою технологію і комітет 802.5 відображає ці удосконалення в стандарті  з деяким запізненням. Виняток становить  технологія Ethernet. Останній фірмовий стандарт Ethernet DIX був прийнятий в 1980 році, і  з тих пір ніхто більше не робив  спроб фірмового розвитку Ethernet. Всі  новини в сімействі технологій Ethernet вносяться тільки в результаті ухвалення  відкритих стандартів комітетом 802,3.

Більш пізні стандарти  спочатку розроблялися не однією компанією, а групою зацікавлених компаній, а  потім передавалися у відповідний  підкомітет IEEE 802 для затвердження. Так відбулося з технологіями Fast Ethernet, lOOVG-AnyLAN, Gigabit Ethernet. Група зацікавлених компаній утворювала спочатку невелике об'єднання, а потім у міру розвитку робіт до нього приєднувалися  інші компанії, так що процес ухвалення  стандарту носив відкритий характер.

Сьогодні комітет 802 включає наступний ряд підкомітетів:

802.1 — Internetworking —  об'єднання мереж;

802.2 — Logical Link Control, LLC — управління логічною передачею  даних;

802.3 — Ethernet з методом  доступу CSMA/CD;

802.4 — Token Bus LAN —  локальні мережі з методом  доступу Token Bus;

802.5 — Token Ring LAN —  локальні мережі з методом  доступу Token Ring;

802.6 — Metropolitan Area Network, MAN — мережі мегаполісів;

802.7 — Broadband Technical Advisory Group — технічна консультаційна  група по широкосмуговій передачі;

802.8— Fiber Optic Technical Advisory Group — технічна консультаційна  група по волоконно-оптичних мережах;

802.9— Integrated Voice and data Networks — інтегровані мережі  передачі голосу і даних;

802.10— Network Security —  мережна безпека;

802.11— Wireless Networks —  безпровідні мережі;

802.12— Demand Priority Access LAN, lOOVG-AnyLAN — локальні мережі з  методом доступу на вимогу  з пріоритетами.

Протоколи рівнів MAC і LLC взаємно незалежні — кожний протокол рівня MAC може застосовуватися  з будь-яким протоколом рівня LLC, і  навпаки. Стандарти IEEE 802 мають достатньо  чітку структуру. Ця структура з'явилася  в результаті великої роботи, проведеної комітетом 802 по виділенню в різних фірмових технологіях загальних  підходів і загальних функцій, а  також узгодженню стилів їх опису. В  результаті канальний рівень був  розділений на два згадані підрівні. Опис кожної технології розділений на дві частини: опис рівні MAC і опис фізичного рівня. Стандарти, що розробляються  підкомітетом 802.1 носять загальний  для всіх технологій характер. В  підкомітеті 802.1 були розроблені загальні визначення локальних мереж і  їх властивостей, визначений зв'язок трьох  рівнів моделі IEEE 802 з моделлю OSI. Але  найбільш практично важливими є  стандарти 802.1, які описують взаємодію  між собою різних технологій, а  також стандарти по побудові складніших мереж на основі базових топологий. Ця група стандартів носить загальну назву стандартів міжмережевої взаємодії (internetworking). Сюди входять такі важливі  стандарти, як стандарт 802.ID, що описує логіку роботи моста/комутатора, стандарт 802.1Н, визначаючий роботу транслюючого моста, який може без маршрутизатора об'єднувати мережі Ethernet і FDDI, Ethernet і Token Ring і т.п. Сьогодні набір стандартів, розроблених підкомітетом 802.1, продовжує  рости. Наприклад, недавно він поповнився важливим стандартом 802.1Q, визначаючим  спосіб побудови віртуальних локальних  мереж VLAN в мережах на основі комутаторів. Стандарти 802.3,802.4, 802.5 і 802.12 описують технології локальних мережах, які з'явилися  в результаті поліпшень фірмових технологій, що лягли в їх основу. Так, основу стандарту 802.3 склала технологія Ethernet, розроблена компаніями Digital, Intel і Xerox (або Ethernet DIX), стандарт 802.4 з'явився як узагальнення технології ArcNet компанії Datapoint Corporation, а стандарт 802.5 в основному  відповідає технології Token Ring компанії IBM. Початкові фірмові технології і їх модифіковані варіанти — стандарти 802.x у ряді випадків довгі роки існували паралельно. Наприклад, технологія ArcNet так до кінця не була приведена  у відповідність із стандартом 802.4 (тепер це робити пізно, оскільки десь приблизно з 1993 року виробництво  устаткування ArcNet було згорнуто). Розбіжності  між технологією Token Ring і стандартом 802.5 теж періодично виникають, оскільки компанія IBM регулярно вносить удосконалення  в свою технологію і комітет 802.5 відображає ці удосконалення в стандарті  з деяким запізненням. Виняток становить  технологія Ethernet. Останній фірмовий стандарт Ethernet DIX був прийнятий в 1980 році, і  з тих пір ніхто більше не робив  спроб фірмового розвитку Ethernet. Всі  новини в сімействі технологій Ethernet вносяться тільки в результаті ухвалення  відкритих стандартів комітетом 802,3. Більш пізні стандарти спочатку розроблялися не однією компанією, а  групою зацікавлених компаній, а потім  передавалися у відповідний підкомітет IEEE 802 для затвердження. Так відбулося  з технологіями Fast Ethernet, lOOVG-AnyLAN, Gigabit Ethernet. Група зацікавлених компаній утворювала спочатку невелике об'єднання, а потім у міру розвитку робіт  до нього приєднувалися інші компанії, так що процес ухвалення стандарту  носив відкритий характер. Сьогодні комітет 802 включає наступний ряд  підкомітетів: 802.1 — Internetworking — об'єднання  мереж; 802.2 — Logical Link Control, LLC — управління логічною передачею даних; 802.3 — Ethernet з методом доступу CSMA/CD; 802.4 — Token Bus LAN — локальні мережі з методом доступу Token Bus; 802.5 — Token Ring LAN — локальні мережі з методом доступу Token Ring; 802.6 — Metropolitan Area Network, MAN — мережі мегаполісів; 802.7 — Broadband Technical Advisory Group — технічна консультаційна група по широкосмуговій передачі; 802.8— Fiber Optic Technical Advisory Group — технічна консультаційна група по волоконно-оптичних мережах; 802.9— Integrated Voice and data Networks — інтегровані мережі передачі голосу і даних;   802.10— Network Security — мережна безпека; 802.11— Wireless Networks — безпровідні мережі; 802.12— Demand Priority Access LAN, lOOVG-AnyLAN — локальні мережі з методом доступу на вимогу з пріоритетами.