Загальна характеристика автоматизованих систем управління проектами

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2011 в 20:41, реферат

Краткое описание

Сьогодні ефективне управління проектами неможливе без використання сучасних програмних засобів, оскільки зростають розміри проектів, частота їх виконання, обсяги інформації. Перші програми для управління проектами були розроблені майже сорок років тому, на початку 60-х років. В основу цих систем були покладені алгоритми сіткового планування і розрахунку параметрів проекту у часі за методом критичного шляху.

Файлы: 1 файл

управління проектами.docx

— 43.62 Кб (Скачать)

13.1. Загальна  характеристика автоматизованих  систем управління проектами 

Сьогодні ефективне  управління проектами неможливе  без використання сучасних програмних засобів, оскільки зростають розміри  проектів, частота їх виконання, обсяги інформації. Перші програми для управління проектами були розроблені майже  сорок років тому, на початку 60-х  років. В основу цих систем були покладені  алгоритми сіткового планування і розрахунку параметрів проекту  у часі за методом критичного шляху. Пізніше в системи додані можливості ресурсного і бюджетного планування, засоби контролю за ходом виконання проекту. Особливо значного розвитку вони набули у 80—90-х роках минулого століття.

Автоматизовані системи  управління проектами містять такі структурні елементи:

засоби для календарно-сіткового  планування;

засоби для вирішення  окремих завдань (розробка бюджетів, аналіз ризиків, управління контрактами, часом тощо);

засоби для спрощення  і обмеження доступу до проектних  даних;

засоби для організації комунікацій;

засоби для інтеграції з іншими прикладними програмами.

Як правило, універсальні системи управління проектами, представлені на ринку, забезпечують основний набір функціональних можливостей, які включають:

засоби проектування структури робіт проекту і  планування за методом критичного шляху:

описання основних параметрів проекту;

встановлення логічних зв’язків між роботами;

багаторівневе представлення  проекту;

підтримка календаря проекту;

засоби планування ресурсів і витрат:

організаційна структура  виконавців і структура витрат;

ведення списку наявних  ресурсів, номенклатури матеріалів і статей витрат;

призначення ресурсів і витрат по роботах;

підтримка календарів ресурсів;

календарне планування за обмежених ресурсів;

засоби контролю за ходом виконання проекту:

фіксація планових параметрів проекту в базі даних;

введення фактичних  показників виконання робіт;

введення фактичних  обсягів робіт і використання ресурсів;

порівняння планових і фактичних показників, прогнозування  виконання робіт;

засоби графічного подання структури проекту і  створення різних звітів за проектом:

діаграма Гантта (з електронною таблицею, яка дозволяє відображати різну додаткову інформацію);

сіткова діаграма (PERT-діаграма);

створення звітів, необхідних для планування і контролю проекту (звіти про виконання графіка  проекту, різноманітні звіти по ресурсах і витратах тощо);

засоби організації  групової роботи.

Використання автоматизованих  систем управління проектами тривалий час обмежувалося традиційними сферами (великими будівельними, інженерними, оборонними проектами) і потребувало  професійних знань. Але за останнє  десятиліття ситуація в галузі використання програмного забезпечення календарного планування й управління проектами  різко змінилася. Сьогодні на ринку представлена значна кількість універсальних програмних пакетів для персональних комп’ютерів, які автоматизують функції планування і контролю проекту.

Західні огляди програмного  забезпечення для управління проектами  традиційно поділяють програми, представлені на ринку, на дві категорії: системи  «вищого» класу (професійні системи), вартість яких — понад 1 тис. доларів США, і більш прості системи (для масового користувача), які коштують менш як 1 тис. доларів.

Розвиток інформаційних  технологій останнім часом практично  звів нанівець відмінності між різними програмами за показниками їхньої потужності (розмірами проекту, що планується по роботах і ресурсах, швидкості перерахунку проекту). Навіть дешеві пакети сьогодні здатні підтримувати планування проектів, які складаються з десятків тисяч завдань і використовують тисячі видів ресурсів.

Вивчаючи матриці  порівняння основних функцій програм  управління проектами, дуже важко знайти істотні відмінності між ними, а виявити їх у реалізації окремих  функцій вдається лише при детальному вивченні й тестуванні програми. Основні розбіжності виявляються під час реалізації функцій ресурсного планування і багатопроектного планування і контролю.

Професійні системи  надають більш гнучкі засоби реалізації функцій планування і контролю, але  потребують більших витрат часу на підготовку й аналіз даних і, відповідно, високої кваліфікації користувачів. Другий тип пакетів (більш прості системи) адресований користувачам-непрофесіоналам, для яких управління проектами не є основним видом діяльності, лише час від часу їм необхідно спланувати невеликий комплекс робіт чи ввести фактичні дані за проектом. У цьому разі найважливішим є простота використання і швидкість отримання результату.

Модель проекту  в автоматизованих системах управління проектами

В автоматизованій  системі модель управління проектом будується на основі трьох елементів:

структури робіт  проекту;

структури ресурсів;

матриці призначення  ресурсів на роботи проекту.

Структура робіт  проекту — це перелік етапів і  робіт проекту згідно з їхньою підпорядкованістю, взаємозв’язків між роботами, орієнтовної тривалості виконання робіт. За цими параметрами програма в автоматизованому режимі (самостійно) розраховує календарний графік проекту, визначає дати початку і завершення окремих робіт і всього проекту, резерви часу.

Особливістю планування в автоматизованих системах управління проектами є те, що ми зазвичай не прив’язуємо роботи до конкретних дат, а лише визначаємо їх структуру, взаємозв’язок, тривалість виконання. Це дозволяє системі потім використовувати  різні алгоритми оптимізації проекту, відслідковувати зміни календарного графіка проекту під час його реалізації.

Структура ресурсів проекту — це людські ресурси, обладнання, матеріали і кошти. В електронних таблицях описуються їхні основні характеристики: вартість, продуктивність, кількість ресурсів. Для деяких типів ресурсів у системах можна задавати календарі їх використання.

Матриця призначень містить відомості про те, які ресурси, якого типу і яким чином використовуються по кожній роботі проекту. Система зберігає дані про те, яких ресурсів, з якими властивостями і в якій кількості потребують роботи. Після призначення ресурсів по роботах проекту програма автоматично здійснює перерахунок календарного плану з урахуванням обмежень по ресурсах.

Останнім часом  класичні системи управління проектами  доповнюються продуктами, які дозволяють:

додати чи поліпшити  окремі функції управління проектами, наприклад, аналіз ризиків, облік робочого часу виконавців, розрахунок розкладу за обмежених ресурсів;

інтегрувати системи  управління проектами в корпоративні системи управління.

На сьогодні у  світі розроблено кілька сотень систем, які реалізують функції календарного планування і контролю проектів. Але реально на вітчизняному і російському ринках представлені не більш як 10 програм, серед яких — Microsoft Project, Open Plan Professional, Spider Project, Sure Trek Project Manager, Primavera Project Planner (P3), Time Line, CA Super Project, Project Scheduler, Turbo Project, Artemis Views. Розгляньмо найпоширеніші системи управління проектами:

Microsoft Project;

Open Plan Professional;

Spider Project;

Sure Trek Project Manager;

Primavera Project Planner (P3). 
 
 

«Прикладной» Wi-Fi: сучасні тенденції  в вимірах і  техучете 

Игорь Бакланов 

В останнім часом  з'явилося чимало публікацій, присвячених  технології бездротових локальних  мереж Wi-Fi/WiMAX. У ці матеріали розглядаються  технологічні принципи, маркетингові концепції, й ефективність розгортання  мереж Wi-Fi як нового напрями розвитку телекомунікацій. Але можуть чи зв'язківці  використовувати Wi-Fi для власних  нужд?

Несколько компонентів  «прикладного» WI-FI 

Технология Wi-Fi має  великий попит над ринком телекомунікацій. Вона застосовується при побудові локальних  мереж для доступу до Інтернету  в кафетерії, аеропортах, бізнес-центрах, готелях тощо. буд. У цій статті йтиметься про «ділових якостях» технології Wi-Fi та обмежених можливостях  її спрямування прикладних потреб експлуатації мереж связи. 

Вначале виділимо що з переваг технології Wi-Fi, що з  урахуванням нашої теми представляють  особливий интерес: 

- технологія Wi-Fi - це  технологія оперативних мереж,  які потребують капітального  будівництва. Мережа Wi-Fi нас дуже  швидко повертається і також  швидко може бути свернута; 

- область покриття Wi-Fi (hot-spot, що проект відбиває сам  принцип розгортання таких мереж  - як «плям») визначається зазвичай  параметрами базової станції  (рис. 1); 

- оскільки Wi-Fi стрімко  вийшла рівень побутових додатків, це дуже дешева технологія. На  ринку побутової електроніки  базова станція Wi-Fi стоїть 100 - 200 дол., і постійно снижаются. 

Рассмотрим, як і  використовувати перелічені переваги у сприйнятті сучасних системах експлуатації операторов.

WI-FI i сучасні концепції  эксплуатации 

На погляд технологія Wi-Fi i сучасні системи експлуатації ставляться до зовсім різних сторонам життя. Wi-Fi - це технологія, де оператори  намагаються заробити, одне із методів  вирішення питання щодо «останньої милі», т. е. забезпечення доступу користувачів до ресурсів мережі NGN. Як можна зв'язати Wi-Fi з технологією эксплуатации? 

Современные принципи побудови систем експлуатації, що базуються  на ідеології територіально розподілених вимірювальних комплексів (ТРИК) (рис. 2), дозволяють з відповіддю це питання. ТРИК і двох підсистем - збирання й  обробки інформації. Підсистема збору  інформації - це сукупність елементарних приладів (ЭП), мають певні специфікою ТРИК методики вимірів і тестові  сценарії, інтерфейсів підключення  ЭП до измеряемому об'єкту (сіті або  її ділянці), і навіть каналів обміну даними між ЭП і політичною системою обробки даних, і ЭП друг з одним (наприклад, існують різноманітні методи розсилки сценаріїв тестування від  ЭП до ЭП). 

Подсистема обробки  даних включає у собі центр  збирання цих від ЭП, різні способи  сучасного програмного забезпечення для зберігання (бази даних) і методи обробки статистичними методами даних від ЭП, і навіть пристрої і ПО верхнього рівня, щоб забезпечити  ефективне використання ТРИК (наприклад, устрою доступу до даним ТРИК, консоль  оператора, інтерфейс і системи TMN, експертну систему для ефективного  відгуку зміну параметрів системи  та т. д.). 

В сучасних системах експлуатації ТРИК дозволяють створити розумний баланс між розподіленим і  централізованим принципами побудови (рис. 3). Розподілений принцип грунтується  на використанні технічного персоналові  та діагностичних коштів у місцях і окремих вузлах зв'язку. Отже, на кожному великому вузлі слід передбачити  наявність певних контрольних засобів  і технічного персоналу, досить кваліфікованого, щоб дати раду до проблеми й усунути  її. Таку схему поки що не реалізувати  жодному, чи навіть дуже великому вітчизняному оператору, а середньому вона зовсім за карману. 

Централизованный  принцип грунтується ідеї експлуатувати  усю мережу з центру з допомогою  вбудованих діагностичних коштів мереж. Проте за такий підхід «генії мережі»  виявляються задалеко від місця  виникнення реальної проблеми, і просто немає можливості розбиратися у  ній і більше усунути її причины. 

Существенные корективи  в принципи щодо експлуатації внесли мобільні бригади - групи професійних  фахівців, оснащених приладами. Ось  і виникла ідея поєднати системи  управління з урахуванням вбудованих систем діагностики з інструментом мобільних бригад. Так з'явилася  концепція ТРИК, і сформувалася сучасну  систему эксплуатации.

Подсистема обробки  информации 

Какую ж роль може зіграти технологія Wi-Fi в концепції  експлуатації? Як виявилося, з ключових. На рис. 2 і трьох показаний одне з найважливіших компонентів  побудови сучасних систем ТРИК - технологічна мережу передачі данных. 

Предположим, необхідно  об'єднати діагностичні кошти кількох  вузлів (розподілена компонента експлуатації) з центром управління (централізована компонента). Оператор має зробити  це своїми засобами, наприклад, використовувати  ресурс власної технологічної мережі передачі. Але це мережу охоплює  адміністративні площі (від робочих  місць інженерів до бухгалтерії). При проектуванні технологічних  мереж передачі хто б припускав  доведення їх до ЛАЦов і кросових систем, окрім тих випадків, коли в оператора розгорнуто систему  управління стороннього виробника (наприклад, компоненти OSS). Вирішити проблему може прокладка кабелю, т. е. створення  структурованої кабельної мережі (СКС) всередині кросового приміщення. Але це пов'язане з великими витратами, оскільки кабельна система технологічної  мережі мусить бути розгалуженої і  досягати кожного моніторингового  гнізда устаткування чи кросса. 

Информация о работе Загальна характеристика автоматизованих систем управління проектами