де а – цифра числа, m,k – номер позиції цифри в запису числа. При цьому числовий еквівалент числа, записаного у вказаному вигляді визначається формулою:

де  а – цифра числа, b – основа система числення, i – номер позиції цифри в запису числа.

 Двійкова система  числення для представлення використовує набір з двох цифр – 0 та 1, основа системи числення при цьому рівна 2. Враховуючи це, числовий еквівалент числа, представленого в двійковій позиційній системі числення, визначається виразом:

де  а – двійкова цифра (a={0,1}); 2 – основа системи числення; i – номер позиції цифри (номер розряду) в запису числа.

      Від’ємні величини в двійковій позиційній системі числення представляються в доповнюючому коді таким чином, що: –A=(2-A), тобто від’ємне число є доповненням до двох його додатнього значення. Таке представлення дозволяє використовувати для додавання та віднімання чисел єдиний механізм.

 

Список  скорочень

 

      АЛП – арифметико-логічний пристрій.

      ЕОМ – електронно-обчислювальна машина.

      ЕПТ – електронно-променева трубка.

      ПК  – персональний комп’ютер

      ША  – шина адреси (адресна шина).

      ШД  – шина даних.

      ШК  – шина керування 

      ASCII – American Standard Code for Information Interchange –  американський стандартний код для обміну інформацією.

      BEDO – Burst Extanded Data Out – оперативна  пам’ять з подовженим часом утримання даних на шині та пакетним режимом доступу.

      CD-R – Compact Disk – Recordable – оптичний диск з можливістю однократного запису.

      CD-ROM – Compact Disk – Read Only Memory – оптичний диск тільки для читання.

      CD-RW – Compact Disk – ReWritable – оптичний диск з можливістю перезапису.

      CPU – Central Processing Unit – центральний процесор.

      DDR – Double Data Rate – оперативна пам’ять з подвоєною швидкістю читання-запису інформації

      DMA – Direct Memory Access – прямий доступ  до пам’яті.

      DRAM – Dynamic Random Access Memory – динамічна пам’ять із довільним доступом.

      DVD – Digital Video Drive – цифровий відео диск (оптичний).

      EDO – Extended Data Out – оперативна пам’ять з подовженим часом утримання даних на шині.

      FDD – Floppy Disk Dvrive – накопичувач на гнучких магнітних дисках.

      FIFO – First In First Out – пам’ять із читанням в порядку запису (буферна пам’ять).

      FPM – Fast Page Mode – оперативна пам’ять з посторінковим читанням-записом.

      HDD – Hard Disk Drive – накопичувач на жорстких магнітних дисках.

      IOD – Input-Output Devices – пристрої вводу-виводу.

      IrDA – Infra-red Data Access – інфрачервоний порт.

      LAN – Local Area Network – локальна комп’ютерна мережа.

      LIFO – Last In First Out – пам’ять із читанням в порядку, оберненому до порядку запису (стекова пам’ять).

      MM – Memory Module – модуль пам’яті.

      RAM – Random Access Mеmory – пам’ять із довільним доступом.

      ROM – Read-Only Memory – пам’ять тільки для читання.

      SDRAM – Synchronous Dynamic Random Access Memory – синхронна динамічна пам’ять з довільним доступом.

      SRAM – Static Random Access Memory – статична пам’ять із довільним доступом.

      USB – Universal Serial Bus – універсальна послідовна шина.

      VC – Virtual Channel – віртуальний канал.

      RDRAM – Rambus Direct Random Access Memory – оперативна пам’ять, розроблена фірмою Rambus.

 

Література.

 

1. Владимир  Возняк. Память и Кэш. Стандарты, разработки, тенденции. Компьютерное обозрение, № 42 (66) от 6 ноября 1996 г. с.9

 

2. Вячеслав  Горобченко, Андрей Гончаров. “Эволюция Динозавров” /З історії розвитку обчислювальної техніки/. Мой Компьютер, №№ 7,8,9 февраль 2001 г., с.40.

 

3. Олег Касич. «Я не волшебник, я только учусь». Мой компьютер, №№ 07-08, февраль 2001 г., с.24.

 
---

4. Михаил  Борисов. «Тайны памяти моего компьютера». Компьютеры+Програмы, №№ 7, 8, 9, июль, август, сентябрь 1999 г.

 

5. А.Борзенко. «Практическая энциклопедия по аппаратному  обеспечению IBM PC». – Киев, «Диалектика», 1994 г.

 

6. Питер Абель. «Язык Ассемблера для IBM PC и программирования». – Москва, «Высшая школа», 1993 г.

 

7. В.Юров. «Assembler. Учебник». – Санкт-Петербург, “Питер”, 2001 г.

 

8. М.Гук. “Микропроцессоры Pentium II, Pentium Pro и просто Pentium”. – Санкт-Петербург, «Питер», 2001 г.