Інформатика та комп’ютерна техніка

Міністерство  аграрної політики та продовольства  України

Полтавська державна аграрна академія

Інститут післядипломної освіти та дорадництва

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка»

 

Варіант № 33

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка

Спеціальності Фінанси

Заочної форми навчання

Міцюра Анна Вікторівна

 

 

 

 

Полтава 2013 

33. (1)  Як здійснюється форматування магнітних дисків?

Форматування диска — це процес нанесення на його поверхню спеціального магнітного сліду, за яким здійснюється запис або читання даних.

Диск розбивається на концентричні кола — доріжки (треки), а доріжки  — на сектори. Перед першим застосуванням  диск форматується.

Повторне форматування диска виконується  в разі:

• виникнення фізичних вад або  дефектних місць, коли інформація не читається;

• зараження вірусом, коли не можна  вилікувати файли без втрати інформації.

Під час форматування диска на ньому  позначаються дефектні місця, що з'явилися, їхні позиції заносяться в таблицю  розподілу файлів FAT (File

Allocation Table).

Форматування диска застосовується для:

• підготовки до використання жорсткого  або логічного диска, розміщеного  на жорсткому диску;

• підготовки дискети, з якої можна  завантажувати ОС (системна дискета);

• очищення дискети від інформації та виділення дефектних ділянок.

 

Форматування диска здійснюється за командою Форматировать, яку

можна вибрати такими способами:

1. Відкрити папку «Мой компьютер». Потім клацнути правою клавішею миші на значку диска, який треба відформатувати. В контекстному меню, що з'явиться на екрані, треба вибрати команду Форматировать.

2. Відкрити програму «Проводник», вибрати значок диска на панелі вмісту вибраної папки і клацнути правою клавішею миші. В контекстному меню, що з'явиться на екрані, потрібно вибрати команду Форматировать (рис. 5).

 

 

               

 

Рис. 5. Команда Форматировать

В обох способах відкривається діалогове  вікно «Форматирование», що містить такі параметри та групи їх:

«Емкость». У списку, що розкривається, треба вибрати ємність диска (наприклад 1,44 Мбайт);

«Быстрое (очистка оглавления диска)» — повне стирання інформації на раніше відформатованому диску;

«Полное» — повне форматування диска з перерозмічуванням секторів. Використовується для форматування нових дисків (при цьому всі погані сектори на диску будуть знайдені);

«Только перенос системних файлов». На відформатований диск записуються системні файли (диск стає системним);

«Метка, Без метки». Довільна мітка  вводиться у полі «Метка». Якщо мітку  не вказувати, то треба ввімкнути  перемикач «Без метки»;

«Вивести отчет о результатах» — на екран виводиться вікно з інформацією про форматування диска (доступна кількість байтів, кількість поганих секторів та ін.);

«Скопировать на диск системные файлы» — у процесі форматування на диск записуються системні файли (диск стає системним).

Після вибору опцій треба клацнути мишею на командній кнопці «Начать», щоб почалося форматування диска.

На рис. 6 показано діалогове вікно  форматування дискети (диск 3,5 (А:)).

Рис. 6. Діалогове вікно форматування дискети 

Після закінчення форматування дискети  на екрані відображається вікно «Результати  форматирования».

33. (2) Яке призначення запитів в Access Типи запитів Запит дозволяє отримати з  однієї або декількох таблиць  бази даних необхідну інформацію, що відповідає заданій умові, виконати обчислення над даними, додати, змінити  або видалити записи в таблиці. Наприклад, запит дозволяє проглянути в таблицях «Клієнти» і «Замовлення» дані про  клієнта і замовлення, які він  розмістив, підрахувати їх вартість. За допомогою запиту можна оновлювати дані в таблиці, додавати і видаляти записи, Він може служити основою  для форми або звіту. Призначення запитів:  вибір записів, що відповідають певним критеріям відбору без попереднього відкриття конкретної таблиці або форми;   вибір таблиць, що містять потрібні записи, з можливістю подальшого додавання інших таблиць;   відбір полів, що виводяться на екран при відображенні результуючого набору записів;   створення нової таблиці на основі даних, отриманих з існуючих таблиць;   оновлення, додавання і видалення записів таблицях;   виконання обчислень над значеннями полів. У Access розрізняють наступних типів запитів:   запит на вибірку даних (Select query) — дозволяє витягувати дані з однієї або декількох таблиць згідно із заданим критерієм і відображувати їх в новій таблиці;   перехресний запит (Crosstab query) — підсумовує в електронній таблиці дані з однієї або декількох таблиць. Вони використовуються для аналізу даних, створення діаграм;   запит з параметрами (Parameter query) — дозволяє витягувати дані з однієї або декількох таблиць згодне одному або декільком параметрам. Наприклад, для поля, в якому відображуються дати, можна ввести запрошення наступного вигляду «Введіть початкову дату:» і «Введіть кінцеву дату», аби задати кордони діапазону значень;   запит на зміну (Action query) — створюють нові таблиці із запитів. Вони дозволяють включити нові записи або видалити старі, внести до них зміни за допомогою виразів, вбудованих в запит;   запит SQL (SQL query) — заснований на інструкціях SQL (Structured Query Language — мова структурованих запитів). Мова SQL є стандартом для більшості СУБД. У форматі SQL у базі даних зберігаються всі запити. Запити дають широкі можливості для вибору, сортування і обчислення з використанням даних однієї таблиці. Дуже важливо вміти використовувати  дані з пов`язаних таблиць, допомагає  будувати багато табличні запити майстер запитів. Запит на вибірку можна використовувати  не тільки для відбору даних, але  і для їх поновлення. Запит на вибірку має ряд властивостей, які можна використовувати для  зміни роботи запиту. В режимі таблиці доступні самі різні  операції з даними - огляд, сортування, фільтрація, поновлення і друк. Але  достатньо часто приходиться  проводити обчислення і огляд  даних з декількох таблиць. Відобразити  потрібні дані можна за допомогою  запитів. Після виконання запита на вибірку (який відбирає інформацію з таблиць  і інших запитів бази даних, в  той час як при виконанні запиту на зміну дані вставляються, поновлюються або видаляються) Microsoft Access створює  набір записів, які містять відібрані  дані. В більшості випадків з набором  записів можна працювати так  само, як з таблицею: можна проглянути і відібрати інформацію, роздрукувати і поновити дані. Але на відміну  від реальної таблиці, цей набір  записів фізично не існує в  базі даних. Access створює набір записів з даних таблиць тільки під час виконання запиту. Якщо змінити дані в наборі записів, Access внесе відповідні зміни в таблицю, на базі яких побудований запит. При вивченні форм і звітів виявляється, що запити є найкращим способом виділення  даних, необхідних для вирішення  визначеного завдання. Запити можуть слугувати джерелами даних таких  елементів керування, як список і  поле зі списком, що спрощує введення даних. Щоб відкрити вікно нового запиту в режимі конструктора, і вікні  бази даних потрібно перейти на вкладку  Запросі натиснути кнопку Создать, яка міститься з правого боку від списку запитів. Access відкриє вікно діалогу Новый запрос. В нас є вибір: створити запит самостійно в режимі конструктора або скористатися допомогою майстра для створення одного з декількох типів запитів. Щоб відкрити існуючий запит в режимі конструктора, треба виділити його ім`я на вкладці Запросі натиснути кнопку Конструктор. Запит відкривається в режимі Конструктор. В верхній частині вікна запиту знаходяться списки полів (назви стовпчиків таблиці), в нижній частині - бланк запиту.     Мал. 24.1 Вікно бази даних після  вибору значка Запити на панелі Об'єкти До виконання деяких запитів  на екрані можуть відображуватися послідовно два вікна для введення початкової і кінцевої дати, протягом яких відбиратимуться  дані (мал. 24.2).     Мал. 24.2 Вікно для введення початкової дати відбору дані Запит можна відкрити в  режимі таблиці (мал. 24.3) або в режимі конструктора.     Мал. 24.3 Відображення запиту на вибірку в режимі таблиці

Вибір даних з однієї таблиці

Одна з переваг запитів є  те, що вони дозволяють достатньо швидко відібрати необхідні дані з декількох  пов'язаних таблиць. Але запити корисні  і при роботі з одною таблицею. Всі методи, які використовуються для роботи з єдиною таблицею, підходять  і для складних багато табличних запитів.

Найкраще за все створити запит  на основі одної таблиці так: відкрити вікно бази даних, вибрати потрібну таблицю, розкрити список кнопки Новый объект на панелі інструментів і вибрати пункт Новый запрос і натиснути кнопку ОК (якщо рядок Имя таблицыне виводиться в бланку запиту, слід вибрати команду Вид/Имена таблиц). Відкривається вікно конструктора, воно розділене на дві частини (мал. 1). В верхній частині знаходяться списки полів таблиць або запитів, на підставі яких створюється новий запит. В нижній розміщений бланк QBE (Query By Example - запит по зразку), в якому виконується вся робота по створенню нового запиту. Кожний стовпчик бланку представляє одне поле, яке використовується в запиті. Поле може просто належати одній з таблиць, бути обчислюваним (його значення розраховується на основі одного або декількох полів таблиці), або підсумковим, яке використовує одну із вбудованих функцій Microsoft Access.

Мал. 1. Вікно бланка запиту

Полям запиту можна надавати імена, які будуть відображатися і заголовках стовпчиків при виведенні набору записів запиту, а для генерації  обчислюваних полів можна використовувати  вирази любого ступеню складності.

В зв’язку з тим, що була виконана команда Вид/Имена таблиц, в даному рядку бланка запиту Access виведе ім’я таблиці, з якої вибране поле. В третьому рядку бланка можна задати, чи потрібно виконувати сортування по вибраному або обчислюваному полю.

Прапорці в бланку Вывод на екран відповідають за вивід на екран полів в наборі записів. По замовчуванню Access виводить на екран всі поля, які містить бланк запиту. Але деякі поля включаються в запит тільки для відбору потрібних записів, а виводити їх на екран зовсім не обов`язково. Щоб виключити таке поле з набору записів, треба зняти його прапорець в рядку Вывод на екран.

Для введення умов відбору записів  використовується рядок Условие отбора і рядок или.

Першим кроком при створенні  запиту є вибір полів, які включаються  в набір записів. Це можна зробити, просто перетягнувши поле в потрібний  стовпчик бланка зі списку полів в  верхній частині вікна. При перетягуванні  поля вказівник мишки перетворюється в маленький прямокутник.

Якщо потрібно включити в запит  всі поля таблиці, то достатньо перетягнути  значок “*” зі списку полів в  бланк QBE.

Інший спосіб ввести в запит всі  поля таблиці - це двічі клацнути на заголовку списку полів в верхній  частині вікна: таким чином виділяються  всі поля таблиці. Потім перетягнути  виділені поля в рядок Поле бланка запиту. Вказівник миші перетвориться в значок з зображенням декількох прямокутників, який показує, що перетягуються декілька полів. Коли відпускається кнопка миші, Access помістить в бланк запиту всі поля таблиці.

 

Список використаної літератури

 

1. Березовський В.C., Потієнко В.О., Завадський І.О. Основи комп’ютерної графіки. – К.: Видавнича група BHV , 2007.

2. Бодрик О.О., Захар О.Г., Потапова Ж.В. Інформатика. Збірник завдань (у формі контрольних робіт). Державна підсумкова атестація, 11 клас. К.: Ранок, 2010.

3. Верлань А.Ф. Основи інформатики  і обчислювальної техніки: Підручник.  – К.: Освіта, 1997.

4. Глинський Я.М. Інформатика. 10-11 клас, у 2-х книжках. 3-є видання. (навчальний посібник). – К.: Деол, 2004.

5. Глинський Я.М. Основи інформатики  та обчислювальної техніки. У  4-х ч. Ч.ІІІ. Бейсик. – Львів, 1998.

6. Завадський І.О., Заболотний Р.І.  Основи візуального програмування.  – К: Видавнича група BHV , 2007.

7. Завадський І.О., Забарна А.П. Microsoft Excel у профільному навчанні –  К: Видавнича група BHV , 2011.

8. Каймiн В.А. Основи iнформатики та обчислювальної технiки. – К.: Освiта, 1992.

9. Караванова Т.П. Інформатика.  Основи алгоритмізації та програмування. 777 задач з рекомендаціями та  прикладами (навчальний посібник). –  К: Генеза, 2009.

10. Караванова Т.П. Методи побудови  алгоритмів та їх аналіз. Необчислювальні алгоритми. (навчальний посібник). – К: Генеза, 2006.

11. Караванова Т.П. Методи побудови  алгоритмів та їх аналіз. Обчислювальні  алгоритми. (навчальний посібник). –  К: Генеза, 2006.

12. Костріков С.В., Бережний В.А., Добровольська Н.В., Сегіда К.Ю. Інформатика із основами геоінформатики: навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів зі спеціальностей «Географія», «Економічна та соціальна географія», - Харків, 2012 - 58 с.

13. Костюков В.М., Мотурнак Е.В. Інформаційний працівник. – К.: Видавнича група BHV, 2011.

14. Кочарян А.Б., Гущина Н.І. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі. - Київ, 2011.

15. Левченко О.М., Завадський І.О., Прокопенко Н.С. Основи Інтернету – К: Видавнича група BHV , 2007.