Управління судноплавною компанією

Відповідальність TOB та його учасників:

 а) товариство відповідає за власними зобов'язаннями усім своїм майном;

б) відсутність у учасників товариства субсидіарної майнової відповідальності за борги товариства, якщо вони повністю сплатили свої частки, - вони лише несуть ризик збитків межах сплачених вкладів;

в) наявність субсидіарної відповідальності в учасників TOB - за умови несплати вкладів (відповідальність - в межах несплаченої частини вкладу); якщо несплата вкладів має місце у двох і більше учасників - вони відповідають солідарно (ч. 2ст. 140 ЦК України).

Обов'язковість для учасників майнової участі в TOB: сплатити (а) основний і (б) додаткові (якщо останні передбачені статутом TOB або рішенням зборів учасників) внески; необов'язковість (за окремими винятками) персональної участі.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше як два рази на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, що потребують одностайності, - всі учасники. ¹

Товариство      з     додатковою     відповідальністю  (ТДВ) - об'єднання

.                                                           .

¹ Мілаш В. С. Господарське право : курс лекцій : у 2 ч.. – Харків : Право, 2008. – С. 273.

 

(товариство), створене за згодою  юридичними особами чи громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання  їхнього майна з метою здійснення  господарської діяльності, статутний  фонд якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів, а в статуті передбачена конкретна майнова відповідальність учасників при недостатності засобів товариства.

У цьому випадку учасники товариства відповідають за його зобов'язаннями у межах, визначених статутом пропорційно їхнім часткам.

При недостатності майна одного чи декількох учасників товариства для забезпечення належної з них частки додаткової відповідальності по відсутній сумі її несуть інші члени товариства пропорційно їхнім часткам у майні.

Командитним товариством визнається товариство, яке включає поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Учасником повного товариства та повним учасником командитного товариства може бути тільки особа, зареєстрована як суб'єкт підприємництва (ч.7 ст.80 ГК України). ¹

Окреме обмеження встановлено законодавством для державних підприємств: державні підприємства (за винятком будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне     будівництво    за      кордоном)   не     можуть  виступати

.                                                           .

¹ Господарське законодавство України : зб. нормат. актів зі зм. і доп., станом на 25 грудня 2008 р. /  В. С. Мілаш (упоряд.) – Харків. : Право, 2009. – С. 219.

засновниками господарських товариств.     Спеціальними законодавчими актами встановлено обмеження щодо кола учасників певних юридичних осіб, створених у формі господарських товариств, зокрема:

учасниками банку не можуть бути юридичні особи, у яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації (ст. 14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»¹);

засновниками інвестиційного фонду не можуть бути юридичні особи, частка державного майна у статутному фонді яких перевищує 25 відсотків;

засновниками фондової біржі (у кількості не менше 20 осіб) можуть бути тільки торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження

професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднання, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. При цьому частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі (ст.21 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 p.).

Для ряду суб’єктів підприємницької діяльності, до яких відносяться банки, страхові компанії, фондові біржі й компанії та інші фінансово-кредитні структури, законодавством встановлюються обмеження щодо вкладів учасників у капітал. ²

 

 

 

 

.                                                           .

¹ Про банки і банківську діяльність : Закон України від 7 грудня 2000р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №5-6. – Ст. 30.

 ² Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н. О. Саніахметової, - Х. : “Одіссей”, 2005. – С. 345.

Розділ ΙΙΙ. Фізична особа – засновник та учасник господарських товариств.

За загальним правилом, для участі у господарському товаристві фізичні і юридичні особи повинні мати повну правоздатність і дієздатність.

Згідно зі ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу ( ст. 34 ЦК України). Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявністю письмової згоди на це батьків ( усиновлювачів ), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації її як підприємця (ч. 3 ст. 35 ЦК України). При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи. Одночасно цією самою статтею встановлено, що згода на вчинення  неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів), з якими проживає неповнолітня особа, правочин може бути вчинений з дозволу органу опіки та піклування. ¹

Новелою     цивільного    законодавства є   передбачена у ч. 2 ст. 83 ЦК

України можливість створення товариства однією особою, якщо інше не.                                                           .                                                           .

¹ Демяненко О. Статус фізичної особи – підприємця: проблеми застосування законодавства // Юридичний журнал. – 2010. – № 11, С. 96.

 

встановлено законом. У ст. 114 ЦК України конкретизована можливість створення господарського товариства однією особою, яка стає єдиним учасником цього товариства. Це правило поширюється на акціонерні товариства (AT), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ). Наприклад, ч. 4 ст. 153 ЦК України передбачає, по-перше, можливість створення акціонерного товариства однією особою, по-друге, можливість продовження діяльності акціонерного товариства, створеного кількома особами, якщо всі акції такого товариства придбані одним акціонером. Не може бути створене однією особою або продовжувати свою діяльність за наявності одного учасника повне товариство і командитне товариство. Обмеження щодо повного та командитного  товариства обумовлені тим, що зазначені товариства створюються та діють на підставі засновницького договору, який укладається та реалізується кількома особами. Крім того, однією із характерних ознак повного товариства є солідарна відповідальність учасників товариства за зобов’язання товариства усім своїм майном. У зв’язку з чим, законодавець встановив для цього виду товариств ще одне обмеження, яке полягає в тому, що особа має бути учасником лише одного повного товариства.¹

Господарські товариства є власниками майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність. Вклади учасників і засновників становлять статутний фонд (капітал) товариства. Вкладом учасника (засновника) товариства є сукупність грошових коштів, майна і майнових прав, оцінених за згодою учасників у національній валюті України і переданих товариству для забезпечення його діяльності у порядку, розмірах і в терміни, визначені установчими документами. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника або засновника у статутному фонді.

.                                                           .

¹ Яблонська А. Господарське товариство з однією особою: особливості правового регулювання // Юридичний журнал. – 2009. – № 5. – С. 48. 

 

Вкладами учасників та засновників можуть бути:

рухоме і нерухоме майно (речі), не заборонене до обігу на території України;

цінні папери, передача яких дозволяється чинним законодавством України;

грошові кошти у валюті України або іноземній валюті;

майнові права, включаючи права інтелектуальної власності, право користування майном, природними ресурсами, право на здійснення господарської діяльності і т. ін.¹

Закон забороняє використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» іноземні громадяни, особи без громадянства можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами України, крім випадків встановлених законодавчими актами України. 

Сторонами установчого договору господарського товариства можуть бути фізичні та юридичні особи. У відповідності з частиною 3 ст. 3 Закону України “ Про господарські товариства “ іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України. Обов’язковою ознакою для сторони в установчому договорі господарського товариства є наявність правосуб’єктності - правоздатності і дієздатності.²

Договір повинен укладатися у письмовій формі. Підписи фізичних осіб

.                                                           .

¹Господарське право України : підруч. для студ. юрид. спец. ВНЗ / В. М. Гайворонський, В. П. Жушман, Н. В. Погорецька та ін.; - Харків : право, 2005. – С. 129.

 ² Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г. Л. Знаменський, В. В. Хахулін, В. С.Щербина та ін.; - К. : Юрінком Інтер, 2004. – С. 238

потребують нотаріального засвідчення, а підписи керівників юридичних осіб повинні завірятися печаткою..

Корпоративні права можуть бути здійснені як особисто, так, і через представника. Відповідно до ст. ст. 43, 58 Закону України "Про господарські товариства" представники акціонерів та учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Відповідно до ст. 62 ЦК України представництво може виникати на підставі довіреності, закону чи адміністративного акту. На підставі закону виникають представницькі правовідносини батьків по здійсненню ними сукупності корпоративних прав, які належать їх неповнолітнім дітям. Та якщо згідно ст. 31 ЦК України за осіб до чотирнадцяти років, угоди здійснюють їх батьки чи опікуни, то відповідно до ст. 32 ЦК України неповнолітні в віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вправі здійснювати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів) чи опікунів. Брати участь в управлінні в складі найвищого органу корпорації може особа, яка досягла певної вікової зрілості, оскільки це пов'язано з визначенням основних напрямків та порядку здійснення підприємницької діяльності товариством. Така позиція також підкріплюється і тим, що, наприклад, якщо на підставі рішення найвищого органу укладається угода, то в цьому випадку не буде присутній дефект волі, оскільки від імені неповнолітніх будуть діяти їх законні представники, що відповідає правилам, встановленим ст. 31 ЦК України. Тому, суб'єктами корпоративних прав можуть бути неповнолітні особи, але самостійно реалізувати свої права вони з наведених вище підстав не зможуть, їх представниками будуть виступати їх батьки, усиновителі та опікуни. ¹    

 

 

.                                                           .

¹ Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: учеб. пособие / Е.Р. Ки-бенко. - X.: Эспада, 2001. – С. 137.

Висновок

Отже, господарські товариства - це є однією з найпоширеніших організаційно-правових форм ведення підприємницької діяльності. В діяльності господарських товариств беруть участь засновники та учасники. Дослідивши тему курсової роботи можна зробити висновок про те, що «учасник» та «засновник» дещо різні поняття. В деяких випадках ці поняття різні, в інших тотожні. Засновниками є фізичні та юридичні особи, які прийняли рішення про створення товариства, та здійснили всі необхідні для цього дії. Учасники – це фізичні та юридичні особи, що є власниками корпоративних прав на це господарське товариство, включаючи право на відповідну частку в його статутному фонді і відповідно включена у такому статусі до установчих документів товариства. В акціонерному товаристві не всі учасники є засновниками, адже власники акцій могли придбати їх після створення акціонерного товариства, тобто в процесі його діяльності.