Управління судноплавною компанією

У  разі  заснування  акціонерного  товариства  його  акції підлягають  розміщенню    виключно    серед    його     засновників шляхом приватного

розміщення.  Публічне розміщення акцій товариства  може здійснюватися  після  отримання  свідоцтва  про реєстрацію першого випуску акцій.¹

Не можуть бути засновниками господарських товариств громадяни, яким законом заборонено здійснювати підприємницьку діяльність. А саме:

а) фізичні особи, визнані у встановленому порядку недієздатними (внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу) або обмежено дієздатним (внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами);

.                                                               .

¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 134.

б) державні службовці та інші особи, уповноважені на виконання функцій держави;

в) іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства;

г) державні підприємства;

д) юридичні особи, які мають намір бути учасниками банку, якщо банк має у них істотну участь.¹

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    .

¹ Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С. В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 234.

 

1.2. Особливості  учасників господарських товариств

Учасник – це особа (фізична або юридична), що є власником корпоративних прав на це господарське товариство, включаючи право на відповідну частку в його статутному фонді і відповідно включена у такому статусі до установчих документів товариства. Зрозуміло, що учасник може і не бути засновником, а отримати корпоративні права внаслідок різноманітних угод. Відповідно до ч. 1 ст.79 ГК України у випадках передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. У випадках передбачених Господарським Кодексом і на підставі відповідних цивільно-правових угод з корпоративними правами, у господарському товаристві може залишитись один учасник.

Залежно від господарсько-правового статусу суб’єкта різними є форми та межі його участі у сфері господарювання.

Участь у господарському обороті можлива у таких формах, як:  1) здійснення господарської діяльності;     2)здійснення окремих господарських операцій поза межами господарської діяльності (фізичними особами у вигляді промислу, юридичними особами у вигляді господарського забезпечення);   3) реалізація  представницьких повноважень (структурними підрозділами, що представляють інтереси господарської організації, до складу якої належать, комерційні представники, повноваження яких засновані на договорі);          4) реалізація організаційно-господарських повноважень у сфері управління господарською діяльністю (такі повноваження можуть бути засновані як на законі – повноваження  органів державної влади та місцевого самоврядування, так і на господарських договорах (простого товариства; засновницького договору про створення об’єднання підприємств) – повноваження інших учасників господарських відносин);

5. споживання (побутове, виробниче) результатів  господарювання.

Таким чином, товариство з обмеженою  або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство можуть бути створені однією особою як фізичною, так і юридичною. Цивільний кодекс  передбачає неможливість створення повного або командитного товариства одним засновником.

Норми які регулюють інститут господарського товариства з одним учасником, фактично передбачають лише право створення таких господарських товариств. Жодних особливостей щодо їх органів та діяльності, які зумовлені наявністю одного учасника, чинне законодавство України не передбачає. Це означає, що на господарські товариства з одним учасником поширюються всі норми щодо органів управління, які передбачені для юридичних осіб взагалі та господарських товариств зокрема. Такий стан законодавства призводить до практичних проблем у діяльності господарських товариств з одним учасником. У літературі звертається увага на те, що відсутність належної законодавчої бази призводить до абсурдних ситуацій, коли для того, щоб виконати вимоги Закону України «Про господарські товариства» і ЦК України, складається протокол загальних зборів акціонерного товариства, на яких присутня лише одна особа.

На практиці товариства діють здебільшого  у складі  двох і більше учасників. ¹

Обмежений рух учасників товариства з обмеженою відповідальністю: зміна складу учасників відбувається шляхом:

а) виключення учасника з TOB;

б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі за згодою решти учасників, якщо інше не передбачено TOB;

в) спадкування частки учасника-фізичної особи або правонаступництва

учасника  -  юридичної   особи  з   дотриманням    передбаченого   статутом.

                                                         .

¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 134.

товариства порядку;

г) звернення стягнення на всю частку учасника-боржника на вимогу його кредиторів.

Припинення участі в товаристві відбувається внаслідок:

а) смерті учасника-фізичної особи або реорганізації чи ліквідації учасника-юридичної особи;

б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі; в) виключення учасника з TOB;

г) добровільного виходу учасника з TOB з викупом його частки самим товариством;

д) виділення частки учасника, якщо для покриття його боргів не вистачає його власного майна;

е) ліквідації товариства.¹

Основним майновим правом учасника товариства є право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Водночас міноритарні учасники (учасники, які володіють незначною часткою статутного (складеного) капіталу) не мають змоги вплинути на прийняття загальними зборами рішення щодо виплати учасникам частини прибутку (дивідендів). Прийняття загальними зборами рішення щодо майнових прав учасників всупереч інтересам міноритарних учасників призводить до виникнення конфліктних ситуацій.

Згідно із ч. 1 ст. 114 ЦК України обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом. Такі обмеження насамперед передбачають, що:

не може бути учасником повного товариства особа, яка є учасником іншого повного товариства (ч.2 ст.119 ЦК України);      

не може бути повним учасником командитного товариства особа, яка є

.                                                              .

¹ Булгакова І. В. Господарське право України: Навч. посіб. - К.: Прецедент, 2006. – С. 183.

повним учасником іншого командитного товариства (абз.1 ч.2 ст.135 ЦК України);

не може бути учасником повного товариства особа, яка є повним учасником командитного товариства (абз.2 ч.2 ст.135 ЦКУкраїни);

не може бути вкладником командитного товариства особа, яка є повним учасником цього товариства (абз. З ч.2 ст.135 ЦК України). ¹

Учасники товариства мають право:

1. Брати участь в управлінні  справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Право на участь в управлінні справами товариства учасник може реалізувати як безпосередньо (Особисто брати участь в роботі загальних зборів, входити до складу виборних органів товариства), так і через представників, вибраних ним до органів управління товариства. Обмеження стосовно права учасників управляти його справами не може бути встановлено засновницькими договорами. Діюче законодавство позбавляє деяких учасників окремих видів господарських товариств права приймати участь в управлінні справами товариства. Так, згідно Закону України «Про господарські товариства» в командитному товаристві вкладники позбавлені права приймати участь в управлінні справами товариства , а управління здійснюють тільки повні учасники. В акціонерному  товаристві власники привілейованих акцій не мають права брати участі в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом.²

 

 

 

.                                                         .

¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 129.

² Мілаш В. С. Господарське право : курс лекцій : у 2 ч.. – Харків : Право, 2008. – С.122.

2. Брати участь  у   розподілі прибутку товариства та одержувати його

частку (дивіденди).

3. Вийти в установленому порядку  з товариства.

4. Одержувати інформацію про  діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Законом України «Про господарські товариства» врегульовано право учасників товариства на своєчасне сповіщення  про проведення загальних зборів, ознайомлення з інформацією, необхідною, для прийняття  рішення на загальних зборах, порядок сповіщення про додаткові емісії акцій.

5. Здійснити відчуження часток  у статутному (складеному) капіталі  товариства, цінних паперів, що засвідчують  участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.¹

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ГК України перелік прав учасників господарського товариства не є вичерпним – інші права можуть бути передбачені як на законодавчому рівні – спеціальними законами, так і на локальному – в установчих документах товариства. Стосовно окремих видів господарських товариств ГК України, спеціальними законами і установчими документами можуть бути передбачені і інші права учасників (наприклад, право на частину майна в разі ліквідації товариства, яке залишилося після розрахунку з кредиторами, або його вартість). Обмеження прав передбачених ч. 1 ст. 88 ГК України в установчих документах не допускається.

Права учасників товариств реалізуються не завжди однаково. Так, товариства з невеликою кількістю учасників мають більш «прозорі» для всіх учасників умови функціонування, товариства з великою кількістю учасників – певні      проблеми.  В   умовах   такої   кількості  акціонерів,   серед    яких

.                                                          . 

¹ Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С. В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 213.

 

розпорошено досить багато акцій, провести загальні збори з абсолютним дотриманням    прав акціонерів    практично неможливо: по-перше, потрібно мати таке приміщення, по-друге, навіть якщо кожен з акціонерів хотів би висловити власну думку на зборах і зайняв на це одну хвилину, то потрібні були б місяці засідань. Тому в таких ситуаціях використовують можливості передачі прав голосування, письмові опитування та інші варіанти дотримання прав акціонерів.

В ч. 3 ст. 88 ГК України перераховані обов’язки учасників товариства. Виконання обов’язку дотримуватися вимог установчих документів товариства і виконувати рішення його органів управління означає дотримання норм, закріплених в локальних нормативно-правових актах товариства і рішень його органів управління. Обов’язок вносити вклади (оплачувати акції) є майновим обов’язком, обсяг якого залежить від виду господарського товариства.¹

Учасники товариства зобов'язані:

1. Дотримуватись установчих документів  товариства і виконувати рішення  загальних зборів та інших  органів управління товариства.  2. Виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

3. Не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

4. Нести інші зобов'язання, у  випадках передбачених законодавством  України та установчими документами товариства.

Перелік обов’язків учасників господарського товариства, як і перелік прав не є вичерпним.

 Щодо    організаційно-правової     бази в Україні, то слід зазначити, що

.                                                             .

¹ Господарський кодекс України. Коментар / за заг. ред. Н.О. Саніахме-тової. - Х.: Одіссей, 2004. – С. 329.

деякі обов'язки учасників товариств (особливо щодо дотримання установчих та внутрішньо корпоративних документів, нерозголошення таємниці та ін.) мають дещо декларативний характер, оскільки практично ніде не визначено санкції за їх невиконання. Іноді такі санкції вписуються в установчі документи, але вони можуть діяти тільки за умови їх відповідності чинному законодавству. Більш чітко прописані лише санкції щодо майнової участі.¹

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             .

¹ Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С. В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 214.

 

Розділ ΙΙ. Юридичні особи – засновники та учасники господарських товариств.

2.1. Підприємства, установи, та організації як засновники  та учасники акціонерного товариства.

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності. Стосовно акціонерних товариств, то їх коло визначено статтями 3 і 26 Закону України "Про господарські товариства". Стаття 26 спеціально встановлює функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників.