Управління судноплавною компанією

 

 

Міністерство внутрішніх справ України

Одеський державний університет внутрішніх справ України

Кафедра транспортного права

 

 

 

 

 

«Управління судноплавною компанією»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 1 гр. 6 к.

Проданець. Н.М.

 

 

 

Перевірив:

доцент кафедри

Продайко С. В.

 

 

Одеса - 2014

План

Вступ.

Розділ Ι. Загальна характеристика засновників та учасників господарських товариств.

1.1 Поняття засновників господарських товариств.

1.2. Особливості  учасників господарських товариств.

Розділ ΙΙ. Юридичні особи – засновники та учасники господарських товариств.

2.1. Підприємства, установи, та організації  як засновники та учасники  акціонерного товариства.

2.2. Підприємства, установи, організації  як засновники  інших господарських  товариств.

Розділ ΙΙΙ. Фізична особа – засновник та учасник господарських товариств.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Тема моєї курсової роботи «Засновники та учасники господарських товариств».

Актуальність теми полягає в розмежуванні таких понять як «засновник» та «учасник». Дані поняття  в окремих джерелах застосовуються як синоніми, в інших ці поняття є різними за своїм значенням. Тому виникає необхідність з’ясувати співвідношення даних понять. Сьогодні законодавством України передбачена значна кількість господарських товариств, до яких і входять засновники і учасники, тому визначення їх співвідношення дозволить визначити їх правове станове в сфері господарювання.

Засновник – це особа (фізична або юридична), що прийняла рішення про створення (заснування) відповідного господарського товариства і про затвердження його установчих документів, разом іншими засновниками передала певне майно (майнові права) до його статутного фонду і натомість отримала корпоративні права на це товариство.

Учасник – це особа (фізична або юридична), що є власником корпоративних прав на це господарське товариство, включаючи право на відповідну частку в його статутному фонді і відповідно включена у такому статусі до установчих документів товариства.

Мета даної роботи полягає у висвітленні таких понять як «засновник» та «учасник» через їх роль у створенні та функціонуванні господарських товариств.

Згідно з поставленою метою зроблено спробу виконати такі завдання:

-       визначити суть понять «засновник» та «учасник» господарського товариства;

• визначити хто може бути засновником, а хто учасником господарського товариства;
• визначити їх права та обов’язки;
• визначити їх відповідальність перед товариством;
• визначити проблеми при застосуванні понять «засновник» та «учасник».

Предметом вивчення є учасники і засновники господарських товариств.

Об’єктом дослідження є законодавство про господарські товариства, яке відображає правовий статус учасників та засновників господарських товариств.

Методологічною основою курсової роботи є системний метод дослідження, за допомогою якого здійснюється вивчення законодавства про господарські товариства, з метою визначити різницю між учасниками та засновниками господарських товариств. Діалектичний метод допомагає об’єктивно, всебічно і конкретно розглянути дані явища. Також використовувалися методи формально-юридичний (догматичний) та порівняльно-правовий.

Джерельну базу курсової роботи становлять Конституція України, Господарський Кодекс України, Закон України «Про господарські товариства» та інші нормативно-правові акти. Суттєве значення для розробки теоретичних положень курсової роботи мають праці таких українських вчених: Вінник О. М., Крупка Ю. М., Несинова С. В., та інші.

Структури роботи.  Дана курсова робота складається з трьох розділів. Кожен з яких повно і чітко розкриває питання, що стосують положення учасників та засновників у господарських товариствах. В першому розділі йдеться про загальні положення, які стосуються засновників та учасників господарських товариств, їх права та обов’язки, правовий статус. В другому розділі йдеться про підприємства, установи та організації як учасників та засновників господарських товариств. В третьому розділі звертається увага на фізичну особу як засновника та учасника господарських товариств.

 

 

 

Розділ Ι. Загальна характеристика засновників та учасників господарських товариств.

   1.1 Поняття  засновників господарських товариств.

Господарським   товариством   є   юридична  особа,  статутний (складений)  капітал  якої  поділений  на  частки  між учасниками.

Товариства створюються і діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p. ¹, який визначає поняття, види, порядок утворення і діяльності товариств, а також права та обов'язки 'їх засновників і учасників.

Господарськими   товариствами    відповідно до Закону України «Про господарські товариства»    визнаються підприємства, установи, організації,  створені  на  засадах  угоди юридичними особами і громадянами шляхом  об'єднання  їх  майна  та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Всі вони згідно зі ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" є юридичними особами, одноособовими власниками майна, переданого їм учасниками, а також майна, отриманого в результаті господарської діяльності і на інших законних підставах.

Засновниками    та    учасниками   товариства  можуть   бути підприємства,  установи,  організації,  а  також  громадяни,  крім випадків, передбачених законодавчими актами України.²

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи,

.                                                      .

¹ Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної  Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682 .

  ² Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н. О. Саніахметової, - Х. : “Одіссей”, 2005. – С. 243.

а також міжнародні   організації  можуть   бути засновниками  та учасниками 

господарських  товариств  нарівні  з  громадянами   та юридичними  особами  України,    крім    випадків,    встановлених законодавчими актами України.   Господарське   товариство,   крім   повного   і  командитного товариств,  може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» засновниками та учасниками господарського товариства можуть бути фізичні і юридичні особи. Відповідне положення передбачене і в ст. 114 Цивільного Кодексу України¹ (далі – ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського кодексу України² (далі – ГК України) засновниками та учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені в ст. 2 ГК України, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання. Адже відповідно до Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.³

На практиці досить часто постає питання щодо співвідношення таких понять, як «засновник» та « учасник» господарського товариства. Дехто навіть розглядає їх як синоніми. Слушною видається думка про те, що ці поняття не є тотожними. Засновник – це особа (фізична або юридична), що прийняла рішення про створення (заснування) відповідного господарського товариства і про затвердження його установчих документів, разом іншими засновниками передала певне майно (майнові права) до його статутного фонду і натомість отримала корпоративні права на це товариство. 

                                                        .

¹ Цивільний кодекс України : закон України від 16 січня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.

² Господарський кодекс України : закон України від 16 січня 2003 р. № 436 – ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. –  № 18,  № 19-20,  № 21-22. – Ст. 144.

³ Конституція України : закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

 

Відповідно   до п. 8 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" ¹

корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав   акціонера – власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Засновниками     акціонерного   товариства   можуть    бути   фізичні та юридичні особи. Вони укладають договір, у якому визначають основні дані, що характеризують майбутнє акціонерне товариство, порядок здійснення спільної діяльності по його створенню, відповідальність перед особами, які підписалися на акції, та інше. Засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, скликати і провести установчі збори та зареєструвати акціонерне товариство. Договір про створення товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами,догові підлягає нотаріальному посвідченню.

Засновники можуть укладати угоди від імені товариства до моменту його державної реєстрації. При цьому закон встановлює, що ці угоди визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством.²

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГК України господарські товариства створюються шляхом «об’єднання» майна і участі з метою отримання прибутку. Частина 5 ст. 63 Кодексу відносить господарські товариства до корпоративних підприємств, що «утворюються, як правило, двома і більше засновниками…» На підставі викладеного вище може скластися враження, що Кодекс  виключає можливу наявність   одного засновника, якому   буде

.                                                               .

¹ Про акціонерні товариства : Закон України вiд 17. 09. 2008 р.  № 514-VI // // Відомості Верховної Ради України – 2008. - № 50 – 51. – Ст. 384 .

² Акціонерне право: Навчальний посібник / За ред. проф. Щербини В. С. – К.: Атіка, 2000. –        С. 342.

просто нічого і ні з ким об’єднувати під час створення товариства.

Засновники    несуть    солідарну    відповідальність      за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

Зазначені зобов’язання виникають у зв’язку із створенням товариства, виконання засновниками своїх обов’язків, передбачених установчим договором.¹

Засновниками акціонерного  товариства  можуть  бути  юридичні особи та громадяни. 

Для  створення  акціонерного  товариства засновники  повинні зробити повідомлення про  намір  створити  акціонерне  товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори  і  державну реєстрацію акціонерного товариства.

Виходячи з положень ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 2 ст. 114 ЦК України  акціонерне товариство може бути створене однією особою, яка стає його засновником і єдиним учасником. Згідно з ч. 4 ст. 153 ЦК України акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може  складатися    з однієї    особи у  разі   придбання

одним  акціонером  всіх.акцій товариства.

Засновники    (засновник)    товариства   можуть самостійно змінювати

установчий документ. Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної  реєстрації

товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

 

 

.                                                         .

¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 136.

Слід розглянути питання, пов'язане з діяльністю товариств, учасниками яких є дві особи, частка кожної з яких складає п'ятдесят відсотків статутного (складеного) капіталу. Прийнявши рішення про створення такого товариства, засновники (учасники)     найчастіше    впевнені у тому, що товариство буде здійснювати діяльність без перешкод. Таку оптимістичну позицію засновники підтверджують укладенням низки усних угод щодо діяльності товариства.¹

Однак виникнення першого протиріччя між учасниками зазначеного .товариства розвіює сподівання засновників. У такій ситуації один учасник може блокувати прийняття загальними зборами учасників товариства будь-якого рішення,    починаючи     від       затвердження     результатів діяльності товариства та закінчуючи призначенням (звільненням) виконавчого органу і внесення змін до установчих документів.        З огляду на наведене, треба уникати створення товариств, учасниками яких є дві особи, частка кожної з яких складає п'ятдесят відсотків статутного (складеного) капіталу. А у разі створення такого товариства в установчих документах детально врегулювати всі процедури.