Правові ознаки та види страхових допомог

Правові ознаки та види страхових  допомог

Допомоги та інші види соціальних виплат, як і пенсії, служать вирішенню основного економічного і соціального завдання суспільства: забезпечувати рівень життя громадянам, не нижчий від прожиткового мінімуму.

У загальній  системі соціального забезпечення допомоги є одним із самостійних  видів матеріального забезпечення непрацездатних громадян і сімей  з дітьми. За тільки їм властивими правовими  ознаками і особливостями допомоги відрізняють від інших благ і  послуг (в тому числі і від пенсій), які надаються в рамках соціального  забезпечення.

Щоправда, окремі автори розглядають деякі допомоги як різновид пенсій, вважаючи, що “вони  змикаються за низкою суттєвих ознак  з пенсіями”[15, с.93]. Але такий  поділ є дещо штучним.

В юридичній  літературі існує декілька точок  зору щодо питання комплексу правових ознак і особливостей, характерних  для допомог. Аналізуючи їх, можна  зробити висновок, що такими найбільш важливими ознаками є:

- урегульованість  призначення і виплати всіх  видів допомог відповідними нормативними  актами, в зв’язку з чим, за  наявності передбачених у них  обставин, громадяни набувають безумовне  право на той чи інший вид  допомоги;

- як правило,  загальна цільова направленість  допомог, яка полягає в наданні  грошової допомоги громадянам, котрі  через ті чи інші соціальні  випадки (тимчасової непрацездатності, народження дитини і т.п.) її  потребують;

- у більшості  випадків надання різних видів  допомог незалежно від інших  джерел доходів, що є у особи,  яка звернулася за призначенням  тієї чи іншої допомоги;

- призначення  допомог, як правило, в твердих  розмірах;

- соціально-аліментна  природа всіх видів допомог,  виражена в без еквівалентності  їх надання;

- обмеженість  виплати допомог певними часовими  рамками.

До першої групи  він відніс допомоги, в основі яких лежить тимчасова непрацездатність.

Друга група  – це допомоги, в основі яких лежить безробіття.

До третьої  групи віднесено допомоги, в основі яких лежить факт народження дитини.

Четверта група  пов’язується з утриманням неповнолітніх  дітей.

Допомоги п’ятої групи за своїми цілями близькі до соціальних пенсій – вони покликані  забезпечити прожиття одиноких непрацездатних громадян з мінімальними доходами та інших малозабезпечених громадян. (Наприклад, щомісячні доплати до пенсій пенсіонерам, які мають на утриманні інших  осіб, адресні державні допомоги малозабезпеченим сім’ям). Тобто, основною підставою  надання таких допомог є малозабезпеченість громадян.

Шоста група  – це допомоги, які виплачуються в разі виникнення неординарних життєвих обставин. Ці допомоги обумовлені різними  факторами: смертю, хворобою, перебуванням дітей під опікою і піклуванням  тощо. До цієї групи слід віднести і  разові допомоги, передбачені локальними нормативними актами в разі настання стихійних лих, гострої потреби  в оплаті лікування тощо.

Допомоги також  можна класифікувати за такою  ознакою, як тривалість їх виплати. За цією ознакою допомоги можна поділити на: разові, періодичні та щомісячні.

До разових  допомог належать: разова допомога при народженні дитини , допомога на поховання, на лікування та в інших  випадках.

До періодичних  належать: допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною  чи іншим членом сім’ї), допомога по вагітності та пологах, в разі карантину, тимчасового переведення особи, відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу, протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного  підприємства, санаторно-курортного лікування  тощо. Періодичні допомоги, зазвичай, виплачуються з метою компенсації втраченого заробітку за період відсутності на роботі з вищезазначених причин. Вони відрізняються від разових тим, що володіють тривалістю у часі.

Щомісячні допомоги передбачають грошові виплати регулярно, протягом тривалого часу. До таких  віднесені: допомога по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку, адресні соціальні допомоги тощо. 

Допомоги  в разі тимчасової непрацездатності

Допомога з  тимчасової непрацездатності надається  застрахованій особі у формі  матеріального забезпечення, яке  повністю або частково компенсує  втрату заробітної плати (доходу), у  разі настання в неї одного з таких  страхових випадків:

— тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

— необхідності догляду за хворою дитиною;

— необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

— догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

— карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

— тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;

— протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

— санаторно-курортного лікування»[3, 224].

«Допомога у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не надається:

 У разі  одержання застрахованою особою  травм або її захворювання при вчиненні нею злочину.

 У разі  навмисного завдавання шкоди  своєму здоров'ю з метою 
ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби.

 За час  перебування під арештом і  за час проведення судово-медичної  експертизи.

За час примусового  лікування, призначеного за постановою суду.

 У разі  тимчасової непрацездатності у  зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.

За період перебування  застрахованої особи у відпустці  без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій від пустці у зв'язку з навчанням»[2, 69].

«Застрахованим  особам, які працюють на сезонних і  тимчасових роботах, допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається  не більш як на 75 календарних днів протягом календарного року.

Допомога на період тимчасової непрацездатності внаслідок  захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам ФСС ТВП, починаючи з шостого  дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності або  до встановлення МСЕК інвалідності незалежно  від звільнення застрахованої особи  в період втрати працездатності у  порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Допомога з  тимчасової непрацездатності із догляду  за хворою дитиною віком до 14 років  виплачується застрахованій особі  з першого дня за період, протягом якого дитина — за висновком лікаря — потребує догляду, але не більш, як за 14 календарних днів.

Допомога з  тимчасової непрацездатності по догляду  за хворим членом сім'ї (крім хворої дитини віком до 14 років) надається застрахованій  особі з першого дня, але не більш, як на 3 календарні дні, а у  виняткових випадках, з урахуванням  тяжкості хвороби члена сім'ї  та побутових обставин, — не більш  як на 7 календарних днів.

Допомога з  тимчасової непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною  віком до трьох років або дитиною-інвалідом  віком до 16 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та встановлених розмірах.

Допомога з  тимчасової непрацездатності із догляду  за хворою дитиною віком до 14 років, з догляду за хворим членом сім'ї  та в разі захворювання матері або  іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3-х  років або дитиною-інвалідом віком  до 16 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час  у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у  зв'язку з навчанням або творчій  відпустці.

У разі тимчасового  переведення застрахованої особи  відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу цій  особі надається допомога з тимчасової непрацездатності з першого дня  за час такої роботи, але не більш  як на два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається  у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку  до часу переведення.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої  особи у період вирішення спору  про незаконність її звільнення з  роботи допомога з тимчасової непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої  особи на роботі з дня винесення  такого рішення відповідним органом»[3, 225-226].

«МСЕК утворюються, реорганізуються та ліквідуються Міністерством  охорони здоров'я та обласними  держадміністраціями.

МСЕК бувають:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю для огляду хворих на туберкульоз, осіб з психічними розладами, захворюваннями органів зору і т.д.

Повноваження  МСЕК:

1) визначають стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності;

2) визначають ступінь втрати професійної працездатності працівників, які одержали трудове каліцтво;

3) встановлюють потребу інвалідів у соціальній допомозі (протезування, засоби пересування, постійний догляд, робочі пристосування);

4) розробляють заходи медико-соціальної реабілітації та ін.»[1, 85].

«Допомога з  тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від  страхового стажу у таких розмірах:

— 60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

— 80% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до І — IV категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що замінює та доглядає хвору дитину віком до 14років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від двох показників:

— середньої заробітної плати;

— страхового стажу.

До страхового стажу зараховуються періоди:

— тимчасової втрати працездатності;

— перебування у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами;

— перебування у відпустці із догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів 

Допомоги  зумовлені народженням  дитини

Особи, застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, таку допомогу отримують за місцем своєї роботи, а не застраховані - в органах праці та соціального  захисту населення за місцем проживання (реєстрації).

Згідно Порядку  призначення та виплати державної  допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Допомога призначається за місцем проживання (реєстрації) заявника, також може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про  неодержання зазначеної допомоги в  органах праці та соціального  захисту населення за місцем реєстрації.