Поняття та форми господарсько-правової відповідальності

     Механізм  застосування господарсько-організаційних санкцій залежить від їх різновиду:

     а) адміністративний порядок (за рішенням компетентних органів) передбачений щодо більшості санкцій, у тому числі  таких, як: тимчасове призупинення діяльності суб'єкта господарювання до усунення виявлених порушень; призупинення дії та скасування ліцензій; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; примусова реорганізація;

     б) судовий порядок - передбачається щодо скасування відомостей державної реєстрації та примусової ліквідації.

     Адміністративно-майновими  санкціями є передбачені законом заходи майнового впливу на порушника, що застосовуються компетентними державними органами (щодо конфіскації - судом) у передбачених законом випадках. До таких санкцій належать: господарсько-адміністративний штраф; господарська конфіскація; безоплатне вилучення майна з метою його знищення; стягнення зборів (обов'язкових платежів) та ін.[4,c.330]

     Господарсько-адміністративний штраф - це грошова сума, що сплачується до державного бюджету суб'єктом господарювання - правопорушником у передбачених законом випадках.

     Форми господарсько-адміністративного штрафу:

     • в процентному або кратному відношенні до суми порушення;

     • в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Застосовується:

       а) лише у вертикальних відносинах;

     б) за постановою компетентних органів (антимонопольних - за порушення антимонопольного та конкурентного законодавства, санітарно-епідеміологічної служби - за порушення санітарно-епідеміологічних вимог, державних органів контролю за цінами - за порушення державної дисципліни цін тощо);

     в) без дотримання претензійного порядку;

     г) за наявності лише протиправної поведінки (фактична підстава);

     д) юридична підстава - закон.

     Конфіскація - це безоплатне вилучення в доход бюджету майна (коштів) суб'єкта господарювання - правопорушника у випадках, прямо передбачених законом.

     Випадки застосування конфіскації:

     • визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 208 ГК);

• здійснення комерційним банком забороненої законом виробничої діяльності (ст. 48 Закону «Про банки і банківську діяльність);
• у сфері ціноутворення (зокрема щодо підприємств-монополістів, ціни на продукцію яких регулюються державою) та в деяких інших випадках;
• у сфері антимонопольно-конкурентного регулювання; так, відповідно до ст. 253 ГК підлягає безоплатному вилученню до Державного бюджету України прибуток (доход), незаконно одержаний суб'єктами підприємницької діяльності в результаті порушення статей 29 (зловживання монопольним становищем на ринку), ЗО (укладення антиконкурентних угод) і 32 (актів недобросовісної конкуренції);
• у сфері оподаткування; так відповідно до ст. 240 ГК підлягають вилученню в доход відповідного бюджету прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування; крім того, з порушника стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більше ніж у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми.

     Юридичною підставою застосування конфіскації  є лише закон; фактичні підстави - протиправна поведінка, а у випадку виконання зобов'язання, визнаного недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, ще й вина (прямий умисел) порушника.

     Конфіскація застосовується в судовому порядку  за позовами компетентних органів (податкових, контрольно-ревізійних тощо).

     До  конфіскації подібний такий різновид адміністративно-господарських санкцій, як вилучення майна (товарів), що неправомірно виготовлене чи неправомірно використовується, з метою його знищення. Можливість застосування подібних заходів впливу на правопорушника передбачена конкурентним законодавством. Так, відповідно до ст. 254 ГК у разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення в судовому порядку товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у виробника, так і у продавця. Вилучення таких товарів (копій виробів іншого суб'єкта господарювання) в установленому Урядом порядку застосовується у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

     До організаційно-майнових санкцій можна віднести і планово-госпрозрахункові санкції.

     Планово-госпрозрахункові санкції - це передбачені чинним законодавством заходи економічного впливу на господарюючого суб'єкта в зв'язку з порушенням ним планових нормативів і планових завдань:

• підвищення тарифу (розміру плати) за понадлімітне використання природних ресурсів, електроенергії;
• позбавлення пільг (наприклад, податкових) у зв'язку з порушенням умов їх надання;
• виключення зі звітності даних про продукцію, виготовлену з порушенням ДСТ (державних стандартів), ДБНІП (державних будівельних норм і правил);
• віднесення на прибуток, що залишається у розпорядженні господарюючого суб'єкта, недонарахованої амортизації у випадках дострокового списання основних фондів (за виключенням передбачених законом випадків вимушеного списання).

     Механізм  застосування: планово-госпрозрахункові санкції застосовуються самим суб'єктом господарювання - правопорушником, а у разі якщо він цього не зробить, - компетентними органами, що виявили факт правопорушення.

     Підстави  застосування планово-госпрозрахункових  санкцій: юридичні - закон; фактичні - протиправна поведінка.[7,c.290] 
 
 
 
 

Висновок

     Господарська відповідальність – це зафіксована в нормативних актах або передбачена договором міра примусу, і негативні (обтяжливі наслідки), які застосовуються до учасника господарських правовідносин, який вчинив правопорушення чи не виконав умов господарського договору.

     Є підстави виділити шість основних функцій:  

          1.Стимулююча функція - притаманна практично всім видам санкцій, передбачених або санкціонованих нормами господарського права. Вона має на меті, насамперед, вдовольнити економічний інтерес потерпілою суб'єкта шляхом стимулювання (економічного, майнового) правопорушника до зміни протиправної поведінки.

     2.Компенсаційна  функція - полягає у відновленні порушеного господарського правопорядку й у відшкодуванні правопорушником майнових ї грошових робіт потерпілій стороні, у поновленні її майнової бази шляхом стягнення на її користь сум компенсаційних майнових санкцій.

     3.Штрафна  функція - у цьому розумінні господарсько-правова відповідальність є ретроспективною, тобто реакцією на вже скоєні протиправні дії (бездіяльність) у вигляді саме відповідальності як покарання правопорушника економічними санкціями. Загалом штрафна функція покладена на такі види господарсько-правових санкцій, як неустойка, штраф, пеня (так звані штрафні санкції).

     4.Функція попередження правопорушень - суть її полягає в тому, що завдяки застосуванню відповідальності не тільки усувається факт господарського правопорушення, а й застосовуються (арбітражним судом, судом) правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов.

     5.Сигналізаційна  функція - проявляється в тому, що застосування до суб'єкта господарювання господарсько-правової відповідальності є сигналом для нього про необхідність поліпшення своєї роботи з метою уникнення в майбутньому втрат від застосування такої відповідальності, а для контрагентів такого господарюючого суб'єкта — сигналом про необхідність зважити доцільність продовження з ним договірного зв'язку або розірвання існуючого.

     6.Інформаційна (сигналізаційна) функція - факт пред'явлення претензії, позову, стягнення збитків чи неустойки — це юридична інформація про неблагополучний стан, наявні хиби у господарській діяльності суб'єкта.

     Розрізняють різні форми господарсько-правової відповідальності залежно від характеру  та спрямованості впливу, механізму  реалізації, фактичних підстав застосування. Відповідно до однієї з класифікацій,  формами господарсько-правової відповідальності є:

• відшкодування збитків;
• сплата неустойки;
• конфіскація як вид господарсько-правових санкцій;
• господарсько-адміністративні штрафи;
• оперативно-господарські санкції;
• планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції;
• господарсько-організаційні санкції.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література: 

1. Вінник  О.М. Господарське право // Навч.посібник -  К.:Всеукраїнська асоціація  видавців «Правова єдність»,2008
2. Гайворонський В.М. , Жушман В.П. Господарське право України / / Навч.посібник – Х.: «Право» , 2005
3. Господарський Кодекс України//Відомості Верховної Ради України від 2003р.
4. Господарське право України: Навчальний посібник  // за заг. ред. проф. Н.О.Саніахметової. — X.: «Одіссей»,2005
5. Пігач Я.М Труфанова Л.М.: Господарське законодавство // Навчальний               посібник- К.: Центр навчальної літератури,2005
6. Смолин Г.В. Господарське право України // Навч.посібник –Л.:ЛДУВС, 2008
7. Щербина В.С. Господарське право // Підр. - К.: Юрінком Інтер, 2005