Акціонерні товариства

Голосування на установчих зборах відбувається за принципом: одна акція, на яку здійснено підписку — один голос. Перед початком зборів здійснюється реєстрація присутніх підписувачів на акції із зазначенням кількості акцій, на які вони підписалися.

Порядок прийняття рішень на установчих зборах залежить від  важливості питань, винесених на голосування: життєво важливі для акціонерного товариства питання — про створення АТ, його дочірніх підприємств, філій і представництв, про обрання органів управління, про надання пільг — повинні прийматися кваліфікованою більшістю голосів, а саме 3/4 присутніх на зборах осіб, які підписалися на акції; рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів (ст. 35 Закону).

Створення АТ (у разі прийняття  установчими зборами позитивного рішення з цього питання і схвалення статуту товариства) завершується останнім етапом створення такого товариства — його державною реєстрацією, з моменту якої воно набуває статусу юридичної особи, тобто стає повноцінним суб'єктом господарювання. Така реєстрація здійснюється в загальному порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 р.

Закритим акціонерним  товариствам (далі — ЗАТ) притаманний  більш простий порядок створення, який включає такі етапи:

1. визначення кола засновників і укладання між ними установчого договору, в якому повинні бути зазначені частки засновників у статутному фонді і, відповідно,   кількість  акцій,  що  відповідає  частці кожного засновника;
2. публікація   засновниками   повідомлення   про   їхній намір створити ЗАТ;
3. проведення   аудиторської  перевірки      засновників — юридичних осіб щодо їх спроможності сплатити вклади до статутного фонду товариства;
4. відкриття в банку рахунку, на який мають вноситися вклади засновників;
5. формування майнової бази майбутнього товариства не нижче встановленого законом розміру: до проведення установчих зборів засновники мають сплатити  щонайменше  50%   своїх  вкладів  до  статутного 
   фонду;
6. проведення установчих зборів, на яких мають бути вирішені   питання   щодо   створення   ЗАТ,   затвердження його Статуту, формування органів товариства та інші питання, що вирішуються на установчих зборах ВАТ, крім затвердження привілеїв для засновників;
7. проведення засновниками державної реєстрації товариства.

2. Правовий режим  та джерела формування майна  акціонерного товариства

Основним правовим титулом  майна акціонерного товариства є  право власності, що передбачене  ст. 12 Закону України "Про господарські товариства". Джерелами формування майна акціонерного товариства є:

• вклади засновників та учасників товариства, включаючи кошти,  отримані від продажу акцій додаткових емісій;
• продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності;
• доходи, одержані товариством від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
• доходи від цінних паперів, що належать товариству;
• інше майно, отримане на законних підставах.

На етапі створення  акціонерного товариства його майнова  база формується за рахунок коштів (майна), сплачених за акції. Відповідно до законодавства вкладами учасників і засновників господарських товариств можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

У разі сплати акцій у  негрошовій формі постає питання їх оцінки. На етапі заснування акціонерного товариства таку оцінку здійснюють засновники з подальшим затвердженням установчими зборами товариства. Оцінка негрошового вкладу, зробленого в процесі додаткової емісії акцій, також має вирішуватися самим товариством з відповідною фіксацією у Статуті.

Важливу роль у діяльності акціонерного товариства відіграє його капітал. У законодавстві розрізняють такі види капіталів акціонерного товариства:

Статутний капітал — це сумарна номінальна вартість випущених акцій. Статутний капітал є постійною величиною, зафіксованою в установчих документах товариства.

Оголошений  капітал — це сумарна номінальна вартість акцій, на які оголошується підписка при створенні акціонерного товариства.

Сплачений капітал — це сума коштів (вартість майна), фактично сплачених акцій.

Фактичний капітал — вартість усіх активів акціонерного товариства. Фактичний капітал є змінною величиною, оскільки змінюється в результаті фінансово-господарської діяльності товариства і може як перевищувати, так і не досягати розміру статутного капіталу.

Наявність статутного капіталу (фонду) визначеного розміру є однією з істотних рис акціонерного товариства. Статутний капітал являє собою номінальну грошову суму, яка має бути внесена акціонерами як плата за набуття членства в акціонерному товаристві. Майно, що вноситься як внесок до статутного фонду під час заснування акціонерного товариства, складає матеріальну базу його господарської діяльності. Відповідно до вимог законодавства розмір статутного фонду акціонерного товариства не може бути менше 1250 мінімальних заробітних плат, що встановлені на момент створення товариства. Під час підписки цей капітал має бути сплачений мінімум на 10%, на момент проведення установчих зборів — на 30% або 50%, а повністю — до закінчення року з моменту державної реєстрації товариства.

Крім мінімального розміру  статутного фонду, законодавством України встановлюються певні обмеження щодо коштів, які не можуть використовуватися як внески до статутного фонду. Так, забороняється використовувати для цього бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу.

Статутний капітал виконує  також гарантійну функцію, оскільки акціонерне товариство несе майнову відповідальність перед кредиторами в межах майна, що належить йому на праві власності. Саме зафіксований в установчих документах розмір статутного фонду визначається як величина, в межах якої товариство гарантує відповідальність за своїми зобов'язаннями.

Як уже зазначалося, статутний фонд є постійною величиною, проте законодавством передбачається можливість його зміни. Зміна статутного фонду може відбуватися шляхом його збільшення або зменшення. Порядок зміни статутного фонду акціонерного товариства визначається ст.ст. 16, 38, 39, 40 Закону України "Про господарські товариства" та Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2000 р.

Збільшення статутного фонду акціонерного товариства може відбуватися шляхом:

• збільшення   кількості   акцій   існуючої   номінальної вартості, тобто шляхом випуску нових акцій;
• збільшення номінальної вартості акцій, в результаті чого статутний фонд збільшується на суму, що становить різницю між загальною номінальною вартістю акцій нового випуску і попередніх випусків.

При збільшенні статутного фонду акціонерного товариства забороняється одночасно поєднувати шляхи збільшення або джерела.

Зменшення статутного фонду  здійснюється шляхом:

• зменшення номінальної вартості акцій;
• зменшення кількості акцій шляхом викупу частини  акцій  у їхніх  власників  з  метою  анулювання цих акцій.

Законодавством визначено порядок зміни статутного фонду акціонерного товариства, який передбачає:

1. прийняття рішення про зміну статутного фонду загальними зборами товариства в порядку, встановленому ст.ст.  40-43 Закону України "Про господарські товариства";
2. опублікування    в    офіційних   друкованих    органах оголошення  (повідомлення) про  скликання  загальних зборів для вирішення питання про зміну статутного фонду із зазначенням:

• мотивів,   способу   та   мінімального   розміру   зміни статутного фонду;

• пов'язаного з цим проекту змін до статуту акціонерного товариства;
• даних про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість;
• відомостей про нову номінальну вартість акцій;
• прав   акціонерів   при   додатковому   випуску   акцій або їх вилученні;
• дата початку та закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення;
• порядку відшкодування збитків, пов'язаних із змінами статутного фонду.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, пов'язаних із зміною статутного фонду, приймається кваліфікованою більшістю голосів — 3/4 голосів акціонерів, що беруть участь у загальних зборах;

3. наявність певних умов:  при збільшенні статутного фонду  (повна  сплата раніше  випущених  акцій  не нижче   їх   номінальної   вартості);    при   зменшенні (відсутність заперечень кредиторів);
4. виконання пов'язаних із зміною статутного фонду відповідних дій: при його збільшенні — проведення підписки на акції в загальному порядку; при зменшенні — анулювання   акцій,   поданих   протягом   6 місяців   після  повідомлення  акціонерів  передбаченим статутом способом;  відшкодування власникам акцій   збитків,   пов'язаних   із   змінами   статутного фонду;
5. внесення відповідних змін до відомостей державної реєстрації.

В акціонерному товаристві, як і в інших господарських товариствах, обов'язковою є наявність страхового (резервного) фонду, призначення якого — покриття непередбачених витрат товариства, зокрема, сплата власниками привілейованих акцій дивідендів у разі відсутності в акціонерного товариства прибутку; розрахунки з кредиторами тощо.

За законодавством України  розмір страхового (резервного) фонду має бути не меншим 25% статутного фонду. Формується він за рахунок щорічних відрахувань у розмірі, передбаченому установчими документами товариства, але не менше 5% суми чистого прибутку, до досягнення ним розміру, передбаченого статутом акціонерного товариства. Кошти такого фонду не можуть використовуватися на забезпечення господарської діяльності товариства, його роль — суто гарантійна, тобто гарантує кредиторам товариства покриття непередбачених боргів.

При повному або частковому використанні коштів резервного фонду  він повинен бути сформований  знову або поповнений шляхом наступних щорічних відрахувань з прибутку акціонерного товариства до досягнення ним визначеного статутом товариства розміру.

Законом та/або установчими  документами акціонерного товариства може передбачатися наявність інших фондів. Розпорядженням Фонду державного майна України від 5 травня 1996 р. затверджено примірне Положення про фонди акціонерного товариства, яким рекомендовано створювати в акціонерних товариствах з відповідною фіксацією у статуті та інших внутрішніх документах такі фонди:

• фонд прибутку,  що розподіляється (фонд дивідендів);
• фонд виробничого розвитку, кошти якого спрямовуються на реконструкцію і розширення виробництва,   запровадження  нових  технологій,   проведення науково-дослідних   і   проектних   робіт,   придбання устаткування, природоохоронні заходи, будівництво чи придбання будівель тощо;
• фонд розвитку персоналу, призначення якого — фінансування  заходів,  передбачених  Програмою роз витку персоналу і колективним договором. Використання коштів цього фонду повинне забезпечити заінтересованість працівників у належному виконанні своїх обов'язків за трудовим договором, підвищення їх кваліфікації, а також реалізацію прав працівників акціонерного товариства на гарантії і компенсації, встановлені чинним законодавством або додатково передбачені внутрішніми нормативними актами товариства, а також колективним договором;
• фонд соціального забезпечення, кошти якого спрямовуються на додаткові, понад передбачені законодавством, виплати працівникам у разі їх тимчасової непрацездатності;  заходи,  пов'язані із забезпеченням гарантованої зайнятості персоналу; додаткові  виплати працівникам у разі  заподіяння  шкоди здоров'ю при виконанні ними своїх трудових обов'язків;   страхування   життя   і   здоров'я   персоналу тощо;
• фонд  участі  персоналу  в  прибутках   акціонерного товариства.

3. Правовий режим  дивідендів

Дивіденди — це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується за акціями за підсумками фінансово-господарського року відповідно до рішення загальних зборів акціонерів.

Форма виплати дивідендів може бути різною. Найчастіше дивіденди сплачуються у грошовій формі. Можливим є також застосування натуральної форми або зарахування до частки акціонера, якщо це передбачено установчими документами товариства.