Акціонерні товариства

ЗМІСТ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Правове становище акціонерних товариств

Запровадження в Україні  ринкових відносин з адекватними їм організаційно-правовими формами господарювання викликало відродження після багатьох десятиліть забуття інституту господарських товариств, серед яких особливе місце посідають акціонерні товариства. У цій організаційно-правовій формі підприємницької діяльності започатковується більшість нових великих та середніх підприємств, банків, страхових організацій, інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.

Правове становище акціонерних  товариств визначається ст.ст. 24-29 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р., а також ст.ст. 79-91 ГК. Відповідно до ст. 80 ГК, акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Однак, зазначене визначення не вміщує інших важливих ознак, характерних для цього виду господарських товариств.

Отже, акціонерному товариству притаманні такі риси:

• господарська організація корпоративного типу, різновид господарського товариства;
• належність  до  товариств — об'єднань  капіталів,   в яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві достатньо зробити майновий внесок — сплатити вартість акції, а персональна участь у діяльності товариства є необов'язковою);
• можливість вибору у засновників типу акціонерного товариства — закрите або відкрите;
• установчим документом є статут;
• наявність   власного  майна,   сформованого   за  рахунок майна (коштів), сплачених за акції, виробленої продукції, отриманих доходів, а також майна, набутого на інших законних підставах;
• поділ статутного фонду (капіталу) на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;
• відповідальність акціонерного товариства за своїми зобов'язаннями лише власним майном;
• відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності  за  зобов'язаннями  товариства,  якщо вони повністю сплатили свої частки;
• корпоративний   характер   управління   і   наявність стаціонарних органів управління акціонерним товариством;
• обмеженість ризику акціонерів сплаченими за акції коштами (майном);
• наявність статусу юридичної особи.

Акціонерні товариства можна кваліфікувати: За  способом  створення  та порядком  відчуження акцій:

• відкриті акціонерні товариства;
• закриті акціонерні товариства.

За характером діяльності:

• акціонерні товариства, що безпосередньо здійснюють підприємницьку діяльність;
• акціонерні товариства,  що здійснюють управління діяльністю інших суб'єктів підприємницької діяльності (наприклад, холдингові компанії).

За метою  діяльності:

• підприємницькі (комерційні), що діють з метою отримання прибутку;
• непідприємницькі (некомерційні).

За видами діяльності:

• банки;
• страхові організації;
• інвестиційні фонди та компанії тощо.

Акціонерні товариства можуть створюватися шляхом заснування і шляхом реорганізації.

Основними етапами створення  акціонерного товариства є:

1. визначення  засновників,  тобто осіб,  що  ініціюють створення акціонерного товариства та беруть на себе обов'язки щодо здійснення відповідних підготовчих дій   та  у - разі   необхідності  укладання   між   цими 
   особами засновницького (установчого) договору;
2. публікація повідомлення про намір засновників створити відповідне акціонерне товариство;
3. проведення засновниками відповідних підготовчих дій щодо створення акціонерного товариства. Ці дії є різними залежно від виду товариства — закрите чи відкрите, тобто від способу утворення товариства — шляхом підписки на акції чи шляхом розподілу акцій між засновниками, в т.ч. початок формування   майнової   бази   майбутнього   акціонерного товаристві відповідно до встановлених законодавством вимог щодо її розміру;
4. в разі успішно проведених підготовчих дій скликаються  установчі  збори,   на  яких   приймається  рішення про створення акціонерного товариства, затверджується його статут, формуються органи товариства та вирішуються інші питання;
5. державна реєстрація товариства.

Порядок створення відкритих і закритих акціонерних товариств неоднаковий. Так, відкрите акціонерне товариство (далі — ВАТ) створюється таким чином.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", засновниками акціонерного товариства можуть бути фізичні та (або) юридичні особи. Відповідно до ст. 153 ЦК, якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства.

Враховуючи положення ст. 114 ЦК, акціонерне товариство може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником, якщо спеціальним законодавством не передбачено інше (щодо комерційних банків та страхових організацій засновників має бути не менше трьох, фондових бірж — не менше 20). Якщо ж акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір про створення товариства. На відміну від положення Закону України "Про господарські товариства", яким визначається, що установчий договір є установчим документом, договір про створення акціонерного товариства не належить до установчих документів.

У договорі, що укладається  між засновниками акціонерного товариства, визначаються:

• намір сторін договору взяти спільну участь у створенні відповідного акціонерного товариства;
• порядок здійснення засновниками спільної діяльності зі створення акціонерного товариства з розподілом обов'язків між ними;
• відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Важливим етапом створення АТ є аудиторська перевірка фінансового стану засновників — юридичних осіб щодо їх спроможності сплатити свої вклади до статутного фонду акціонерного товариства. Обов'язковість проведення такої перевірки передбачена ст. 13 Закону України "Про господарські товариства".

До проведення підписки на акції засновники мають відкрити в комерційному банку рахунок, на який будуть вноситися сплачені за акції кошти в процесі підписки. Відповідно до п. 4.2. Інструкції НБУ "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12 листопада 2003 р., кошти з такого рахунку перераховуються на поточний рахунок зареєстрованого в установленому порядку акціонерного товариства або повертаються засновникам та особам, що підписалися на акції (у разі, якщо акціонерне товариство не відбулося).

Засновники повинні  зробити повідомлення про намір  створити  АТ  і  здійснити  відкриту  підписку  на акції. Зміст такого повідомлення, відповідно до законодавства, має бути зареєстрований Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, а повідомлення опубліковане не менш як за 10 днів до початку підписки в органах преси Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України та офіційному виданні фондової біржі. У разі заснування акціонерного товариства інформація про випуск акцій повинна містити такі відомості:

• повне  найменування майбутнього  акціонерного товариства;
• відомості про засновників, уповноважених проводити дії щодо підписки на акції із зазначенням номерів телефонів і телефаксів;
• предмет та цілі діяльності товариства;
• дату проведення установчих зборів;
• розмір статутного фонду, що передбачається;
• внески засновників до статутного фонду та форми здійснення внесків;
• склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі;
• найменування банківської установи та номер розрахункового  рахунку,   на  який  мають  бути  внесені початкові внески;
• дані про емісію акцій, а саме: дата і номер протоколу або рішення про випуск акцій; найменування органу, який прийняв рішення; кількість акцій за  
  типами і категоріями; форма випуску акцій; номінальна вартість акцій; права, що надаються власникам  простих  та  привілейованих   акцій;   перелік засновників із зазначенням кількості й типу акцій, якими вони володіють;
• дії,  що проводяться в разі перевищення (недосягнення)  рівня  запланованої  підписки  на  акції  або дострокового її закінчення;

— терміни, порядок та адреси місць виплати дивідендів за підсумками року.

Реєстрація інформації про емісію акцій здійснюється протягом 30 днів з моменту подання заяви та необхідних документів до реєструючого органу.

Наступним кроком засновників  АТ є проведення підписки на акції  відповідно до зробленої в пресі  інформації (але не раніше ЗО днів після опублікування такої інформації) в зазначеному місці і в межах зазначеного строку, який, однак, не може перевищувати 6 місяців (ч. 2 ст. ЗО Закону). На цьому етапі вже починає створюватися майнова база майбутнього акціонерного товариства: на момент підписки особи, які виявили бажання придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків номінальної вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій (ч. З ст. ЗО Закону).

Підписка припиняється із закінченням строку, зазначеного в інформації про підписку на акції. Належно оформлений звіт про результати підписки має бути поданий до ДКЦПФР протягом 15 днів після закінчення терміну підписки на акції.

Результати підписки можуть бути вирішальними для долі майбутнього відкритого акціонерного товариства: якщо підпискою не покрито 60% акцій, вона вважається такою, що не відбулася, і процес створення АТ припиняється. У зв'язку з цим засновники повинні повернути особам, що підписалися на акції, внесені ними суми або інше майно не пізніше, ніж через ЗО днів після закінчення терміну підписки.

Якщо підпискою покрито 60 і більше відсотків акцій, то вважається, що вона відбулася. Проте можлива ситуація, коли підписка на акції перевищує оголошений статутний фонд. Доля зайвої підписки вирішується або самими засновниками або на установчих зборах. Якщо доля зайвої підписки, відповідно до установчого договору, вирішується самими засновниками, вони можуть схвалити зайву підписку або відхилити її. У разі прийняття рішення про відхилення зайвої підписки, засновники повинні відмовити у ній особам, які підписалися на акції останніми, згідно з переліком передплатників, починаючи з кінця, і, відповідно, повернути цим особам сплачені в процесі підписки  суми.   Ці  суми  повертаються  передплатникам  протягом  30  днів  з  моменту відхилення  зайвої підписки.

Успішне завершення підписки на акції переходить до наступного етапу створення АТ — скликання  і проведення установчих зборів. На момент їх проведення майнова база майбутнього акціонерного товариства має бути вже більш значною: особи, що підписалися на акції, до моменту скликання установчих зборів повинні сплатити з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій, на які вони підписалися. Це підтверджується видачею засновниками зазначеним особам тимчасових свідоцтв.

Скликання установчих зборів обмежується у часі певним строком, зазначеним у повідомленні про підписку на акції, який, однак, не може перевищувати двох місяців з моменту завершення підписки. Щодо правомочності установчих зборів, то для кворуму необхідно, щоб на зборах були присутні особи, які підписалися більш ніж на 60% акцій, на які проведено підписку; якщо ж через відсутність кворуму установчі збори не відбулися з першого разу, протягом наступних двох тижнів мають бути скликані повторні установчі збори з тими самими вимогами щодо кворуму.

Установчі збори АТ повинні  вирішити такі важливі питання:

• прийняти рішення про створення акціонерного товариства;
• схвалити або відхилити зайву підписку;
• у   разі   позитивного   вирішення   цього   питання — прийняти рішення про відповідне збільшення статутного фонду АТ;
• затвердити статут акціонерного товариства;
• обрати   органи   управління   акціонерним   товариством;
• визначити пільги, що надаються засновникам;
• затвердити оцінку вкладів, внесених у не грошовій формі;
• вирішити  інші  питання,  передбачені  установчими документами.