В.К.Липинський – засновний державницької школи української історіоргафії

Актуальність . Будь-яка молода держава має опікуватися популяризацією постатей своїх фундаторів та натхненників, тобто займатися створенням національного пантеону. В Україні до числа «будителів» нації належать як особистості, знайомі широкому загалу громадян ще з радянського минулого (Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко), так і постаті, «повернені із забуття» за часів незалежності. Серед останніх, звісно, – Михайло Грушевський. Інші державні діячі часів визвольних змагань 1917 – 1921 років – Павло Скоропадський та Симон Петлюра. Вони становлять «другий ешелон» національних героїв, щодо ролі і значення яких у сучасному українському суспільстві немає консенсусу.

Вступ
Формування особистості майбутнього історика. Шлях освіти.
Початок науково-історичної творчості.
Активна наукова діяльність . В.Липинський - джерелознавець та археограф.
В.Липинський - активний політик та громадський діяч.
Історичні праці В.Липинського.
Висновки
Література