Визволення України від фашистських загарбників. Політичні підсумки і уроки Другої світової війни

 Цілком  чи частково на території республіки було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч  сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Окупанти зруйнували майже всі підприємства вугільної, гірничорудної, металургійної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості. Вони вивели з ладу 9 залізниць, потопили і пошкодили сотні пасажирських, вантажних і спеціальних суден Чорноморського і Азовського пароплавств.

 Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40 %.

 Нацисти за час окупації викрали і вивезли  з України не менш як 330 тис. музейних експонатів. Було зруйновано і спалено 568 будинків вузів і технікумів, 20 тис. шкільних приміщень (67% їх загальної  кількості), майже 700 театрів і стаціонарних кінотеатрів на 198 тис. місць, 12.5 тис. приміщень клубів, 18 тис. будівель лікувальних установ, 11 радіостанцій магістрального, 25 широкомовних і 127 радіостанцій внутрішньообласного зв'язку. Пограбувавши музеї, бібліотеки, архіви, школи, вузи, окупанти перетворювали їх на стійлища солдат, смітники, склади, нищили безцінні скарби українського народу.

 У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості  дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

 У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 років на території  України радянськими військами  проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали: Воронезько-Харківська (13 січня - 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня - 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня - 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня — 29 серпня 1944 р.).

 Свого апогею битва за Україну досягла  в період з осені 1943 до осені 1944 років. Саме на її території у цей період було зосереджено приблизно половину діючої Червоної армії.

   Щодо світових наслідків, то  Друга світова війна тривала шість років. У неї було втягнуто 72 держави. Країни, які взяли участь у війні, мобілізували майже 110 мли. осіб, У Другій світовій війні загинуло понад 60 млн. осіб, більше половини з яких — цивільне населення. Для знищення один одного противники застосували величезну кількість зброї: майже 650 тис. літаків. 300 тис. танків і бронемашин, 1 млн. стволів артилерії.      У роки війни були зруйновані тисячі міст Європи та АЗІЇ, у тому числі такі красені світової архітектури, як Варшава, Берлін. Будапешт, Гамбург, Дрезден, Київ, Нагасакі, Хіросіма та ін. Десятки мільйонів людей у різних країнах знлишилися без даху над головою. Величезних збитків було заподіяно економікам воюючих держав. Винятком були Сполучені Штати Америки, територія яких абсолютно не постраждала. У результаті війни були встановлені нові кордони в Європі, ліквідовано

 фашистські  режими в усіх європейських країнах. Значна роль у цьому

 належала  збройним силам СРСР, які втратили вбитими за звільнення Європи

 3 млн.чол., у т. ч. в Польщі – 600 тис. чол., Чехословаччині – 140 тис.

 чол., Румунії – 69 тис. чол.

 Хоча  й дорогою ціною, але головна  мета світової війни — звільнення народів від фашистської тиранії  — була досягнута. Однак людство  було розчароване, що після таких  колосальних жертв світ не вступив у мирну смугу розвитку. Створена наприкінці війни ООН не стала надійним гарантом миру і стабільності, як це передбачалося. Натомість Друга світова війна дала могутній поштовх антиколоніальному й визвольному рухові, що, зрештою, зумовило розпад колоніальних імперій.

 Головними уроками, що випливають із історії та наслідків Другої світової

війни, є спільні дії держав з різним політичним устроєм проти агрессора цілком можливі і корисні.

 Війна дала могутній поштовх соціальному, антиколоніальному й визвольному рухам, що, зрештою, призвело до падіння колоніальних імперій і демократизації ряду європейських країн. 
  Друга світова війна змінила не тільки політичну карту світу, але й долю багатьох народів, зокрема депортованих і тих, що були піддані масовому геноциду. Відбувся розкол окремих народів і країн на два державні формування (В'єтнам, Корея, Німеччина, Китай), що на довгі роки затримало процес їхнього об'єднання. 
Одним з результатів війни стало посилення ролі у світі двох наддержав - США і СРСР. Біполярність світу призвела до нестримної гонки озброєнь і неприхованої недовіри й ворожнечі протилежних таборів. 
 
 
 

 Висновки

 Друга світова війна була складним політичним і соціальним явищем. Протягом шести  років її характер і цілі учасників  змінювались. Досвід війни показав, що в ній велику роль відіграють політичні домагання лідерів. Амбіції державних керманичів особливо зросли на завершальному етапі війни, коли війська за наказами своїх головнокомандуючих, незважаючи ні на які людські втрати, прагнули захопити якомога більше територій, аби забезпечити лідерство вождям у досягненні повоєнних геополітичних переваг.

 Друга світова війна дала могутній поштовх  розвитку науки й техніки. До найбільших відкриттів періоду війни слід віднести виготовлення спільними зусиллями вчених кількох країн атомної бомби, що позначилося на всьому розвитку науки й техніки. Радарні установки, винайдені в Англії для виявлення німецьких повітряних армад стимулювали подальший розвиток радіоелект роніки. Загалом обидва ці напрямки у галузі фізики сприяв форсованому розвитку кібернетики. 
Німцям вдалося, хоча й на кінець війни, приступити до серій ного виготовлення літаків з реактивними двигунами. До серйоз них відкриттів періоду війни відносяться німецькі ракети Фау-1 та Фау-2, що в подальшому зусиллями вчених США та СРСГ трансформувалися у ракети-носії ядерної зброї та космічних к раблів. 
Величезний парадокс науки полягав у тому, що зусилля вчених підпорядковувалися винайденню ефективніших засобів масового знищення людей, а не засобів їхнього захисту.

 Війна дала могутній поштовх соціальному, антиколоніальному й визвольному  рухам, що, зрештою, призвело до падіння  колоніальних імперій і демократизації ряду європейських країн. 
 

 Список  літератури:

1.Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд –М., 1987 611с.

2.Говард М. Большая стратегия. Август 1942 – сентябрь 1943. –М., 1980. 464 с.

3.Голиш Г.М.  У вирі війни. Становище неповнолітніх  громадян України в 1941–1945 рр. ( Черкаси, 2005. – С. 181.

4.Грушевский М.С. На порозі нової України. –К., 1991. 120 с.

5.Коваль М.В.  Общественно-политическая деятельность  трудящихся Украинской ССР в  период Великой Отечественной  войны. – К., 1977. С. 131.

6.Перковський  А., Пирожков С. Назв. праця. –  С. 23; Коваль М.В. Україна у Другій  світовій і Великій Вітчизняній Війнах. – (1939–1945 рр.). – К., 1999. С. 300.

7.ЦДАГО України.  – Ф. 1, оп. 83, спр. 42, арк. 21, 40.