Украiна в роки другоi свiтовоi вiйни. Воззэднання Украiнських земель (1939 - 1945 рр)

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2011 в 19:03, реферат

Краткое описание

Друга світова війна назрівала протягом багатьох років. Причини її були складними й різними. Найважливіша з них — загострення суперечностей між капіталістичними державами, зокрема Німеччиною, Італією та Японією, з одного боку, і США, Англією і Францією — з іншого. Точилася гостра боротьба за світове панування. Тому незважаючи на глибокі суперечності, що розділяли капіталістичні держави і соціалістичну країну СРСР, війна почалася не між ними, а всередині капіталістичного світу

Файлы: 1 файл

2світова війна.doc

— 59.00 Кб (Скачать)

      Це  спричинило поглиблення розколу  в ОУН. Мельниківці, втрачаючи вплив  на подальший розвиток подій, намагалися перешкодити бандерівцям.

      У квітні 1941 р. у Кракові було проведено II Великий збір ОУН. На ньому С. Бандеру  було проголошено провідником, А. Мельника — виключено з ОУН. Після цього  з'явилось дві організації —  ОУН(Б) і ОУН(М). Бандерівський збір було присвячено підготовці до здобуття влади в Україні у зв'язку з наближенням німецького нападу на Радянський Союз.

      Навесні 1941 р. з українських емігрантів (понад 20 тис. з яких перейшло на територію  Польщі у вересні 1939 р.) німецькими спецслужбамибуло утворено "Український легіон", що складався з батальйонів"Нахтігаль" і "Роланд", які під час нападу Німеччини на СРСР маливиконувати особливі завдання. Цими батальйонами, особовий складяких був одягнений в уніформу вермахту, командували українці, щоперебували на службі в СС, гауптштурмфюрер СС Р. Шухевич (батальйон "Нахтігаль") і гауптштурмфюрер СС Є. По-бігущий (батальйон "Роланд"). Водночас на терені Західної України під егідою абвера розширювалися розвідувальна мережа і диверсійні підрозділи.

      Нацистські  вожді вважали і бандерівців, і мельниківців підручними в уярмленні  та колонізації України.

      Органи  державної безпеки радянської влади  в західному регіоні обрушили на оунівців репресії. У січні 1941 р. у Львові відбувся закритий процес над 59 членами ОУН, серед них були уніатський священик Р. Берест, студенти, учні шкіл. Частину підсудних було покарано на смерть, інших засуджено до тривалих строків ув'язнення.

      Тим часом на території Західної України  чекісти "знешкоджували польські контрреволюційні та підозрілі елементи". Було заарештовано близько 26 тис. польських урядовців, представників інтелігенції. У 1940 р. за рішенням спеціального позасудового органу (так званої трійки) 22 тис. громадян були розстріляні в Катині (Смоленська область), Старобільську (Харківська область) та інших місцях.

      Утвердження сталінського режиму відбувалося в  умовах, з одного боку, роздмухування  культу особи Й. Сталіна, а з іншого — нагнітання страху та підозрілості в широких верствах населення.

      Масові  репресії, пік яких припав на 1937 р., не припинялися. В Україні з прибуттям у січні 1938 р. нового першого секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова вони вибухнули з новою силою. Ці дії органів держбезпеки очолив новий нарком НКВС України І. Сєров. Якщо в 1939 р. органами внутрішніх справ було заарештовано близько 2,5 тис. громадян, то в 1940 р. — 44,3 тис. На початок 1941 р. до ГУЛАГу із в'язниць було відправлено майже 30 тис. в'язнів, які поповнили 182-тисячний контингент репресованих українців. Масові репресії, кривди, переслідування невинних людей відіграли згодом, під час війни проти Німеччини, вкрай негативну роль.

      На  першому етапі Другої світової війни, тобто з 1 вересня 1939 р. до 22 червня 1941 р., у Західній Європі події розгорталися сприятливо для Німеччини. Головні  її супротивники — Англія та Франція — воювали за збереження своїх позицій. Але навесні 1940 р. вони не застосовували активних дій і, таким чином, сприяли Німеччині підготувати сильний удар. Події перших чотирьох-п'яти місяців 1940 р. дістали в історії назву "дивовижної війни", коли формальний стан війни не підкріплявся діями. "Дивовижна війна" закінчилася наступом німецьких військ у травні 1940 р. і капітуляцією Франції. Французький уряд 10 червня утік зі столиці, а 14 червня 1940 р. німецькі війська без бою ввійшли в Париж, що катастрофічно загрожувало Англії.

      У першій половині 1940 р. гітлерівська Німеччина  володіла значною частиною Європейського  континенту. У квітні капітулювали уряди Данії та Норвегії. Невдовзі Німеччина разом із союзною Італією  захопила Балкани. Протягом усього 1940 р. і на початку 1941 р. європейські держави, що входили до гітлерівського табору, перебували у зеніті військової могутності.

      Такою була міжнародна обстановка напередодні  нападу гітлерівської Німеччини  на Радянський Союз.

 

       Список використаної літератури

  1. Бойко О. Д. Історія України. — К., 1999.
  2. Болей П. Р. Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 року: причини і наслідки. — К., 1996.
  3. Бульон-Боровець Т. Армія без держави. Слава і трагедія українського повстанського руху. Склади. —К., 1996.
  4. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XX ст.). — Львів, 1996.
  5. Верстюк В. Українська Центральна Рада. — К., 1997.
  6. Грушевський М. Історія України-Руси: У 11 т., 12 кн. — К., 1991-1998.
  7. Дорошенко Д. Нариси історії України. — К., 1991. — Т. 1-2.
  8. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. — К., 1994.
  9. Історія України / С. В. Кульчицький (керівник) та ін. — К, 1998.
  10. Історія України. Маловідомі імена, події, факти. — К, 1996.
  11. Історія України: Навч. посіб. — К., 1997.

      Коваль  М. В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. — К, 1995.

Информация о работе Украiна в роки другоi свiтовоi вiйни. Воззэднання Украiнських земель (1939 - 1945 рр)