Сімейний устрій і суспільний лад давніх слов'ян

Свідоцтва археології про суспільний лад древніх  слов'ян

Як вважають археологи, протословʼянскими племенами були найдавніші племена - носії археологічної культури так званої шнурової кераміки. Вони займалися землеробством і скотарством і в середині III - II тисячоліть до н. е. селилися на великих просторах між течією Дніпра на сході, Карпатами на півдні, Одрою на заході і Балтійським морем на півночі. У другій половині I тисячоліття до н. е. і в першій половині I тисячоліття н. е. в лісостеповій зоні цій території жили племена, відомі з культури полів поховання. Вони, як правило, спалювали небіжчиків і прах ховали в землі в особливих глиняних посудинах - урнах на кладовищах. Вони жили громадським ладом, у першій половині I тисячоліття н. е. вже знали плужне землеробство і гончарне коло (черняхівська культура), що свідчить, з одного боку, про що почався відділенні ремесла від землеробства а з іншого - про початок розкладання родоплемінного ладу. Археологи вважають їх ранніми слов'янськими племенами.

Усталена  думка про примітивність економічного і суспільного життя стародавніх  слов'ян значною мірою спростовується результатами сучасних археологічних  досліджень. Так, для життя слов'ян вельми характерна споруда спільної оборонної лінії, відомої під  ім'ям "Змієвих валів" і охоплює  все Середнє Придніпров'я. Про  існування цих валів в II - IV століттях  говорять, зокрема, два факти: відсутність  у той час самостійних оборонних  укріплень у всіх сіл і знахідка скарбу римських монет в насипу одного з валів. Спорудження більшої  спільної оборонної лінії може свідчити про появу державного початку.  
 

Висновок: 

Слов'яни  жили общинно-родовим ладом, «в народоправстві», як писав Прокопій Кесарійський. Хоча у стародавніх слов'ян було рабство, воно носило патріархальний характер. Слов'яни поряд з іншими варварськими народами зіграли значну роль в руйнуванні античного рабовласницького ладу і  утворення нових, феодальних відносин. 

Соціальний  лад древніх слов'ян у VI ст. представляв  собою військову демократію. Але вже почався процес його розкладання. Розпаду первіснообщинних відносин сприяли військові походи слов'ян і, перш за все, походи на Візантію. Учасники цих походів отримували більшу частину військової здобичі. Особливо значною була частка військових ватажків - князів і родоплемінної знаті - кращих мужів. 

Основною  господарською одиницею була велика сім'я, що включала до свого складу значне коло родичів. Сім'ї об'єднувалися в  роди, роди складали племена, що мали вже в ті часи територіальну організацію. Коли насувалася військова загроза, що вимагала об'єднання сил, то у склавинів і антів виникали общинні племінні союзи під владою одного вождя. Такими вождями були Ардагаст, Добрий, Пирогов та ін.

Подальший розвиток суспільних відносин у східних  слов'ян призводило до формування нових  соціальних організмів: союз утворювали племена, які самі вже входили  в племінний союз. Політична організація  таких суперсоюзів ("союзів спілок", "надсоюзів") містила в собі паростки державності вже в набагато більшій мірі, ніж попередні племінні союзи.  

 
Список використаної літератури

1. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої  історії України/ Л. Л. Залізняк. – К:Абрис, 1994.

2. Макарчук А. С. Етнічна історія України: навч. посібник/ А.С. Макарчук. – К.: Знання, 2008.

3.   Макарчук С. А. Етнографія України: навч. посібник/ С. А. Макарчук. – Львів: Світ, 2004.

4. Мицик А. Ю. Історія України:  навч. посібник/А. Ю. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».

5. Петров В. П. Походження слов'ян/В. Петров. – К ., 1991.

6. Сторінки історії та культури  Праукраїни : Кн. 1. (Упоряд. С. М. Вовк). – Чернівці: Прут, 2001.

7. http://ukrmap.su

8. http://ukrlibrary.com.ua

9. http://www.marazm.org.ua

10. pp.dp.ua