Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2011 в 14:06, реферат
Помаранчева революція — кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими переміг його суперник — Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004, як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів.
1.Поняття про “ Помаранчеву революцію ”.
2.Історичні передумови “ Помаранчевої революції ”.
3.Хід подій.
4.Політичні персоналії.
5.“Помаранчева революція” і культура.
6.Висновок.
7.Список використаної літератури.
28 листопада. У Сєвєродонецьку відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів, який обговорював питання проведення референдуму щодо федералізації України. На цьому з’їзді був присутній і мер Москви, який висловив свою думку на рахунок революції.
29 листопада Сергій Тігіпко йде з посади начальника виборчого штабу провладного кандидата і голови Національного банку.
30 листопада дружина Віктора Януковича виступає з промовою про «наколоті апельсини» і «американські валянки». Ці фрази стали одними з найпопулярніших і найзгадуваніших у ЗМІ.
3 грудня Верховний Суд України після багатоденного обговорення визнав численні факти порушення законів і Конституції України в ході виборів, у результаті чого вимоги Ющенка були частково задоволені — зокрема, результати другого туру голосування були оголошені недійсними і було призначено повторне голосування.
8 грудня Верховна Рада перемінила склад Центральної виборчої комісії й прийняла виправлення до закону про вибори президента з метою перекрити основні канали фальсифікації виборів. Прийняття цих виправлень було результатом компромісу між владою й опозицією. У пакеті з ними була затверджена конституційна реформа, що обмежує владу президента України й передає частину його повноважень кабінету міністрів і парламенту. Після прийняття цих рішень революційна напруга в суспільстві значно зменшилась.
У ході повторного голосування, проведеного 26 грудня 2004 року, переміг Віктор Ющенко. Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України в публікації «Урядового Кур'єра» (що означає офіційне закінчення виборів).
23
січня 2005 року Віктор Ющенко
офіційно склав присягу і заступив на
посаду Президента України (Див. додаток№2).
4.Найвідоміші персони революції:
Віктор Ющенко — український політик, голова партії «Наша Україна». Третій Президент України (2005 — 2010), голова Національного банку України (1993 — 2000), прем'єр-міністр України (1999 — 2001), лідер Помаранчевої революції.
Юлія Тимошенко - український політик, 13-й та 16-й прем'єр-міністр України (2005, 2007 — 2010); другий за значенням (після Ющенка) лідер «Помаранчевої революції» 2004 року; лідер партії «Батьківщина» та «Блоку Юлії Тимошенко». Перша жінка-прем'єр-міністр в історії України. Кандидат економічних наук.
Євген Червоненко — український політик, член політичної партії Наша Україна, у минулому Міністр транспорту та зв'язку.
Петро Порошенко — український політик, підприємець, міністр закордонних справ України (9 жовтня 2009 — 11 березня 2010), голова Ради Національного банку України. Заслужений економіст України. Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки. Засновник концерну «Укрпромінвест».
Олександр Турчинов - український політичний діяч. Доктор економічних наук, професор.
Микола Томенко — український політик та громадський діяч. Народний депутат України 4-го, 5-го і 6-го скликань, заступник голови Верховної Ради (з 8 лютого 2007 та знову з 2 вересня 2008 року). Член партії “Батьківщина”. З лютого до 8 вересня 2005 р. — віце-прем'єр України з гуманітарних питань в уряді Юлії Тимошенко.
Юрій Луценко – український політичний діяч,в листопаді 2004- січні 2005 - член Комітету національного порятунку.
В'ячеслав Кириленко - український політик, лідер партії "За Україну!". 2004-2005 Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 188.
Микола Катеринчук - кандидат юридичних наук; ВР України, 1-й заступник голови Комітету з питань економічної політики (з 07.2006). Довірена особа кандидата на пост Президента України В. Ющенка в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі (2004—05). 11—12.2004 — учасник розгляду в Верховному Суді України скарги про визнання недійсними результатів виборів Президента України (представляв інтереси В. Ющенка). Голова центр. виконкому НСНУ (10.2005—12.06); член президії Ради НС “Наша Україна”.
Анатолій Гриценко - український політик, міністр оборони (2005—2007), голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (від 2007), голова ВГО «Громадянська позиція». У червні 2004 р. призначений керівником інформаційно-аналітичного забезпечення виборчої кампанії Віктора Ющенка.
5. Помаранчева революція та подальші події викликали цілий вибух творчої активності серед українських митців. В 2004—2006 роках з'явилася ціла низка творів у різних видах і жанрах мистецтва, так чи інакше присвячених подіям або персоналіям помаранчевої революції(Див. додатки №3,4,5). Значна частина таких творів носить сатиричний характер, причому об'єктом сатири стали як лідери біло-блакитного табору, так, пізніше, і самі лідери Помаранчевої революції.
6. Отже, можна зробити висновок, що “Помаранчева революція” дала надзвичайний поштовх у розвитку національної ідеї українського суспільства. Вона відобразила зібраність населення, їх віру у перемогу. Революція показала приклад боротьби за волю усьому світові. І ми, безпосередні учасники “ Української реформації ”, маємо продовжити цю боротьбу.
Отже,
"помаранчева революція" — що це
було? Це процес, який не вчора стартував
і не завтра закінчиться. Він триває впродовж
усього періоду української незалежності,
і, попри всі негаразди, які виникали при
становленні українського суспільства,
привів до двох складових. По-перше, виник
прошарок людей, які усвідомлюють власні
інтереси й настільки усвідомлюють, що
готові їх захищати. По- друге, виник прошарок,
який має відмінну від старшого покоління
етику та користується іншими технологіями
(мобільними телефонами, інтернетом). Це
люди, які бачили, як живуть в Європі. Історична
аналогія: після перемоги Росії у війні
з Наполеоном у 1815 році виник прошарок
російської освіченої інтелігенції, яка
побачила Париж і спричинилася до спроби
заколоту декабристів у 1825 році. Приблизно
такі ж процеси відбувалися і в українському
суспільстві. І коли цьому суспільству
брутально, нетехнологічно спробували
нав'язати певну владу, суспільство абсолютно
нормально проявило свій розвинутий імунітет
і спробувало її відторгнути. Надзвичайно
позитивним у процесі "помаранчевої
революції" є те, що організовані суспільні
спільноти чи елементи громадянського
суспільства, вплинули на легітимні органи
влади — парламент і Верховний Суд, які
перевели суспільну енергію в законне
ненасильницьке річище.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. М. Колодяжний. Чи була революція революцією? // www. pravda. com. ua від 12.01. 2005.
2.www. br.com.ua/History_of_Ukraine/
3.http://images.yandex.ua/sima
4. http://otherreferats.allbest.
5. http://www.istpravda.com.ua/
ДОДАТКИ
Додаток №1
“ … Шлях до компромісу
через демонстрацію народної волі — це
єдиний шлях, що допоможе нам знайти вихід
із цього конфлікту. Таким чином, Комітет
національного порятунку повідомляє про
загальнонаціональний політичний страйк
”.
Додаток №2
Додаток №3
Книги про Помаранчеву революцію
Додаток№4
Фільми
Додаток №5
Музика
початковий варіант , який звучав на Майдані.
варіант, адаптований під Євробачення .