Писанки у інших народів: Українська писанка

Я писала писаночку 
Писала, писала, 
Щоби тая писаночка 
Славу здобувала.

 

ВСТУП

Звичай писання писанок знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII ст. писанки були знані в цілій  Європі та Західній Азії.

Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. Безліч легенд і міфів народів світу пов'язані з культом яйця.

Відповідно до вірувань того чи іншого народу яйце вважалося приналежністю культу різних богів. Одним з найвищих єгипетських божеств був Кнеф - втілення сонячного бога Ра. Його зображували з головою яструба, зі скіпетром у руці та яйцем у роті. У древніх індусів є легенда про створення світу з золотого яйця.

Звичай використовувати фарбовані  яйця під час обрядів існував  у персів. За ассіро-вавілонським міфом  величезне небесне яйце було покладене  в річку Євфрат і висиджене  голубом. Кельти дарували на Новий рік  один одному яйця, здебільшого червоні. Зображення яєць знаходимо в могилах етрусків. У міфології полінезійців видимий світ був утілений в образ курки, в якому переховувався Творець Світу - бог Тонгарос. Він вийшов з яйця, з уламків якого утворилися острови Полінезії.

У передхристиянські часи, коли люди здебільшого мали язичеські вірування, яйце, що містило в собі зародок сонячної птиці (півня) і несло в собі початок життя, вважалося талісманом, що відганяє нечисту силу, а з нею і всі нещастя. У давнину життя людини без талісману було немислимим. Людина з усіх боків була оточена різними небезпеками, не розуміла явищ природи, тому талісман, який мав здатність відганяти нечисту силу, був конче важливий і потрібний.

Крім яйця, талісманом вважався цілий  ряд магічних символів, їх різьбили на камені, знаряддях праці, зброї, малювали на стінах, вишивали на одязі. Ці символи малювали також і на яйцях, щоб зміцнити силу талісманів, а покрите чарівними знаками яйце - це вже не просто яйце, а писанка. До святості писанки причинялися також бджолиний віск, вогонь, вода, фарби, тобто ті речі, без яких писанка неможлива.

 

ІСТОРІЯ ПИСАНКИ

 

Найдавніші писанки знайдені на території нашої країни виготовлені  з глини. Їх з 80-х років ХІХ ст. знаходять археологи, переважно  під час розкопок могил. Використання яйця у поховальному обряді вчені пояснюють вірою древніх людей у його відроджувальну силу. Таких керамічних писанок знайдено вже десятки, і виготовлені вони в часи Київської Русі. Давньоруські писанки всередині мають керамічну кульку і торохтять. Зверху вони покриті поливою і орнаментовані хвилястими лініями. Тло трапляється різного кольору, але орнамент переважно однаковий. Це сплетіння жовтих і зелених смуг, яке символізує „сосонку”- вічнозелену рослину, що стелиться по землі.

Прикладом керамічної писанки є  знайдена під час розкопок церкви у с.Крилосі (Західна Україна, давній Галич) писанка ХІІ – ХІІІ ст. Це невелике, розміром 2,5 х 4,0 см глиняне яйце, покрите поливою, поверх якої нанесено орнамент. На ширшому кінці яйця є отвір діаметром 3-4 мм., а в середині калатало. Такі писанки  виготовляли у великих містах, де існувало виробництво цегли і керамічної плитки. В Київському історичному музеї збереглася писанка з Берегинею, виготовлена місцевими ремісниками в Х сторіччі. Найдавніша українська керамічна писанка , яку знайшли археологи, датується ІХ ст.

Найдавніша згадка про використання писанок в українських Карпатах датується ХІІІ ст. Про це розповідає польська хроніка. Воскову писанку  було знайдено на території сусідньої  Польщі при розкопках могил Х-ХІІІ ст.  Малюнок на ній типовий для слов’янських і українських писанок. Поверхня поділена на чотири частини. В місцях перетину ліній на кольоровому тлі намальовані зірки. Крім орнаментованих народних селянських писанок в Україні  побутували міські й монастирські писанки. Для їх декорування застосовували акварельний і олійний живопис, обклеювання папером і тканиною, аплікації. Траплялося розтинання шкаралупи навпіл і декорування її всередині.

У давніх слов’ян писанку використовували  в обрядах приходу весни. Після  запровадження християнства язичницький культ писанки, як знака Сонця і відновлення життя, церква ввела у святкування Великодня як символ воскресіння Христа. Воскресає природа і воскресає Христос! Разом з писанкою магічні знаки були перенесені у християнську символіку. Про це розповідають християнські  легенди. 

„Коли цісар Тіберій довідався  про засудження і смерть пророка  по імені Ісус, то дуже розгнівався  і покликав намісника Пілата до себе в Рим, щоб той йому звітував про  цю подію. Боячись гніву цісаря, Пілат  взяв із собою одежу Христа, за яку солдати під хрестом кидали кості і яка мала ту чудодійну особливість, що кожному, хто її носив, дарувала любов і ласку людей. Маючи той одяг на собі, Пілат скільки б разів не ставав перед цісарем, завжди мав сердечний прийом, і Тіберій завжди забував про докори, які мав тому робити. Але ось прибула з Палестини в Рим Марія-Магдалина і, ставши перед цісарем, подала йому в дар яйця, пофарбовані на червоно, вітаючи його при тому словами: „Христос воскрес!”. Тоді Тіберій пригадав, про що він мав питати Пілата, і, вислухавши від Марії-Магдалини розповіді про спасителя й про його одяг, наказав відібрати його від Пілата і винного покарати. А християни, довідавшись про це вітання Марії-Магдалини, почали також в річницю воскресіння Христового фарбувати яйця і обдаровувати ними один одного, вітаючись радісними словами „Христос воскрес!” (Легенда з грецьких рукописів Х ст.).

 

ПИСАНКА У  ІНШИХ НАРОДІВ

 

Мальовані, переважно страусині, яйця знаходили на території Європи, Азії і Африки. Найдавніші знахідки з єгипетських і нубійських поховань.  У наш час писанкарство поширене в багатьох країнах, особливо тих, де є українська діаспора. Крім українців, писання писанок поширене серед поляків, словаків, румун і литовців. Схожі на українські писанки пишуть лужицькі серби, які живуть в Німеччині.

Як зазначає відома майстриня і  автор цікавих книжок про українську народну писанку Віра Манько: „У багатьох народів світу й дотепер  існує звичай використовувати яйця у Великодніх святкуваннях, але вони переважно роблять крашанки (яйце пофарбоване в один колір), а якщо й розмальовують яйця, то дуже просто. В Україні ж писанкарство досягло найвищого рівня свого розвитку і стало окремим видом мистецтва”.

 

 

КОЛЬОРИ ПИСАНОК

 

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий  кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір  на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. 

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.  

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

 

 

ОРНАМЕНТ  ПИСАНОК

 

Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

 

Поділ на два передавав уявлення про два світи.

На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери.

При поділі на чотири утворюється  хрест, що означає чотири сторони  світу. 

 

        Схематичний поділ поверхні писанки

 

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.

Досліджуючи писанки, вчені висловили  здогад про те, що в давнину існував  восьмирічний календарний цикл. У  народній міфології небо має вісім сфер - "облоків": сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог. 

Дуже цікавий поділ на сорок  частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид  людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.

При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів  орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків, проте більшість із них можна  прочитати, бо навіть дуже дивні знаки в своїй основі виражають близькі і зрозумілі нам предмети. Ми, як і наші давні предки, радіємо першим весняним листочкам, зачудовано слухаємо спів жайворонка, милуємося плином ріки. Щоб висловити вічне, наші предки створили символи.

Розглянемо найголовніші з них:

 

Сонце

Життя давніх людей було дуже складним. Важко було пережити холодну зиму, дочекатись нового врожаю. Прихід довгожданої  весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила  від сил темряви. Тому із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. Серед язичницьких богів Дажбог - сонячний бог - був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

 

 

 

 

 

 

Символи сонця на писанках

 

Хрест

Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу.  

У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все  починає, благословляє і освячує.

 

Різновиди хрестів на писанках 

  

Триріг, або триніг  

Один із найстаріших  символів сонця, а також знак святого  числа "три".

 

 

 

 

 

Триріг, або триніг на писанках 

 

Свастика, сварга, або ламаний хрест

Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

 

 

 

 

 

 

 

Різновиди сварги та свастики на писанках 

 

 

 Ружа, рожа, розета, зірка     

Символізує сонце і  вранішню зорю. Містить в собі косий  хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці -  незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні. 

 

 

 

 

 

 

                                                     Різновид зірки

 

Безкінечник, або кривулька    

 Знак однієї з найголовніших стихій - води.  Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність.

 
  

 

 

 

 

 

Різновиди безкінечника

 

 

 Змій 

Зображення змія - спіраль - дуже подібне  до знака води -безкінечника. І це не дивно, оскільки за давніми віруваннями  змій був володарем земних вод, богом  прадавнього океану - хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу.

 
 

  

 

Різновиди узору змій 

 

 

    Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями

Належать до символів, що пов'язані  з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води. 
 

 

 

 

Різновиди грабельок та гребенців 

 

 

 

Олень

Символ достатку, багатства. Існує  ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце. 

 

 

Кінь

 Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. В християнстві кінь - образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви.